УХВАЛА
про відкриття касаційного провадження
11 серпня 2026 року
м. Київ
справа №440/10588/24
адміністративне провадження №К/990/31268/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А., суддів Кравчука В.М., Тацій Л.В.,
перевіривши касаційну скаргу Полтавської обласної прокуратури на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03.06.2026 у справі №440/10588/24 за позовом Заступника керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Департаменту культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 про зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
У вересні 2024 року Заступник керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Департаменту культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради (далі - позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач 1), ОСОБА_2 (далі - відповідач 2), ОСОБА_3 (далі - відповідач 3), ОСОБА_4 (далі - відповідач 4), ОСОБА_5 (далі - відповідач 5), ОСОБА_6 (далі - відповідач 6), ОСОБА_7 (далі - відповідач 7), ОСОБА_8 (далі - відповідач 8), ОСОБА_9 (далі - відповідач 9), ОСОБА_10 (далі - відповідач 10), в якому просив суд:
зобов`язати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Департаментом культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради охоронний договір на щойно виявлений об`єкт історії та архітектури місцевого значення - «Особняк Дарагана» на вул. Гоголя, 3 у м. Полтаві на умовах і в порядку, визначених постановою КМУ від 28.12.2001 №1768.
Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 04.07.2025 позов задовольнив.
Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 03.06.2026 апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та особи, що приєдналася до апеляційної скарги - ОСОБА_4 - задовольнив. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.07.2025 скасував. Прийняв нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог заступника керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Департаменту культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради відмовив.
Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач оскаржив її у касаційному порядку, просив скасувати, натомість, залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Верховний Суд ухвалою від 21.07.2026 касаційну скаргу позивача залишив без руху та надав скаржнику строк на усунення недоліків касаційної скарги, а саме: надати документ про сплату судового збору у розмірі 4844,80 грн, або надати документ, який підтверджує про наявність пільг встановлених законом для звільнення від сплати такого; конкретизувати підстави касаційного оскарження рішення суду попередньої інстанції відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України у взаємозв`язку із пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України з їх належним обґрунтуванням.
29.07.2026 через систему «Електронний суд» до Верховного Суду на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 21.07.2026 від скаржника надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, у якій скаржник зазначає, що ним сплачено судовий збір у розмірі 4844,80 грн, в підтвердження чого надано платіжну інструкцію про сплату судового збору від 23.07.2026 №1949, а також уточнює підстави касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції.
Дослідивши зміст касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.
Розгляд справи в суді першої інстанції здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини першої та четвертої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
За правилами пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Підставою касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій, скаржник визначає положення пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України, відповідно до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
На обґрунтування цієї підстави скаржник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції положень:
частини 1, 2 статті 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 №1805-III (далі - Закон №1805-III) та пункту 12 Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768 (далі - Порядок №1768) без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 23.10.2025 у справі №440/8821/22, від 28.11.2024 у справі №580/6572/22, від 23.05.2024 у справі №320/5145/23, від 13.12.2018 у справі №826/4605/16, згідно яких обов`язок укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини покладено на власників пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин;
частини 2 статті 14, частини 2 статті 32, статті 37 Закону №1805-III без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 23.12.2019 у справі №806/1536/18, від 24.04.2021 у справі №640/4482/20, відповідно до яких укладення охоронного договору відбувається замість видання індивідуального акта органу охорони культурної спадщини, яким покладається на власника зобов`язання щодо забезпечення збереження пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини і такий договір за своєю правовою природою є адміністративним договором. Законом передбачається обов`язкове укладення власником пам`ятки чи її частини охоронного договору з відповідним органом культурної спадщини вже після переходу права власності.
У заяві про усунення недоліків скаржник, окрім наведеного, покликається на підпункти «а», «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України і зауважує, що цей спір має значний суспільний інтерес і виняткове значення для інтересів держави у сфері охорони культурної спадщини, оскільки наявність таких судових рішень призводить до протиправної самовпевненості органів влади, місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб про можливість бездіяльності у вирішенні питання щодо збереження пам`яток. Здійснення права власності на нерухоме майно, яке має правовий статус об`єкта культурної спадщини без укладення охоронного договору щодо нього у встановленому законом порядку, не забезпечує належної охорони такого об`єкта та створює загрозу його збереженню, порушує громадський інтерес до культурної спадщини, який визнається Україною відповідно до взятих на себе міжнародних зобов`язань.
Наведені скаржником аргументи потребують ретельної перевірки та вивчення матеріалів справи, чого не можна виконати на стадії відкриття касаційного провадження, тому проаналізувавши підстави на яких подано касаційну скаргу у цій справі, колегія суддів вважає за необхідне здійснити касаційний перегляд судових рішень попередніх інстанцій у цій справі.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Перешкоди для прийняття касаційної скарги до провадження Верховним Судом та відкриття касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 328, 330, 334 КАС України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Полтавської обласної прокуратури на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03.06.2026 у справі №440/10588/24.
Витребувати із Полтавського окружного адміністративного суду справу №440/10588/24.
Надіслати учасникам справи копії цієї ухвали разом із копіями касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не оскаржується.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя Л.В. Тацій