ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.07.2026 року м.Дніпро Справа № 908/426/26
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Соп`яненко О.Ю. (доповідач),
суддів Джепи Ю.А., Фещенко Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання: Антоненко Д.О.,
за участю представників:
від скаржника: Круглик В.В.
від боржника: Серпутько Я.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований Венчурний Корпоративний Інвестиційний Фонд «Ю-Бейс» (вх. № 49266) на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 03.03.2026 (повний текст якої складено 06.03.2026, суддя Юлдашев О.О.) у справі № 908/426/26
кредитор АДВОКАТСЬКЕ БЮРО «ДМИТРА АРТЮХОВА» (01011, місто Київ, вул. Мирного Панаса, буд. 2/44, квартира 2, код ЄДРПОУ 43466004)
боржник Товариство з обмеженою відповідальністю «Продбакалія» (69005, місто Запоріжжя, вул. Яценка, буд. 1, код ЄДРПОУ 39628108)
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції.
До Господарського суду Запорізької області від АДВОКАТСЬКОГО БЮРО «ДМИТРА АРТЮХОВА» до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Продбакалія» надійшла заява про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 03.03.2026 у справі № 908/426/26 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Продбакалія».
Визнано грошові вимоги АДВОКАТСЬКОГО БЮРО «ДМИТРА АРТЮХОВА» до боржника у розмірі 5 000 000,00 грн основного боргу.
Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Введено процедуру розпорядження майном боржника.
Розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Савченка В`ячеслава Анатолійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1862 від 05.02.2018; адреса: 53201, Дніпропетровська область, м. Нікополь, проспект Трубників, 56/436-1, приміщення ПП «БАСВА», офіс 71).
Зобов`язано розпорядника майна Савченка В.А. надавати суду проміжні звіти про проведену роботу щомісячно.
Здійснити офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.
Зобов`язано розпорядника майна надати суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів, до 10.04.2026.
Строк проведення розпорядником майна інвентаризації майна встановити до 10.04.2026.
Попереднє засідання суду призначено на 14.04.2026.
2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.
Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою, Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований Венчурний Корпоративний Інвестиційний Фонд «Ю-Бейс» звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить:
- відкрити апеляційне провадження;
- апеляційну скаргу задовольнити;
- ухвалу Господарського суду Запорізької області від 03.03.2026 року у справі № 908/426/26 скасувати;
- постановити нову, якою у задоволенні заяви Адвокатського Бюро «Дмитра Артюхова» про відкриття провадження у справі про банкрутсво Товариства з обмеженою відповідальністю «Продбакалія» відмовити;
- вирішити питання судових витрат.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції допустив формальний підхід при розгляді заяви з кредиторськими вимогами АБ «Дмитра Артюхова», обмежившись лише викладенням змісту наданих Заявником на підтвердження його вимоги документів, не здійснив детальної перевірки підстав виникнення відповідних грошових вимог з огляду на наявність чи відсутність обставин, які свідчать про реальне надання Замовником певних послуг за договором.
Зокрема, скаржник зауважує, що
- обов`язок доведення кредиторських вимог одночасно з поданням відповідних документів, що їх підтверджують, покладено на кредитора. Проте, за правовими позиціями Верховного Суду заяви з кредиторськими вимогами судам слід розглядати із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. Нараховані ініціюючим кредитором 5 000 000, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу не відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру і ці витрати не є співрозмірні з наданими адвокатом послугами. Крім того, питання стягнення судових витрат мало б розглядатися в межах судової справи, в якій адвокатом здійснювалося представництво сторони у справі, оскільки, саме суд, який розглядав справу може встановити послуги, які були надані, та оцінити докази, які підтверджують фактичне надання такої послуг;
- ініціюючий кредитор не намагався стягнути з ТОВ «Продбакалія» кошти в позовному провадженні шляхом подання відповідного позову, оскільки його метою є не отримання грошових коштів, а відкриття провадження у справі про банкрутство, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, накладення арешту на майно боржника та зупинення виконавчого провадження щодо реалізації предмету іпотеки. Заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подана до суду в день опису майна боржника в межах виконавчого провадження № 80298604 - 20.02.2026 року - підтверджує той факт, що така заява подана з метою перешкоджання здійсненню виконавчих дій та реалізації майна боржника у межах виконавчого провадження щодо примусового виконання рішення суду у справі № 911/136/17 щодо звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом його реалізації на прилюдних торгах (аукціоні);
- судом не досліджувався фінансовий стан боржника, що призвело до передчасного відкриття провадження у справі про банкрутство. Проаналізувавши реєстр речових прав на нерухоме майно з`ясовано, що у боржника наявне нерухоме майно, вартість якого перевищує розмір кредиторських вимог ініціюючого кредитора. Згідно загальнодоступної інформації фінансовий стан боржника не вказує на його неплатоспроможність, оскільки чистий прибуток починаючи з 2020 року збільшився у 3 рази. Матеріалами справи підтверджується, що належне боржнику нерухоме майно передане в довгострокову оренду за договором оренди строком на 10 років, що забезпечує регулярні надходження грошових коштів. Отже, боржник має постійне джерело доходу, яке забезпечує його фінансову стабільність та платоспроможність.
3. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.02.2026 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Соп`яненко О.Ю. (суддя-доповідач), судді: Джепа Ю.А., Фещенко Ю.В.
Процесуальний хід розгляду справи відображений у відповідних ухвалах Центрального апеляційного господарського суду.
В судовому засіданні 21.05.2026 розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований Венчурний Корпоративний Інвестиційний Фонд «Ю-Бейс» (вх. № 49266) на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 03.03.2026 у справі № 908/426/26 відкладений до 23.07.2026.
В судовому засіданні 23.07.2026 представники скаржника та боржника надали пояснення щодо доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів у судовому засіданні 23.07.2026 прийняла скорочену постанову.
4. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.
Як вбачається з матеріалів справи, 20.02.2026 Адвокатське бюро «Дмитра Артюхова» звернулося до Господарського суду Запорізької області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Продбакалія».
В обґрунтування поданої заяви кредитор посилається на те, що 09.04.2020 між АБ «Дмитра Артюхова» та ТОВ «Продбакалія» було укладено договір про надання правової допомоги №09/04/20 (далі - Договір), за яким Виконавець надає правову допомогу в порядку та на умовах, визначених цим Договором, а Клієнт зобов`язується прийняти надані послуги та здійснити їх оплату, а також відшкодувати фактичні витрати, необхідні для виконання даного Договору, в порядку, протягом строку, на умовах і в обсязі, визначених в цьому Договорі.
Відповідно до умов п. 3.1. Договору та Специфікації №1 від 09.04.2020 до Договору Сторони погодили розмір гонорару (гонорар успіху) та порядок розрахунків, згідно яких гонорар успіху, який боржник має сплатити кредитору, становить 5 000 000,00 грн за представництво та надання правової допомоги у справі №905/1633/19 (905/538/20) за умов, обумовлених у п. 1, 3 Специфікації №1. Строки, обумовлені у п. 5 Специфікації №1, настали 31.12.2025.
05.01.2026 Сторони підписали акт прийому-передачі наданих послуг на суму 5 000 000,00 грн.
Згідно з п. 4.4. Договору підписанням Акту прийому-передачі наданих послуг Клієнт підтверджує, що він не має ніяких претензій щодо обсягу, якості та строків надання правової допомоги Виконавцем відповідно до умов даного Договору.
10.02.2026 ТОВ «Продбакалія», у відповідь на лист кредитора про погашення заборгованості від 16.01.2026, повідомило про відсутність можливості здійснити оплату послуг за Договором. При цьому, визнало заборгованість.
Таким чином, заборгованість боржника перед кредитором складає 5 000 000,00 грн. Зазначена заборгованість підтверджується Договором про надання правової допомоги від 09.04.2020, актом прийому-передачі наданих послуг від 05.01.2026, листом від 16.01.2026 та іншими матеріалами справи.
Заборгованість боржника перед кредитором не погашена.
У відзиві ТОВ «Продбакалія» визнало вказану заборгованість
5. Оцінка апеляційним господарським судом аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (частина 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (частина 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4).
