П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 серпня 2026 року м. Київ
Справа №752/1466/26
Апеляційне провадження №22-ц/824/10860/2026
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.
суддів: Желепи О.В., Поліщук Н.В.
за участю секретаря Липченко О.С.
розглянув у закритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Голосіївського районного суду міста Києва, ухваленого під головуванням судді Мазура Ю.Ю. 22 січня 2026 року в м. Київ,
у справі за заявою Головного управління ДПС у Хмельницькій області, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , акціонерне товариство «Сенс Банк» про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю,
В С Т А Н О В И В
Короткий зміст позовних вимог.
У грудні 2025 року ГУ ДПС у Хмельницькій області звернулося до суду із заявою про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, в якій просило розкрити банківську таємницю щодо фізичної особи ОСОБА_1 , яка перебуває у володінні АТ «Сенс Банк».
Заява мотивована тим, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 09 січня 2024 року прийняв рішення про припинення підприємницької діяльності.
28 жовтня 2025 року та 26 вересня 2025 року здійснено виїзд з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 .
Під час здійснення виїзду встановлено, що за вказаною адресою ОСОБА_1 відсутній. З метою недопущення ухилення від сплати податків та зважаючи на необхідність проведення якісної перевірки, заявник звернувся до суду.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 22 січня 2026 року в задоволенні заяви ГУ ДПС у Хмельницькій області, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , АТ «Сенс Банк» про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю - відмовлено.
Рішення мотивоване тим, щоматеріали справи не містять доказів, що наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки були направлені ФОП ОСОБА_1 за податковою адресою рекомендованим листом, який не був вручений останньому з будь-яких причини, вказаних на поштову повідомленні працівником пошти. Отже, заявником не додані докази неможливості вручення ФОП ОСОБА_1 наказу про перевірку протягом всього періоду з дати видання наказу 26 вересня 2025 року по день розгляду справи у суді. Крім того, заявником не долучено до матеріалів заяви наказ № 3851-П від 26 вересня 2025 року щодо здійснення документальної позапланової виїзної перевірки платника податків - ФОП ОСОБА_1 . Отже, суд дійшов висновку, що податковий орган не вжив всіх наданих йому законом можливостей для отримання необхідної інформації.
Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги.
Не погодилося із рішення суду першої інстанції ГУ ДПС у Хмельницькій області, його представником - Асєєвим К.О. подано апеляційну скаргу, в якій зазначено, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим.
В обґрунтування апеляційної скарги вказано, що відповідно до даних системи «Електронний суд», ухвала про відкриття провадження у справі №752/1466/25 від 20 січня 2025 року надійшла до ГУ ДПС у Хмельницькій області року разом із рішенням суду від 22 січня 2026 року, а саме 27 січня 2026 року. А тому звертає увагу, що суд не повідомив належним чином учасників справи про час і місце слухання справи.
Посилається на те, що норми Податкового кодексу України передбачають, що копія наказу пред`являється платнику податків одночасно з направленням та посвідченнями посадових осіб під час фактичного початку перевірки. Оскільки проведення перевірки було неможливим у зв`язку з відсутністю ОСОБА_1 за місцем реєстрації, копія наказу не вручалася, що підтверджується актом від 29 жовтня 2025 року №980/22-01-24-07/ НОМЕР_1 .
Вказує, що наказ № 3851-П від 26 вересня 2025 року був долучений як додаток до заяви про розкриття Банком інформації що містить банківську таємницю, а тому відповідний висновок суду першої інстанції вважає безпідставним.
Посилається на те, щоГУ ДПС у Хмельницькій області вжило всіх передбачених законодавством заходів з метою недопущення ухилення від оподаткування. Зважаючи на необхідність проведення повної та якісної перевірки, під час якої потрібно встановити своєчасність, достовірність і повноту нарахування та сплати податків і зборів, дотримання валютного законодавства, а також з метою об`єктивного з`ясування наявності або відсутності порушень податкового законодавства, контролюючий орган був змушений звернутися до суду за отриманням рішення суду на розкриття банківської інформації про рух коштів на рахунках ФОП ОСОБА_1 згідно порядку ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність».
Звертає увагу суду, що проведення документальної планової виїзної перевірки стало неможливим через відсутність ФОП ОСОБА_1 за податковою адресою та через ненадання ним жодних документів, необхідних для перевірки.
