ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
05 жовтня 2026 року м. Дніпро справа № 160/25031/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Кругового О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву Департаменту патрульної поліції про виправлення арифметичної помилки в постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2026 р. в адміністративній справі №160/25031/25 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, про визнання протиправними, скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
В С Т А Н О В И В:
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2026 р. в адміністративній справі №160/25031/25, ухваленою за результатом розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 , скасовано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2025 р. та задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 .
Департамент патрульної поліції звернувся до Третього апеляційного адміністративного суду із заявою про виправлення арифметичної помилки, допущеної у зазначеній постанові при розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Відповідно до статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні. Питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження.
При розгляді зазначеної заяви, колегія суддів виходить зі змісту наведеної процесуальної норми, яка передбачає можливість усунення після ухвалення судового рішення у справі помилок технічного (неюридичного) характеру - описок та очевидних арифметичних помилок.
У постанові від 28 липня 2026 р. у справі № 580/6236/22 Верховний Суд дійшов наступного висновку:
"Вирішуючи питання про виправлення описок, очевидних арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення незалежно від його юридичного значення чи зовнішнього оцінного сприйняття (розуміння). Суд лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо) або виправляє помилки, що мають технічний характер (тобто виникли при виготовленні тексту судового рішення), які водночас впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. Отже, виправлення допущених у судовому рішенні описок, арифметичних чи технічних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть ухваленого судом рішення".
У постанові від 09 червня 2022 р. (провадження № 11-84сап21) Велика Палата Верховного Суду також виснувала, що:
"1) законодавством передбачені певні способи усунення правозастосовних помилок. Порушення, що допускаються у правозастосовній діяльності суддями, можуть бути усунуті лише у правовий спосіб, у протилежному випадку такі дії суду матимуть ознаки волюнтаризму та не відповідатимуть сподіванням суспільства щодо допустимих форм реалізації правосуддя; 2) зміна суті судового рішення у спосіб виправлення описки не відповідає меті правосуддя у демократичному суспільстві, яка полягає у необхідності забезпечення кожному справедливого та публічного розгляду його справи судом, установленим законом. Помилки, допущені судом при прийнятті та виготовленні судового рішення, не можуть виправдовувати вчинення судом дій з їх виправлення у спосіб, не передбачений процесуальним законодавством. У протилежному випадку правосуддя втрачає ознаки легітимності як процесуальна діяльність. Такі методи роботи суддів не викликатимуть суспільної довіри та матимуть наслідком ігнорування цінностей правосуддя."
Як вбачається зі змісту заяви, Департамент патрульної поліції не згоден зі здійсненим апеляційним судом у постанові від 17 липня 2026 р. розрахунком середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнутого на користь ОСОБА_1 . Заявник вважає, що в цей розрахунок безпідставно включені додаткові види грошового забезпечення позивача, які мали разовий характер.
Отже, заявник поставив під сумнів правильність визначення судом вихідних даних при здійсненні розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що не може розцінюватись як арифметична помилка.
Перевірка здійсненого судом розрахунку, а також правильність визначення його складових здійснюється судом вищої інстанції при скарженні судового рішення.
У даній справі Верховний Суд ухвалою від 13 серпня 2026 р. відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Департаменту патрульної поліції на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2026 року.
Відсутність обставини наявності очевидної арифметичної помилки при здійснені розрахунку середнього заробітку, який стягнуто на користь ОСОБА_1 , виключає можливість задоволення заяви Департаменту патрульної поліції.
Керуючись статями 243, 253 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У Х В А Л И В:
Відмовити Департаменту патрульної поліції у задоволенні заяви про виправлення арифметичної помилки в постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2026 р. в адміністративній справі №160/25031/25.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили 05 жовтня 2026 р. і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя Н.П. Баранник
суддя О.О. Круговий