Ухвала № 139093608 у справі № 335/9116/26 від 18.08.2026

1 Справа № 335/9116/26 2-аз/335/14/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Новасардова І.В., розглянувши заяву про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

13.08.2026 року до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя надійшов вищезазначений позов разом із заявою про забезпечення позову.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.2026 року вказана цивільна справа та заява про забезпечення позову була передана в провадження судді Новасардової І.В. Цивільній справі був присвоєний номер 335/8919/26, провадження: 2/335/4513/2026, 2-з/335/53/2026.

Разом з цим, при вирішенні питання про відкриття провадження у даній справі та при дослідженні заяви про забезпечення позову, встановлено, що при реєстрації позову та заяви було помилково присвоєно реєстраційний індекс «2», замість правильного «2-а» та « ОСОБА_2 », замість правильного « ОСОБА_3 », відповідно до «Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України» затвердженої наказом Державної судової адміністрації № 814 від 20.08.2019.

У зв`язку з чим, судом було порушено питання щодо необхідності вжиття заходів для здійснення необхідних корегувань щодо внесених відомостей в АСДС.

Після чого, протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.08.2026 року, вказані справи було передано у провадження судді Новасардової І.В., з присвоєнням коректних реєстраційних індексів.

Отже, у поданому позові позивач просить суд: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; визнати виконавчий документ - постанову №2296 від 20.10.2025 року, винесену ІНФОРМАЦІЯ_2 , таким, що не підлягає виконанню; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача на користь Позивача сплачений судовий збір.

Відповідно до заяви про забезпечення позову, позивач просить суд: вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні №81625159, що відкрите 03.08.2026 державним виконавцем Центрального ВДВС у м. Запоріжжі Романовою М.О., на підставі постанови ТЦК №2296 від 20.10.2025, до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.

В обґрунтування вимог заяви про забезпечення позову зазначено таке.

В межах ВП №81625159 державним виконавцем здійснюються примусові дії щодо стягнення коштів та блокування банківських рахунків позивача. Частково з позивача вже списані грошові кошти (пенсія, не зважаючи на своєчасне отримання державним виконавцем відповідних заяв про статус грошових коштів на картках як пенсії). За твердженням позивача, виконавчий документ пред`явлений до виконання з кричущими порушеннями (штраф був добровільно сплачений ще в 2025 році, а строк пред`явлення постанови до виконання сплив більше 6 місяців тому). Як зазначає у поданій заяві позивач, примусове виконання подібного виконавчого документа викликає у позивача обурення та зневіру, залишає позивача та його родину без доступу до власних грошових коштів на існування в умовах війни, завдає репутаційної шкоди авторитету органів державної влади, а також вимагатиме застосування процедур повороту виконання судового рішення. Тому, враховуючи вищевикладене позивач просить суд заяву про забезпечення позову задовольнити.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для забезпечення позову, суд виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи може вжити визначених цим Кодексом заходів забезпечення позову.

Згідно з частиною другою статті 150 КАС України забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав, свобод або інтересів позивача, або якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень та порушення ними прав, свобод або інтересів особи.

Пунктом 5 частини першої статті 151 КАС України передбачено можливість забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Разом з тим застосування заходів забезпечення позову можливе лише за умови встановлення судом зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та предметом заявленого позову, а також його відповідності заявленим позовним вимогам.

Як встановлено судом, з позовної заяви не вбачається, який саме акт, рішення, дія чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень позивач вважає протиправними та просить суд визнати такими. У зв`язку з цим ухвалою суду від 17.08.2026 року позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу уточнити позовні вимоги й обґрунтувати обраний спосіб судового захисту.

При цьому у заяві про забезпечення позову позивач просить зупинити стягнення у виконавчому провадженні № 81625159, яке здійснюється на підставі постанови № 2296 від 20.10.2025 року.

Однак на момент розгляду заяви про забезпечення позову не встановлено, що саме постанова № 2296 від 20.10.2025 року є актом, який позивач оскаржує в межах даної адміністративної справи.

Таким чином, суд позбавлений можливості встановити, чи спрямований заявлений захід забезпечення позову на збереження існуючого стану правовідносин та забезпечення ефективності можливого судового захисту саме щодо того акта, рішення, дії чи бездіяльності, законність яких є предметом судового розгляду.

Застосування заходу забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення за виконавчим документом, правомірність якого позивачем як предмет оскарження належним чином не визначена, фактично не може бути оцінене судом на предмет його зв`язку з позовними вимогами, співмірності та необхідності.

Сам по собі факт відкриття виконавчого провадження № 81625159 та здійснення у ньому виконавчих дій не є достатньою підставою для забезпечення позову без встановлення того, що відповідні виконавчі дії безпосередньо пов`язані з предметом спору та що їх зупинення є необхідним для ефективного захисту прав, за якими позивач звернувся до суду.

За таких обставин суд дійшов висновку, що заявником не доведено наявності передбачених частиною другою статті 150 КАС України підстав для забезпечення позову, а заявлений захід не може бути визнаний таким, що має встановлений судом безпосередній зв`язок із предметом спору.

Враховуючи викладене, заява ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 150-154, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтями 293-297 КАС України.

Суддя І.В. Новасардова