ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
14 серпня 2026 року Справа № 160/18637/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Турової О.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпрі заяву ОСОБА_1 про зміну позовних вимог (зміну предмета позову) в адміністративній справі №160/18637/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними бездіяльності та відмов, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо неналежного реагування на факти травмування молодшого сержанта ОСОБА_1 28.11.2023 року та ненадання своєчасної медичної допомоги;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненадання правничої допомоги молодшому сержанту ОСОБА_1 ;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у наданні щорічної та додаткової відпусток;
- визнати протиправною та необґрунтованою відмову Військової частини НОМЕР_1 у виплаті молодшому сержанту ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн.;
- визнати протиправною та необґрунтованою відмову Військової частини НОМЕР_1 у виплаті молодшому сержанту ОСОБА_1 матеріальної допомоги за 2023 рік;
- визнати протиправною та необґрунтованою відмову Військової частини НОМЕР_1 у виплаті молодшому сержанту ОСОБА_1 матеріальної допомоги за 2024 рік;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 провести належне службове розслідування за фактом травмування молодшого сержанта ОСОБА_1 28.11.2023 року;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 забезпечити направлення молодшого сержанта ОСОБА_1 до медичної установи для отримання повного лікування;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 виправити дату отримання травми у виписному епікризі № 4 від 12.01.2024 з "20.11.2023" на "28.11.2023" та видати нову виписку з коректним зазначенням причини травми як "внаслідок нестатутних відносин" згідно з Рапортом Позивача від 28.11.2023 р.;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити молодшому сержанту ОСОБА_1 додаткову винагороду у розмірі 100 000 грн.;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити молодшому сержанту ОСОБА_1 матеріальну допомогу за 2023 рік;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити молодшому сержанту ОСОБА_1 матеріальну допомогу за 2024 рік;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 розглянути та виплатити молодшому сержанту ОСОБА_1 матеріальну допомогу за 2025 рік;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 надати молодшому сержанту ОСОБА_1 необхідну правничу допомогу;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 надати молодшому сержанту ОСОБА_1 щорічну (15 днів) та додаткову (14 днів) відпустки;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 видати молодшому сержанту ОСОБА_1 направлення на проходження оцінювання повсякденного функціонування особи (ЕКОПФО);
- стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь молодшого сержанта ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 2 000 000 (два мільйони) гривень.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.10.2025 року вищевказану уточнену позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/18637/25 за цією позовною заявою, а також призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
Також вказаною ухвалою суду витребувано у Військової частини НОМЕР_1 :
- письмові пояснення та докази на їх підтвердження відносно того, чи було призначено і проведено службове розслідування за рапортами ОСОБА_1 від 28.11.2023р. та від 25.12.2023р. щодо нестатутної поведінки ОСОБА_2 та отримання ОСОБА_1 внаслідок суперечки з ОСОБА_2 травми, якщо ні, то які результати розгляду цих рапортів;
- письмові пояснення та докази на їх підтвердження відносно результатів розгляду рапорту ОСОБА_1 від 23.05.2025р. щодо забезпечення права на захист;
- письмові пояснення та докази на їх підтвердження відносно результатів розгляду рапортів ОСОБА_1 від 23.05.2025р. щодо надання відпусток (частини щорічної відпустки терміном 15 календарних днів та додаткової відпустки (для учасника бойових дій) терміном 14 календарних днів);
- письмові пояснення та докази на їх підтвердження відносно результатів розгляду рапорту ОСОБА_1 від 23.05.2025р. щодо видачі направлення на проходження оцінювання повсякденного функціонування особи (ЕКОПФО).
Крім цього вказаною ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання позивача про залучення ВМКЦ СР В/Ч НОМЕР_2 до участі у цій справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.
25.11.2025 року до суду надійшла заява Військової частини НОМЕР_1 про продовження строку на подання відзиву у справі.
26.11.2025 року до суду надійшли заперечення позивача на заяві відповідача про продовження строку на подання відзиву у справі.