За наслідком підготовчого засідання суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство, у зв`язку із чим оскаржуваною ухвалою відкрив провадження у справі № 908/426/26 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Продбакалія", код ЄДРПОУ 39628108 (69005 Україна, м. Запоріжжя, вул. Яценка, буд. 1). Визнав грошові вимоги АДВОКАТСЬКОГО БЮРО "ДМИТРА АРТЮХОВА" до боржника у розмірі 5 000 000,00 грн основного боргу. Ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів. Ввів процедуру розпорядження майном боржника. Розпорядником майна боржника призначив арбітражного керуючого Савченка Вячеслава Анатолійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1862 від 05.02.2018; адреса: 53201, Дніпропетровська область, м. Нікополь, проспект Трубників, 56/436-1, приміщення ПП «БАСВА», офіс 71).
Однак, колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, з огляду на наступне.
Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи визначаються нормами Кодексу України з процедур банкрутства.
За усталеною практикою процедура банкрутства щодо боржника переслідує публічний та приватний інтерес. Захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства, а також недопущення доведення боржника до банкрутства.
Захист приватного інтересу, в свою чергу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів.
Отже, однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.
Колегія суддів також зауважує, що провадження у справах про банкрутство характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб`єктним складом, тривалістю судового провадження, що істотно відрізняють це провадження від позовного.
З огляду на положення процесуального закону, у справах позовного провадження господарський суд, здійснюючи правосуддя, обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, водночас у справах про банкрутство судовий контроль є невід`ємною складовою цього провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 КУзПБ право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор.
Положення статті 1 КУзПБ визначають, що неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом; грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загально-обов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 34 КУзПБ заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником або Національним банком України у випадках, передбачених цим Кодексом, у письмовій формі та повинна містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи; ім`я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); найменування органу (суб`єкта), уповноваженого управляти державним майном щодо боржника - державного підприємства або господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі; виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви.
До заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються: докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті; довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень; докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.
Наявність боргу при ініціюванні справи про банкрутство підтверджується доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Доказами на підтвердження наявності боргу можуть бути, зокрема, судові рішення, господарські правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення. Такими доказами можуть бути, зокрема, банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання відповідачем своїх зобов`язань.
Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство регламентований статтею 39 КУзПБ.
Частинами 1-5 ст. 39 КУзПБ передбачено, що перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. Неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи. Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість. За результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі.
Системний аналіз статей 1, 8, 34, 39 КУзПБ свідчить, що правовими підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство є: наявність грошового зобов`язання боржника перед кредитором, строк виконання якого сплив на дату звернення кредитора до суду; відсутність між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених вимог; до підготовчого засідання суду вимоги кредитора (кредиторів) боржником у повному обсязі не задоволені.
Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов`язання" боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності спору про право; встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі (аналогічний висновок викладено в постановах Верховного Суду у від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, від 03.09.2020 у справі № 910/16413/19, від 15.10.2020 у справі № 922/1174/20, від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20 тощо).
Поряд з цим, у силу частини восьмої статті 39 КУзПБ в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство, серед іншого, зазначається про введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.
Згідно з частиною третьою статті 41 КУзПБ протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.
Таким чином, стадія відкриття провадження у справі про банкрутство має своїми наслідками не лише заходи процесуального характеру, а й майнового. При цьому, внаслідок введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство поширюється на майнові відносини між боржником та невизначеним на момент винесення ухвали підготовчого засідання колом осіб - конкурсних кредиторів.
За таких обставин, на думку Верховного Суду, обов`язком ініціюючого кредитора є надання суду достатніх належних доказів існування непогашеного грошового зобов`язання боржника перед кредитором з метою виключення у майбутньому розумних сумнівів інших кредиторів боржника в обґрунтованості відкриття провадження у справі про банкрутство (постанова Верховного Суду від 18.02.2021 у справі № 904/3251/20).
Тож, важливим питанням при відкритті провадження у справі про банкрутство є питання обґрунтованості кредиторських вимог ініціюючого кредитора, за заявою якого відкривається провадження у справі.
Використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника і відкриття на підставі такої заборгованості провадження у справі про банкрутство. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами, а також порушує права боржника у справі про банкрутство.
Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанови Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19, від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20).
Колегія суддів зазначає, що з моменту відкриття провадження у справі банкрутство боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника (аналогічний за змістом правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 918/420/16 та в низці постанов Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах про банкрутство).