Зазначає, що першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, визначені п.п.20.1.4. та п.п. 20.1.5 п.20.1. ст.20, ст. 73 , ст.78 Податкового кодексу України, ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність», неповністю з`ясував обставини, що мають значення для справи, порушив норми процесуального права ст. 12, 43, 49, 212, 258 ЦПК України.
На підставі викладеного, просить скасувати рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 22 січня 2026 року та ухвалити нове рішення, яким заяву про розкриття інформації, яка містить банківську таємницю задовольнити.
Процесуальні дії учасників справи та суду апеляційної інстанції.
Правом подання відзиву на апеляційну скаргу заінтересовані особи не скористалися.
Учасники справи в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись в порядку визначеному процесуальним законом, причини неявки суду не повідомили. А тому колегія суддів вважала за можливе розглянути справу у відсутність вказаних осіб.
В порядку ч.ч. 4,5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого.
Відносно доводів апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права щодо неналежного повідомлення.
В апеляційній скарзі заявник посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, щодо його належного повідомлення про судовий розгляд справи. А тому вказане питання підлягає вирішенню першочергово.
Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене сенсу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 350-11 ЦПК України справа про розкриття інформації, що становить професійну таємницю на ринках капіталу та організованих товарних ринках, розглядається у п`ятиденний строк з дня надходження заяви у закритому судовому засіданні з повідомленням заявника, особи, щодо якої вимагається розкриття такої інформації, та особи, в розпорядженні якої знаходиться така інформація, а в разі якщо справа розглядається з метою забезпечення охорони державних інтересів та національної безпеки - з повідомленням лише заявника. Неявка в судове засідання без поважних причин заявника, особи, щодо якої вимагається розкриття інформації, що становить професійну таємницю на ринках капіталу та організованих товарних ринках, та/або особи, у розпорядженні якої знаходиться така інформація, чи представників зазначених осіб не перешкоджає розгляду справи, якщо суд не визнав участь такої особи (таких осіб) обов`язковою.
Згідно з ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою суду першої інстанції від 20 січня 2026 року відкрито провадження у справі, призначено її до розгляду на 11 год 00 хв 22 січня 2026 року. Однак матеріали справи не містять будь-яких доказів щодо направлення судового повідомлення сторонам про призначене в ухвалі про відкриття провадження судове засідання.
Таким чином доводи апеляційної скарги заявника щодо неналежного його повідомлення про розгляд справи знайшли своє підтвердження.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що заявник заявляв клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, а суд першої інстанції його не вирішив, колегія суддів зазначає таке.
Дійсно при зверненні до суду із заявою представником заявника було заявлено про забезпечення його участі в режимі відеоконференції.
Матеріали справи не містять даних про розгляд судом першої інстанції вказаного клопотання.
Разом з тим розгляд справ про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, здійснюється в порядку окремого провадження за спеціальними правилами, зокрема з урахуванням приписів статті 350-11 ЦПК України в закритому судовому засіданні.
В порядку визначеному ч.11 ст. 7 ЦПК України використання систем відеоконференц-зв`язку у закритому судовому засідання не допускається.
Таким чином проведення судового засідання в режимі відеоконференції для даної категорії справ не передбачено.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги щодо відсутності розгляду клопотання слід визнати обґрунтованими, проте посилання заявника на необхідність забезпечення участі його представника в режимі відеоконференції є безпідставними.
Враховуючи встановлену обставину неналежного повідомлення заявника про розгляд його заяви, колегія суддів вважає, що має місце порушення вимог національного цивільного процесуального законодавства, що на підставі п.3 ч.3 ст. 376 ЦПК України є самостійною підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення судом апеляційної інстанції.
Фактичні обставини справи.
