ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2026 року
м. Київ
справа №440/10588/24
адміністративне провадження № К/990/31268/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Тацій Л.В.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Заступника керівника Полтавської обласної прокуратури на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03.06.2026 (колегія суддів у складі: головуючого судді Перцової Т.С., суддів Жигилія С.П., Макаренко Я.М.) у справі №440/10588/24 за позовом Заступника керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Департаменту культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 про зобов`язання вчинити певні дії.
ВСТАНОВИВ:
І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
1. У вересні 2024 року Заступник керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Департаменту культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради (далі - позивач, Департамент) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 (далі - відповідачі), в якому просив зобов`язати відповідачів протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Департаментом культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради охоронний договір на щойно виявлений об`єкт історії та архітектури місцевого значення - «Особняк Дарагана» на АДРЕСА_1 на умовах і в порядку, визначених Порядком укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, щойно виявлені об`єкти культурної спадщини чи їх частини, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768 (далі - Порядок №1768, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
2. На обґрунтування позову прокурор послався на те, що відповідачі, як власники квартир у будинку, що з 16.07.2021 набув статусу щойно виявленого об`єкта історії та архітектури місцевого значення, протиправно не уклали охоронний договір на об`єкт історії та архітектури місцевого значення, який перебуває у їх власності, що свідчить про порушення інтересів держави у сфері охорони культурної спадщини, оскільки така бездіяльність відповідачів може призвести до псування та зміни зовнішнього вигляду пам`ятки, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби та втрати її матеріальної цінності та автентичності.
Позивач наполягає на наявності підстав для зобов`язання відповідачів протягом місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Департаментом охоронний договір на щойно виявлений об`єкт історії та архітектури місцевого значення на умовах і в порядку, визначених Порядком №1768.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
3. Суди попередніх інстанцій встановили, що рішенням Полтавської міської ради народних депутатів від 24.02.1993 "Про доповнення до переліку пам`ятників історії та архітектури місцевого значення, затвердженого одинадцятою сесією міської Ради народних депутатів", надано статус пам`ятників історії та архітектури місцевого значення спорудам згідно з додатком, у тому числі " Особняк Дарагана ", розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
4. Розпорядженням голови Полтавської обласної державної адміністрації від 16.07.2021 №529 "Про внесення змін до розпорядження голови облдержадміністрації від 15.10.2020 №590" внесено зміни в розпорядчу частину та затверджено переліки щойно виявлених об`єктів культурної спадщини, в який внесена будівля -" Особняк Дарагана " за адресою: АДРЕСА_1.
5. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна та свідоцтва про право власності на житло, співвласниками даного об`єкту є відповідачі.
6. Департамент листами від 21.11.2022 №01-11-01-24/1294, №01-11-01-24/1295, №01-11-01-24/1297, №01-11-01-24/1298, №01-11-01-24/1299, №01-11-01-24/1300, №01-11-01-24/1301, від 14.06.2023 №01-20/1167, №01-20/1169, №01-20/1168, №01-20/1170, №01-20/1171, №01-20/1172, №01-20/1174, №01-20/1173, №01-20/1175, №01-20/1164 повідомляв відповідачів про необхідність укладання охоронного договору щодо цієї будівлі.
7. Прокурор листами від 11.11.2022, від 14.12.2022 повідомив Департамент про виявлення порушень щодо неукладання охоронного договору і запропонував звернутися до суду з позовом про зобов`язання власників укласти охоронний договір відповідно до вимог Порядку №1768.
Однак Департамент з таким позовом до суду не звертався.
8. Прокурор, вважаючи порушеними інтереси держави у сфері охорони культурної спадщини, що може призвести до псування та зміни зовнішнього вигляду пам`ятки, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби та втрати її матеріальної автентичності, звернувся до суду.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 04.07.2025 позов задовольнив. Зобов`язав відповідачів протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Департаментом охоронний договір на щойно виявлений об`єкт історії та архітектури місцевого значення, "Особняк Дарагана" на вул. Гоголя, 3 у м. Полтаві, на умовах і в порядку, визначених Порядком №1768.
10. Суд першої інстанції виходив з обґрунтованості вимог прокурора і Департаменту про наявність обов`язку у відповідачів укласти охоронний договір на пам`ятку культурної спадщини відповідно до вимог статті 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 №1805-ІІІ (далі - Закон №1805-ІІІ, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), на умовах і в порядку, визначених Порядком №1768, з підстав наявності такого обов`язку у власника будівлі.
11. Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 03.06.2026 апеляційну скаргу відповідачів задовольнив, скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нову постанову, якою у задоволенні позову відмовив.
12. Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що прокурор не довів наявність в діях відповідачів ознак порушень вимог Закону №1805-III і Порядку №1768. Вважав передчасним висновок суду першої інстанції про зобов`язання відповідачів протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Департаментом охоронний договір на щойно виявлений об`єкт історії та архітектури місцевого значення з підстав невиконання Департаментом вимог розпорядження Полтавської обласної державної адміністрації від 16.07.2021 №529 «Про внесення змін до розпорядження голови облдержадміністрації від 15.10.2020 №590», яким зобов`язано Департамент забезпечити виготовлення облікової документації відповідно до вимог наказу Міністерства культури України від 27.06.2019 №501 «Про внесення змін до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини» в установленому законодавством порядку до 15.12.2021 та забезпечити подання облікової документації на розгляд Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини при Департаменті культури і туризму обласної державної адміністрації для подальшого внесення інформації про щойно виявлені об`єкти культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України в установленому законодавством порядку до 20.12.2021.
ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ
13. Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, прокурор звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
14. Скаржник у касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, зокрема неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
На обґрунтування цієї підстави скаржник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції положень:
частин першої і другої статті 23 Закону №1805-III, пункту 12 Порядку №1768, без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 23.10.2025 у справі №440/8821/22, від 28.11.2024 у справі №580/6572/22, від 23.05.2024 у справі №320/5145/23, від 13.12.2018 у справі №826/4605/16, згідно яких обов`язок укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини покладено на власників пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин;
частини другої статті 14, частини другої статті 32, статті 37 Закону №1805-III, без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 23.12.2019 у справі №806/1536/18, від 24.04.2021 у справі №640/4482/20, відповідно до яких укладення охоронного договору відбувається замість видання індивідуального акта органу охорони культурної спадщини, яким покладається на власника зобов`язання щодо забезпечення збереження пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини і такий договір за своєю правовою природою є адміністративним договором. Законом передбачається обов`язкове укладення власником пам`ятки чи її частини охоронного договору з відповідним органом культурної спадщини вже після переходу права власності.
15. Окрім наведеного, скаржник покликається на підпункти «а», «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України і зауважує, що ця справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, оскільки звернення Прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності суспільно значимого питання щодо збереження культурної спадщини, що відповідає легітимній меті і має виняткове значення. Зазначає, що державним (суспільним, публічним) інтересом для звернення прокурора до суду є задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання, з урахуванням принципу справедливої рівноваги між суспільними інтересами та необхідністю дотримання прав власника. Зауважує, що збереження культурної спадщини є критично важливим для підтримки національної ідентичності, духовної стійкості та майбутнього відновлення країни. Культурна спадщина, як матеріальна, так і нематеріальна, становить основу самобутності народу та є важливим ресурсом для подолання наслідків війни.
16. Відповідачі у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість постанови суду апеляційної інстанції, просять залишити її без змін, а касаційну скаргу прокурора просять залишити без задоволення.
17. Відповідачі зазначають, що не допустили бездіяльності щодо укладення охоронного договору, оскільки не були повідомлені належним чином про віднесення будівлі до Переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини та Департамент не вжив відповідних заходів щодо обліку цього об`єкту і належного оформленні документів на цей об`єкт.
18. Відповідачі просять врахувати висновок Верховного Суду, сформульований у постанові від 09.09.2025 у справі №440/10514/23, щодо передчасності звернення прокурора з цим позовом.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
19. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
20. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС, вважає за необхідне зазначити наступне.
21. Пам`ятка культурної спадщини визначається Законом №1805-ІІІ як об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.
22. Частиною 2 статті 5 Закону №1805-III передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, належить, зокрема реалізація державної політики з питань охорони культурної спадщини; ведення Державного реєстру нерухомих пам`яток України, здійснення координації та контролю за паспортизацією нерухомих об`єктів культурної спадщини; подання Кабінету Міністрів України пропозицій про занесення об`єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та про внесення змін до нього щодо пам`яток національного значення; занесення об`єктів культурної спадщини місцевого значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та внесення змін до нього щодо пам`яток місцевого значення.
23. Згідно з пунктами 1, 2 частини другої статті 6 Закону №1805-III до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить, зокрема забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території; подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, внесення змін до нього та про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України.
24. Відповідно до пункту 17 частини першої статті 6 Закону №1805-III до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить укладення охоронних договорів на пам`ятки.
До повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить укладення охоронних договорів на пам`ятки в межах повноважень, делегованих органом охорони культурної спадщини вищого рівня відповідно до закону (пункт 11 частини другої статті 6 Закону №1805-III).
25. За правилами частини першої статті 13 Закону №1805-III об`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки. Порядок визначення категорій пам`яток встановлюється Кабінетом Міністрів України.
26. Частиною другою статті 14 Закону №1805-III передбачено, що об`єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам`ятки вноситься до Переліку об`єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об`єкта або уповноважений ним орган (особу). Перелік щойно виявлених об`єктів культурної спадщини ведеться органами охорони культурної спадщини та публікується такими органами на своїх офіційних веб-сайтах. Включення об`єкта до такого переліку здійснюється одночасно з набуттям ним статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини.
Переліки об`єктів культурної спадщини затверджуються рішеннями відповідних органів охорони культурної спадщини.
Порядок обліку об`єктів культурної спадщини визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.
27. За змістом наведених норм, взяття на облік об`єкта культурної спадщини шляхом занесення його до Переліку об`єктів культурної спадщини - це перший етап у процедурі державної реєстрації об`єктів культурної спадщини.
28. Відповідно до частин першої, третьої та четвертої статті 23 Закону №1805-III усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.
Порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відсутність охоронного договору не звільняє особу від обов`язків, що випливають із цього Закону. Важливою умовою укладення охоронного договору та виконання покладених на власника пам`ятки зобов`язань, є наявність відповідної облікової документації.
