ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
14 серпня 2026 року Справа № 160/18637/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Турової О.М.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження в порядку письмового провадження у місті Дніпрі питання про закриття провадження в частині позовних вимог у справі №160/18637/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними бездіяльності та відмов, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо неналежного реагування на факти травмування молодшого сержанта ОСОБА_1 28.11.2023 року та ненадання своєчасної медичної допомоги;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненадання правничої допомоги молодшому сержанту ОСОБА_1 ;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у наданні щорічної та додаткової відпусток;
- визнати протиправною та необґрунтованою відмову Військової частини НОМЕР_1 у виплаті молодшому сержанту ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн.;
- визнати протиправною та необґрунтованою відмову Військової частини НОМЕР_1 у виплаті молодшому сержанту ОСОБА_1 матеріальної допомоги за 2023 рік;
- визнати протиправною та необґрунтованою відмову Військової частини НОМЕР_1 у виплаті молодшому сержанту ОСОБА_1 матеріальної допомоги за 2024 рік;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 провести належне службове розслідування за фактом травмування молодшого сержанта ОСОБА_1 28.11.2023 року;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 забезпечити направлення молодшого сержанта ОСОБА_1 до медичної установи для отримання повного лікування;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 виправити дату отримання травми у виписному епікризі № 4 від 12.01.2024 з "20.11.2023" на "28.11.2023" та видати нову виписку з коректним зазначенням причини травми як "внаслідок нестатутних відносин" згідно з Рапортом Позивача від 28.11.2023 р.;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити молодшому сержанту ОСОБА_1 додаткову винагороду у розмірі 100 000 грн.;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити молодшому сержанту ОСОБА_1 матеріальну допомогу за 2023 рік;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити молодшому сержанту ОСОБА_1 матеріальну допомогу за 2024 рік;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 розглянути та виплатити молодшому сержанту ОСОБА_1 матеріальну допомогу за 2025 рік;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 надати молодшому сержанту ОСОБА_1 необхідну правничу допомогу;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 надати молодшому сержанту ОСОБА_1 щорічну (15 днів) та додаткову (14 днів) відпустки;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 видати молодшому сержанту ОСОБА_1 направлення на проходження оцінювання повсякденного функціонування особи (ЕКОПФО);
- стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь молодшого сержанта ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 2 000 000 (два мільйони) гривень.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.10.2025 року вищевказану уточнену позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/18637/25 за цією позовною заявою, а також призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
Також вказаною ухвалою суду витребувано у Військової частини НОМЕР_1 :
- письмові пояснення та докази на їх підтвердження відносно того, чи було призначено і проведено службове розслідування за рапортами ОСОБА_1 від 28.11.2023р. та від 25.12.2023р. щодо нестатутної поведінки ОСОБА_2 та отримання ОСОБА_1 внаслідок суперечки з ОСОБА_2 травми, якщо ні, то які результати розгляду цих рапортів;
- письмові пояснення та докази на їх підтвердження відносно результатів розгляду рапорту ОСОБА_1 від 23.05.2025р. щодо забезпечення права на захист;
- письмові пояснення та докази на їх підтвердження відносно результатів розгляду рапортів ОСОБА_1 від 23.05.2025р. щодо надання відпусток (частини щорічної відпустки терміном 15 календарних днів та додаткової відпустки (для учасника бойових дій) терміном 14 календарних днів);
- письмові пояснення та докази на їх підтвердження відносно результатів розгляду рапорту ОСОБА_1 від 23.05.2025р. щодо видачі направлення на проходження оцінювання повсякденного функціонування особи (ЕКОПФО).
Крім цього вказаною ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання позивача про залучення ВМКЦ СР В/Ч НОМЕР_2 до участі у цій справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.
25.11.2025 року до суду надійшла заява Військової частини НОМЕР_1 про продовження строку на подання відзиву у справі.
26.11.2025 року до суду надійшли заперечення позивача на заяві відповідача про продовження строку на подання відзиву у справі.
30.12.2025 року до суду надійшов відзив Військової частини НОМЕР_1 на позовну заяву,
05.01.2026 року до суду надійшло клопотання позивача про залишення відзиву без розгляду, визнання доказів неналежними та постановлення окремої ухвали.
07.08.2026 року до суду надійшла заява позивача про зміну позовних вимог (зміну предмета позову).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.08.2026 року заяву Військової частини НОМЕР_1 про продовження процесуального строку для надання відзиву на позовну заяву у справі №160/18637/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними бездіяльності та відмов, зобов`язання вчинити певні дії і стягнення моральної шкоди - задоволено частково, поновлено Військовій частині НОМЕР_1 строк для подання відзиву у справі №160/18637/25 та прийнято поданий Військовою частиною НОМЕР_1 відзив на позовну заяву у справі №160/18637/25 до розгляду; у задоволенні іншої частини заяви Військової частини НОМЕР_1 - відмовлено; у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про залишення відзиву Військової частини НОМЕР_1 на позовну заяву без розгляду у справі №160/18637/25 - відмовлено.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.08.2026 року відмовлено у задоволенні та прийнятті до розгляду заяви ОСОБА_1 про зміну позовних вимог (зміну предмета позову) в адміністративній справі №160/18637/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними бездіяльності та відмов, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, та повернуто її позивачеві.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі №160/18637/25 в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у наданні щорічної та додаткової відпусток, а також щодо зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 надати молодшому сержанту ОСОБА_1 щорічну (15 днів) та додаткову (14 днів) відпустки, з огляду на таке.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Згідно з ч.2 ст.238 Кодексу адміністративного судочинства України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
З аналізу наведеної норми п.8 ч.1 ст.238 КАС України слідує, що вона підлягає застосуванню у випадку, коли суб`єкт владних повноважень погодився з допущеними ним порушеннями та такі порушення були виправлені ним самостійно за власною ініціативою, що призвело до повного відновлення законних прав та інтересів позивача без необхідності визнавати протиправними рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі №800/369/17 зазначено, що у розумінні приписів пункту 8 частини першої статті 238 КАС України у разі встановлення під час розгляду справи виправлення відповідачем оскаржуваних позивачем порушень, суд має вирішити питання можливості закриття провадження у справі. При цьому, вирішуючи зазначене питання, суд має з`ясувати, чи не призведе закриття провадження у справі до того, що законні права та інтереси позивача не будуть відновлені навіть після виправлення відповідачем оскаржуваних порушень.
Тобто для застосування такої підстави для закриття провадження у справі необхідна сукупність певних фактів. Зокрема, оскаржувані порушення мають бути виправлені самостійно суб`єктом владних повноважень, а також мають бути відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання таких дій чи бездіяльності протиправними.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив військову службу за призовом під час мобілізації, в особливий період у Військовій частині НОМЕР_1 з 01.03.2022 року по 18.11.2025 року.
Так, відповідно до Витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01.03.2022 року №6 сержанта запасу ОСОБА_1 зараховано до списку Державної спеціальної служби транспорту та призначено головним сержантом - командиром 1 відділення 1 взводу охорони 1 роти охорони НОМЕР_3 батальйону охорони Військової частини НОМЕР_1 . ВОС-100975Т, шпк «старший сержант» та вважати таким, що справи та посаду прийняв та приступив до виконання обов`язків з 01.03.2022 року.
Згідно з Витягом із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 18.11.2025 року №322 молодшого сержанта ОСОБА_1 , старшого стрільця 2 відділення охорони 3 взводу охорони 2 роти охорони батальйону охорони Військової частини НОМЕР_1 , звільненого наказом командира НОМЕР_4 окремої бригади оперативного обладнання території (по особовому складу) від 08.11.2025 року №42/РС у запас Збройних Сил України за підпунктом «б» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (за станом здоров`я - наявна інвалідність ІІІ групи (якщо військовослужбовець не висловив бажання продовжувати військову службу)), вважати таким, що справи та посаду здав 18.11.2025 року, направлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 ; з 18.11.2025 року виключено зі списків особового складі військової частини НОМЕР_1 та всіх видів забезпечення.
Також відповідно до Витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 18.11.2025 року №322 позивачеві при звільненні виплачено грошову компенсацію за 20 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2022-2025 роки та 56 діб відпустки учасника бойових дій за 2022-2025 роки у сумі 56 327 грн 78 коп.
При цьому, як вказано вище, 07.08.2026 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про зміну позовних вимог (зміну предмета позову), в якій, зокрема, зазначалося, що наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 18.11.2025 року №322 молодшого сержанта ОСОБА_1 звільнено у запас за станом здоров`я (на підставі наявності інвалідності III групи) та з 18 листопада 2025 року виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 і всіх видів забезпечення, тому у зв`язку із настанням зазначених обставин наявні підстави, зокрема, для виключення вимог про зобов`язання надати відпустки, оскільки позивач уже звільнений, а невикористані дні замінено грошовою компенсацією.
Отже, наданими доказами підтверджено, що станом на час розгляду справи судом по суті позовних вимог відповідачем - суб`єктом владних повноважень, здійснено виплату позивачеві грошової компенсації за невикористані дні щорічної та додаткової відпусток при звільненні позивача з військової служби 18.11.2025 року і отримання такої компенсації позивачем визнається, що безпосередньо свідчить про те, що оскаржувані порушення були самостійно виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання оскаржуваних дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень (відмови у наданні позивачеві щорічної та додаткової відпусток) протиправними після такого виправлення, тож наявні підстави для закриття провадження у цій справі на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. ст. 238, 248, 256 КАС України, суд -
УХВАЛИВ:
Провадження в адміністративній справі №160/18637/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними бездіяльності та відмов, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у наданні щорічної та додаткової відпусток, а також щодо зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 надати молодшому сержанту ОСОБА_1 щорічну (15 днів) та додаткову (14 днів) відпустки - закрити.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.М. Турова