Наказом ГУ ДПС у Хмельницькій області № 3851-П від 26 вересня 2025 року, у зв`язку з надходженням відомостей від державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення ФОП ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності, було вирішено провести документальну позапланову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) з 28 жовтня 2025 року, тривалістю 5 робочих днів. (а.с. 49)
На підставі направлень № 6906, № 6907 від 27 жовтня 2025 року здійснено виїзд з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податків - ФОП ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Метою перевірок відповідно до вищевказаних направлень є дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи за період з 01 січня 2019 року по 11 листопада 2019 року, з 28 квітня 2023 року по 09 січня 2024 року та з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2011 року по 23 січня 2017 року, з 10 січня 2018 року по 11 листопада 2018 року, з 28 січня 2023 року по 09 січня 2024 року (з врахуванням вимог ст. 102, пункту 52-2 Підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України). ( а.с. 6, 7)
В поясненнях гр. ОСОБА_2 від 28 жовтня 2025 року, що проживає за адресою: АДРЕСА_2 , повідомила, що її сусід ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 не проживає і місцезнаходження його не відоме. (а.с. 9)
В зв`язку із вищевикладеним було складено відповідний акт №980/22-01-24-07/ НОМЕР_1 від 29 жовтня 2025 року щодо неможливості проведення перевірки платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи за період з 01 січня 2019 року по 11 листопада 2019 року, з 28 квітня 2023 року по 09 січня 2024 року та з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2011 року по 23 січня 2017 року, з 10 січня 2018 року по 11 листопада 2018 року, з 28 січня 2023 року по 09 січня 2024 року. (а.с. 19-20)
04 листопада 2025 року для встановлення місцезнаходження платника податків ОСОБА_1 , направлено запит до Головного управління Національної поліції Хмельницької області № 15169/5/22-01- 24-07. (а.с. 24-25)
28 листопада 2025 року від Головного управління Національної поліції Хмельницької області було отримано відповідь у якій зазначено що встановити місцезнаходження фізичної особи ОСОБА_1 не представилось за можливе. (а.с. 8)
Крім того, з метою проведення перевірки, до банківської установи - АТ «СЕНС БАНК» направлено запит стосовно надання інформації про обсяг та обіг коштів, з відображенням дати та часу платежів, платників та призначенням №17253/6/22-01- 24-07 від 17 листопада 2025 року. (а.с. 26-27)
04 грудня 2025 року від АТ «СЕНС БАНК» відмовлено в надані інформації про обсяг та обіг коштів, та роз`яснив що інформація може бути розкрита лише на підставі рішення суду або з дозволу клієнта у зв`язку. (а.с. 21-22)
Також долучено реєстраційні дані/ідентифікаційні дані платника податків-фізичної особи з даними про банківські рахунки. (а.с. 33-48)
Застосовані норми права.
Згідно частини 1 статті 1076 ЦК України банк гарантує таємницю банківського рахунка, операцій за рахунком і відомостей про клієнта. Відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Іншим особам, у тому числі органам державної влади, їхнім посадовим і службовим особам, такі відомості можуть бути надані виключно у випадках та в порядку, встановлених законом про банки і банківську діяльність.
Відповідно до статті 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею.
Банківською таємницею, зокрема, є: 1) відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України; 2) операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди; 3) фінансово-економічний стан клієнтів; 4) системи охорони банку та клієнтів; 5) інформація про організаційно-правову структуру юридичної особи - клієнта, її керівників, напрями діяльності; 6) відомості стосовно комерційної діяльності клієнтів чи комерційної таємниці, будь-якого проекту, винаходів, зразків продукції та інша комерційна інформація; 7) інформація щодо звітності по окремому банку, за винятком тієї, що підлягає опублікуванню; 8) коди, що використовуються банками для захисту інформації. Інформація про банки чи клієнтів, що збирається під час проведення банківського нагляду, становить банківську таємницю.
Згідно частини 3 статті 61 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк має право надавати інформацію, яка містить банківську таємницю, приватним особам та організаціям для забезпечення виконання ними своїх функцій або надання послуг банку відповідно до укладених між такими особами (організаціями) та банком договорів, у тому числі про відступлення права вимоги до клієнта, за умови, що передбачені договорами функції та/або послуги стосуються діяльності банку, яку він здійснює відповідно до статті 47 цього Закону.
Статтею 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачаються випадки розкриття банком інформації щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками. Зокрема, така інформація розкривається банком центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику або за рішенням суду.
Згідно підпункту 20.1.5 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право отримувати безоплатно від платників податків, а також від установ Національного банку України, банків та інших фінансових установ довідки у порядку, встановленому Законом України «Про банки і банківську діяльність» та цим Кодексом, довідки та/або копії документів про наявність банківських рахунків, а на підставі рішення суду - інформацію про обсяг та обіг коштів на рахунках, у тому числі про ненадходження в установлені строки валютної виручки від суб`єктів господарювання, інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.
Відповідно до статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 75.1.2. пункту 75.1 статті 75 ПК України зазначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Інформація про наявність та рух коштів/електронних грошей на рахунках/електронних гаманцях платника податків надається в обсягах більших, ніж передбачено пунктом 73.3 цієї статті, банками, іншими фінансовими установами, небанківськими надавачами платіжних послуг, емітентами електронних грошей контролюючим органам за рішенням суду. Для отримання такої інформації контролюючий орган звертається до суду (пункти 73.3, 73.4 статті 73 ПК України).