Тому, з огляду на важливі правові наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство, які, крім заявника та боржника, стосуються невизначеного кола осіб - потенційних кредиторів боржника, ухваленню відповідного рішення суду має передувати системний аналіз обставин, пов`язаних із правовідносинами, з посиланням на які заявник обґрунтовує свої вимоги до боржника, на підставі поданих доказів. Лише після з`ясування та перевірки таких обставин суд може встановити обґрунтованість вимог кредитора до боржника, а також наявність чи відсутність спору про право у цих правовідносинах як передумови для відкриття провадження у справі (постанова Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/2042/20).
Отже, звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство по суті є реалізацією кредитором права на судовий захист власних майнових прав за відсутності належного виконання грошового зобов`язання боржником. У зв`язку з цим, кредитор повинен надати суду докази на підтвердження наявності у нього права, яке підлягає захисту, та навести обставини, що є підставою для звернення до суду.
При цьому, на господарський суд покладається обов`язок перевірки обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора та з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, що, враховуючи принцип дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів, має здійснюватися судом незалежно від погодження боржником із заявленими вимогами чи, навпаки, пасивної процесуальної поведінки боржника у вигляді неподання ним відзиву на заяву про відкриття відповідного провадження.
Якщо у підготовчому засіданні буде з`ясовано, що надані ініціюючим кредитором на підтвердження заборгованості боржника докази (первинні документи) є недостатніми, спірними, що вочевидь ставить під сумнів вимогу кредитора, і підтвердження правомірності та обгрунтованості грошових вимог можливе виключно шляхом встановлення об`єктивної істини, що, у свою чергу, покладає на суд обов`язок вжити всіх визначених законом заходів до всебічного, повного та об`єктивного з`ясування дійсних прав і обов`язків сторін, у тому числі із застосуванням інституту доказів і доказування, що притаманно саме для справ позовного провадження, господарський суд відмовляє у відкриті провадження у справі про банкрутство.
Отже, на дату проведення підготовчого засідання усі суперечності між кредитором та боржником з приводу їх прав та обов`язків мають бути ними усунені самостійно або вирішені в судовому порядку з ухваленням судового рішення. Вимоги ініціюючого кредитора до боржника мають бути безспірними, тобто ґрунтуватися на первинних документах, які беззаперечно підтверджували би дійсний розмір заборгованості, правомірність підстави її виникнення та доводили би прострочення виконання грошового зобов`язання боржника.
У справі, що розглядається, АДВОКАТСЬКЕ БЮРО «ДМИТРА АРТЮХОВА» ініціювало питання відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Продбакалія» з підстав наявності у боржника заборгованості за Договором, яку він неспроможний погасити.
Боржник подав відзив на заяву про відкриття провадження у справі, у якому визнав наявну заборгованість.
Вирішуючи питання обґрунтованості заявлених вимог та, як наслідок, наявності/відсутності підстав відкриття провадження у справі, судом першої інстанції встановлено та під час апеляційного перегляду підтверджені наступні обставини:
09.04.2020 між АБ «Дмитра Артюхова» та ТОВ «Продбакалія» було укладено договір про надання правової допомоги №09/04/20 (далі - Договір), за яким Виконавець надає правову допомогу в порядку та на умовах, визначених цим Договором, а Клієнт зобов`язується прийняти надані послуги та здійснити їх оплату, а також відшкодувати фактичні витрати, необхідні для виконання даного Договору, в порядку, протягом строку, на умовах і в обсязі, визначених в цьому Договорі.
Відповідно до умов п. 3.1. Договору та Специфікації №1 від 09.04.2020 до Договору Сторони погодили розмір гонорару (гонорар успіху) та порядок розрахунків. Зокрема, гонорар успіху, який боржник має сплатити кредитору, становить 5 000 000,00 грн за представництво та надання правової допомоги у справі №905/1633/19 (905/538/20).
05.01.2026 Сторони підписали акт прийому-передачі наданих послуг на суму 5 000 000,00 грн.
Згідно з п. 4.4. Договору підписанням Акту прийому-передачі наданих послуг, Клієнт підтверджує, що він не має ніяких претензій щодо обсягу, якості та строків надання правової допомоги Виконавцем відповідно до умов даного Договору.
З урахуванням встановленого, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Продбакалія».
Апелянтом - Акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований Венчурний Корпоративний Інвестиційний Фонд «Ю-Бейс» - до суду першої інстанції 02.03.2026 подана заява про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ «Продбакалія» на підставі абз. 1 ч. 6 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства.
Обгрунтовуючи підстави для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство АТ «ЗНВКІФ «Ю-Бейс» як забезпечений кредитор боржника зазначив, що 27.02.2026 року між ТОВ ФК «Ю-Бейс» та Акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований Венчурний Корпоративний Інвестиційний Фонд «Ю Бейс» (новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги №151, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н.В.
Відповідно до п. 1 даного договору визначено, що за цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Кредитор відступає Новому Кредитору належне Кредитору право вимоги за зобов`язаннями, які виникли на підставі Кредитного договору №34/1/13-KL від 13.02.2013р. (далі - Кредитний договір), укладеного між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ЗЛАТОБАНК», код ЄДРПОУ: 35894495 ТА ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БАКАЛІЯ-ТРЕЙД», код ЄДРПОУ: 38379292 (далі - Боржник) у розмірі 439 184 505 грн. 47 коп., яка складається з : 109 917 289 грн. 81 коп. - заборгованість по тілу кредиту. 162 197 956, 50 грн - заборгованість по відсотках за період з 01.05.2015 по 06.06.2024; 8 456 779 грн. 08 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 14.02.2013 по 29.04.2015; 17 096 897 грн. 53 коп. - пеня; 5000 грн. 00 коп. - штраф; 867 496 грн. 53 коп. - 3 % річних; 140 643 086 грн. 02 коп.- інфляційні втрати за період з 01.10.2015 по 21.02.2022.
Права кредитора за кредитним договором переходять до Нового кредитора в обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги з моменту укладення даного Договору, незалежно від оплати вартості (п. 3 договору відступлення).
Згідно з додатком №1 до вказаного договору (Реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються) до Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований Венчурний Корпоративний Інвестиційний Фонд «Ю Бейс» (новий кредитор) перейшло право вимоги до ТОВ "Бакалія - Трейд " за кредитним договором 34/1/13-KL від 13.02.2013 року з усіма додатковими угодами, договором іпотеки №2685 та договором застави.
Таким чином, АТ «ЗНВКІФ «Ю-Бейс» є іпотекодержателем нерухомого майна (3 ТРЦ та 3 земельні ділянки), що знаходиться за адресою Київська область, с. Стоянка, вул. Київська, 10,10а,10б, та заставним кредитором ТОВ «Продбакалія».
Передбачені Законом про банкрутство наслідки, що настають з моменту порушення справи про банкрутство, полягають, зокрема, в обмеженні прав заставодержателя майна боржника вільно обирати способи та процедуру звернення стягнення на передане в заставу (іпотеку) майно, а також в особливостях задоволення вимог забезпечених кредиторів до боржника: лише в порядку, встановленому Законом, та в межах провадження у справі про банкрутство. Тож ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство має наслідком зміну порядку задоволення вимог заставодержателя майна боржника. У зв`язку з цим вона є судовим рішенням про права та інтереси особи, що надає заставодержателю право заперечувати у підготовчому засіданні проти відкриття провадження у справі про банкрутство боржника з наділенням у такому разі заставодержателя процесуальними правами учасника у справі про банкрутство щодо подання клопотань, надання доказів тощо і, відповідно, процесуальним правом на оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство в розумінні частини першої статті 254 ГПК України (Постанова судової палати з розгляду справ про банкрутство КГС у складі ВС від 22.10.2019 у справі № 910/11946/18). Аналогічне правове регулювання міститься і в Кодексі України з процедур банкрутства.
Апелянт (заявник) зазначав суду першої інстанції та довів суду апеляційної інстанції, що, за загальним правилом, відкриття провадження у справі про банкрутство боржника - юридичної особи, пов`язується саме із неплатоспроможністю такого боржника або загрозою його неплатоспроможності. Для встановлення факту неплатоспроможності або загрози неплатоспроможності, суд у підготовчому засіданні здійснює дослідження обставин, що визначені законодавством - підстав відкриття провадження у справі про банкрутство. Тобто, підстави відкриття провадження у справі про банкрутство - це сукупність юридичних фактів, які свідчать про неплатоспроможність боржника (ознаки неплатоспроможності) або про загрозу його неплатоспроможності (ознаки загрози неплатоспроможності).