29. Частиною першою статті 24 Закону №1805-III передбачено, що власник або уповноважений ним орган, користувач зобов`язані утримувати пам`ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору.
30. Згідно з статтею 25 Закону №1805-III надання об`єктів культурної спадщини, що є пам`ятками, в користування юридичним та фізичним особам з науковою, культурно-освітньою, туристичною та іншою метою здійснюється з дотриманням встановлених цим Законом вимог. Юридичні та фізичні особи, у користуванні яких перебувають пам`ятки, відповідають за їхню збереженість і зобов`язані дотримувати вимог органів охорони культурної спадщини. Юридичні та фізичні особи зобов`язані забезпечити збереженість пам`яток на землях, якими вони користуються, та укладати з органами охорони культурної спадщини охоронні договори.
31. Наведені норми встановлюють, що об`єкти культурної спадщини охороняються законом навіть за відсутності належним чином укладеного охоронного договору. В той же час, охоронний договір встановлює чіткі вимоги для збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність. Охоронний договір є актом за участю суб`єкта владних повноважень та співвласника пам`ятки культурної спадщини, має форму договору, визначає взаємні права та обов`язки його учасників у публічно-правовій сфері (реалізація державного управління охороною культурної спадщини) і укладається на підставі статті 23 Закону №1805-III. Укладання такого договору відбувається замість видання індивідуального акта органу охорони культурної спадщини, яким покладається на власника зобов`язання щодо забезпечення збереження пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини.
32. Реалізовуючи приписи статті 23 Закону №1805-III, Уряд затвердив Порядок №1768.
Відповідно до пунктів 1, 2 цього Порядку охоронний договір встановлює режим використання пам`ятки культурної спадщини (далі - пам`ятка) чи її частини, у тому числі території, на якій вона розташована.
Власник пам`ятки чи її частини або уповноважений ним орган (особа) зобов`язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам`ятки чи її частини у власність або у користування укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.
33. Згідно з пунктом 5 Порядку №1768 в охоронному договорі, складеному за зразком згідно з додатком, зазначаються особливості режиму використання пам`ятки, види і терміни виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядження її території, інших пам`яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини.
34. Суд, аналізуючи наведені вище приписи Закону №1805-III та Порядку №1768, погоджується з висновками Верховного Суду, висловленими у постановах від 09.09.2025 у справі №440/10514/23, від 23.10.2025 у справі №440/8821/22 про те, що укладення охоронного договору є обов`язковим правовим інструментом, який встановлює чіткий режим використання пам`ятки культурної спадщини, визначає необхідні охоронні заходи, з метою збереження такої пам`ятки в належному технічному стані і обов`язок укласти такий договір покладається на її власника.
35. Відповідно до пункту 6 Порядку №1768 до охоронного договору додаються: 1) акт технічного стану пам`ятки (форма якого затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини) на момент укладення охоронного договору. Для ансамблів (комплексів) складається окремий акт на кожний їх об`єкт. Акт технічного стану поновлюється не рідше ніж раз на 5 років. Якщо стан пам`ятки значно змінився (після проведення ремонтних, реставраційних та інших робіт чи внаслідок дії чинників, що призвели до руйнування або пошкодження), - у п`ятиденний термін після його зміни; 2) опис культурних цінностей і предметів, які належать до пам`ятки, знаходяться на її території чи пов`язані з нею і становлять історичну, наукову, художню цінність, з визначенням місця і умов зберігання та використання; 3) план поверхів пам`яток-будівель і споруд (у масштабі 1:100); 4) план інженерних комунікацій та зовнішніх мереж (за наявності); 5) генеральний план земельної ділянки, на якій розташована пам`ятка (у масштабі 1:50, 1:100, 1:500, 1:1000 або 1:2000); 6) паспорт пам`ятки.
36. Відповідно до пункту 4 Порядку визначення категорій пам`яток, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2019 №452 (далі - Порядок №452) об`єкти культурної спадщини, які пропонуються для внесення до Реєстру за категорією місцевого значення, повинні зберегти свою автентичність (пам`ятка повинна значною мірою зберегти свою форму та матеріально-технічну структуру, історичні культурні нашарування) та мати одну або більше з таких ознак: мали вплив на розвиток культури певного населеного пункту чи регіону; пов`язані з історичними подіями, віруваннями, життям і діяльністю людей, які зробили значний внесок у розвиток культури певного населеного пункту чи регіону; є культурною спадщиною національної меншини чи регіональної етнічної групи.
Згідно з пунктом 5 цього Порядку попередню оцінку відповідності об`єкта культурної спадщини ознакам, визначеним у пунктах 3 і 4 цього Порядку, проводить розробник облікової документації, що складається відповідно до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, який затверджується Мінкультури.
Пунктом 6 Порядку №452 передбачено, що відповідність об`єктів культурної спадщини ознакам, передбаченим пунктами 3 і 4 цього Порядку, встановлюється під час їх внесення до Реєстру в установленому законодавством порядку.
37. Аналіз норм Порядку №452 свідчить про те, що занесення об`єкта культурної спадщини до реєстру без облікової документації не допускається.
