ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.08.2026 року м.Дніпро Справа № 912/215/26
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Висоцького А.М. (доповідач по справі)
суддів: Віннікова С.В., Левшиної Г.В.
секретар судового засідання: Гетьманенко С.М.
за участю представників сторін у справі:
від Товариства з обмеженою відповідальністю "Джи Ес Ай Груп" - Ляхова Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу: Акціонерного товариства "Укрзалізниця"
на додаткове рішення Господарського суду Кіровоградської області від 05.06.2026, суддя суду першої інстанції Закурін М.К., м. Кропивницький, повний текст рішення складено та підписано 05.06.2026
по справі № 912/215/26
за позовом: Акціонерного товариства "Укрзалізниця" (м. Київ)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Джи Ес Ай Груп" (м. Світловодськ, Кіровоградська область)
про стягнення 12 686 360,85 грн, -
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулося до Господарського суду Кіровоградської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Джи Ес Ай Груп" про стягнення неустойки (штрафу та пені) в сумі 12 686 360,85 грн за неналежне виконання зобов`язань в частині поставки товару в строк, обумовлений договором про закупівлю товарно-матеріальних ресурсів від 14.05.2025 № ЦЗВ-05-01125-01.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 27.05.2026 позовні вимоги АТ "Укрзалізниця" задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Джи Ес Ай Груп" на користь АТ "Укрзалізниця" 2 020 310,27 грн пені, 7 572 895,91 грн штрафу та 115 121,12 грн компенсації по сплаті судового збору; у задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовлено, а саме в частині стягнення 3 093 154,67 грн нарахованого штрафу. Підставою для відмови суд зазначив необхідність зменшення нарахованого штрафу на 29 %.
01.06.2026 ТОВ "Джи Ес Ай Груп" звернулося до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 40 000 грн.
03.06.2026 АТ "Укрзалізниця" подало заяву про ухвалення додаткового рішення стосовно стягнення з ТОВ "Джи Ес Ай Груп" судового збору у сумі 37 115,22 грн, зазначивши, що його вимоги суд визнав обґрунтованими, а тому сплачений судовий збір повинен бути покладений на відповідача у повній сумі.
Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції
Додатковим рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 05.06.2026 у справі № 912/215/26: у задоволенні заяви АТ "Укрзалізниця" про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на сплату судового збору у сумі 37 115,22 грн відмовлено; заяву ТОВ "Джи Ес Ай Груп" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу задоволено; стягнуто з АТ "Укрзалізниця" на користь ТОВ "Джи Ес Ай Груп" 9 752 грн витрат на правничу допомогу.
Приймаючи оскаржуване додаткове рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що при ухваленні рішення від 27.05.2026 питання розподілу судових витрат на сплату судового збору вже було вирішено. Суд вказав, що 115 121,12 грн компенсації по сплаті судового збору складають 75,62 % задоволених позовних вимог та визначені за принципом пропорційності.
Крім того, суд зазначив, що зменшення нарахованої неустойки нерозривне із загальним висновком суду про стягнення певної суми, яка задовольняється частково у випадку зменшення неустойки, а тому у судовому рішенні повинен бути вказаний єдиний можливий висновок про задоволення позову частково. Відтак, оскільки питання розподілу судових витрат по сплаті судового збору було вирішено при ухваленні рішення, підстави для ухвалення додаткового рішення в цій частині відсутні.
Щодо заяви ТОВ "Джи Ес Ай Груп" суд встановив, що відповідач у відзиві на позов зазначив попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат на правничу допомогу у розмірі 40 000 грн, надав ордер адвоката Ляхової Т.В. від 16.02.2026, договір про надання правничої допомоги від 16.02.2026 та акт виконаних робіт від 01.06.2026. Суд констатував, що ТОВ "Джи Ес Ай Груп" дотрималось строків подання доказів витрат на правничу допомогу. За пунктом 4 договору визначена сплата фіксованої суми - гонорару у сумі 40 000 грн. Суд визнав такі розміри витрат співмірними по відношенню до суті спору, проте суд застосувавши пункт 3 частини четвертої статті 129 ГПК України, визначив, що витрати на правничу допомогу підлягають компенсації пропорційно 24,38 % (частка відмовлених вимог), що складає 9 752 грн.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
До Центрального апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга на додаткове рішення Господарського суду Кіровоградської області від 05.06.2026 у справі № 912/215/26, у якій позивач просить скасувати оскаржуване додаткове рішення та прийняти нове, яким задовольнити вимоги АТ "Укрзалізниця" про розподіл судового збору в сумі 37 115,22 грн; відмовити у задоволенні заяви ТОВ "Джи Ес Ай Груп" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 9 752,00 грн; стягнути з ТОВ "Джи Ес Ай Груп" на користь АТ "Укрзалізниця" судовий збір в сумі 37 115,22 грн.
