Справа № 703/4461/26
2/703/2756/26
УХВАЛА
ІменемУкраїни
14 серпня 2026 року м. Сміла
Суддя Смілянського міськрайонний суд Черкаської області Проценко А.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг,
встановила:
У провадженні Смілянського міськрайонного суду Черкаської області перебуває цивільна справа за позовом комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг.
Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго» заборгованість за надання послуг з постачання теплової енергії за період з серпня 2025 року по травень 2026 року в розмірі - 28 156,14 грн, інфляційні втрати в розмірі 990,54 грн, три проценти річних від простроченої суми у розмірі 275,83 грн, пеню у розмірі - 335,59 грн, а також судові витрати пов`язанні з розглядом справи.
Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та надано відповідачеві строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач через свого представника подав клопотання про залишення позовної заяви без руху та направлення справи за територіальною підсудністю до Черкаського районного суду м. Черкаси.
В обґрунтування клопотання представник відповідача зазначив, що при вивченні позовної заяви КП «Смілакомунтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з постачання теплової енергії, встановлено, що копія індивідуального договору на надання послуги з теплопостачання від 25 жовтня 2021 року, рішення виконавчого комітету Смілянської міської ради від 07.10.2025 № 481, квитанції про направлення листів відповідачу виготовлені із використанням настільки малого розміру шрифту (орієнтовно близько 6 друкарських пунктів), що зміст таких документів фактично неможливо прочитати без використання спеціальних технічних засобів. Подані копії документів є нечитабельними, що позбавляє відповідача можливості ознайомитися зі змістом доказів, перевірити їх належність, допустимість, достовірність та взаємний зв`язок із іншими доказами, а також підготувати належні заперечення проти позову. Крім того, подання до суду документів, зміст яких неможливо прочитати, унеможливлює виконання судом покладеного на нього процесуального обов`язку щодо безпосереднього дослідження письмових доказів.
Окрім цього, представником відповідача зазначено, що відповідач проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , в зв`язку з чим просить направити справу за територіальною підсудністю до Соснівського районного суду м. Черкаси.
Дослідивши заявлені клопотання, зміст позовної заяви, суд дійшов наступних висновків.
Щодо клопотання про передачу справи за територіальною підсудністю суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Разом із тим частиною першою статті 30 ЦПК України визначено правила виключної територіальної підсудності, відповідно до яких позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
При визначенні правил територіальної підсудності суд враховує не лише формальне формулювання позовних вимог, а й зміст спірних правовідносин, характер спору та правові наслідки можливого задоволення позову.
Правила виключної підсудності щодо позовів з приводу нерухомого майна стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно) (постанова Верховного Суду від 19 лютого 2025 року у справі № 199/1883/23, провадження № 61-4938св24).
Враховуючи, що у справі спір між сторонами виник з приводу нерухомого майна щодо стягнення комунальних платежів за користування ним, то у цьому випадку діють правила виключної підсудності, тобто підсудність справи правильно визначена з дотриманням приписів частини статті 30 ЦПК України.
Таким чином, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном (постанова Верховного Суду від 01 серпня 2025 року у справі № 286/253/24, провадження № 61-16205св24).
Правова позиція Верховного Суду щодо застосування правил виключної підсудності виходить із того, що поняття спору «з приводу нерухомого майна» необхідно тлумачити широко, а тому до таких спорів належать не лише позови про визнання права власності чи поділ майна, а й інші спори, вирішення яких може вплинути на права щодо такого майна або призвести до звернення стягнення на нього.
Отже, спір виник саме з приводу нерухомого майна, а тому підлягає розгляду за правилами виключної територіальної підсудності.
Доводи представника відповідача про необхідність застосування загального правила підсудності за місцем проживання відповідача є необґрунтованими, оскільки положення статті 27 ЦПК України застосовуються лише у випадку відсутності спеціального правила визначення підсудності.
Оскільки послуги надавалися до багатоквартирного будинку, що знаходиться в межах територіальної юрисдикції Смілянського міськрайонного суду Черкаської області, справа підсудна саме цьому суду.
Підстав для передачі справи іншому суду відповідно до статей 31, 32 ЦПК України суд не вбачає.
Щодо клопотання про залишення позовної заяви без руху суд зазначає наступне.
Після відкриття провадження у справі судом виявлено підстави для залишення даного позову без руху з наступних підстав.
Позовна заява не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України.
Частиною 5 статті 177 ЦПК України встановлено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Частинами 1, 2, 5 статті 95 ЦПК України визначено, що письмовими доказами є документи, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Учасник справи, який подає копії письмових доказів, підтверджує відповідність копії оригіналу своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
З долучених представником відповідача отриманих копій додатків до позовної заяви, а саме: копія індивідуального договору на надання послуги з теплопостачання від 25 жовтня 2021 року, рішення виконавчого комітету Смілянської міської ради від 07.10.2025 № 481, квитанції про направлення листів відповідачу, дійсно встановлено, що ці копії документів відображені в такому розмірі, що позбавляє відповідача можливості ознайомитися зі змістом доказів, перевірити їх належність, допустимість, достовірність та взаємний зв`язок із іншими доказами, а також підготувати належні заперечення проти позову.
Пунктом 7.2 ДСТУ 4163:2020 «Вимоги до оформлювання документів», затвердженого наказом ДП «УкрНДНЦ» від 01.07.2020 № 144 передбачено, що для друкування текстів документів використовується гарнітура Times New Roman та шрифт розміром 12-14 друкарських пунктів. Допустимо використовувати шрифт розміром 8-12 друкарських пунктів для друкування реквізитів «Довідкові дані про юридичну особу», «Код юридичної особи», «Відомості про виконавця документа», виносок, пояснювальних написів до окремих елементів тексту документа тощо.
Відповідно до ч. 11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
За вказаних підстав суд дійшов висновку, що даний позов слід залишити без руху та надати позивачу триденний строк для усунення зазначених недоліків.
Відповідно до ч. 12, 13 ст. 187 ЦПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Керуючись статтями 27, 30, 31, 32, 175, 177, 185, 187, 258, 259, 260, 261 ЦПК України, суддя
постановила:
Відмовити у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Батюк Олег Олександрович, про передачу цивільної справи за територіальною підсудністю до Соснівського районного суду м. Черкаси.
Клопотання відповідача про залишення позовної заяви без руху задовольнити.
Позовну заяву комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг - залишити без руху.
Встановити позивачу триденний строк, який рахувати з дати отримання копії ухвали, для усунення виявлених недоліків шляхом надсилання відповідачу додатків до позовної заяви, що виготовленні розміром шрифту не менше як 12 друкарських пунктів.
Якщо позивачем не будуть усунуті недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Ухвала в частині відмови у передачі справи за територіальною підсудністю може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ЦПК України.
В іншій частині щодо залишення позовної заяви без руху ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя А.М. Проценко