38. Пунктами 1-3 та 9 розділу III Порядку №158 передбачено, що облікова документація складається на об`єкт культурної спадщини та містить дані щодо його цінності, характерних властивостей, що становлять його історико- культурну цінність, етапів розвитку, просторових, функціональних характеристик, стану збереження, а також дані проведених досліджень (далі - облікова документація).
Облікова документація складається з: облікової картки за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку; історичної довідки; матеріалів фотофіксації сучасного стану об`єкта: фото загального вигляду, фото об`єкта в контексті (навколишньому середовищі), фото найбільш цінних (характерних) елементів об`єкта, фото рухомих об`єктів (деталей), фото інтер`єрів, фото загроз (дії негативних чинників); акта стану збереження за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку.
Облікова документація подається Мінкультури у паперовій формі у двох примірниках та в електронному вигляді.
39. Згідно з пунктом 1 розділу 4 Порядку №158 для розгляду питання занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру ініціатором подаються Мінкультури такі документи: подання за формою, наведеною у додатку 3 до цього Порядку, засвідчене підписом керівника установи, організації, що виступає Ініціатором; облікова документація.
40. Розділом VII "Формування облікових справ" Порядку №158 встановлено, що на кожну пам`ятку формується облікова справа у паперовій та електронній формах, виготовлена шляхом сканування документів.
Облікова справа містить такі документи (за наявності): копію рішення про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку; облікову документацію; протоколи Експертної комісії; копію рішення про занесення пам`ятки до Реєстру; копію рішення про внесення змін до відомостей Реєстру, внесення змін до Реєстру; копію повідомлення власника про набуття статусу пам`ятки; копію рішення про визначення меж території пам`ятки; копію рішення про встановлення режиму використання пам`ятки, її території; охоронний договір; науково-проектну документацію про визначення меж та режимів зон охорони пам`ятки (оригінал або копію); копію рішення про затвердження науково-проектної документації про визначення меж та режимів зон охорони пам`ятки; матеріали наданих адміністративних послуг та документи, на підставі яких вони надані; матеріали інвентаризації; документи про застосування заходів реагування на порушення законодавства у сфері охорони культурної спадщини.
41. Пунктами 3, 4 розділу VII Порядку №158 визначено, що формування та зберігання облікової справи забезпечує: Мінкультури - щодо пам`яток національного значення; уповноважений орган - щодо пам`яток місцевого значення. Облікова справа на пам`ятку зберігається постійно.
42. Відповідно до пункту 1 розділу IX Порядку №158 Мінкультури забезпечує включення до Реєстру об`єктів культурної спадщини, які взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом України "Про охорону культурної спадщини": пам`яток всесоюзного, республіканського значення - за категорією національного значення шляхом підготовки проекту постанови Кабінету Міністрів України про занесення пам`ятки до Реєстру за категорією національного значення; інших пам`яток за категорією місцевого значення шляхом прийняття рішення про занесення таких пам`яток до Реєстру за категорією місцевого значення.
43. Аналізуючи наведені норми, Суд дійшов висновків щодо застосування наведених норм у такий спосіб:
1) Паспорт об`єкта культурної спадщини є обов`язковим документом, який розробляється та оформлюється уповноваженим органом охорони культурної спадщини у межах бюджетного фінансування або інших джерел, не заборонених законодавством та відповідно до затвердженої форми. У паспорті визначаються ключові характеристики об`єкта, його історичні та культурні цінності, сучасний стан, науково-дослідна та проєктна документація, а також зони охорони пам`ятки.
2) Наявність такого паспорта для укладення охоронного договору не є формальністю. Зазначений документ є однією з невід`ємних складових договору та слугує підставою для визначення режиму використання пам`ятки, обсягу та характеру охоронних заходів, які повинен забезпечити власник, що є визначальними умовами охоронного договору. Відсутність належно оформленого паспорта унеможливлює виконання обов`язку власника щодо укладення охоронного договору відповідно до вимог Порядку №1768.
3) Виникненню у відповідача обов`язку укласти охоронний договір передує повідомлення власника цього об`єкта або уповноважений ним орган (особу) про набуття правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини та необхідність вчинення Департаментом дій щодо оформлення відповідних документів на пам`ятку, зокрема, паспорта об`єкта культурної спадщини.
4) Невиконання уповноваженим органом охорони культурної спадщини свого обов`язку щодо повідомлення власника цього об`єкта або уповноважений ним орган (особу) про набуття правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини та розроблення паспорта щойно виявленої пам`ятки архітектури є об`єктивною перешкодою для укладення охоронних договорів і не може розцінюватися як порушення законодавства про охорону культурної спадщини з боку власників пам`яток архітектури.
При цьому за змістом частини четвертої статті 23 Закону №1805-III власники пам`яток архітектури зобов`язані виконувати встановлені законом вимоги щодо збереження, утримання та використання таких об`єктів, у тому числі підтримувати їх у належному стані. Навіть у разі відсутності укладеного охоронного договору власники не звільняються від обов`язку належно дбати про збереження пам`ятки та утримувати її у стані, що виключає погіршення або руйнування об`єкта культурної спадщини.
