СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
13 серпня 2026 року Справа № 480/5837/26
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Шевченко І.Г., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання відмови та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області в якій просить:
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, оформлену листом від 18.06.2026 №1800-0202-8/31314 (додаток №12), у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 20.05.2026 (додаток №11) про перерахунок пенсії (2-й пункт прохальної частини позовних вимог).
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії за віком у розмірі, не меншому за мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (3-й пункт прохальної частини позовних вимог).
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області з 01.01.2026 нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком у розмірі, не меншому за мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», - на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (2595 грн з 01.01.2026), як особі, віднесеній до категорії 2 та такій, що має стаж роботи понад 20 років, відповідно до пункту 2 статті 56 Закону №796-ХІІ та правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 25.02.2020 у справі №344/9747/17, з виплатою різниці за весь період недоплати (4-й пункт прохальної частини позовних вимог).
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії, обчисливши пенсію за всіма можливими передбаченими Законом №796-ХІІ варіантами та застосувавши найбільш сприятливий (найбільший за розміром) для позивача варіант, з дати виникнення відповідного права, зокрема: із зарахуванням періоду участі позивача у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС до стажу роботи (служби) у пільговому обчисленні відповідно до пункту 1 статті 56 Закону №796-ХІІ; із збільшенням пенсії на 1 (один) процент заробітку за кожний рік роботи понад 20 років стажу, але не вище 75 процентів заробітку, відповідно до пункту 2 статті 56 Закону №796-ХІІ, без застосування двоскладової формули, передбаченої частиною другою статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; із визначенням середньомісячного заробітку за найбільш сприятливим для позивача варіантом, передбаченим статтею 57 Закону №796-ХІІ (5-й пункт прохальної частини позовних вимог).
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити (перерахувати) ОСОБА_1 щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідно до статті 51 Закону №796-ХІІ у редакції Закону №230/96-ВР - у відсотковому відношенні до мінімальної пенсії за віком, а не у фіксованій сумі, встановленій постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 (6-й пункт прохальної частини позовних вимог).
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області провести перерахунок (індексацію) пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 01.03.2026 (7-й пункт прохальної частини позовних вимог).
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області виплатити ОСОБА_1 різницю між належним та фактично виплаченим розміром пенсії (з урахуванням додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю) за весь період, протягом якого пенсія виплачувалася у заниженому розмірі (8-й пункт прохальної частини позовних вимог).
Ухвалою суду від 29.07.2026 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк на усунення недоліків шляхом подання до суду:
1) позовної заяви, приведеної у відповідність до вимог до ч.1 ст.160 та п.4 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України щодо:
- зазначення дати перерахунку у вимозі, викладеній у 6-му пункті прохальної частини позовних вимог та обґрунтування перерахунку саме з такої дати;
- зазначення дати перерахунку, заяви, яку просить повторно розглянути у вимозі, викладеній у 5-му пункті прохальної частини позовних вимог, із зазначенням обґрунтування цієї частини позовних вимог та саме у спосіб "за всіма можливими передбаченими Законом №796-ХІІ варіантами" та вимог "за найбільш сприятливим для позивача варіантом" ;
2) належним чином завірену копію заяви "про перерахунок пенсії, обчисливши пенсію за всіма можливими передбаченими Законом №796-ХІІ варіантами та застосувавши найбільш сприятливий (найбільший за розміром) для позивача варіант, з дати виникнення відповідного права, зокрема: із зарахуванням періоду участі позивача у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС до стажу роботи (служби) у пільговому обчисленні відповідно до пункту 1 статті 56 Закону №796-ХІІ; із збільшенням пенсії на 1 (один) процент заробітку за кожний рік роботи понад 20 років стажу, але не вище 75 процентів заробітку, відповідно до пункту 2 статті 56 Закону №796-ХІІ, без застосування двоскладової формули, передбаченої частиною другою статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; із визначенням середньомісячного заробітку за найбільш сприятливим для позивача варіантом, передбаченим статтею 57 Закону №796-ХІІ" , яку він просить зобов`язати відповідача повторно розглянути (5-й пункт прохальної частини позовних вимог),
3) заяви про поновлення строку на звернення з позовом до суду із зазначенням у ній підстав та наданням доказів поважності його пропуску щодо вимог про зобов`язання відповідача провести нарахування та виплату пенсії позивачу з 01.01.2026 (4-й пункт прохальної частини позовних вимог).