Відповідно до підпунктів 78.1.7, 78.4 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.
Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Відповідно до статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
За змістом статті 348 ЦПК України у заяві про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи має бути зазначено обґрунтування необхідності та обставини, за яких вимагається розкрити інформацію, що містить банківську таємницю, щодо особи, із зазначенням положень законів, які надають відповідні повноваження, або зазначенням прав та інтересів, які порушено.
Згідно частини 2 статті 350 ЦПК України, якщо під час судового розгляду буде встановлено, що заявник вимагає розкрити інформацію, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи без підстав і повноважень, визначених законом, то суд ухвалює рішення про відмову у задоволенні заяви.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У постанові Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі №761/43384/16-ц вказано на те, що само по собі неподання в установлений строк податкової декларації або їх розрахунків, необхідність перевірки достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених ПК України податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства тощо є підставою для ініціювання органами державної податкової служби перевірок згідно з процедурою, визначеною главою 8 ПК України. В цьому випадку розкриття банківської таємниці можливе в разі доведення органом державної податкової служби обставин, за яких перевірки є неможливими або є інша об`єктивна потреба в розкритті такої таємниці.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд
Звертаючись до суду із заявою, податковий орган обґрунтував свої вимоги необхідністю проведення документальної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 у зв`язку з прийняттям ним рішення про припинення підприємницької діяльності.
З аналізу наведених норм чинного законодавства вбачається, що на вимогу відповідних уповноважених державних органів банк вправі надати інформацію, яка містить банківську таємницю, у межах і обсягах, визначених цим та іншими законами, тобто банки надають обмежену законом інформацію.
В доводах апеляційної скарги скаржник зауважив, що суд першої інстанції вказав на відсутність у матеріалах справи наказу про проведення перевірки № 3851-П від 26 вересня 2025 року, хоча насправді такий наказ містився в матеріалах справи. Дійсно, матеріали справи містять копію вказаного наказу, а тому відповідний висновок суду першої інстанції є помилковим. Водночас ця обставина сама по собі не свідчить про дотримання податковим органом усієї повноти законодавчо визначеної процедури призначення та проведення перевірки.
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження того, що податковий орган вжив вичерпних заходів для вручення платнику податків копії наказу про перевірку та направлень у порядку, визначеному Податковим кодексом України, або доказів неможливості такого вручення у зв`язку з відсутністю особи за податковою адресою протягом усього періоду проведення перевірки.
Зокрема, матеріали справи не містять доказів направлення наказу № 3851-П від 26 вересня 2025 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення на поштову адресу платника податків або його вручення під розписку, а складений акт про неможливість проведення перевірки від 29 жовтня 2025 року сам по собі, без доведення факту дотримання процедури надіслання/вручення розпорядчих документів, не створює безумовних підстав для примусового розкриття банківської таємниці.
Посилання скаржника на те, що через відсутність платника податків за місцем реєстрації вручення наказу було неможливим, спростовуються матеріалами справи, оскільки складання акта про неможливість проведення перевірки має супроводжуватися чіткими доказами попереднього належного інформування платника у спосіб, визначений ПК України.
Крім того, на час розгляду справи судом першої інстанції строки проведення перевірки, визначені вказаним наказом, закінчилися, а доказів їх продовження матеріали справи не містять.
Зважаючи на те, що податковим органом не доведено дотримання всієї повноти законодавчо визначеної процедури для проведення виїзної перевірки та не обґрунтовано належним чином неможливість отримання інформації в інший спосіб, вимоги заяви ГУ ДПС у Хмельницькій області є необґрунтованими.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Таким чином, попри наявність процесуальної підстави для скасування рішення суду першої інстанції у зв`язку з неналежним повідомленням заявника, по суті висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення заяви є правильним, законним та обґрунтованим.
Оскільки матеріали справи не містять доказів дотримання податковим органом процедури вручення документів платнику податків та вжиття повного комплексу заходів, передбачених законом для отримання необхідної інформації, у задоволенні заяви ГУ ДПС у Хмельницькій області слід відмовити, ухваливши нове рішення.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381- 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
П О С Т А Н О В И В
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області - задовольнити частково.
Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 22 січня 2026 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Заяву Головного управління ДПС у Хмельницькій області, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , акціонерне товариство «Сенс Банк» про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю - залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач: В.В. Соколова
Судді: О.В. Желепа
Н.В. Поліщук