14.08.2026
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
копія
Справа № 401/2614/26 Провадження № 2-а/401/40/26
14 серпня 2026 року м. Світловодськ
Суддя Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області Мельничик Ю.С. при прийнятті до розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до поліцейського ВП №1 (м.Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП у Кіровоградській області Климчука Олександра Сергійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
В С Т А Н О В И В:
10 серпня 2026 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до поліцейського ВП №1 (м.Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП у Кіровоградській області Климчука О.С., та просить скасувати постанову серії ЕНА №7591744 від 22 липня 2026 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши матеріали справи, суд дійшов до висновку про залишення позовної заяви без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого КАС України або іншими законами.
Відповідно до ч.2 ст.286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідно рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
У тексті позовної заяви позивач зазначає, що копію оскаржуваної постанови від 22 липня 2026 року він отримав засобами поштового зв`язку лише 07 серпня 2026 року, у зв`язку з чим вважає, що звертається до суду 10 серпня 2026 року в межах встановленого законом строку.
Надаючи оцінку наведеним обставинам, суд виходить з такого.
За змістом частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
З положень п. 5, 8 ч. 5 ст. 160 КАС України видно, що позовна заява має містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. В позовній заяві зазначаються, зокрема, перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
З ч. 2 ст. 74 КАС України вбачається, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 4 ст. 79 КАС України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Згідно з частиною 4 статті 161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Отже, обов`язок доведення факту та дати отримання копії оскаржуваної постанови покладається саме на позивача.
Разом з тим, всупереч наведеним вимогам закону, позивачем не додано до позовної заяви жодних належних та допустимих доказів на підтвердження факту отримання оскаржуваної постанови саме 07 серпня 2026 року.
За відсутності належних доказів, які б достовірно підтверджували дату вручення позивачу копії оскаржуваної постанови 07.08.2026, суд позбавлений можливості встановити факт дотримання позивачем строку звернення до суду, передбаченого частиною 2 статті 286 КАС України. Крім цього, зі змісту оскаржуваної постанови видно, що в ній міститься відмітка про те, що позивач відмовився від підпису та отримання її копії на місці вчинення правопорушення.
За таких обставин, з огляду на дату винесення оскаржуваної постанови (22 липня 2026 року), суд констатує, що позовна заява 10 серпня 2026 року подана з пропуском десятиденного строку звернення до суду. При цьому заяви (клопотання) про поновлення такого строку з наведенням поважних причин його пропуску позивачем не подано.
Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду належних доказів на підтвердження дати отримання копії оскаржуваної постанови 07 серпня 2026 року або, у разі неможливості надання таких доказів, - подання обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням поважних причин його пропуску та наданням відповідних доказів.
Окрім цього, суд зазначає, що відповідно ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, іншого суб`єкта при здійсненні ними публічно владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 6 ст. 4 КАС України).
У даній справі позивач оскаржує постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності, яка була винесена поліцейським Відділення поліції № 1 (м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області Климчуком О.С.
Пунктом 7-1 частини другої статті 255 КУпАП передбачено, що у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 - 244-20 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів.
Частиною третьою статті 288 КУпАП, якою визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених статтями 121, 126 КУпАП, посадові особи відповідного орану діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені органів Національної поліції.
Отже, відповідні посадові особи не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями статті 222 КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 121, 126.
Відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Такий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 17 вересня 2020 року по справі № 742/2298/17, який відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України, суд враховує при застосуванні норм права до спірних правовідносин.
Згідно з положеннями ст. 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Відповідно до ст. 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень (частини 1 та 2 ст. 222 КУпАП).
При цьому, приписами ч. 1 ст. 13 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліцією; 2) територіальні органи поліції.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 "Про Національну поліцію", територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання.
Використання у зазначених вище нормах формулювань "від імені органів Національної поліції" вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, є саме орган Національної поліції - суб`єкт владних повноважень, а не підрозділ Національної поліції або ж особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Правову позицію з даного питання було висловлено Верховним Судом у постанові від 26 грудня 2019 року по справі № 724/716/16-а (провадження № К/9901/12750/18).
Отже, належним відповідачем є Головне управління Національної поліції у Кіровоградській області, який є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України, має печатку із зображенням Державного Герба України, інші печатки, штампи, бланки зі своєю повною та скороченою назвою, необхідні для здійснення його поточної діяльності.
У відповідності до положень ст. 48 КАС України, позивач вправі подати клопотання про заміну первісного відповідача належним, проте у разі залишення позову без руху із врахуванням інших причин, може самостійно виправити цей недолік.
Незважаючи на те, що за правилами адміністративного судочинства суд має можливість замінити неналежного відповідача під час розгляду справи, така заміна може здійснюватися виключно за згодою позивача (ст. 48 КАС України), а відтак заявлення позову до неналежного відповідача призводить до ускладнення розгляду справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. (ч. 3 ст. 48 КАС України)
Крім того, відповідно до вимог ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Таким чином, позивачу необхідно уточнити склад відповідачів/співвідповідачів у цій справі, та додати до позовної заяви її копію, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.
Крім того, відповідно до ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
На підтвердження обставин викладених в позовній заяві, та обставин, які суду слід встановити та перевірити, позивачем не зазначено та не додано доказів, а саме:
- документів, які підтверджують право позивача, ОСОБА_1 , на керування транспортними засобами;
- відомостей про те, кому належить та на підставі яких документів транспортний засіб, яким ОСОБА_1 керував 22 липня 2026 року під час винесення оскаржуваної постанови.
Відповідно до частин першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Отже, оскільки позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - п`ять днів з дня вручення (отримання) ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.160,161,169,248,286,295 КАС України, суддя,
П О С Т А Н О В И В :
Позовну заяву ОСОБА_1 до поліцейського ВП №1 (м.Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП у Кіровоградській області Климчука Олександра Сергійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без руху.
Роз`яснити позивачу право протягом п`яти днів з дня вручення копії даної ухвали виправити недоліки позову, що зазначені у мотивувальній частині даної ухвали.
Роз`яснити, що у разі невиконання вимог суду в зазначений строк адміністративний позов буде вважатися неподаним і буде повернутий позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Суддя Світловодського
міськрайонного суду Ю.С. Мельничик
Згідно з оригіналом