ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 296/5038/25 Головуючий у 1-й інст. Адамовича О.Й.
Категорія 38 Доповідач Миколайчук П.В.
УХВАЛА
18 серпня 2026 року м. Житомир
Житомирський апеляційний суд у складі: судді-доповідача Миколайчука П.В. розглянув питання щодо відкриття апеляційного провадження
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ,
на заочне рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 19.05.2026,
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
УСТАНОВИВ:
Заочним рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 19.05.2026 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено;
07.08.2026 відповідач ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подав до Житомирського апеляційного суду апеляційну скаргу на рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 19.05.2026 у справі №296/5038/25.
10.08.2026 ухвалою Житомирського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху (останнім не сплачено судовий збір) та надано строк для усунення недоліків.
17.08.2026 ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подав заяву про усунення недоліків, до якої долучив форму ОК-7 (індивідуальні відомості про застраховану особу) ПФУ, довідку АТ КБ «Приватбанк», виписку по карті АТ «Акцент-Банк», відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДПСУ, довідку ПФУ про розмір пільг/субсидій, знімки екрану мобільного пристрою із повідомленням обмеження картки та про наявність виконавчих проваджень. Водночас, ОСОБА_1 заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру або відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення.
Ознайомившись із заявою про усунення недоліків, суддя-доповідач прийшов до наступних висновків.
Щодо клопотання про звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру або відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення
За змістом статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі №0940/2276/18 викладено висновок, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5 Закону України «Про судовий збір», або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру чи розстрочення.
Підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.
При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ЦПК України, повинна подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
На підтвердження доводів про скрутне матеріальне становище відповідач надав:
- форму ОК-7 (індивідуальні відомості про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування), в якій зафіксовано відомості про сплату страхових внесків за ОСОБА_1 за 2010-2013 роки. Аналіз даного документа вказує на те, що за ОСОБА_1 з травня 2015 року не сплачувалися внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ні ним самим, ні іншими особами;
- відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору, надані ДПСУ вказують, що за період з січня 2025 року по грудень 2025 року інформація щодо сум виплачених доходів та утриманих податків за запитуваний період в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків відсутня;
- довідка ПФУ про розмір виплачених пільг/житлової субсидії свідчить про те, що інформація про перебування ОСОБА_1 на обліку, як отримувача пільг, субсидій - відсутня;
- виписка по картці АТ «Акцент-Банк» № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_1 фіксує відсутність операцій за даною карткою за період з 17.01.2026 по 17.08.2026; баланс коштів на початок періоду 0,34 грн, на кінець періоду - 0,34 грн;
- довідка АТ КБ «Приватбанк» підтверджує, що ОСОБА_1 є власником рахунку у даній банківській установі з 2021 року і станом на 17.08.2026 кредитний ліміт за картковим рахунком № НОМЕР_2 становить 0 грн, а баланс складає -37 585,81 грн, операції за 17.08.2026 відсутні;
- знімок екрана мобільного пристрою фіксує відкриті виконавчі провадження №79400926, №79128838, №79128883, однак не містять інформації, щодо кого відкриті дані провадження;
- знімок екрана мобільного пристрою із зазначенням «вашу картку обмежено» містить повідомлення про те, що транзакції за карткою призупинено через накладення арешту виконавчою службою, однак, інформація щодо отримувача повідомлення, дати його надсилання, номера картки, актуальності - відсутня.
Проаналізувавши надані докази, апеляційний суд висновує, що вони не є підтвердженням скрутного матеріального становища особи, у якої відсутня фінансова можливість виконати процесуальний обов`язок зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги, оскільки вказують лише на те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , впродовж 13 років не сплачував внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування; за період з січня 2025 року по грудень 2025 року відсутня інформація щодо сум виплачених доходів та утриманих податків в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків; щодо перебування на обліку ПФУ як отримувач пільг, субсидій інформація відсутня; руху коштів по картці № НОМЕР_1 за період з 17.01.2026 по 17.08.2026 не зафіксовано; станом на 17.08.2026 за картковим рахунком № НОМЕР_2 баланс є від`ємним і складає -37 585,81 грн. Надані знімки екрану щодо виконавчих проваджень та щодо призупинення транзакцій по картці не є інформативними, оскільки не дають можливості встановити боржника за відкритими виконавчими провадженнями, отримувача повідомлення від приватного виконавця, актуальність інформації.
Зазначені обставини самі по собі не є безумовною підставою для звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру, або відстрочення сплати судового збору, оскільки не свідчать про фактичний майновий стан особи та її неспроможність сплатити судовий збір.
Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів, на підставі яких апеляційний суд міг би встановити, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік, зокрема відомостей про отримані доходи, виплати, в тому числі і ті, за які не сплачувалися страхові внески, відомостей про наявність чи відсутність коштів, майна або інших доказів, які б давали суду можливість об`єктивно оцінити його майновий стан; не надано також інформації про наявність інших підстав для задоволення клопотання особи.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що заявлене клопотання не підтверджене належними та допустимими доказами, а тому правові підстави для звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру, або відстрочення сплати судового збору - відсутні.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
Відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду юридичною особою позовної заяви немайнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
Згідно з підпунктом 6 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду, яка подана фізичною особою або фізичною особою підприємцем - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 8 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров`ю (крім моральної шкоди), - не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» (позовна заява до суду першої інстанції подана у 2025 році), розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2025 становить 3 028 грн.
Ціна позову в даній справі становить 120 000 грн. Оскільки 1,5 відсотка ціни позову (1800 грн) є меншим за один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, становить 3 028 грн.
Таким чином, за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції підлягає сплата судового збору у розмірі 3633,60 грн (3028 грн*150%*0,8).
Судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції до Житомирського апеляційного суду має бути перераховано за реквізитами: отримувач коштів: Житомирська міська ОТГ/22030101, код ЄДРПОУ: 37976485, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); МФО 899998; рахунок отримувача: [рахунок приховано]; ККДБ: 22030101; призначення платежу: «Судовий збір за апеляційною скаргою (прізвище, ім`я, РНОКПП апелянта, номер справи) (Житомирський апеляційний суд)».
За змістом частини другої статті 357 ЦПК у разі, якщо апеляційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.
З урахуванням викладеного, на даний час недоліки апеляційної скарги не були усунуті. Водночас, з метою обізнаності заявника з результатами розгляду його клопотань та забезпечення доступу до правосуддя, суд вважає необхідним продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду апеляційної інстанції документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 3633,60 грн, або підтверджуючих документів, які надають право на звільнення від сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 185, 356, 357 ЦПК України, Житомирський апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру або відстрочення сплати - відмовити.
Продовжити процесуальний строк для усунення недоліків апеляційної скарги ОСОБА_1 на заочне рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 19 травня 2026 року у справі № 296/5038/25, який не може перевищувати п`ять днів з дня отримання ухвали про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя П.В. Миколайчук