Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
УХВАЛА
з питання вирішення заяви про відвід судді
13 серпня 2026 р. справа № 520/20891/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Сліденка А.В., за участю секретаря судового засідання - Карапетян М.О., позивача - ОСОБА_1 , представника відповідача - не прибув, заявив клопотання про розгляд без участі, представника Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України - не прибув, заявив клопотання про розгляд без участі, розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про відвід судді в адміністративній справі №520/20891/25 за позовом ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач, заявник) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі за текстом - відповідач, суб"єкт владних повноважень, орган публічної адміністрації, ГУ, Управління) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
встановив:
Позивач у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги: 1) Визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Харківській області з приводу відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплаті пенсії з 01.02.2023р. на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03.05.2025р. №ФХ-101550/4253/с, обмеження пенсії максимальним розміром, застосування коефіцієнтів зменшення пенсії; 2) Зобов"язати ГУ ПФУ в Харківській області здійснити перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.03.2025р. №ФХ-101550/4253/с у розмірі 74% грошового забезпечення із збереженням щомісячної доплати до пенсії у порядку постанови КМУ від 14.07.2021р. №713, індексації пенсії у порядку постанови КМУ від 16.02.2022р. №118, індексації пенсії у порядку постанови КМУ від 24.02.2023р. №168, індексації пенсії у порядку постанови КМУ від 23.02.2024р. №185, індексації пенсії у порядку постанови КМУ від 25.02.2025р. №209 без обмеження граничним розміром, без урахування коефіцієнтів зменшення пенсії відповідно до ст.46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та п.1 постанови КМУ від 03.01.2025р. №1; 3) Визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Харківській області з приводу відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплаті пенсії з 01.02.2024р. на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27.06.2025р. №ФХ-101550/8737/с, обмеження пенсії максимальним розміром, застосування коефіцієнтів зменшення пенсії; 4) Зобов"язати ГУ ПФУ в Харківській області здійснити перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27.06.2025р. №ФХ-101550/8737/с у розмірі 74% грошового забезпечення із збереженням щомісячної доплати до пенсії у порядку постанови КМУ від 14.07.2021р. №713, індексації пенсії у порядку постанови КМУ від 16.02.2022р. №118, індексації пенсії у порядку постанови КМУ від 24.02.2023р. №168, індексації пенсії у порядку постанови КМУ від 23.02.2024р. №185, індексації пенсії у порядку постанови КМУ від 25.02.2025р. №209 без обмеження граничним розміром, без урахування коефіцієнтів зменшення пенсії відповідно до ст.46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та п.1 постанови КМУ від 03.01.2025р. №1.
Ухвалою суду від 07.08.2025р. було прийнято позов до розгляду та відкрито провадження. Роз"єднано заявлені у справі №520/20891/25 вимоги.
У межах справи №520/20891/25 залишено вимоги: 1) Визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Харківській області з приводу відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплаті пенсії з 01.02.2023р. на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03.05.2025р. №ФХ-101550/4253/с, обмеження пенсії максимальним розміром, застосування коефіцієнтів зменшення пенсії; 2) Зобов"язати ГУ ПФУ в Харківській області здійснити перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.03.2025р. №ФХ-101550/4253/с у розмірі 74% грошового забезпечення із збереженням щомісячної доплати до пенсії у порядку постанови КМУ від 14.07.2021р. №713, індексації пенсії у порядку постанови КМУ від 16.02.2022р. №118, індексації пенсії у порядку постанови КМУ від 24.02.2023р. №168, індексації пенсії у порядку постанови КМУ від 23.02.2024р. №185, індексації пенсії у порядку постанови КМУ від 25.02.2025р. №209 без обмеження граничним розміром, без урахування коефіцієнтів зменшення пенсії відповідно до ст.46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та п.1 постанови КМУ від 03.01.2025р. №1.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.08.2025р. у справі №520/20891/25 позов було задоволено частково. З виходом за межі позову було визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, оформлену листом від 07.07.2025р. №17897-18881/К-03/8-2000/25. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести з 01.02.2023р. перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.03.2025р. №ФХ-101550/4253/с з урахуванням раніше здійснених платежів. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області з приводу обчислення пенсії ОСОБА_1 до виплати з 01.01.2025р. із застосуванням понижуючих коефіцієнтів згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2025р. без застосування понижуючих коефіцієнтів згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 з урахуванням раніше проведених платежів. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з приводу обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 до виплати станом на 01.03.2025р. сумою - 24.413,52 грн. Зобов"язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025р. в частині основного розміру пенсії, в частині індексації пенсії у порядку постанови КМУ від 23.02.2024р. №185 у межах 1.500,00грн, в частині індексації пенсії у порядку постанови КМУ від 25.02.2025р. №209 у межах 1.500,00грн без обмежень, запроваджених ст.2 розділу І і п.2 розділу ІІ Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011р. №3668-VI та без обмежень сумою - 24.413,52 грн.
Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шарова Дар`я Валеріївна 15.07.2026 подала до Харківського окружного адміністративного суду заяву, в якій просить суд змінити спосіб і порядок виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2025 року у справі №520/20891/25 шляхом стягнення з ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ В ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (Україна, 61022, Харківська обл., місто Харків, МАЙДАН СВОБОДИ, ДЕРЖПРОМ, 3 ПІД`ЇЗД, 2 ПОВЕРХ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) нараховану різницю в пенсії за період з 01.01.2025 по 30.11.2025 у розмірі - 154.993,36 грн.
В обґрунтування заяви зазначено, що на виконання вищезазначеного рішення суду відповідачем було здійснено перерахунок пенсії з 01.01.2025 року та нарахована сума на доплату за попередній період у розмірі - 154.993,36 грн. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.08.2025 р. у справі №520/20891/25 набрало законної сили 28.10.2025 року та до теперішнього часу в частині виплати заборгованості з пенсії позивачу відповідачем не виконано, що є підставою для задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Ухвалою суду від 16.07.2026р. прийнято заяву до розгляду та призначено судове засідання по адміністративній справі на 03.08.2026р. о 10:15 год.
Суд зазначає, що з рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.08.2025р. у справі №520/20891/25 слідує, що суб"єкт владних повноважень був обтяжений обов"язком вчинення 3 окремих управлінських волевиявлень, а саме: 1) управлінське волевиявлення з приводу проведення з 01.02.2023р. перерахунку та виплату пенсії за довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.03.2025р. №ФХ-101550/4253/с з урахуванням раніше здійснених платежів; 2) управлінське волевиявлення з приводу нарахування та виплати пенсії з 01.01.2025р. без застосування понижуючих коефіцієнтів згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 з урахуванням раніше проведених платежів; 3) управлінське волевиявлення з приводу виплати пенсії з 01.03.2025р. в частині основного розміру пенсії, в частині індексації пенсії у порядку постанови КМУ від 23.02.2024р. №185 у межах 1.500,00грн, в частині індексації пенсії у порядку постанови КМУ від 25.02.2025р. №209 у межах 1.500,00грн без обмежень, запроваджених ст.2 розділу І і п.2 розділу ІІ Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011р. №3668-VI та без обмежень сумою - 24.413,52 грн.
Відповідно за кожним із цих управлінських волевиявлень суб"єктом владних повноважень - боржником у виконавчому провадженні повинна бути визначена окрема сума боргу по виплаті пенсії з 01.02.2023р., з 01.01.2025р., з 01.03.2025р.
Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 05.02.2026 винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №80162671 з виконавчого листа №520/20891/25 виданого 18.11.2025р. Харківським окружним адміністративним судом про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести з 01.02.2023р. перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.03.2025р. №ФХ-101550/4253/с з урахуванням раніше здійснених платежів.
На адресу Відділу надійшла відповідь від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 24.02.2026 за №2000-0308-8/33406, згідно якої на виконання зазначеного рішення суду заявнику проведено перерахунок пенсії з 01.02.2023 на підставі довідки від 21.03.2025р. №ФХ-101550/4253/с та з 01.01.2025р. без застосування постанови КМУ №1 від 03.01.2025р.; нараховані грошові кошти у загальному розмірі 163.410,53 грн за період з 01.02.2023р. по 30.11.2025р. В листопаді 2025р. розпочато виплату різниці проводиться відповідно до Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» та виплачено 8.417,17 грн. Залишок буде виплачено за умов надходження фінансування.
