УХВАЛА
11 серпня 2026 року
м. Київ
справа №160/500/25
адміністративне провадження №К/990/37535/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,
перевіривши касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.11.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.06.2026 у справі №160/500/25 за позовом Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИВ:
До Верховного Суду 10.08.2026 надійшла касаційна скарга Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.11.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.06.2026 у справі №160/500/25.
Вирішуючи питання про можливість відкриття касаційного провадження за поданою скаргою, Верховний Суд виходить з такого.
Як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.11.2025, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.06.2026, задоволено позов Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «В1» №923/32-00-07-03-19 від 29.10.2024, яким ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунках платника у банку за листопад 2023 року у розмірі 44.402.703,00 грн, а також застосовано штрафні (фінансові санкції) у розмірі 22.201.351,50 грн. Справа розглядалася в порядку загального позовного провадження.
При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.
Касаційну скаргу подано вдруге, попередню касаційну скаргу повернуто ухвалою Верховного Суду від 22.07.2026.
Скаржником заявлено клопотання про поновлення строку касаційного оскраження, в обґрунтування якого зазначено про своєчасне первісне подання касаційної скарги, подання повторної касаційної скарги після усунення недоліків та в межах присічного строку. Подпатковим органом вказано про конституційне право на касаційне оскарження судових рішень, право повторного звернення з касаційною скаргою, вчинено посилання на практику Верховного Суду щодо поновлення процесуальних строків, зауважено про дію воєнного стану.
Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд дійшов висновку, що повторно касаційну скаргу подано в межах розумного строку та після усунення недоліків, відтак клопотання про поновлення строку касаційного оскраження є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Скаржником вказано підставою касаційного оскарження пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, зазначено, що судами попередніх інстанцій не враховано правові висновки Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постановах від 12.02.2025 по справі №240/8787/23, від 13.02.2025 по справі №520/24195/21, від 12.02.2025 по справі №810/3405/18, від 05.02.2025 по справі №822/1856/17, від 05.02.2025 по справі №826/13139/17, від 29.01.2025 по справі №804/4134/18, від 15.01.2025 по справі №804/11314/15, від 16.01.2025 по справі №120/15977/21-а, від 09.05.2023 по справі №1.380.2019.005820, від 05.05.2023 по справі №1340/5998/18, від 05.05.2023 по справі №160/15514/20, від 21.01.2026 по справі №560/15494/24, від 10.02.2026 по справі №320/28354/24, від 22.01.2026 по справі №480/11265/23, від 25.02.2026 по справі №640/21358/21, від 25.02.2026 по справі №440/3890/24, від 12.03.2026 по справі №160/5956/24, від 05.03.2026 по справі №320/12537/23, від 22.01.2026 по справі №580/10660/24, чим не взято до уваги та порушено норми матеріального права, а саме підпункт 16.1.5 пункту 16.1 статті 16, статтю 191, пункт 44.1, пункт 44.2 статті 44, підпункт 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пункт 58.1 статті 58, статті 71, 72, 73, 74, пункту 86.7 статті 86, підпункт «а» пункту 198.1, абзаци 1- 3 пункту 198.2, абзаци 1, 2 пункту 198.3 статті 198, пункт 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, статті 1, 3, 8, 9, 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та норми процесуального права: статті 2, 6, 8, 9, 72, 73, 74, 75, 76, 77, ст. 90, ст. 242, 351 КАС України.
На думку скаржника, суди неправомірно знецінили податкову інформацію контролюючого органу (дані інформаційно-аналітичних баз, ІС «Податковий блок» тощо) як доказ. Податковим органом зазначено, що суди не оцінили дотримання позивачем принципу «розумної обачності»/«know your client» при виборі контрагентів (перевірка ділової репутації, ресурсів, платоспроможності контрагента); відсутність доказів наявності у контрагентів трудових, матеріальних, технічних ресурсів, необхідних для виконання операцій; порушення усталених податкових доктрин - «ділової мети» (пп. 14.1.231 ПКУ), «реальності господарської операції», «переваги суті над формою», «угоди по кроках/фактичний власник». Контролюючим органом зауважено, що наявність відкритих кримінальних проваджень щодо позивача та контрагентів, на думку скаржника, є непрямим доказом сумнівної ділової репутації, який суди залишили без уваги. Скаржником зауважено про невідповідність видів економічної діяльності контрагентів фактично здійснюваним операціям, недостовірні/неповні первинні документи, відсутність сертифікатів якості, товарно-транспортних документів, невстановлений спосіб і засоби перевезення товару, відсутність ресурсів у контрагентів.
Податковим органом зазначено про порушення судами положень статей 90, 242 КАС України, зауважено, що суд не дослідив належним чином зібрані у справі докази (пункт 1 частини 2 статті 353 КАС України).
Наведені в касаційній скарзі доводи скаржника підлягають перевірці під час касаційного перегляду судового рішення у цій справі.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
З урахуванням вищезазначеного, Верховний Суд приходить до висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у справі.
Скаржником з посиланням на статтю 375 КАС України заявлено клопотання про зупинення виконання судових рішень у справі №160/500/25 до закінчення їхнього перегляду в суді касаційної інстанції, оскільки виконанян рішень судів попередніх інстанцій та фактичне стягнення з Державного бюджету бюджетнгого відшкодування може призвести до передчасного вирішення спору по суті, порушення принципу касацййного оскарженян рішення суду, порушення прав відповідача, а також до значних втрат бюджетних колштів і порушення роботи бюджетнгої систми України.
Вирішуючи подане клопотання, Суд виходить з того, що за приписами частини 1 статті 375 КАС України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Зупинення виконання чи дії судових рішень, які набрали законної сили і є обов`язковими, може застосовуватись у виняткових випадках за наявності на те вагомих і переконливих доводів, підтверджених належними доказами, і у спосіб, який не призведе до порушення прав інших учасників справи.
Зупинення виконання оскаржуваного судового рішення є правом, а не обов`язком суду касаційної інстанції, а отже може застосовуватись судом у виняткових випадках за наявності на те вагомих і переконливих доводів, підтверджених доказами, або існування об`єктивних для цього обставин й здійснюватися таким чином, щоб не допустити порушення прав інших учасників справи.
Контролюючим органом не обґрунтовано належними доводами необхідність зупинення виконання судових рішень у даній справі, відтак колегія суддів приходить до висновку, що заявлене клопотання є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.
Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328, 329, 330, 334, 335, 338, 355, 359, 375 КАС України,
УХВАЛИВ:
Задовольнити клопотання скаржника про поновлення строку касаційного оскарження, поновити Східному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків строк касаційного оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.11.2025 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 03.06.2026 у справі №160/500/25.
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.11.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.06.2026 у справі №160/500/25.
Витребувати з Дніпропетровського окружного адміністративного суду справу №160/500/25.
Відмовити у задоволенні клопотання Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про зупинення виконання Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.11.2025 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 03.06.2026 у справі №160/500/25.
Надіслати скаржнику копію цієї ухвали, а іншим учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: І.А. Васильєва
О.В. Білоус
І.Л. Желтобрюх