Апелянт зазначає, що під час розгляду справи господарський суд першої інстанції встановив порушення відповідачем умов договору в частині своєчасної поставки товару та дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення неустойки. При цьому суд скористався своїми дискреційними повноваженнями, встановленими частиною третьою статті 551 ЦК України, та зменшив розмір обґрунтованої позивачем до стягнення неустойки на 29 % - з 10 666 050,58 грн до 7 572 895,91 грн.
Апелянт вказує, що під час подання позову та заяви про збільшення позовних вимог ним було сплачено судовий збір у сумі 152 236,34 грн. При ухваленні рішення від 27.05.2026 суд здійснив лише частковий розподіл судових витрат, поклавши на відповідача судовий збір у сумі 115 121,12 грн, тоді як решта сплаченого судового збору в сумі 37 115,22 грн залишилась нерозподіленою.
На думку апелянта, розподіл судового збору залежить від правомірності та обґрунтованості заявлених позовних вимог. У цій справі зменшення розміру неустойки (штрафу) не було наслідком необґрунтованості позовних вимог, а тому розподіл судового збору повинен був здійснюватися пропорційно до розміру позовних вимог, які були визнані судом обґрунтованими (до застосування дискреції). Крім того, апелянт зазначає, що відповідно до частини дев`ятої статті 129 ГПК України у випадку, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій ТОВ "Джи Ес Ай Груп" (прострочення зобов`язання з поставки товару), витрати відповідача на правничу допомогу повинні бути покладені на відповідача.
Апелянт вважає, що при ухваленні оскаржуваного додаткового рішення місцевим господарським судом помилково застосовано пункт 2 частини першої статті 129, пункт 3 частини четвертої статті 129 та пункт 1 частини п`ятої статті 238 ГПК України, що є порушенням норм процесуального права.
Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу
Товариство з обмеженою відповідальністю "Джи Ес Ай Груп" подало відзив на апеляційну скаргу, згідно якого заперечує проти апеляційної скарги АТ "Укрзалізниця" та вважає її необґрунтованою, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на наступне:
Відповідач зазначає, що твердження позивача про неправильний розподіл судових витрат та незастосування судом першої інстанції правових висновків Верховного Суду не відповідають дійсним обставинам справи та є наслідком неправильного трактування мотивувальної частини додаткового рішення. Суд першої інстанції у мотивувальній частині додаткового рішення навів обґрунтування відсутності необхідності застосування зазначених висновків Верховного Суду, вказавши, що у відповідних справах Верховний Суд не здійснював аналіз застосування пункту 2 частини першої статті 129 ГПК України у контексті взаємозв`язку з приписами пункту 1 частини п`ятої статті 238 ГПК України.
Щодо посилань позивача на пункт 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 відповідач зазначає, що це роз`яснення було прийняте на підставі редакції ГПК України, яка втратила чинність після процесуальної реформи 2017 року. Натомість питання розподілу судових витрат у чинній редакції ГПК України врегульовано статтею 129, частина четверта якої прямо встановлює, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Ні ГПК України, ні Закон України "Про судовий збір" не містять винятку, відповідно до якого у разі зменшення судом розміру неустойки судовий збір підлягає стягненню з відповідача без урахування такого зменшення. Застосування положень зазначеної постанови Пленуму фактично призводить до встановлення нового правила, яке не передбачене чинним законодавством та суперечить принципу пропорційного розподілу судових витрат.
Відповідач також зазначає, що судом першої інстанції задоволено повернення сплаченого судового збору позивачу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (75,62 %), тобто із дотриманням вимог частини першої статті 129 ГПК України.