Неплатоспроможність згідно Кодексу - неспроможність боржника (іншого, ніж страховик або кредитна спілка) виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.
Загроза неплатоспроможності згідно Кодексу - це фінансово-господарський стан боржника, що характеризується наявністю обставин, які підтверджують, що боржник протягом наступних 12 місяців не зможе виконати свої грошові зобов`язання у строк, передбачений для їх виконання, чи здійснювати платежі за звичайними господарськими операціями.
Згідно з договором про надання правової допомоги №09/04/20 від 09.04.2020 року, ; специфікацію №1 від 09.04.2020, актом приймання-передачі наданих послуг від 05.01.2026 та листом про оплату послуг за договором від 16.01.2026 заборгованість боржника перед ініціюючим кредитором становить 5 000 000 грн.00 коп.
Боржник вимоги ініціюючого кредитора визнав. Проте, надаючи відповідний відзив, в порушення приписів ст. 36 КУзПБ не надав суду: інформацію щодо загальної суми заборгованості боржника перед кредиторами за зобов`язаннями, що передбачають виплату грошових коштів, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), з виплати заробітної плати; відомості про наявне у боржника майно, а також про всі рахунки боржника в установах банків та інших фінансово-кредитних установах, реквізити рахунків; відомості про всі рахунки, на яких ведеться облік прав на цінні папери, що належать боржнику у депозитарних установах, їх реквізити; відомості про всі рахунки, електронні гаманці, відкриті у небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей, що належать боржнику, їх реквізити тощо.
Проте, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у боржника наявне нерухоме майно, вартість якого перевищує розмір кредиторських вимог ініціюючого кредитора (зокрема, нежитлове приміщення за адресою: м.Київ, вулиця Стуса Василя, будинок 35-А, приміщення 01-01, вартість якого, зазначена в договорі про припинення зобов`язань передачею відступного № 1568, становить 16 637 000,00).
Також заявник (апелянт) проаналізував та надав суду загальнодоступну інформацію про фінансовий стан ТОВ «Продбакалія», чистий прибуток якого починаючи з 2020 року збільшився у 3 рази (з 8 385 400 грн у 2020 році до 25 869 100 грн у 2024 році), вартість активів станом на 2024 рік становила 100 872 300 грн (прогнозована вартість активів на 2025 рік - 93 021 600 грн), інформація щодо зобов`язань за 2020-2024 роки відсутня (прогнозований розмір зобов`язань на 2025 рік становить 1 290 500 грн).
Наведене не вказує на наявність ознак неплатоспроможності чи загрози неплатоспроможності боржника, а боржником та ініціюючим кредитором не доведено у підготовчому засіданні суду протилежного.
Згідно приписів частини 3 ст. 39 КУзПБ якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість.
Положення КУзПБ не встановлюють обов`язку для ініціюючого кредитора доводити те, що боржник у справі про банкрутство не має можливості виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Доведення обставин можливості виконати такі майнові зобов`язання покладено саме на боржника.
У постанові Верховного Суду від 03.09.2024 у справі № 910/16870/23 зроблено правовий висновок щодо кола доказів, які підтверджують можливість боржника виконати взяті на себе зобов`язання та обставину його платоспроможності, а саме: "40. З`ясування здатності Боржника виконати свої зобов`язання перед Банком, здійснюється судом у підготовчому засіданні шляхом дослідження доказів, зокрема наданих Боржником. Такими доказами можуть бути докази щодо відсутності обставин неплатоспроможності або загрози неплатоспроможності, наявності грошових коштів на рахунках у банку, бухгалтерської чи/або фінансової звітності, які б давали можливість встановити наявність майнових активів, достатні для погашення кредиторської заборгованості перед ініціюючим кредитором, тощо".
Верховний Суд неодноразово зазначав, що процедура банкрутства не може використовуватися як альтернативний спосіб вирішення спору чи засіб тиску на боржника, а застосовується виключно у випадку реальної неплатоспроможності. Сам по собі факт наявності заборгованості не є достатньою підставою для відкриття провадження у справі про банкрутство за відсутності доказів неможливості її погашення. За наявності у боржника активів, прибуткової діяльності та реальної можливості виконання зобов`язань спір між сторонами має вирішуватися у позовному провадженні, а не шляхом застосування процедур неплатоспроможності.