Відповідач 29.07.2026р. подав до суду пояснення на заяву виконавця про зміну способу виконання рішення, зазначивши, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.08.2025 по справі №520/20891/25, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2025, проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням висновків суду. За результатом перерахунку головним управлінням нараховано різницю в пенсії за період з 01.01.2025 по 30.11.2025 у розмірі 163410,53 грн., яку обліковано в підсистемі «Реєстр судових рішень» Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України (ІКІС ПФУ). Відповідно до даних Реєстру судових рішень ІКІС ПФУ: відкладена заборгованість за минулий період (з 01.01.2025 по 27.10.2025) складає 143.273,80 грн (з дати відповідно до зобов`язання по суду до дати набрання законної сили рішенням суду) (джерело фінансування - кошти Державного бюджету); поточна заборгованість (з 28.10.2025 по 30.11.2025) - 20.136,73 грн. (з дати набрання законної сили рішенням суду по місяць виконання рішення суду) (джерело фінансування - кошти Державного бюджету); поточна заборгованість з 01.02.2026 по 28.02.2026 - 5.112,11 грн. (джерело фінансування - кошти Державного бюджету); поточна заборгованість з 01.03.2026 по 31.03.2026 - 6.093,87 грн. (джерело фінансування - кошти Державного бюджету). На виконання рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.08.2025 по справі №520/20891/25 проведено виплату заборгованості за рахунок коштів Державного бюджету України у сумі 12.036,42 грн. Різниця в пенсії, виплачуватиметься в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат, після надходження відповідного фінансування.
Згідно наданого до суду розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою №ФХ101550 нарахована сума боргу з 01.01.2025р. по 30.11.2025р. складає - 163.410,53 грн.
Разом з тим, матеріали справи не містять розрахунку сум, нарахованих саме на виконання виконавчого листа, виданого щодо зобов`язання провести з 01.02.2023р. перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.03.2025р. №ФХ-101550/4253/с з урахуванням раніше здійснених платежів.
Наявний у справі розрахунок стосується нарахування різниці в пенсії за період з 01.01.2025 по 30.11.2025 у зв`язку з виконанням іншої частини рішення суду, а саме щодо здійснення перерахунку пенсії без застосування понижуючих коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 з 01.01.2025р.
Унаслідок цього, суд був позбавлений можливості встановити об`єктивну істину у даному спорі.
Тому ухвалою суду від 03.08.2026р. було витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області: - детальний розрахунок суми пенсії заявника, нарахованої та такої, що підлягає виплаті саме на виконання виконавчого листа, виданого щодо зобов`язання провести з 01.02.2023р. перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.03.2025р. №ФХ-101550/4253/с з урахуванням раніше здійснених платежів; - розрахунок заборгованості із зазначенням помісячного обчислення належних до виплати сум, фактично проведених виплат та залишку заборгованості за цією частиною рішення суду; - письмові пояснення щодо того, чи стосується нарахована сума - 163.410,53 грн виконання зазначеного виконавчого листа, чи вона сформована внаслідок виконання інших частин рішення суду, із зазначенням окремих сум за кожною частиною резолютивної частини рішення. Відкладено розгляд заяви на 13.08.2026р. об 11:00 год.
13.08.2026р. від позивача до суду надійшла заява про відвід судді, в обґрунтування якої зазначено, що заявник не погоджується з діями та процесуальними рішеннями судді Сліденка А.В. під час розгляду питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі №520/20891/25 та вважає їх такими, що свідчать про сформовану наперед правову позицію суду та викликають обґрунтовані сумніви у його неупередженості. Зокрема, заявник посилається на те, що виконавцем у справі надано належні, на його думку, докази наявності підстав для зміни способу та порядку виконання рішення суду, а невиконання ГУ ПФУ в Харківській області рішення, яке набрало законної сили, зумовлює необхідність застосування відповідного механізму його виконання. При цьому заявник вказує на іншу адміністративну справу №520/21174/25, у межах якої, на його думку, судом було застосовано інший підхід до вирішення аналогічного питання щодо перерахунку пенсії. На думку заявника, наведені обставини свідчать про упередженість судді та заздалегідь сформовану позицію щодо спірного питання. Крім того, заявник послався на відомості з відкритих джерел про родинні відносини судді ОСОБА_2 з колишньою суддею Харківського окружного адміністративного суду Старосельцевою О.В., щодо якої заявником у минулому подавалися скарги до Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. У зв`язку з цим заявник припускає наявність конфлікту інтересів та вважає, що зазначена обставина також може викликати сумнів у неупередженості судді.
Вирішуючи подану заяву суд зазначає, що правовідносини з приводу відводу (самовідводу) від участі у розгляді адміністративної справи унормовані, насамперед, приписами ст.ст.36-41 КАС України та додаткового деталізовані приписами Закону України "Про запобігання корупції" в частині урегулювання реального конфлікту інтересів чи потенційного конфлікту інтересів.
