УХВАЛА
13 серпня 2026 року
м. Київ
справа №160/25031/25
адміністративне провадження № К/990/35099/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Кашпур О.В.,
суддів - Мацедонської В.Е., Смоковича М.І.,
перевірив касаційну скаргу Департаменту патрульної поліції на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2026 року у справі №160/25031/25 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними, скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
У С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними, скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2025 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2026 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2025 року у справі №160/25031/25 скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту патрульної поліції від 15 серпня 2025 року №524, яким до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора взводу №1 роти тактико-оперативного реагування управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, застосовано дисциплінарне стягнення.
Визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту патрульної поліції від 21 серпня 2025 року №1367 о/с у частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції.
Поновлено ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді інспектора взводу №1 роти тактико-оперативного реагування управління патрульної поліції в Дніпропетровській області з 21 серпня 2025 року.
Стягнуто з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в розмірі 960 552,07 грн.
Постанову суду допущено до негайного виконання в частині поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за один місяць.
27 липня 2026 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Департаменту патрульної поліції на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2026 року у справі №160/25031/25. Скаржник просить скасувати оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції, рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
За змістом пункту 1 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Посада публічної служби, яку обіймав позивач, та у зв`язку з перебуванням на якій виник цей спір (інспектора взводу №1 роти тактико-оперативного реагування Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції), не відноситься до категорії службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище відповідно до примітки статті 51-3 Закону України «Про запобігання корупції».
Отже, враховуючи, що ця справа відноситься до категорії справ незначної складності, для можливості відкриття касаційного провадження процесуальним законом передбачено необхідність обґрунтувати наявність підстав для розгляду цієї касаційної скарги, визначених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
В обґрунтування права на касаційне оскарження скаржник зазначає про наявність виключних обставин, наведених у підпункті «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
Зокрема, скаржник вказує, що справа має виняткове значення для Департаменту патрульної поліції, оскільки скасування наказів про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби може мати наслідком вирішення питання про притягнення посадової особи, яка прийняла рішення про звільнення, до повної матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державі у зв`язку з виплатою позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 960 552,07 грн. На думку скаржника, розгляд цієї справи Верховним Судом є необхідним для правильного застосування законодавства під час вирішення аналогічних питань у майбутньому та недопущення порушення прав та інтересів учасників відповідних правовідносин.
Стосовно «виняткового значення» справи для учасника справи, то в даному випадку оцінка судом такої «винятковості» може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі.
Скаржником не наведено обставин, які б свідчили про наявність у справі ознак виняткового значення, а також не виділено особливо рідкісних, унікальних вимог, що дають підстави вважати, що вона має значення для уніфікованого розуміння та застосування права для сторін спору. Допустимість відкриття касаційного провадження, якщо справа має виняткове значення для скаржника, зумовлена потребою забезпечення єдності судової практики. Йдеться про реалізацію принципів верховенства права та правової визначеності, рівності перед законом і судом з метою гарантування розумної передбачуваності судового рішення.
Суд враховує, що для кожної із сторін справа, в якій він є учасником має виняткове значення, оскільки спірні правовідносини, що склались, потребують судового втручання.
Разом з тим, скаржник повинен довести, що спірні правовідносини є винятковими та такими, що без судового захисту можуть призвести до незворотних наслідків.
При цьому, Верховний Суд зазначає, що незгода із судовим рішенням не свідчить про винятковість справи, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття цього рішення, оскільки настання відповідних наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь сторони є передбачуваним процесом.
У касаційній скарзі не наведено обставин, які б свідчили про наявність у справі ознак її суспільної важливості, а також не виділено вимог, що дають підстави вважати, що вона має значення для уніфікованого розуміння та застосування права для сторін спору.
Суд наголошує, що визначені підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип правової визначеності буде порушено.
Отже, Суд дійшов висновку, що у касаційній скарзі скаржником не наведено, а судом касаційної інстанції не встановлено обґрунтованих підстав можливості допуску касаційної скарги до перегляду судових рішень, прийнятих за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного провадження.
Щодо посилання скаржника на підстави касаційного оскарження, визначені у частині четвертій статті 328 КАС України, Суд зазначає, що передумовою для перевірки наявності підстав касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій, встановлених пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу у справі, розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, є наявність обставин, визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
З огляду на зазначене та враховуючи, що скаржник, оскаржуючи судове рішення у цій справі, не обґрунтував наявності випадків для відкриття касаційного провадження, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, підстави перевірки інших доводів касаційної скарги відсутні.
На підставі викладеного суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
У Х В А Л И В :
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Департаменту патрульної поліції на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2026 року у справі №160/25031/25 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними, скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Копію ухвали направити скаржнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - засобами поштового зв`язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В. Кашпур
Судді: В.Е. Мацедонська
М.І. Смокович