Справа № 344/7759/26
Провадження № 2/346/2579/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2026 р. м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
в складі головуючого судді Яремин М.П.
з участю: секретаря Урбанович І.Д.
представника позивача адвоката Денеги Д.М.
представника відповідача адвоката Зварич Ю.А.
провівши підготовче судове засідання в режимі відеоконференції в цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя,-
В С Т А Н О В И В:
позивач, в інтересах якої діє адвокат Денега Д.М., звернулась до суду із позовною заявою, в якій просила визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 : грошові кошти, отримані від продажу транспортного засобу марки «NISSAN ROGUE», 2017 року випуску, державний номерний знак « НОМЕР_1 »; 1/3 частку земельної ділянки, кадастровий номер [номер приховано]:07:001:0046, площею 0,4534 га, розташованої на території смт. Отинія Коломийського району Івано-Франківської області; доходи, отримані ОСОБА_2 , від передачі вказаної земельної ділянки в оренду ТОВ «АРКІС-ЗАХІД»; грошові кошти, що могли перебувати на банківських рахунках відповідача та формувались за рахунок спільних коштів подружжя у невизначеному розмірі, що потребує зібрання додаткових доказів, а також в порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 по 1/2 частці зазначених грошових коштів, земельної ділянки та доходів.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24.04.2026 року зазначену цивільну справу передано за підсудністю до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області, ухвалою якого від 28.05.2026 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.
15.06.2026 року представник відповідача, адвокат Зварич Ю.А. подала до суду зустрічну позовну заяву про поділ майна подружжя, вимоги за якою ухвалою суду від 12.08.2026 року об`єднано в одне провадження з первісним позовом. Так, адвокат Зварич Ю.А. просить визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 трьохкімнатну квартиру, загальною площею 76,6 кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та комору ССХVII, загальною площею 4,4 кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , а також в порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку вищевказаних квартири та комори.
12.08.2026 року представник відповідача, адвокат Зварич Ю.А. подала до суду заяву про зміну предмету позову, в якій доповнила позовні вимоги: визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 грошові кошти, що перебували на банківських рахунках ОСОБА_1 , та формувались за рахунок спільних доходів подружжя у невизначеному розмірі; у порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_2 право власності на частку вказаних грошових коштів.
18.06.2026 року представник позивача, адвокат Денега Д.М. подав до суду відповідь на відзив, в якому, серед іншого, зазначив, що сторона позивача відмовляться від позовних вимог в частині визнання спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 : 1/3 частки земельної ділянки, кадастровий номер [номер приховано]:07:001:0046, площею 0,4534 га, розташованої на території смт. Отинія Коломийського району Івано-Франківської області; доходи, отримані ОСОБА_2 , від передачі вказаної земельної ділянки в оренду ТОВ «АРКІС-ЗАХІД», а також від визнання за ОСОБА_1 1/2 від 1/3 частки зазначеної земельної ділянки та 1/2 доходів, отриманих ОСОБА_2 , від передачі вказаної земельної ділянки в оренду ТОВ «АРКІС-ЗАХІД».
12.08.2026 року представник позивача, адвокат Денега Д.М. подав до суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій вказує, що оскільки відповідачем надано докази підтвердження, що земельна ділянка площею 0,4534 га, кадастровий номер [номер приховано]:07:001:0046, є його особистою приватною власністю та не входить до складу спільного майна подружжя, просить позовні вимоги вважати наступними: визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 : грошові кошти, отримані від продажу транспортного засобу марки «NISSAN ROGUE», 2017 року випуску, державний номерний знак « НОМЕР_1 »; грошові кошти, що могли перебувати на банківських рахунках відповідача та формувались за рахунок спільних коштів подружжя у невизначеному розмірі, що потребує зібрання додаткових доказів, а також в порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 по 1/2 частці зазначених грошових коштів, тобто вимоги щодо поділу земельної ділянки виключено з предмета спору.
У підготовчому засіданні представник позивача, адвокат Денега Д.М. підтримав подане ним клопотання про передачу вказаної цивільної справи за підсудністю до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області, відповідно до ст.27 ЦПК України за зареєстрованим місцем проживання відповідача, оскільки вимоги щодо поділу вищевказаної земельної ділянки виключено з предмета спору, відтак, спір, що розглядається судом, не виникає з приводу нерухомого майна, а тому підстави для подальшого розгляду її Коломийським міськрайонним судом відсутні. Крім того, зважаючи на предмет зустрічного позову та положення ст.30 ЦПК України, справа підлягає розгляду за правилами виключної підсудності за місцем знаходження нерухомого майна, тобто Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області, що відповідає також необхідності забезпечення розгляду первісного та зустрічного позовів одним судом.
Відповідач в підготовче засідання не з`явився, його представник, адвокат Зварич Ю.А. не заперечила щодо задоволення клопотання про передачу справи за підсудністю.
Заслухавши вказаних учасників, ознайомившись з матеріалами справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з ч.1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Положеннями ч. 6 ст.28 ЦПК України передбачено, що позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої ст. 30 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.
Як встановлено зі змісту зустрічної позовної заяви, позивачем ОСОБА_2 пред`явлено вимоги, які стосуються нерухомого майна - визнання спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 трьохкімнатної квартири, загальною площею 76,6 кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та комори ССХVII, загальною площею 4,4 кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , а також в порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку вищевказаних квартири та комори.
У постановах Верховного Суду від 02.02.2022 року в справі №185/819/16-ц, від 13.04.2022 року в справі №373/118/20 зроблено висновок, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. Словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.
Таким чином, оскільки за правилами чинного ЦПК України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном, а тому за правилами ч. 1 ст. 30 ЦПК України, повинен пред`являтися за місцем знаходження вказаного нерухомого майна, що відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 року в справі №911/2390/18).
Отже, позови що виникають з приводу нерухомого майна - це позови пов`язані з нерухомим майном, нерухомістю, нерухомою річчю, а тому усі позови, у спорах, які є наслідком правовідносин пов`язаних з обігом нерухомого майна повинні бути пред`явлені до суду за місцем знаходження цього майна.
Перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об`єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності (п.41 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ»).
Оскільки зі змісту прохальної частини зустрічної позовної заяви встановлено, що спільне нерухоме майно подружжя, яке просить поділити позивач за зустрічним позовом, територіально знаходиться в м. Івано-Франківську, а вимоги щодо поділу земельної ділянки, розташованої на території смт. Отинія Коломийського району Івано-Франківської області, виключено з предмета спору, аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що позов про поділ майна подружжя повинен розглядатися за правилами виключної підсудності, а саме судом за місцезнаходженням нерухомого майна.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що справа не підсудна Коломийському міськрайонному суду Івано-Франківської області і підлягає передачі за підсудністю до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області, за місцем знаходження нерухомого майна.
Відповідно до ст.32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (частина перша статті 378 ЦПК України).
Згідно з нормами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини» інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Європейський суд з прав людини у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (п. 24 рішення від 20.07.2006; заяви №29458/04 та №29465/04) вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 30-32, 258, 260, 353-355 ЦПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя передати для розгляду за підсудністю до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області (76000, м. Івано-Франківськ, вул. Ґрюнвальдська, 11).
Передачу справи здійснити в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 31 ЦПК України, а саме не пізніше п`яти днів після закінчення строку на оскарження ухвали, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Яремин М. П.