В заяві про відвід не викладено жодних юридично спроможних доводів, котрі б вимагали застосування норм Закону України "Про запобігання корупції".
Відтак, суд не вбачає підстав для вирішення клопотання в аспекті названого акту законодавства.
Продовжуючи вирішення заявленої позивачем заяви про відвід, суд зважає, що згідно з ч.1 ст.36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Згідно з ч.4 ст.9 КАС України суд зобов`язаний з`ясувати об`єктивну істину у спорі за власною ініціативою безвідносно до правових позицій сторін та процесуальної поведінки учасників справи.
Частиною ч.2 ст.73 КАС України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Оцінивши наявні у справі документи, суд констатує, що насправді (у дійсності) зміст усіх аргументів заявника явно та очевидно зводиться до незгоди саме із процесуальними рішеннями, постановленими суддею при відправленні правосуддя у цій справі та зумовлений помилковим тлумаченням їх дійсного змісту.
Між тим, чітко сформульованим застереженням ч.4 ст.36 Кодексу адміністративного судочинства України прямо передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Суддя підтверджує повне усвідомлення того, що єдина легітимна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, запобігання упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Зокрема, пунктом 4 ч.1 ст.36 КАС України у якості підстави для відводу зазначені обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
Проте, коло цих обставин, характер, суть та правова природа цих обставин, межа рівня істотності, а також джерело походження інформації про них процесуальним законом не визначені.
Тому суд зважає на положення ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України", де зазначено, що: 1) "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду"; 2) Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного"; 3) Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими", суд вважає, що не можуть бути визнані достатніми підставами для відводу суддів - заяви учасників справи, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, котрі не підтверджені належними і допустимими доказами.
До того ж, у силу правових висновків ухвали Верховного Суду від 23.09.2021р. у справі №520/3535/2020: 1) надаючи оцінку об`єктивності та неупередженості судді під час вчинення ним процесуальних дій, необхідно виходити з таких критеріїв: чи вільний суддя під час виконання ним своїх обов`язків від будь-яких заходів впливу; чи сприяє його поведінка у судовому процесі та за стінами суду підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі; чи вчинялись суддею дії, які можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та приймати рішення у справах.; 2) Перед розглядом справи суддя повинен утриматись від будь-яких коментарів, які можуть вплинути на перебіг цієї справи чи поставити під сумнів справедливе ведення процесу. Суддя утримується від публічних та інших коментарів, оскільки це може перешкодити неупередженому розгляду справи стосовно певної особи чи питання.; 3) При об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, проте не вирішальною.; 4) Суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Частиною 1 ст.57 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що особа, призначена на посаду судді, набуває повноважень судді після складення присяги судді такого змісту: "Я, (ім`я та прізвище), вступаючи на посаду судді, урочисто присягаю Українському народові об`єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснювати правосуддя від імені України, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов`язки судді, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя".
Відтак, запровадження законодавцем правового інституту Присяги судді та повсякденна дія цього правового інституту спростовує обґрунтованість доводів щодо неупередженості судді та засвідчує відсутність навіть щонайменшої можливості виникнення у судді упередженого або необ`єктивного ставлення до будь-якого учасника справи.
Підсумовуючи викладені вище міркування, суд доходить до переконання про те, що подана заява позивача про відвід судді не містить жодної з передбачених ч.1 ст.36 КАС України підстав відводу (самовідводу), адже не містить взагалі будь-яких вагомих та істотних аргументів на підтвердження як минулих так і майбутніх проявів суддею упередженості чи необ`єктивності.
Доказів існування таких проявів заявником не подано, а судом не виявлено.
Тому, оцінивши наявні у справі документи, суд повторно констатує, що зміст усіх аргументів заявника явно та очевидно зводиться до незгоди саме із процесуальними рішеннями, постановленими суддею при відправленні правосуддя у цій по справі.
Так, стосовно витребування додаткових доказів суд зазначає, що згідно з ч.4 ст.9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
У розумінні ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд зазначає, що з рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.08.2025р. у справі №520/20891/25 слідує, що суб"єкт владних повноважень був обтяжений обов"язком вчинення 3 окремих управлінських волевиявлень, відповідно за кожним із цих управлінських волевиявлень суб"єктом владних повноважень - боржником у виконавчому провадженні повинна бути визначена окрема сума боргу по виплаті пенсії з 01.02.2023р., з 01.01.2025р., з 01.03.2025р.