Вказаним обставинам суд першої інстанції не надав оцінки під час розгляду питання про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Так, частиною 6 статті 39 КУзПБ визначено, що господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду; заяву подано про порушення справи про банкрутство оптового постачальника електричної енергії.
Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмету) зобов`язання, підстави виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо.
Методом встановлення таких фактів є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного реєстру судових рішень, відомості з якого є відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище (висновок викладений Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, постанові від 03.09.2020 у справі № 910/4658/20 та постанові від 16.09.2020 у справі №911/593/20).
Отже, встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є необхідною передумовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника. Протилежне матиме наслідком відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство.
Обов`язком ініціюючого кредитора є надання суду достатніх та належних доказів існування та непогашеного грошового зобов`язання боржника перед кредитором з метою виключення у майбутньому розумних сумнівів інших кредиторів боржника в обґрунтованості відкриття провадження у справі про банкрутство (висновок у постанові Верховного Суду від 18.02.2021 у справі № 904/3251/20).
У свою чергу, обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З матеріалів справи вбачається, що вимоги ініціюючого кредитора мотивовані наявністю заборгованості боржника у розмірі 5 000 000,00 грн. (гонорар (винагорода)) за договором про надання правової допомоги № 09/04/20 від 09.04.2020.
Предметом вказаного договору є надання Виконавцем правової допомоги Клієнту (п. 1.2 договору), що конкретизовано у п. 1 Специфікації № 1 від 09.04.2020 до договору - гонорар (винагорода) Виконавця за договором за здійснення представництва та надання правової допомоги Клієнту складається з гонорару успіху, який виплачується Виконавцю за умови, якщо в результаті розгляду справи № 905/1633/19 (905/538/20) за позовом ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Нагваль-Фіш» арбітражного керуючого Абрамова В.В., у межах справи про банкрутство № 910/1633/19, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Продбакалія» про визнання недійсним правочину та витребування нерухомого майна, спірне майно залишиться у власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Продбакалія». Належним виконанням умов договору зі сторони Виконавця для настання виплати гонорару успіху вважається настання однієї з наступних обставин - отримання рішення про відмову в задоволенні вказаного позову або врегулювання спору будь-яким іншим способом, зокрема, мировою угодою, відмовою від позову, викупом прав вимог або іншим способом, кінцевий результат таких дій має забезпечити збереження права власності на майно за Клієнтом.
Відповідно до п. 3.1 вказаного договору та п. 3 Спеціфікації № 1 від 09.04.2020 гонорар (винагорода) Виконавця підлягає оплаті Клієнтом на користь Виконавця шляхом безготівкового перерахунку Клієнтом відповідної суми грошових коштів на поточний рахунок Виконавця протягом 10 робочих днів після 31 грудня четвертого року, з дати ухвалення остаточного судового рішення у справі № 905/1633/19 (905/538/20), якщо Товариством з обмеженою відповідальністю «Нагваль-Фіш» або іншими особами у межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Нагваль-Фіш» № 905/1633/19 не буде пред`явлено іншого позову щодо майна Клієнта, протягом вказаного періоду.
Суд зауважує, що саме у позовному провадженні під час вирішення спору та розподілу судових витрат визначена можливість доведення неспівмірності витрат на правову допомогу та можливість їх зменшення судом за клопотанням сторони (ст. ст. 126, 129 ГПК України).
Наведені вище обставини (попри наявність визнання боржником заборгованості), через призму судового контролю у такій категорії справ, не можуть бути залишені поза увагою господарського суду під час вирішення питання відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.
Таким чином, є слушними доводи апелянта про те, що розмір заборгованості за договором про надання правової допомоги є завищеним, не співмірним із обсягом виконаної адвокатом роботи тощо.
Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення. Однак, в порушення приписів частини 3 ст. 39 КУзПБ, суд першої інстанції необгрунтовано залишив поза увагою доводи Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований Венчурний Корпоративний Інвестиційний Фонд «Ю-Бейс» щодо відсутності ознак неплатоспроможності боржника та суперечності (через невиправданно завищений розмір) заборгованості перед ініціюючим кредитором, що підтверджується належними, достатніми та допустимими доказами, та є самостійною підставою для відмови у відкритті провадження у справі.