Крім того, ТОВ "Джи Ес Ай Груп" обґрунтовує вимогу про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, посилаючись на договір про надання правової допомоги від 16.02.2026, укладений з адвокатом Ляховою Т.В., відповідно до пунктів 4.2, 4.3 якого розмір винагороди за надання правової допомоги в суді апеляційної інстанції становить фіксовану суму 40 000 грн. Відповідач вважає, що предмет спору потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів є значними, а тому зазначений розмір витрат є обґрунтованим і пропорційним до предмета спору.
Рух справи у суді апеляційної інстанції.
25.06.2026 до Центрального апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Акціонерного товариства "Українська залізниця".
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.06.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Висоцького А.М. (доповідач), суддів -Віннікова С.В., Левшиної Г.В.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" на додаткове рішення Господарського суду Кіровоградської області від 05.06.2026 у справі № 912/215/26. Встановлено учасникам справи 10-тиденний строк, зокрема, для подання відзиву на апеляційну скаргу. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 04.08.2026 об 11.30 год.
04.08.2026 у судовому засіданні взяла участь представниця Товариства з обмеженою відповідальністю "Джи Ес Ай Груп" - Ляхова Т.В.
Фактичні обставини, встановлені судом
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 27.05.2026 у справі № 912/215/26 позовні вимоги АТ "Українська залізниця" задоволено частково: стягнуто з ТОВ "Джи Ес Ай Груп" на користь АТ "Українська залізниця" 2 020 310,27 грн пені, 7 572 895,91 грн штрафу та 115 121,12 грн компенсації по сплаті судового збору; у задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовлено, а саме в частині стягнення 3 093 154,67 грн нарахованого штрафу, який було зменшено судом на 29 %.
Загальна сума позовних вимог складала 12 686 360,85 грн, сума задоволених вимог - 9 593 176,18 грн, що становить 75,62 % від загальної суми позову.
Позивачем при поданні позову, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог було сплачено судовий збір у загальній сумі 152 236,34 грн.
01.06.2026 ТОВ "Джи Ес Ай Груп" звернулося до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу, надавши акт виконаних робіт від 01.06.2026 на суму 40 000 грн.
Між ТОВ "Джи Ес Ай Груп" та адвокатом Ляховою Т.В. укладено договір про надання правничої допомоги від 16.02.2026, за пунктом 4 якого визначена сплата фіксованої суми - гонорару у сумі 40 000 грн. Адвокатом Ляховою Т.В. видано ордер на надання правничої допомоги від 16.02.2026. Відповідно до акту виконаних робіт від 01.06.2026 адвокат надала послуги за договором від 16.02.2026 на загальну суму 40 000 грн.
03.06.2026 АТ "Укрзалізниця" подало заяву про ухвалення додаткового рішення стосовно стягнення з ТОВ "Джи Ес Ай Груп" судового збору у сумі 37 115,22 грн.
Мотивувальна частина
Відповідно до частини першої статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною другою статті 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування додаткового рішення суду першої інстанції з огляду на таке.
Апеляційний господарський суд акцентує увагу, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності, з`ясування обставин справи та оцінки доказів.
Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Відповідно до положень статті 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з частиною першою статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; 4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 5) як розподілити між сторонами судові витрати; 6) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
У мотивувальній частині рішення зазначаються, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику (пункт 5 частини четвертої статті 238 ГПК України).
Як убачається зі змісту рішення місцевого господарського суду, прийнятого за наслідком вирішення спору по суті, а також оскаржуваного рішення, вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" визнані законними та обґрунтованими, проте у зв`язку із наявністю підстав для застосування положень статті 551 ЦК України їх розмір було зменшено, внаслідок чого розмір судових витрат (сплата судового збору та витрати на правничу допомогу) покладено на сторін пропорційно розміру задоволених вимог відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 129 ГПК України.
Колегія суддів не погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
У постанові Верховного Суду від 27.11.2024 у справі № 910/12603/23 викладено такі висновки:
"3.3 Згідно частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін (пункт 1); у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 2).
3.4 Відповідно до пункту 12 частини 3 статті 2 цього Кодексу серед основних засад (принципів) господарського судочинства визначено відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
3.5 Частиною 9 статті 129 ГПК України визначено, що якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
3.6 За результатами розгляду справи по суті (постанова Верховного Суду від 06.11.2024) вбачається, що спір між сторонами у даній справі виник внаслідок неправильних дій відповідача.