5) Неможливість укладення охоронного договору через невчинення Департаментом дій із паспортизації об`єкта не обмежує орган охорони культурної спадщини у здійсненні його контрольних функцій. Відсутність договірних відносин не позбавляє такий орган повноважень видавати власнику обов`язкові до виконання імперативні приписи щодо усунення порушень пам`яткоохоронного законодавства, зокрема з метою консервації, ремонту чи захисту об`єкта, якщо його фізичний стан загрожує втратою матеріальної автентичності.
6) Звертаючись до суду з позовом до власника, прокурор має пересвідчитись, що Департамент вчиняв дії та виконав вимоги Закону №1805-III і Порядку №1768 щодо належного повідомлення власника цього об`єкта або уповноважений ним орган (особу) про набуття правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини та оформлення виявленого об`єкта культурної спадщини, укладання охоронного договору з власником об`єкта культурної спадщини, оформлення паспорта об`єкта культурної спадщини, а власник цього об`єкта ухилявся від укладання цього договору.
44. За обставинами цієї справи суд першої інстанції установив, що Полтавська міська рада народних депутатів рішенням від 24.02.1993 "Про доповнення до переліку пам`яток історії та архітектури місцевого значення, затвердженого одинадцятою сесією міської Ради народних депутатів", надала статус пам`яток історії та архітектури місцевого значення спорудам згідно з додатком в тому числі " Особняк Дарагана " за адресою: АДРЕСА_1 . Однак процедура надання цього статусу не була завершена, об`єкт культурної спадщини не було внесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України з підстав відсутності облікової документації.
45. Разом з тим, суд апеляційної інстанції встановив, що Розпорядженням голови Полтавської обласної державної адміністрації від 16.07.2021 № 529 "Про внесення змін до розпорядження голови облдержадміністрації від 15.10.2020 №590" внесено зміни в розпорядчу частину та затверджено переліки щойно виявлених об`єктів культурної спадщини, в який внесена будівля "Особняк Дарагана" за адресою: АДРЕСА_1.
Тобто, суд апеляційної інстанції на підставі наявних у справі доказів встановив, що будівля "Особняк Дарагана" за адресою: АДРЕСА_1, включена до переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини.
46. За обставинами цієї справи відповідно до розпорядження Полтавської обласної державної адміністрації від 16.07.2021 №529 «Про внесення змін до розпорядження голови облдержадміністрації від 15.10.2020 №590», внесено зміни до розпорядження голови обласної державної адміністрації від 15.10.2020 № 590 «Про затвердження Переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини Полтавської області», пунктом 2 якого зобов`язано органи місцевого самоврядування:
повідомити рекомендованим листом власників об`єктів культурної спадщини або уповноважені ним органи про внесення інформації про належні їм об`єкти культурної спадщини до переліків щойно виявлених об`єктів культурної спадщини Полтавської області, зазначених у пункті 1 розпорядження, протягом 10 календарних днів після видачі розпорядження;
забезпечити виготовлення облікової документації відповідно до вимог наказу Міністерства культури України від 27.06.2019 №501 «Про внесення змін до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини» в установленому законодавством порядку до 15.12.2021;
забезпечити подання облікової документації на розгляд Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини при Департаменті культури і туризму обласної державної адміністрації для подальшого внесення інформації про щойно виявлені об`єкти культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України в установленому законодавством порядку до 20.12.2021.
Відповідальним виконавцям пункту 2 розпорядження інформувати Департамент культури і туризму обласної державної адміністрації у встановлені строки для подальшого узагальнення та інформування облдержадміністрації до 31.12.2021.
Пунктом 2 наказу Департаменту культури і туризму Полтавської обласної державної адміністрації від 22.11.2021 №186 делеговано відповідним структурним підрозділам виконавчих комітетів та рад відповідних сільських, селищних, міських об`єднаних територіальних громад повноваження укладати охоронні договори на пам`ятки та щойно виявлені об`єкти культурної спадщини чи їх частини з власниками або уповноваженими ним органами (особами), незалежно від форм власності на ці об`єкти, в установленому порядку відповідно до чинного законодавства.
47. З огляду на встановлені судом обставини, саме Департамент є уповноваженим органом на виявлення нерухомих об`єктів культурної спадщини та складання на них відповідної облікової документації, а також укладення із власниками або уповноваженими ним органами (особами) охоронного договору на щойно виявлений об`єкт історії та архітектури місцевого значення.
48. Водночас, власник охоронного об`єкту за змістом пунктів 1.3, 1.5 Порядку №158 має право, а не обов`язок профінансувати роботи зі складання облікової документації.
У свою чергу, за відсутності складеної Департаментом облікової документації власники щойно виявленого об`єкту історії та архітектури місцевого значення фактично позбавлені можливості виконати обов`язок з укладення охоронного договору з незалежних від них обставин.
49. Суди попередніх інстанцій установили, відповідачі набули статусу власника квартир у будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , до дати внесення до переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини будівлі "Особняк Дарагана" за адресою: АДРЕСА_1 на підставі розпорядження голови Полтавської обласної державної адміністрації від 16.07.2021 №529 "Про внесення змін до розпорядження голови облдержадміністрації від 15.10.2020 №590".
50. Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що строк для укладення з ними охоронного договору на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини слід обчислювати з дня отримання власником повідомлення уповноваженого органу про набуття правового статусу щойно виявленого об`єкта.
51. Суди попередніх інстанцій встановили, що Департамент листом від 21.11.2022 №01-11-01-24/1203 у відповідь на лист прокурора від 11.11.2022 №55-114-15267ВИХ-22 щодо повідомлення рекомендованим листом власників (уповноважених органів) щойно виявлених об`єктів культурної спадщини про необхідність укладання охоронних договорів, повідомив, що стосовно будівлі «Особняк Дарагана», що розташована за адресою: АДРЕСА_1 направлені рекомендовані листи на власників щодо виготовлення облікової документації та укладання охоронного договору.
Суд апеляційної інстанції встановив, що рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення Департаментом були направлені на адресу відповідачів 21.11.2022. Однак відповідно до поштових накладних та Трекінгу відправлень, відповідачам поштові повідомлення не були вручені з відміткою «інші причини». Тобто фактично відповідачі не отримували повідомлення про включення віднесення будинку до щойно виявленого об`єкта культурної спадщини.
52. Однак, обов`язок укласти охоронний договір виникає у власника (користувача) щойно виявленого об`єкта культурної спадщини з моменту обізнаності його про набуття правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини.
53. Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 (далі - Правила надання послуг поштового зв`язку).
За умовами пункту 17 Правил надання послуг поштового зв`язку внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою, згідно з тарифами оператора поштового зв`язку.
Послуга опису вкладення до поштового відправлення полягає в підтвердженні у визначеному оператором поштового зв`язку порядку відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції вмісту вкладення до поштового відправлення із зазначенням індивідуальних ознак відповідного вкладення (конкретний вид, кількість тощо), що відрізняє його від інших речей.
54. Отже, належним доказом направлення документів адресату відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку є копія конверту з описом вкладення, в якому перелічені всі документи, які надсилаються одержувачу.
55. Між тим, суд апеляційної інстанції встановив, що прокурор не надав доказів того, що відповідачам було направлено листи з описом вкладення у відповідності до пункту 8 Порядку №158. Надано лише копії поштових накладних, конвертів та Трекінги Укрпошти, однак, такі не підтверджують, що на адреси власників квартир були направлені рекомендовані листи саме з описом вкладення, як це передбачено пунктом 8 Порядку № 158. Матеріали справи не містять допустимих доказів повідомлення відповідачам, як власникам квартир за адресою: АДРЕСА_1 про занесення до Переліку об`єктів культурної спадщини Полтавської області як щойно виявленого об`єкта культурної спадщини будівлі «Особняк Дарагана», тобто про набуття таким об`єктом правового статусу щойно виявленого об`єкта.
56. Разом з тим, обов`язок з укладення охоронного договору покладено саме на власника щойно виявлених об`єктів культурної спадщини.
57. Суд апеляційної інстанції також встановив, що Витягом із рішення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради №303 від 26.11.2013 «Про надання дозволу на будівництво, добудову, перепланування, переобладнання приватного житла, господарських будівель та споруд» надано ОСОБА_1 дозвіл на перепланування та об`єднання квартир №1 та АДРЕСА_3 та об`єднання її в квартиру № 3 .
За Договором дарування від 26.12.2022 ОСОБА_1 після об`єднання квартир № 1 та АДРЕСА_4 , подарувала ОСОБА_3 квартиру за адресою: АДРЕСА_4 .
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, право приватної власності на неруховий об`єкт, квартиру АДРЕСА_4 на підставі договору дарування, реєстровий №3304, виданий 26.12.2022, зареєстровано за ОСОБА_3 . Відповідно до відомостей із Реєстру нерухомості станом на 24.11.2025, за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 186867853101 у Реєстрі прав власності на нерухоме майно відомості відсутні.
За змістом долученого до матеріалів справи листа Департаменту від 20.10.2025 №501-11-013-03/2199 вих., наданого на звернення ОСОБА_1 , у ОСОБА_1 відсутні правові підстави для укладення охоронного договору із Департаментом, з огляду на виконання перепланування та об`єднання квартири № 1 та АДРЕСА_4 , з присвоєнням об`єднаній квартирі №3 , що підтверджується договором дарування від 26.12.2022, зареєстрованим у реєстрі за № 3304, яким квартиру АДРЕСА_4 подаровано ОСОБА_3 .
Таким чином, на дату звернення прокурора до суду із цим позовом (04.09.2024) і на дату винесення оскаржуваного рішення судом першої інстанції (04.07.2025) ОСОБА_1 не була власником нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 з огляду на її відчуження ОСОБА_3 . Відповідно, у ОСОБА_1 відсутній обов`язок із укладення охоронного договору на об`єкт культурної спадщини, що протиправно залишено поза увагою прокурора.
58. Прокурор доводами касаційної скарги не спростував того, що виготовлення облікової документації належить до компетенції уповноваженого органу охорони культурної спадщини Полтавської міської ради, який не забезпечив виготовлення такої документації на будівлю, що, своєю чергою, позбавляє власників можливості укласти охоронний договір за відсутності усіх необхідних документів.