Верховний Суд у постанові від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20 звертає увагу, що норми частини шостої статті 39 КУзПБ, як і інші положення цього Кодексу, не містять окремого визначення такої підстави для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство як-то необґрунтованість/непідтвердження вимог ініціюючого кредитора, однак (беручи до уваги визначений частиною першою статті 39 КУзПБ обов`язок суду щодо перевірки обґрунтованості вимог заявника) протилежний підхід, тобто відкриття провадження за цих умов, матиме наслідком порушення прав та інтересів боржника, інших його кредиторів та в цілому суперечитиме спрямованості законодавства у сфері неплатоспроможності.
З огляду на одночасне введення мораторію на задоволення вимог кредиторів з відкриттям провадження у справі про банкрутство, що передбачено частиною восьмою статті 39 КУзПБ, стадія відкриття провадження у цій категорії справ має своїми наслідками не лише заходи процесуального характеру, а й майнового, оскільки поширюється на майнові відносини між боржником та невизначеним на момент винесення ухвали підготовчого засідання колом осіб - конкурсних кредиторів.
Ураховуючи важливі правові наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство, на господарський суд покладається обов`язок перевірки обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора та з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, що має здійснюватися судом незалежно від погодження боржником із заявленими вимогами чи, навпаки, пасивної процесуальної поведінки боржника у вигляді неподання ним відзиву на заяву про відкриття відповідного провадження.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що, вирішуючи питання процесуальних наслідків подання ініціюючим кредитором заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, яка не містить у собі належних доказів існування суб`єктивного права вимоги щодо грошових зобов`язань, суд першої інстанції фактично не застосував норму частини шостої статті 39 КУзПБ (відмова у відкритті провадження у справі про банкрутство, якщо вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження), яка, з урахуванням концепції недостатньої якості закону, є найбільш близькою за предметом регулювання до сфери спірних правовідносин.
Оцінюючи оскаржувану ухвалу суду першої інстанції через призму застосування принципів оцінки доказів та аргументації своїх висновків, викладених в Рішенні ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", судова колегія зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов`язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі); суди зобов`язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент; межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення; питання чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає із статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки в світлі конкретних обставин справи (пункти 21, 23 Рішення).
У справах Руїс Торіха проти Іспанії, Суомінен проти Фінляндії, Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97 від 01.07.2003).
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
6. Висновки апеляційного господарського суду за результатами перегляду ухвали суду.
Відповідно до ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали допустив неповне з`ясування обставин справи, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Запорізької області від 06.03.2026 у справі № 908/426/26 підлягає скасуванню з прийняттям нової ухвали про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариство з обмеженою відповідальністю «Продбакалія».
7. Розподіл судових витрат.
У зв`язку із задоволенням апеляційної скарги та відмовою у відкритті провадження у справі про банкрутство, судові витрати, пов`язані із розглядом справи, підлягають покладенню на Товариство з обмеженою відповідальністю «Продбакалія».
З підстав наведеного та керуючись статями 129, 269, 270, 271, 275, 280, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований Венчурний Корпоративний Інвестиційний Фонд «Ю-Бейс» (вх. № 49266) на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 03.03.2026 у справі № 908/426/26 - задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 03.03.2026 у справі № 908/426/26 - скасувати.
3. Прийняти нове судове рішення.
4. У задоволенні заяви АДВОКАТСЬКОГО БЮРО «ДМИТРА АРТЮХОВА» про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Продбакалія» - відмовити.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Продбакалія» (69005, місто Запоріжжя, вул. Яценка, буд. 1, код ЄДРПОУ 39628108) на користь Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований Венчурний Корпоративний інвестиційний Фонд «Ю-Бейс» (03150, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок 55; ЄДРПОУ 43620141) витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги в сумі 39 936,00 грн.
6. Доручити Господарському суду Запорізької області видачу відповідного наказу.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена та підписана 13.08.2026 (у зв`язку з відпусткою головуючого судді Соп`яненко О.Ю. 04.08.2026 та 11.08.2026).
Головуючий суддя О.Ю. Соп`яненко
Суддя Ю.А. Джепа
Суддя Ю.В. Фещенко