Відповідач 29.07.2026р. подав до суду пояснення на заяву виконавця про зміну способу виконання рішення, зазначивши, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.08.2025 по справі №520/20891/25, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2025, проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням висновків суду. За результатом перерахунку головним управлінням нараховано різницю в пенсії за період з 01.01.2025 по 30.11.2025 у розмірі 163410,53 грн., яку обліковано в підсистемі «Реєстр судових рішень» Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України (ІКІС ПФУ). Відповідно до даних Реєстру судових рішень ІКІС ПФУ: відкладена заборгованість за минулий період (з 01.01.2025 по 27.10.2025) складає 143.273,80 грн (з дати відповідно до зобов`язання по суду до дати набрання законної сили рішенням суду) (джерело фінансування - кошти Державного бюджету); поточна заборгованість (з 28.10.2025 по 30.11.2025) - 20.136,73 грн. (з дати набрання законної сили рішенням суду по місяць виконання рішення суду) (джерело фінансування - кошти Державного бюджету); поточна заборгованість з 01.02.2026 по 28.02.2026 - 5.112,11 грн. (джерело фінансування - кошти Державного бюджету); поточна заборгованість з 01.03.2026 по 31.03.2026 - 6.093,87 грн. (джерело фінансування - кошти Державного бюджету). На виконання рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.08.2025 по справі №520/20891/25 проведено виплату заборгованості за рахунок коштів Державного бюджету України у сумі 12.036,42 грн. Різниця в пенсії, виплачуватиметься в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат, після надходження відповідного фінансування.
Згідно наданого до суду розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою №ФХ101550 нарахована сума боргу з 01.01.2025р. по 30.11.2025р. складає 163.410,53 грн.
Разом з тим, матеріали справи не містять розрахунку сум, нарахованих саме на виконання виконавчого листа, виданого щодо зобов`язання провести з 01.02.2023р. перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.03.2025р. №ФХ-101550/4253/с з урахуванням раніше здійснених платежів.
Наявний у справі розрахунок стосується нарахування різниці в пенсії за період з 01.01.2025 по 30.11.2025 у зв`язку з виконанням іншої частини рішення суду, а саме щодо здійснення перерахунку пенсії без застосування понижуючих коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 з 01.01.2025р.
Унаслідок цього, суд був позбавлений можливості встановити об`єктивну істину у даному спорі.
Прийняття судом процесуального рішення про витребування додаткових доказів поза будь-яким розумним сумнівом доводить намір вичерпно з"ясувати усі обставини та вирішити спір відповідно до дійсного змісту належних норм матеріального і процесуального права та справжніх обставин фактичної дійсності.
Посилання заявника на адміністративну справу №520/21174/25 не свідчать про наявність обставин, передбачених пунктом 4 частини першої статті 36 КАС України. Зокрема, сам заявник зазначає, що позовна заява у справах №520/20891/25 та №520/21174/25 фактично стосується одного й того самого спірного питання та містить однакові позовні вимоги, будучи лише розділеною на два окремих судових провадження, одне з яких на теперішній час перебуває на розгляді Другого апеляційного адміністративного суду.
Отже, наведені заявником обставини щодо розгляду справи №520/21174/25 стосуються фактично іншого судового провадження та процесуальних рішень, прийнятих у його межах, а тому самі по собі не можуть свідчити про упередженість судді у цій справі.
Посилання заявника на те, що у справі №520/21174/25 було здійснено перегляд висновків, викладених у рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2025 у справі №520/35379/24, яке набрало законної сили та стосувалося видачі позивачу ОСОБА_1 оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 за 2024 рік, перерахунку та виплати пенсії, також не підтверджує наявності у судді Сліденка А.В. наперед сформованої позиції у цій справі.
Обов`язковість виконання судового рішення, яке набрало законної сили, передбачена Конституцією України, зокрема статтею 129-1, однак питання належного виконання такого рішення та застосування передбачених процесуальним законом способів забезпечення його виконання є окремим предметом судового розгляду. У цій справі судове рішення за позовом заявника вже ухвалено на його користь та набрало законної сили, а на теперішній час суд розглядає заяву про зміну способу і порядку його виконання.
Відтак предметом розгляду на цій стадії є не вирішення первісного спору по суті та не визначення права позивача на відповідний перерахунок пенсії, а виключно питання щодо належного способу реалізації вже встановленого судовим рішенням права.
