ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2026 р. Справа № 520/3604/22
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: П`янової Я.В.,
Суддів: Русанової В.Б. , Бегунца А.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2026, головуючий суддя І інстанції: Шляхова О.М., м. Харків, повний текст складено 16.07.26 у справі № 520/3604/22
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання рішень, дій протиправними, скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2023 у справі № 520/3604/22 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення відділу перерахунку пенсій № 4 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 29 грудня 2021 року о/р №204850001655/61037 про відмову судді у відставці - ОСОБА_1 , у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно з його заявою від 23 грудня 2021 року, на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 05 жовтня 2021 року № 04-49/556, виданої Державною судовою адміністрацією України у Харківській області.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації у Харківській області від 05 жовтня 2021 року № 04-49/556, з урахуванням виплачених сум, починаючи з 01 січня 2021 року.
Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області від 27.01.2022 у проведенні ОСОБА_1 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно з заявою від 23 грудня 2021 року, на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 11.01.2022 № 04-49/8, виданої Державною судовою адміністрацією України у Харківській області (заява від 21.01.2022 № 781).
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області розглянути заяву ОСОБА_1 про проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно з його заявою від 21.01.2022 № 781 на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 11.01.2022 № 04-49/8, виданої Державною судовою адміністрацією України у Харківській області та прийняти відповідне рішення.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області судові витрати в загальному розмірі 1985 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят п`ять) грн 60 коп. (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок) отримувач коштів : ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: [рахунок приховано], Код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2023 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області залишено без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2023 у справі № 520/3604/22 в частині задоволення позову залишено без змін.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2026 прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2023 у справі № 520/3604/22.
Припинено судовий контроль за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2023 у справі № 520/3604/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання рішень, дій протиправними, скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2026 у справі № 520/3604/22 залишено без змін.
08.06.2026 позивачем через систему "Електронний суд" подано заяву про перегляд ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2026 року у справі № 520/3604/22 за нововиявленими обставинами, в якій просить суд:
- визнати істотною для справи нововиявленою обставиною набрання законної сили судовим рішенням у справі № 320/51895/25, яким визнано протиправною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821;
- переглянути за нововиявленими обставинами ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2026 року у справі № 520/3604/22;
- скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2026 року у справі № 520/3604/22;
- постановити нову ухвалу, якою відмовити у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2023 року у справі № 520/3604/22 як такого, що не підтверджує фактичного та повного виконання рішення суду в частині виплати;
- продовжити судовий контроль за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2023 року у справі № 520/3604/22;
- установити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області новий строк для подання належного звіту про виконання судового рішення із доданням доказів фактичної виплати ОСОБА_1 заборгованості у сумі 157 583 грн 89 коп.;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати до суду докази фактичного перерахування коштів на банківський рахунок заявника або інший належний доказ виплат;
- у разі неподання належного звіту або неподання доказів фактичної виплати вирішити питання про застосування до керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області заходів процесуального примусу, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України;
- витребувати у Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області актуальні відомості щодо стану обліку та виплати заборгованості за рішенням суду у справі № 520/3604/22, зокрема щодо суми 157 583 грн 89 коп., із зазначенням дати, способу та документа, яким підтверджується виплата або її відсутність.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16 липня 2026 року відмовлено у відкритті провадження за нововиявленими обставинами у справі № 520/3604/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання рішень, дій протиправними, скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначену ухвалу та передати матеріали заяви ОСОБА_1 про перегляд ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2026 року за нововиявленими обставинами до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду питання про відкриття провадження. Зазначити у постанові апеляційного суду, що при вирішенні питання про відкриття провадження суд першої інстанції має врахувати правову природу ухвали від 27 квітня 2026 року, як судового рішення, яким завершено спеціальну процедуру судового контролю за виконанням рішення суду, а також положення статей 368, 369, 381-1, 382, 382-2, 382-3 КАС України.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач, із посиланням на обставини справи, зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною і необґрунтованою, оскільки суд першої інстанції неправильно застосував статті 4, 241, 361, 365, 366, 368, 369, 370, 381-1, 382, 382-2, 382-3 КАС України, не врахував спеціальну природу судового контролю за виконанням судового рішення, не розмежував звичайні проміжні процесуальні ухвали та ухвалу, якою припинено окрему стадію судового контролю, а також механічно застосував практику Верховного Суду без встановлення подібності правовідносин. Наслідком оскаржуваної ухвали стало збереження чинності ухвали від 27 квітня 2026 року, якою було прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та припинено судовий контроль, хоча рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2023 року у частині фактичної виплати заборгованості у сумі 157 583 грн 89 коп. залишається невиконаним. Суд першої інстанції фактично залишив заявника без можливості перевірити обставину, яка безпосередньо стосується реального виконання остаточного судового рішення, а саме відпадіння правової основи, на яку посилався відповідач, і яка була використана судами для прийняття звіту без фактичної виплати заборгованості.
Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Згідно з ч. 1 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відмовляючи у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали суду від 27.04.2026, суд першої інстанції дійшов висновку, що вказана ухвала не є судовим рішенням, яким закінчено розгляд справи, в розумінні частини 1 статті 361 КАС, а тому вона не може бути переглянута за нововиявленими обставинами.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження, з огляду на таке.
Згідно зі ст. 362 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
При цьому у частині першій статті 361 КАС визначено, що за нововиявленими обставинами може бути переглянуто лише судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили.
Відповідно до положень статті 241 КАС судовими рішеннями є: ухвали, рішення, постанови. Судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку закінчується прийняттям постанови.
Пунктом 13 частини 1 статті 4 КАС України передбачено, що рішення суду - рішення суду першої інстанції, в якому вирішуються позовні вимоги.
Згідно з пунктом 15 частини 1 статті 4 КАС України ухвала - письмове або усне рішення суду будь-якої інстанції в адміністративній справі, яким вирішуються питання, пов`язані з процедурою розгляду адміністративної справи, та інші процесуальні питання.
Як зазначено в пункті 4 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 7 "Про судове рішення в адміністративній справі", закінчення розгляду справи є вирішення спору по суті судом першої, апеляційної або касаційної інстанції, у тому числі прийняття постанови щодо частини позовних вимог відповідно до частини першої статті 164 КАС України (в редакції, що діяла на час прийняття постанови Пленуму), ухвалення додаткового судового рішення (стаття 168 КАС України) або в разі, якщо під час попереднього провадження відповідач визнав позов (частина четверта статті 121 КАС України), та вирішення вимоги апеляційної та касаційної скарг.
Ухвала суду від 27.04.2026 про прийняття звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та припинення судового контролю за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2023 у справі № 520/3604/22 не є судовим рішенням, яким закінчено розгляд справи, в розумінні частини 1 статті 361 КАС, а тому суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що вона не може бути переглянута за нововиявленими обставинами.
Близьку за змістом позицію викладено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 11 червня 2019 року № 9901/108/19 (провадження №11-394зва19), в ухвалах Верховного Суду від 29 січня 2019 у справі № 809/668/18, від 26 лютого 2019 у справі № 1940/1435/18, від 26 березня 2020 року у справі № 420/6871/18, від 20 березня 2023 року у справі №240/15578/22.
В апеляційній скарзі позивач посилається на постанову Верховного Суду від 11 серпня 2021 року у справі № 200/10018/19-а, в якій зазначено, що ухвали з питань судового контролю за статтею 382 КАС України можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від судового рішення. Ця позиція, на думку позивача, підтверджує, що питання судового контролю не є звичайним проміжним процедурним питанням, а має самостійне правове значення.
Водночас колегія суддів уважає за необхідне зауважити, що у статті 294 КАС України також наведений перелік ухвал, на які можуть бути подані апеляційні скарги окремо від рішення суду, та які мають самостійне правове значення. Однак наявність права на апеляційне оскарження вказаних ухвал, як і ухвали, постановленої в порядку статті 382 КАС України, не свідчить про наявність підстав для перегляду вказаних ухвал за нововиявленими обставинами, оскільки в розумінні частини 1 статті 361 КАС України вони не є судовими рішеннями, якими закінчено розгляд справи.
Отже, відсутність передбаченої процесуальним законом підстави унеможливлює перегляд за нововиявленими обставинами (а також з інших підстав) ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2026 у цій справі.
Згідно з практикою ЄСПЛ право доступу до суду є невід`ємною складовою права на суд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції [рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70, параграф 36].
«Право на суд» не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх «цивільних прав та обов`язків», пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети [рішення від 16 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland), заява № 28249/95, параграф 53].
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду про відсутність підстав для відкриття провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали суду від 27.04.2026, що не є порушенням його права на доступ до суду.
Покладені в обґрунтування апеляційної скарги аргументи не знайшли свого підтвердження.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми процесуального права, а тому оскаржуване судове рішення слід залишити без змін.
Керуючись статтями 242, 243, 250, 308, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2026 у справі № 520/3604/22 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Я.В. П`янова
Судді В.Б. Русанова А.О. Бегунц