Справа № 2-92/11
Провадження № 2-зз/727/21/26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 серпня 2026 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого судді Чебан В.М.
при секретарі Миронюк Р.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник - адвокат Новіков Олександр Павлович, про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20 липня 2009 року у цивільній справі за позовом ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Чернівецької обласної дирекції до Кредитної спілки «Хімзавод», ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача - ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И В:
03 серпня 2026 року до Шевченківського районного суду м. Чернівці надійшла заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник - адвокат Новіков О.П., про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20 липня 2009 року у цивільній справі за позовом ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Чернівецької обласної дирекції до КС «Хімзавод», ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача - ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, а саме арешту земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заяви представник заявниці зазначає, що ОСОБА_3 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю від 02 грудня 1997 року належала земельна ділянка площею 0,0920 га по АДРЕСА_1 , якій у подальшому присвоєно кадастровий номер [номер приховано]:20:003:0988.
Вказує, що заявниця ОСОБА_1 є спадкоємицею ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийняла спадщину у встановленому законом порядку, однак наявність арешту перешкоджає оформленню її спадкових прав.
Зазначає, що померла ОСОБА_3 не була позичальником за кредитним договором №011/12-1-10/25 від 30 жовтня 2007 року, а заборгованість за ним обліковується за КС «Хімзавод», у зв`язку з чим вважає, що підстави для подальшого існування арешту відсутні.
У зв`язку з наведеним, представник заявниці ОСОБА_1 - адвокат Новіков О.П. просить скасувати арешт земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження 8928294.
Заявниця ОСОБА_1 та її представник адвокат Новіков О.П. в судове засідання не з`явились, при цьому представник заявниці спрямував до суду клопотання про проведення судового засідання за його відсутності, у якому підтримав подані ним раніше клопотання про залучення ОСОБА_1 як процесуального правонаступника ОСОБА_3 та про витребування доказів, а також просив відкласти розгляд заяви про скасування заходів забезпечення позову по суті до їх вирішення.
Відповідно до частини 3 статті 131 ЦПК України вбачається, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.
Частиною 1 статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 223 ЦПК України вбачається, що суд відкладає розгляд справи у разі першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
При цьому, представник заявниці Новіков О.П. у поданому до суду клопотанні від 12 серпня 2026 року зазначив, що не може взяти участь у судовому засіданні у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні, яке було призначено раніше, та просив відкласти розгляд заяви про скасування заходів забезпечення позову по суті.
Разом із тим, представником заявниці не долучено до клопотання жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували його участь 12 серпня 2026 року в іншому судовому засіданні, зокрема судової повістки, ухвали суду, відомостей із Єдиного державного реєстру судових рішень чи інших документів, які б давали суду можливість перевірити наведені ним обставини.
При цьому, саме лише посилання представника заявниці на зайнятість в іншому судовому засіданні без надання будь-яких доказів на підтвердження цієї обставини не є достатньою підставою для визнання причин його неявки поважними.
За наведених обставин, а також враховуючи вимоги процесуального законодавства щодо розгляду заяв про скасування заходів забезпечення позову, суд не вбачає правових підстав для відкладення розгляду справи у зв`язку з неявкою представника заявниці та вважає за можливе провести судове засідання за його відсутності та розглянути вищевказану заяву про скасування заходів забезпечення позову по суті за наявними у матеріалах справи доказами.
Представник АТ «Райффайзен Банк» в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило, а тому суд вважає можливим розглянути вищевказану заяву про скасування заходів забезпечення позову у його відсутності.
Представник заінтересованої особи ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» в судове засідання не з`явився, при цьому в матеріалах справи наявні подані товариством письмові пояснення, у яких воно заперечує проти скасування заходів забезпечення позову та просить відмовити у задоволенні заяви.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Так, частиною 1 статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з частинами 1, 2 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Відповідно до частини 1, абзацу 20 частини 2 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Стаття 41 Конституції України встановлює, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно з частиною 1 статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частина перша статті 317 ЦК України).
Частиною 1 статті 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до частин 1, 2 статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно зі статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
При цьому, судом встановлено, що у провадженні Шевченківського районного суду м. Чернівці перебувала цивільна справа № 2-92/11 за позовом ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Чернівецької обласної дирекції до КС «Хімзавод», ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача - ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості за кредитним договором (а.с.30-31).
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20 липня 2009 року в порядку забезпечення позову було накладено арешт на майно ОСОБА_2 , земельну ділянку, зазначену як належну ОСОБА_3 , а також заборонено вчиняти будь-які дії щодо укладення договорів найму житлового будинку по АДРЕСА_1 (а.с. 27).
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 11 жовтня 2011 року у справі № 5027/978/2011 заборгованість за вищевказаним кредитним договором стягнуто з КС «Хімзавод» (а.с.234-235).
На виконання цього рішення відкрито виконавче провадження № 76051290.
При цьому, вищевказана третя особа - ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.233), а згідно з витягом зі Спадкового реєстру її спадкоємцем зазначена ОСОБА_1 (а.с.224).
Водночас, згідно з довідкою приватного нотаріуса Хусід С.М. №15/02-14 від 07 серпня 2026 року, заявниця ОСОБА_1 є спадкоємицею земельної ділянки по АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_3 та перебуває під арештом, накладеним ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20 липня 2009 року (а.с.225).
Разом із тим, заявниця ОСОБА_1 учасником вищевказаної цивільної справи № 2-92/11 не була та до участі у ній у будь-якому процесуальному статусі не залучалась.