59. Отже, облікова документація об`єкта культурної спадщини є обов`язковим документом, який розробляється та оформлюється за замовленням уповноважених органів, районних державних адміністрацій, виконавчих органів сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини, для взяття об`єкта культурної спадщини на облік та подальшої державної реєстрації.
60. При цьому, наявність такого документа для укладення охоронного договору не є формальністю. Зазначений документ є однією з невід`ємних складових договору для визначення даних щодо цінності об`єкта культурної спадщини, характерних властивостей, що становлять його історико-культурну цінність (предмет охорони об`єкта культурної спадщини), етапів розвитку, просторових, функціональних характеристик, стану збереження, а також дані проведених досліджень. Відсутність належно оформленої облікової документації унеможливлює виконання обов`язку власника щодо укладення охоронного договору відповідно до вимог Порядку № 1768.
61. Підсумовуючи наведене, колегія суддів зазначає, що виникненню у власника охоронного об`єкту обов`язку укласти відповідний охоронний договір передує необхідність вчинення уповноваженим органом (у спірних правовідносинах Департаментом) дій щодо оформлення відповідних документів на пам`ятку, зокрема, облікової документації.
62. Суд апеляційної інстанції встановив, що Департамент листом від 31.10.2022 № 01-11-01-24/115, серед іншого, проінформував прокурора, що облікова документація на спірний об`єкт культурної спадщини, яка розроблена власником або уповноваженим ним органом (особою), у Департаменті відсутня. Через відсутність облікової документації, звернення власника будівлі щодо укладення охоронного договору з Департаментом є неможливим.
ОСОБА_4 зверталася із заявою від 18.11.2025 до Департаменту з проханням надати роз`яснення щодо виготовлення облікової документації та укладення охоронного договору на її частку щойно виявленого об`єкту культурної спадщини, розташованого за адресою: АДРЕСА_5 .
Департамент листом від 24.11.2025 №К01-11-01.3-03/2466 вих. повідомив заявницю про те, що на даний час в Департаменті відсутня облікова документація на щойно виявлений об`єкт історії та архітектури « Особняк Дарагана ».
Департамент листом від 20.10.2025 № Б01-11-01.3-03/2198 вих. у відповідь на звернення ОСОБА_3 теж повідомив заявника, що на даний час облікова документація на щойно виявлений об`єкт історії та архітектури « Особняк Дарагана » відсутня. Розроблена та погоджена в установленому порядку облікова документація на вищезазначений об`єкт до Департаменту ані уповноваженим органом, ані співвласниками об`єкту не надавалась. Повідомлено, що у разі не забезпечення складання облікової документації на об`єкт уповноваженим органом, співвласники щойно виявленого об`єкту культурної спадщини « Особняк Дарагана », місцезнаходження якого: АДРЕСА_1 , мають право самостійно замовити розроблення облікової документації відповідно до розділу ІІІ Порядку №158.
Згідно з листом Департаменту від 31.10.2025 № 01-20/1999, наданим у відповідь на звернення ОСОБА_3 від 13.10.2025, повідомлено заявника, що структурним підрозділам виконавчих комітетів та рад відповідних сільських, селищних, міських об`єднаних територіальних громад делеговано повноваження укладати охоронні договори на пам`ятки та щойно виявлені об`єкти культурної спадщини чи їх частини з власниками або уповноваженими ними органами (особами), незалежно від форм власності на ці об`єкти, в установленому порядку відповідно до чинного законодавства.
63. Ураховуючи те, що розпорядженням Полтавської обласної державної адміністрації від 16.07.2021 №529 обов`язок з розроблення облікової документації покладено саме на Департамент, невиконання уповноваженим органом охорони культурної спадщини свого обов`язку щодо розроблення облікової документації щойно виявленої пам`ятки архітектури, є об`єктивною перешкодою для укладення охоронного договору і не може розцінюватися як порушення законодавства про охорону культурної спадщини з боку власника, який вживав активні дії з метою недопущення порушень вимог Закону №1805-III.
64. Застосовуючи наведені вище висновки до обставин цієї справи, Суд вважає, що станом на момент звернення Прокурора до суду з цим позовом, відповідачі не мали обов`язку вживати заходи щодо укладення охоронного договору, оскільки Департамент не вчинив всі необхідні дії на виконання вимог Закону №1805-III і Порядку №1768 щодо належного повідомлення власника цього об`єкта про набуття правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, належного оформлення виявленого об`єкта культурної спадщини, укладання охоронного договору з власником об`єкта культурної спадщини, оформлення паспорта об`єкта культурної спадщини, а суди не встановили, що власник навмисно ухилявся від укладання цього договору, а навпаки встановили, що відповідачі вживали всіх необхідних заходів для укладання охоронного заходу.
65. Ці висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду, сформульованими у постанові від 09.09.2025 у справі №440/10514/23, тому Суд не вбачає підстав для відступу від них.
Правовий висновок, сформульований Верховним Судом у постанові від 09.09.2025 у справі №440/10514/23, належить застосовувати у випадках, коли спірний об`єкт має статус щойно виявленого об`єкта культурної спадщини або є пам`яткою, а орган охорони культурної спадщини не виконав передбачених законом обов`язків щодо його належного документального оформлення, зокрема виготовлення паспорта об`єкта.