30.12.2025 року до суду надійшов відзив Військової частини НОМЕР_1 на позовну заяву.
05.01.2026 року до суду надійшло клопотання позивача про залишення відзиву без розгляду, визнання доказів неналежними та постановлення окремої ухвали.
07.08.2026 року до суду надійшла заява позивача про зміну позовних вимог (зміну предмета позову), в якій зазначається, що після подання позовної заяви виникли нові обставини, а саме: наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 18.11.2025 року № 322 молодшого сержанта ОСОБА_1 звільнено у запас за станом здоров`я (на підставі наявності інвалідності III групи) та з 18 листопада 2025 року виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 і всіх видів забезпечення, тому у зв`язку із настанням зазначених обставин виникла юридична та фактична потреба уточнити й змінити предмет та зміст позовних вимог, виключивши вимоги про зобов`язання надати відпустки (оскільки позивач уже звільнений, а невикористані дні замінено грошовою компенсацією) та вимоги щодо направлення на проходження ЕКОПФО командуванням в/ч, а також викласти позовні вимоги у новій, правомірно актуалізованій редакції, а саме:
- визнати протиправною та бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо неналежного, неупередженого реагування та не проведення службового розслідування за фактом отримання молодшим сержантом ОСОБА_1 травми 28.11.2023 року внаслідок порушення статутних взаємовідносин, а також щодо ненадання своєчасної і повної фахової медичної допомоги;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо неприйняття належних рішень та ігнорування звернень Позивача про забезпечення реалізації права на правничу допомогу згідно зі ст. 20 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»;
- визнати протиправною та необґрунтованою відмову Військової частини НОМЕР_1 (лист № 3.27/3990 від 23.06.2025 р.) у виплаті молодшому сержанту ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн за час стаціонарного лікування та відпустки для лікування після травми, пов`язаної з проходженням військової служби;
- визнати протиправними та необґрунтованими відмови Військової частини НОМЕР_1 у нарахуванні та виплаті молодшому сержанту ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік (лист № 3.27/3991 від 23.06.2025 р.), за 2024 рік (лист № 3.27/3994 від 23.06.2025 р.) та за 2025 рік;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 провести повне, об`єктивне службове розслідування за фактом отримання молодшим сержантом ОСОБА_1 травми 28.11.2023 року;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 скласти та видати Позивачу (або направити до відповідного органу ТЦК та СП) належно оформлену Довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), зазначивши реальну дату отримання травми - 28.11.2023 року та обставини її отримання;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі 100 000 грн щомісячно за період перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці для лікування після отриманої 28.11.2023 року травми відповідно до Постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 р.;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік у розмірі місячного грошового забезпечення;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік у розмірі місячного грошового забезпечення;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік у розмірі місячного грошового забезпечення;
- стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 2 000 000 (два мільйони) гривень.
Дослідивши матеріали справи та надану позивачем заяву про зміну позовних вимог (зміну предмета позову), а також проаналізувавши зміст норм процесуального права, що регулюють це питання, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.3 ст.9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.
Згідно з ч.1, ч.8 ст.47 КАС України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. У разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та копій доданих до неї документів іншим учасникам справи. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.
Згідно з ч.3 ст.262 КАС України підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Зважаючи на те, що ця справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за приписами ст.262 КАС України, то, враховуючи положення ч.3 ст.262 КАС України, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Таким чином, позивач у цій справі мав право змінити предмет або підстави позову шляхом подання відповідної письмової заяви до 30.11.2025 року.
З огляду на наведене, перевіривши матеріали справи, дослідивши заяву ОСОБА_1 про зміну позовних вимог (зміну предмета позову), подану 07.08.2026 року, суд встановив, що вказана заява подана позивачем з порушенням встановленого ч.1 ст.47 та ч.3 ст.262 КАС України строку, а саме після спливу тридцяти днів з дня відкриття провадження у цій справі.