…3.8 Отже, справедливим, і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, є застосування частини 9 статті 129 ГПК України та необхідність покладення на відповідача сплаченого позивачем судового збору до суду першої, апеляційної, касаційної інстанцій, оскільки спір у даному випадку виник внаслідок неправильних дій відповідача".
З урахуванням викладеного слід зазначити, що згідно із частиною першою статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається:
1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;
2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Пунктом 2 частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Таким чином, розподіл судового збору залежить від правомірності та обґрунтованості заявлених позовних вимог.
Господарський суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд здійснюючи перегляд судового рішення, дійшов висновку про те, що розмір штрафних санкцій у загальній сумі 12 686 360,85 грн є обґрунтованим. Водночас, з урахуванням принципів справедливості, співмірності та розумності, суд зменшив штраф на 29 %, застосувавши свої дискреційні повноваження.
Апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити, що судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки, оскільки таке зменшення не є наслідком необґрунтованості позовних вимог в цій частині, а є виключно застосуванням судом свого права на таке зменшення, передбаченого законодавством. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 19.12.2024 у справі № 922/1248/24, від 03.04.2018 у справі № 902/339/16, від 10.03.2021 у справі № 904/5702/19, від 14.06.2022 у справі № 905/2135/19.
У цій справі зменшення розміру штрафу не було наслідком необґрунтованості позовних вимог, а тому розподіл судового збору повинен був здійснюватися пропорційно до розміру позовних вимог, які були визнані судами обґрунтованими, що підтверджується висновками щодо вирішення питання про розподіл судового збору, викладеними у постановах Верховного Суду від 10.03.2021 у справі № 904/5702/19, від 16.10.2019 у справі № 910/143/19.
Таким чином, хоча суд першої інстанції задовольнив клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу, однак дійшов помилкового висновку про покладення судового збору на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Наведене свідчить про те, що господарський суд неправильно застосував положення статті 129 Господарського процесуального кодексу України та дійшов помилкового висновку про покладення судового збору на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Подібного висновку слід дійти і при вирішенні питання судових витрат відповідача на правову допомогу, оскільки без застосування дискреції у даному випадку позовні вимоги позивача були б задоволені у повному обсязі, а результат розгляду спору обумовлений саме порушенням відповідачем своїх договірних зобов`язань, тому витрати на професійну правничу допомогу відповідача не можуть бути покладені на позивача лише з тієї підстави, що суд зменшив розмір штрафних санкцій.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи, наведені в апеляційній скарзі, є обґрунтованими та такими, що ґрунтуються на положеннях чинного законодавства. Разом із тим, зважаючи на те, що під час апеляційного перегляду рішення суду, ухваленого за наслідком вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд вже здійснив перерозподіл судових витрат по сплаті судового збору, стягнувши його повний розмір з відповідача, підстави для задоволення апеляційної скарги в цій частині відсутні.
Висновки апеляційного господарського суду.
Згідно з п. 2 частини першої статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Відповідно до частини першої статті 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема: порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Акціонерного товариства "Українська залізниця" підлягає частковому задоволенню, а додаткове рішення Господарського суду Кіровоградської області від 05.06.2026 скасуванню в частині стягнення витрат на правничу допомогу із постановленням рішення про відмову в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Джи Ес Ай Груп" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.
Вирішення питання щодо розподілу судових витрат
Розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на додаткове рішення законом не визначено, тобто відповідна скарга не є об`єктом справляння судового збору, а отже питання розподілу судових витрат не вирішується.
Керуючись статтями 269-271, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укрзалізниця" на додаткове рішення Господарського суду Кіровоградської області від 05.06.2026 у справі № 912/215/26 - задовольнити частково.
Додаткове рішення Господарського суду Кіровоградської області від 05.06.2026 у справі № 912/215/26 скасувати.
Ухвалити нове рішення.
У задоволенні заяви Акціонерного товариства "Укрзалізниця" про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на сплату судового збору у сумі 37 115,22 грн - відмовити повністю.
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Джи Ес Ай Груп" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу - відмовити повністю.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені статтями 287, 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено та підписано 13.08.2026
Головуючий суддя Висоцький А.М.
Судді Вінніков С.В.
Левшина Г.В.