На виконання вимог вказаної ухвали представник позивача подав позовну уточнену заяву, в якій позивач просить:
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, оформлену листом від 18.06.2026 №1800-0202-8/31314 (додаток №12*), у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 20.05.2026 (додаток №11*) про перерахунок пенсії (пункт 3 прохальної частини уточненого позову),
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо невиплати ОСОБА_1 , починаючи з 09.03.2026, пенсії за віком у розмірі, не меншому за мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (пункт 4 прохальної частини уточненого позову),
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, починаючи з 09.03.2026, нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком у розмірі, не меншому за мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», - на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (2595 грн на місяць), як особі, віднесеній до категорії 2, за умови наявності стажу роботи понад 20 років, що підлягає встановленню за даними пенсійної справи, відповідно до пункту 2 статті 56 Закону №796-ХІІ та правового висновку Верховного Суду у постанові від 25.02.2020 у справі №344/9747/17, з виплатою різниці за весь період недоплати (пункт 5 прохальної частини уточненого позову),
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , призначеної у грудні 2017 року, починаючи з дати її призначення, а саме: 6.1) зарахувати період участі позивача у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (з 04.05.1986) до стажу роботи (служби) у пільговому (потрійному) обчисленні відповідно до пункту 1 статті 56 Закону №796-ХІІ; 6.2) за наявності у позивача стажу роботи понад 20 років, що підлягає встановленню за даними пенсійної справи, збільшити пенсію на 1 (один) процент заробітку за кожний рік роботи понад 20 років стажу, але не вище 75 процентів заробітку, відповідно до пункту 2 статті 56 Закону №796-ХІІ (у редакції, чинній до 01.10.2017), без застосування двоскладової формули, передбаченої частиною другою статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; 6.3) визначити середньомісячний заробіток для обчислення пенсії за найбільш сприятливим для позивача варіантом, передбаченим статтею 57 Закону №796-ХІІ, - з виплатою різниці за весь відповідний період (пункт 6 прохальної частини уточненого позову),
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, починаючи з дати призначення пенсії (з грудня 2017 року), призначити (перерахувати) ОСОБА_1 щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідно до статті 51 Закону №796-ХІІ у редакції Закону №230/96-ВР - у відсотковому відношенні до мінімальної пенсії за віком, а не у фіксованій сумі, встановленій постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210, з виплатою різниці за весь відповідний період (пункт 7 прохальної частини уточненого позову),
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області провести перерахунок (індексацію) пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 01.03.2026 (пункт 8 прохальної частини уточненого позову).
Поряд з цим, суд вказує, що відповідно до ч.2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Із змісту даних норм слідує, що суд, який вирішує публічно-правовий спір, повинен перевірити коли дізнався позивач про порушення своїх прав чи повинен був дізнатися, чи не пропущено позивачем встановлений строк звернення до суду, якщо так, то чи є в матеріалах позову докази поважності причин його пропуску.
Як вбачається зі змісту прохальної частини уточненого позову, позивач серед іншого, у 6 та 7 пунктах прохальної частини такого уточненого позову, просить провести перерахунок пенсії позивача з дати її призначення, а саме з грудня 2017 року.
В уточненому позові представник позивача просить поновити позивачу строк звернення з цим позовом до суду. Клопотання представник мотивує тим, що саме з грудня 2017 року пенсію позивачу обчислено без урахування належних пільг. Водночас про те, що розмір пенсії обчислено неправильно та у заниженому розмірі, позивач об`єктивно дізнався лише після отримання листа-відмови відповідача від 18.06.2026 N21800-0202-8/31314. Протягом усього періоду з грудня 2017 року відповідач жодного разу не надавав позивачеві розрахунку пенсії з розбивкою на складові та не повідомляв, за якою нормою і з урахуванням яких пільг її обчислено; такий розрахунок відсутній у позивача і на день подання позову, у зв`язку з чим його витребування заявлено окремим клопотанням. За таких обставин позивач, який не має юридичної освіти і не володіє спеціальними знаннями у сфері пенсійного законодавства, був позбавлений реальної можливості дізнатися про порушення свого права та його підстави раніше отримання зазначеної відмови. Крім того, спірні правовідносини мають характер триваючих: заниження пенсії допускається відповідачем щомісяця і продовжується станом на день подання позову. Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про поважність причин пропуску строку звернення до суду, якщо такий буде встановлено, та про наявність підстав для його поновлення відповідно до частини другої статті 122 та статті 123 КАС України.