Отже, підстави для прийняття вказаної заяви до розгляду і здійснення розгляду справи з урахуванням змінених (оновлених) позовних вимог відсутні.
Щодо того, що в цій заяві позивачем, окрім зміни заявлених позовних вимог також висловлено прохання про виключення частини раніше заявлених позовних вимог, суд зазначає таке.
Частиною 1 статті 189 КАС України визначено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
За змістом приписів ч.3 ст.189 КАС України про прийняття відмови від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі. У разі часткової відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі щодо частини позовних вимог.
Наведена норма ч.3 ст.189 КАС України кореспондує приписам п.2 ч.1 ст.238 КАС України, згідно з якою суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.
За змістом приписів ч.2 ст.239 КАС України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Також п.5 ч.1 ст.240 КАС України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо надійшла заява позивача про залишення позову без розгляду.
Згідно з ч.2 ст.240 КАС України заява про залишення позову без розгляду може бути подана лише до початку розгляду справи по суті.
При цьому ч. ч. 3, 4 ст.240 КАС України передбачено, що про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена. Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Отже, з наведених приписів КАС України слідує, що позивач, розпоряджаючись своїми вимогами на свій розсуд, як це передбачено ч.3 ст.9 КАС України, може або подати заяву про відмову від позову (повністю або частково), або подати заяву про залишення позову без розгляду (повністю або частково), при цьому умови (строки) подання таких заяв та наслідки їх задоволення є різними: у разі подання заяви про залишення позову без розгляду така заява має бути подана лише до початку розгляду справи по суті і, у разі її задоволення, за позивачем зберігається право на повторне звернення до суду з таким позовом; у разі подання заяви про відмову від позову така заява може бути подана на будь-якій стадії провадження у справі і, у разі її задоволення, суд закриває провадження у справі, а повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Зі змісту поданої ОСОБА_1 заяви про зміну позовних вимог (зміну предмета позову) слідує, що позивач зазначає в ній саме про необхідність виключення частини позовних вимог до відповідача про зобов`язання надати відпустки та щодо направлення на проходження ЕКОПФО командуванням в/ч.
При цьому стверджувати, що позивач саме відмовляється від цих позовних вимог підстави відсутні, бо ОСОБА_1 не вказано ані про відмову від таких позовних вимог, ані не наведено посилання на відповідні норми КАС України (ст.ст.189, 238, 239 цього Кодексу), які б могли свідчити про те, що у даному випадку йдеться саме про відмову від позовних вимог в цій частині, тож підстави для застосування наслідків відмови від позову за такою заявою позивача відсутні.
Натомість, наведена позивачем у заяві про зміну позовних вимог (зміну предмета позову) вимога про виключення вищевказаних позовних вимог може бути розцінена судом саме як відкликання таких позовних вимог шляхом залишення їх без розгляду в порядку п.5 ч.1 ст.240 КАС України.
Однак, зважаючи на те, що з ч.2 ст.240 КАС України передбачено, що заява про залишення позову без розгляду може бути подана лише до початку розгляду справи по суті, а розгляд по суті у справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (у письмовому провадженні), відповідно до ч.2 ст.262 КАС України, розпочинається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, то подана ОСОБА_1 заява про зміну позовних вимог (зміну предмета позову) в частині відкликання частини позовних вимог (залишення їх без розгляду) також не може бути задоволена, як така, що подана з порушенням встановленого ч.2 ст.240 КАС України строку.
За наведених обставин у сукупності, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні та прийнятті до розгляду заяви ОСОБА_1 про зміну позовних вимог (зміну предмета позову) та повернути її позивачеві.
Керуючись ст. ст. 44, 47, 243, 248, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні та прийнятті до розгляду заяви ОСОБА_1 про зміну позовних вимог (зміну предмета позову) в адміністративній справі №160/18637/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними бездіяльності та відмов, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, та повернути її позивачеві.
Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.М. Турова