За таких обставин висновки, зроблені судом під час розгляду іншого адміністративного провадження, у тому числі справи №520/21174/25, не можуть розцінюватися як доказ сформованої наперед позиції судді у даному провадженні.
Окрім того, заявником не наведено конкретних процесуальних дій чи висловлювань судді у цій справі, які б свідчили про особисту зацікавленість судді у результаті розгляду заяви, його вороже ставлення до позивача або про те, що результат розгляду заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення був визначений суддею до дослідження відповідних доводів та доказів.
Таким чином, посилання заявника на результати розгляду справи №520/21174/25, у тому числі на висновки суду апеляційної інстанції, стосуються іншого судового провадження, іншого процесуального предмета та не підтверджують існування обставин, які об`єктивно можуть свідчити про упередженість судді Сліденка А.В. під час розгляду заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення у цій справі.
Стосовно посилань заявника на родинні відносини судді Сліденка А.В. з суддею Харківського окружного адміністративного суду у відставці - Старосєльцевою О.В., суд зазначає, що наведені обставини не свідчать про наявність підстав для відводу.
Заявник пов`язує можливу упередженість судді з тим, що ним у минулому подавалися скарги на Старосєльцеву О.В., а судові рішення у справі №820/3477/17 були скасовані судом касаційної інстанції.
При цьому припущення заявника про те, що зазначені обставини можуть зумовити особисту «помсту» або заінтересованість судді у результаті розгляду цієї справи, є вигадками сторони позивача і не підтверджені жодними об`єктивними даними.
Сам по собі факт родинних відносин судді з іншою особою не свідчить про наявність реального конфлікту інтересів чи потенційного конфлікту та не є доказом особистої упередженості судді. Заявником не наведено жодної конкретної обставини, яка б свідчила про особисту заінтересованість судді ОСОБА_2 у результаті розгляду справи, його негативне ставлення до заявника чи намір діяти на користь іншої особи.
Отже, доводи заявника про наявність конфлікту інтересів та можливу «помсту» ґрунтуються виключно на його суб`єктивних припущеннях, а тому не підтверджують існування обставин, які об`єктивно можуть викликати обґрунтовані сумніви у неупередженості судді.
Відповідно до статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є: 1) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 2) забезпечення доведеності вини; 3) змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; 4) підтримання публічного обвинувачення в суді прокурором; 5) забезпечення обвинуваченому права на захист; 6) гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 7) розумні строки розгляду справи судом; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення; 9) обов`язковість судового рішення. Законом можуть бути визначені також інші засади судочинства.
Водночас, відповідно до частини першої статті 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
У даному конкретному випадку усі доводи заявника про відвід є явно та очевидно суто суб`єктивними, посилання заявника на нібито наявну упередженість і необ"єктивність судді ґрунтуються виключно на суб`єктивних припущеннях та будь-якими доказами не підтверджуються.
Відтак, підсумовуючи викладені вище міркування, суд доходить до переконання про те, що матеріали справи не містять жодної з передбачених ч.1 ст.36 КАС України підстав відводу (самовідводу), позаяк доводи заяви про відвід не підтверджені ані належними аргументами, ані відповідними доказами.
Відповідно до абзацу другого частини четвертої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України № 460-IX від 15.01.2020 року) якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
За таких обставин та з урахуванням ч.4 ст.40 Кодексу адміністративного судочинства України, справа не підлягала передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді підлягало вирішенню судом, що розглядає справу.
При вирішенні питання про відвід, суд зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (рішення від 21.01.1999р. у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», від 22.02.2007р. у справі «Красуля проти Росії», від 05.05.2011р. у справі «Ільяді проти Росії», від 28.10.2010р. у справі «Трофимчук проти України», від 09.12.1994р. у справі «Хіро Балані проти Іспанії», від 01.07.2003р. у справі «Суомінен проти Фінляндії», від 07.06.2008р. у справі «Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії») надав оцінку усім обставинам, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення відводу, та дослухався до усіх аргументів заявника, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення згаданого питання.
Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, 36-41, 90, 211, 236, 241-243, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
1. Заяву ОСОБА_1 від 13.08.2026р. про відвід судді Сліденка А.В. - залишити без задоволення.
2. Роз`яснити, що ухвала у повному обсязі виготовлена у порядку ч.3 ст.243 КАС України - 13.08.2026р.; ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили з моменту проголошення (підписання).
Суддя А.В. Сліденко