Оцінюючи вказані доводи, суд вказує наступне.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
При визначенні початку строку для звернення до суду, суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 14.02.2019 у справі №805/3881/18-а.
Під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття ж "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Пенсія є щомісячною виплатою, її розмір щомісяця відомий особі, яка її отримує, та отримуючи її у неналежному на думку особи розмірі вона має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про складові виплати, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Отже, з дня отримання виплати особою вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання виплати, демонструючи свою необізнаність щодо причин визначення спірного розміру виплати звернулась до вповноваженої особи із заявою про надання відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від такого органу відповіді на подану заяву.
Аналогічного висновку дійшла Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19.
Отримання позивачем від відповідача відповіді на заяву не змінює момент, з якого особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру грошового забезпечення тощо.
Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання про це дізнатися не можуть розглядатися як поважна причина пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки є результатом суб`єктивних дій самого позивача, а не об`єктивно існуючими обставинами, що перешкоджають їй вчасно реалізувати своє право на судовий захист.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27.01.2020 у справі №420/3001/19, від 25.02.2020 у справі №360/1870/19.
Зазначений правовий висновок неодноразово знаходив своє застосування у справах, що стосувалися визначення моменту виникнення у особи права на перерахунок пенсії та початку нарахування відповідних виплат, зокрема, у постанові Верховного Суду від 01.07.2025 у справі № 420/23756/24.
Відтак, посилання представника позивача на те, що позивач дізнався про свої порушені права лише після отримання листа-відмови відповідача від 18.06.2026, суд не розцінює як такі, що вчинив позивач без зайвих зволікань, в розумний строк, демонструючи свою зацікавленість з вирішення спірного питання, оскільки такий лист відповідачем надано у відповідь на заяву позивача від 20.05.2026, тобто поданої через вісім повних років після початку спірної дати - грудня 2017 року.
Суд враховує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Так само не можуть бути розцінені поважними причини пропуску строку звернення покликання представника позивача на необізнаність позивача спеціальними знаннями у сфері пенсійного законодавства, оскільки поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Доказів, на підтвердження доводів, які б свідчили про наявність об`єктивно непереборних обставин, пов`язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій, у тому числі засобами електронного зв`язку, щодо звернення до відповідача, а також щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, представником позивача суду не надано.
Своєю чергою, з цим позовом до суду позивач звернувся лише у липні 2026 року, тобто понад шестимісячний строк, встановлений ч.2 ст.122 КАС України, для звернення з позовом до суду в частині вимог, викладених у пунктах 6,7 прохальної частини уточненого позову.
У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку (ч.1 ст. 123 КАС України).
Відповідно до ч.2 ст.121 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Згідно з ч.3 ст.121 КАС України якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.
Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою (ч. 6 ст. 121 КАС України).
Враховуючи викладене, з огляду на положення ч.2 ст.121 КАС України, для забезпечення права позивача на доступ до суду, суд вважає за необхідне продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, встановлений ухвалою суду від 20.07.2025 на 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали суду, та зобов`язати позивача надати суду заяву про поновлення строку на звернення з позовом до суду із зазначенням у ній ІНШИХ підстав та наданням доказів поважності його пропуску, в частині вимог, викладених у пунктах 6,7 прохальної частини уточненого позову.
Керуючись ст. 118, 121, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
Продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, встановлений ухвалою суду від 20.07.2025 на 10 днів з дня отримання цієї ухвали суду, та зобов`язати позивача надати суду заяву про поновлення строку на звернення з позовом до суду в частині вимог, викладених у пунктах 6,7 прохальної частини уточненого позову, із зазначенням в ній інших підстав для поновлення строку з наданням доказів на підтвердження обставин, вказаних у такій заяві.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде повернута позивачу в частині вимог, заявлених поза межами шестимісячного строку звернення з цим позовом до суду.
Копію даної ухвали направити особі, що звернулась з позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя І.Г. Шевченко