Справа № 335/7732/26
Провадження № 2-а/331/88/2026
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
про залишення позовної заяви без руху
11 серпня 2026 року м. Запоріжжя
Суддя Олександрівського районного суду міста Запоріжжя Каретник Ю.М., ознайомившись із матеріалами адміністративного позову ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 про застосування тимчасового обмеження особи у праві користуванням транспортним засобом під час мобілізації,
В С Т А Н О В И В:
До Олександрівського районного суду міста Запоріжжя за підсудністю на підставі ухвали судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 17.07.2026 надійшов адміністративний позов ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 про застосування тимчасового обмеження особи у праві користуванням транспортним засобом під час мобілізації, у якому позивач просить застосувати до відповідача тимчасове обмеження у праві користуванням транспортним засобом під час мобілізації на строк до виконання або відкликання вимоги позивача про виконання обов`язку військовозобов`язаним, резервістом №3332 від 23.05.2026 та відстрочити сплату судового збору за подання позовної заяви.
Ознайомившись із вказаною позовною заявою і доданими до неї матеріалами приходжу до висновку, що її подано з порушеннями вимог КАС України.
Статтею 283-2 КАС України визначено особливості провадження у справах за позовними заявами територіального центру комплектування та соціальної підтримки з приводу тимчасового обмеження громадян України у праві керування транспортним засобом під час мобілізації та визначає вимоги до позовної заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 283-2 КАС України у разі невиконання громадянином України у строки, встановлені Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», вимоги територіального центру комплектування та соціальної підтримки про виконання обов`язку (обов`язків) військовозобов`язаним, резервістом територіальний центр комплектування та соціальної підтримки звертається до суду із позовною заявою про застосування судом тимчасового обмеження такої особи у праві керування транспортним засобом під час мобілізації.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 283-2 КАС України позов подається до суду першої інстанції протягом 30 днів з дня виникнення підстав, що дають територіальному центру комплектування та соціальної підтримки право на пред`явлення позовних вимог відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинен містити, зокрема, зміст вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Частиною 4 ст. 161 КАС України встановлено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з ч. 2 ст.94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Як випливає зі змісту ст.27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передумовами застосування такого заходу впливу як тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом під час мобілізації є невиконання під час мобілізації громадянином обов`язків, передбачених ч. ч. 1, 3 ст. 22 цього Закону, та вчинення особою адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210-1 КУпАП.
Разом з тим, позивачем у позовній заяві не зазначено відомостей щодо притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210-1 КУпАП.
Крім того, ч. 2 статті 161 КАС України встановлено, що у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Вказані документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.
Суддею встановлено, що позовну заяву подано до суду за допомогою системи «Електронний суд», однак, позивачем не зазначено, що відповідач має зареєстрований електронний кабінет, отже позивач зобов`язаний був надати суду докази надіслання копії позовної заяви разом з доданими до неї матеріалами відповідачу в паперовій формі листом з описом вкладення, чого позивачем зроблено не було.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Разом з тим, позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, з посиланням на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 не є розпорядником бюджетних коштів, не має власних рахунків. Відтак, судовий збір становить явну перешкоду для відповідача в питанні оскарження судового рішення та доступу до правосуддя. Окрім того, відповідно до листа №220/13/9088 від 04.11.2024 Департаменту соціального захисту забезпечення Міністерства оборони України на теперішній час вживаються заходи щодо пошуку додаткового фінансового ресурсу для забезпечення сплати судового збору.
Щодо заявленого клопотання слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір»» від 05 лютого 2016 року № 2 судам роз`яснено, що якщо бюджетні установи діють як суб`єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення чи звільнення від сплати судового збору.
До того ж, відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень ЗаконуУкраїни від 22 травня 2015 року № 484- VIIІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» зобов`язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Отже, відсутність бюджетного фінансування не є підставою для надання позивачу відстрочення сплати судового збору.
Тому суддя не вбачає у даному випадку підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою підприємцем становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328,00 гривень.
При цьому, у ст. 5 Закону України «Про судовий збір» відсутні пільги щодо звільнення позивача від сплати судового збору при поданні адміністративного позову про тимчасове обмеження громадян України у праві керування транспортним засобом під час мобілізації.
Згідно з ч. 3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Зважаючи на викладене, суддя приходить до висновку, що позовна заява подана з порушеннями вимог ч. 3 ст. 161 КАС України, оскільки позивачем не додано документ про сплату судового збору в сумі 2 662,40 грн.
За приписами ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
При цьому, суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.
Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суддя також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, КАС України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.
Зважаючи на зазначені недоліки позовної заяви, її необхідно залишити без руху, і надати позивачеві строк для усунення недоліків.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом подання до суду уточненої позовної заяви, у якій мають бути зазначені відомості щодо притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210-1 КУпАП.
Крім того, до уточненої позовної заяви мають бути долучені:
- документ про сплату судового збору в сумі 2 662,40 грн.;
- докази надіслання копій первісної та уточненої позовних заяв разом з доданими до них матеріалами відповідачу в паперовій формі листом з описом вкладення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160, 161, 169 КАС України, суддя
П О С Т А Н О В И В:
Відмовити у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.
Позовну заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 про застосування тимчасового обмеження особи у праві користуванням транспортним засобом під час мобілізації залишити без руху.
Запропонувати позивачу та його представнику протягом десяти днів з дня отримання ними копії ухвали усунути вказані недоліки позовної заяви, інакше позовну заяву буде визнано неподаною і повернуто їм.
Копію ухвали направити позивачу та його представнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Юлія КАРЕТНИК