У таких правовідносинах відсутність належно оформленої облікової документації є об`єктивною перешкодою для укладення охоронного договору та виключає можливість покладення негативних наслідків бездіяльності органу влади на суб`єкта приватного права (власника).
66. Ураховуючи, що за обставинами цієї справи Департамент не вчиняв дій щодо належного повідомлення про виявлений об`єкт культурної спадщини, оформлення цього об`єкту, і спірний об`єкт обліковується як щойно виявлений об`єкт культурної спадщини, Суд дійшов висновку, що обов`язку власника укласти охоронний договір має передувати належне повідомлення власника про цей статус, належне документальне оформлення цього об`єкта як щойно виявленого та оформлення документів для укладення такого договору, зокрема паспорта об`єкта.
Без визначення статусу спірного об`єкта і без належного оформлення документів в підтвердження цього статусу, власник цього об`єкта не має об`єктивної можливості виконати вимоги Закону щодо укладення охоронного договору. Відтак позов Прокурора в інтересах Департаменту щодо укладення охоронного договору є необґрунтованим.
Захист інтересів держави у судовому порядку в цій категорії справ є ефективним лише за умови попереднього усунення перешкод, що залежать від самої держави, зокрема в частині належного документального оформлення об`єкта.
67. Суд вважає за необхідне відмежувати обставини цієї справи від обставин, які були предметом розгляду Верховного Суду у постанові від 23.10.2025 у справі №440/8821/22.
У зазначеній справі судами було встановлено, що спірний об`єкт у силу пункту 3 Прикінцевих положень Закону №1805-III безпосередньо визнається пам`яткою культурної спадщини, оскільки його включення до переліку пам`ятників місцевого значення у 1993 році відповідало вимогам Закону Української РСР «Про охорону і використання пам`яток історії та культури», а правовий статус такого об`єкта не залежав від подальших дій органів охорони культурної спадщини.
68. Натомість, за обставинами цієї справи, на відміну від обставин у справі №440/8821/22, відповідач не ухилявся від укладання охоронного договору, а навпаки сприяв цьому, неодноразово звертаючись до Департаменту з проханням надати облікові документи, однак Департамент не надав ці документи позивачу і не сприяв їх виготовленню. Обставини у цій справі збігаються з обставинами, щодо яких Верховний Суд сформулював позицію у справі №440/10514/23.
69. Прокурор, звертаючись до суду з цим позовом, мав з`ясувати, який статус має спірний об`єкт культурної спадщини, і чи виконала особа, в інтересах якої він звернувся до суду з цим позовом, свої обов`язки щодо належного оформлення цього об`єкту та, у разі, якщо Департамент не вжив усіх необхідних заходів для оформлення документів стосовно спірного об`єкту, звернутися до Департаменту з вимогою виконати вимоги Закону № 1805-III і Порядку № 1768 щодо належного оформлення цього об`єкту.
70. Висновок Суду про передчасність позову Прокурора в цій справі не може бути витлумачений як оцінка правомірності або неправомірності бездіяльності Департаменту. Тривале зволікання з виготовленням облікової документації (паспортизацією) є недопустимим та може створювати загрозу незворотної втрати пам`ятки через неможливість повноцінного правового регулювання її режиму.
71. Суд вважає законним і обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про передчасність висновку суду першої інстанції щодо наявності підстав для зобов`язання відповідача укласти охоронний договір на щойно виявлений об`єкт історії та архітектури місцевого значення - «Особняк Дарагана», місцезнаходження якого: АДРЕСА_1, на умовах і в порядку, що визначені Порядком №1768, однак за мотивами, викладеними у цій постанові.
72. Суд доходить до висновку про необґрунтованість доводів скаржника щодо неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 23.05.2024 у справі №320/5145/23, від 28.11.2024 у справі №580/6572/22, щодо застосування норм процесуального права, зокрема статей 89, 90, 242 КАС України, оскільки ці висновки сформульовані за різних фактичних обставин у справі, предмету позову та правового врегулювання.
У постанові від 23.05.2024 у справі №320/5145/23 Верховний Суд вирішував питання щодо укладення охоронного договору на об`єкт культурної спадщини, який було занесено до Переліку об`єктів культурної спадщини і відомості про це були опубліковані у мережі Інтернет на офіційному порталі Києва Київської міської ради.
У постанові від 28.11.2024 у справі №580/6572/22 Верховний Суд, на відміну від цієї справи, сформулював висновок щодо укладення охоронного договору об`єкт культурної спадщини, внесений до Переліку об`єктів культурної спадщини на підставі рішення господарського суду Черкаської області у справі № 925/905/21.
З огляду на різні встановлені фактичні обставини у цій справі і у справах, на які покликається скаржник, Суд вважає, що висновки Верховного Суду, на які покликається скаржник у касаційній скарзі, до обставин цієї справи є незастосовними.
73. За таких обставин, Суд апеляційної інстанції дійшов законного і обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення судом апеляційної інстанції і дійшов висновку про правомірність постанови суду апеляційної інстанції та відсутність підстав для її скасування, за мотивами, викладеними у цій постанові.
74. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
75. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356 КАС України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Заступника керівника Полтавської обласної прокуратури залишити без задоволення, а постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03.06.2026 у справі №440/10588/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя Л.В. Тацій