При цьому, забезпечення позову є процесуальним засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень, прийнятих за результатами розгляду спору.
Відповідно до частини першої статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Забезпечувальні заходи скасовуються судом шляхом постановлення процесуального рішення - ухвали. Наслідком скасування заходів забезпечення позову є зняття всіх обмежень, встановлених забезпеченням позову.
Враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.
Питання, пов`язані із забезпеченням позову, зміною виду чи їх скасуванням вирішуються у порядку, передбаченому ЦПК України, і не можуть бути предметом розгляду в іншому провадженні.
Водночас за приписами частини першої статті 158 ЦПК України із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову (накладення арешту на майно) може звернутися виключно учасник справи.
Інша особа, яка вважає, що майно, на яке було накладено арешт у порядку забезпечення позову, належить їй, а не стороні у справі, може звернутися до суду з позовом про зняття з нього арешту. Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20 січня 2020 року у справі № 753/12741/17 (провадження № 61-15806св19), від 22 квітня 2020 року у справі № 607/15533/17 (провадження № 61-43809св18), від 06 травня 2020 року у справі № 756/8156/18 (провадження № 61-48774св18), від 19 листопада 2020 року у справі № 759/3883/17 (провадження № 61-21905св19), від 27 січня 2021 року у справі № 757/9023/18-ц (провадження № 61-14051св19), від 10 лютого 2021 року у справі № 641/1271/19-ц (провадження № 61-5579св20), від 25 травня 2023 року у справі № 334/1250/22 (провадження № 61-12728св22).
При цьому, судом встановлено, що спірні правовідносини виникли в межах цивільної справи № 2-92/11, порушеної за позовом ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Чернівецької обласної дирекції про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якій відповідачами виступали КС «Хімзавод» та ОСОБА_2 , а ОСОБА_3 була залучена до участі у справі як третя особа на стороні відповідача.
Водночас заявниця ОСОБА_1 не була учасником цивільної справи № 2-92/11, у межах якої було вжито зазначені заходи забезпечення позову; участь у справі як третя особа на стороні відповідача брала її мати - ОСОБА_3 .
З огляду на викладене, з урахуванням положень частини першої статті 158 ЦПК України, заявниця, яка не є учасником справи, не наділена процесуальним правом на звернення в межах цієї справи із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, водночас чинним законодавством для особи, яка вважає, що накладеним арештом порушуються її майнові права, передбачено інший спосіб судового захисту - звернення до суду з відповідним позовом про зняття арешту з майна.
До аналогічного висновку прийшов Верховний Суд у постанові від 05 червня 2024 року по справі № 727/3071/23 (провадження № 61-5032св24).
При цьому, щодо заявлених представником заявниці ОСОБА_1 клопотань про залучення заявниці як процесуального правонаступника третьої особи - ОСОБА_3 та про витребування доказів, суд зазначає, що їх вирішення у даному випадку безпосередньо пов`язане зі встановленням обставин матеріально-правового характеру, а саме: чи перейшли до заявниці ОСОБА_1 права та обов`язки третьої особи - ОСОБА_3 у правовідносинах, з приводу яких виник спір у справі №2-92/11, чи мала третя особа ОСОБА_3 будь-які зобов`язання за кредитним договором, договорами поруки або іпотеки, а також чи поширюються права кредитора на спірну земельну ділянку.
Водночас встановлення таких обставин потребує дослідження правовстановлюючих, кредитних та забезпечувальних документів, визначення обсягу майнових прав та обов`язків відповідних осіб і фактично передбачає вирішення матеріально-правового спору, що має здійснюватися у межах окремого позовного провадження, а не під час розгляду питання в порядку статті 158 ЦПК України, в якому суд вирішує виключно питання щодо скасування раніше вжитих заходів забезпечення позову.
За таких обставин суд не вбачає підстав ані для залучення заявниці ОСОБА_1 як процесуального правонаступника третьої особи ОСОБА_3 , ані для витребування заявлених представником заявниці доказів у межах розгляду вищевказаного клопотання про скасування заходів забезпечення позову.
Враховуючи викладене, а також беручи до уваги те, що заявниця ОСОБА_1 не є учасником цивільної справи № 2-92/11, у межах якої було вжито заходи забезпечення позову, суд приходить до висновку, що вона не наділена передбаченим частиною 1 статті 158 ЦПК України процесуальним правом на звернення із заявою про їх скасування в межах цієї справи.
При цьому, наявність у заявниці ОСОБА_1 майнового інтересу щодо земельної ділянки, на яку поширюється арешт, зокрема у зв`язку зі спадкуванням після смерті її матері - ОСОБА_3 , не змінює її процесуального статусу та не є підставою для розгляду поданої нею заяви в порядку статті 158 ЦПК України.
Водночас заявниця ОСОБА_1 не позбавлена права здійснювати захист своїх прав та законних інтересів в позовному порядку шляхом звернення до суду з відповідним позовом про зняття арешту з майна
Таким чином, оскільки заява про скасування заходів забезпечення позову подана особою, яка не наділена правом на її подання в порядку статті 158 ЦПК України, така заява не може бути предметом розгляду по суті в межах цивільної справи № 2-92/11 та підлягає поверненню заявниці ОСОБА_1 без розгляду.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 158, 353 ЦПК України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник - адвокат Новіков Олександр Павлович, про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20 липня 2009 року у цивільній справі № 2-92/11 за позовом ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Чернівецької обласної дирекції до Кредитної спілки «Хімзавод», ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача - ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, - повернути заявниці без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Ухвала може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: