ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
за результатами вирішення заяви про відвід судді
17 серпня 2026 року м. Львів Справа № 460/17835/25 пров. № А/857/8833/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Валюха В.М.,
суддів Бруновської Н.В., Хобор Р.Б.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді у справі за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06 січня 2026 року у справі № 460/17835/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій,
ВСТАНОВИВ:
Восьмим апеляційним адміністративним судом зареєстровано апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06.01.2026 у справі № 460/17835/25, апеляційне провадження відкрито ухвалою суду від 11.03.2026.
Позивач ОСОБА_1 подав заяву про відвід судді Пліша М.А. від розгляду справи № 460/17835/25.
Заява мотивована тим, що 19.02.2026, 05.05.2026, 20.05.2026 позивач подавав клопотання про прискорення розгляду справи, на жодне з яких відповіді не надано. Справа знаходиться в провадженні судді Пліша А.М. з лютого 2026 року, проте не розглянута, водночас інші справи, які надійшли пізніше, уже розглянуті. Крім того, суддя Пліш М.А. раніше розглядав справу № 460/685/25, у якій позивач був стороною, та вказаний суддя є упереджений щодо позивача як сторони у цій справі.
Позивач вказує, що суддя Пліш М.А. не може брати участі у розгляді справи та підлягає відводу.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду (колегія суддів: головуючий суддя Пліш А.М., судді Іщук Л.П., Обрізко І.М.) від 12.08.2026 визнано заявлений відвід головуючого судді Пліша М.А. від розгляду справи № 460/17835/25 необґрунтованим. Ухвалено питання про вирішення відводу передати судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2026 визначено склад колегії суддів для вирішення питання про відвід: головуючий суддя Валюх В.М., судді Бруновська Н.В., Хобор Р.Б.
За змістом частин четвертої, восьмої, одинадцятої статті 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.
З урахуванням наведеного, заяву про відвід судді вирішено в порядку письмового провадження, протягом двох робочих днів.
Заява про відвід не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Частиною першою статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Згідно із частиною першою статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 36 КАС України суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Статтею 37 КАС України врегульовані питання недопустимості повторної участі судді в розгляді адміністративної справи.
За приписами частини третьої статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Суд ухвалою залишає заяву про відвід, яка повторно подана з тих самих підстав, без розгляду.
Отже, мета відводу (самовідводу) судді - гарантувати безсторонність суду, запобігати упередженості судді під час розгляду справи.
Встановлена пунктом 4 частини першої статті 36 КАС України підстава відводу судді означає не просто сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, а обґрунтований сумнів. Не можуть бути підставою для відводу судді тільки припущення про існування обставин, за яких участь судді в розгляді справи виключається.
Стандарт безсторонності ґрунтується насамперед на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно із законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді - як реальної, так і суб`єктивної.
Норми національного права не розкривають змісту нормативної конструкції «неупередженість (безсторонність) судді».
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
- «об`єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
- «суб`єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи, і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості заявник повинен довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних складових неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про особисте переконання та поведінку конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).
Як указано в Бангалорських принципах поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та соціальної ради ООН 27.07.2006 № 2006/23, об`єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.
Практика ЄСПЛ свідчить, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) потрібно визначити окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (пункти 45-50 рішення ЄСПЛ у справі «Морель проти Франції»; пункт 23 рішення ЄСПЛ у справі «Пескадор Валеро проти Іспанії») або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (пункт 40 рішення ЄСПЛ у справі «Лука проти Румунії»), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованого сумніву в неупередженості суду (пункт 44 рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»; пункт 30 рішення ЄСПЛ у справі «Пабла Кю проти Фінляндії»; пункт 96 рішення ЄСПЛ у справі «Мікаллеф проти Мальти»).
У рішенні ЄСПЛ від 09.11.2009 у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими».
За усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду, нормами процесуального закону врегульовано, що не може бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно повинні бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Водночас, з доводів поданої заяви про відвід судді не простежується залежності чи взаємозв`язку, що прямо чи опосередковано вказували б на упередженість чи необ`єктивність судді Пліша М.А. стосовно позивача, його зацікавленість у певному рішенні в цій справі чи про необ`єктивне ставлення до сторін у справі. Не вливає на такі висновки суду і та обставина, що суддя Пліш М.А. входив до складу суду при розгляді справи № 460/685/25, у якій ОСОБА_1 був позивачем у справі та у якій рішення було ухвалено на його користь.
Колегія суддів вважає, що аргументи щодо порушення строку розгляду справи (при цьому, тривалий розгляд справи зумовлений надмірним судовим навантаженням) не вказують на наявність обставини, яка викликає сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, про його пряму чи опосередковану заінтересованість у результаті апеляційного розгляду справи.
Отже, зміст поданої заяви про відвід не свідчить про наявність підстав, визначених у пунктах 1-5 частини першої статті 36, статті 37 КАС України, для відводу судді Пліша М.А. від участі в апеляційному розгляді справи № 460/17835/25. Колегія суддів не встановила обставин, які могли б свідчити про існування підстав для відводу судді Пліша М.А., тому у задоволенні поданої заяви належить відмовити.
Керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 321 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
В задоволенні заяви ОСОБА_1 (вх. № К-56230/26 від 24 липня 2026 року) про відвід судді у справі за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06 січня 2026 року у справі № 460/17835/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В. М. Валюх
судді Н. В. Бруновська
Р. Б. Хобор