Ухвала № 139097504 у справі № 757/10446/22 від 19.08.2026

Справа № 757/10446/22-ц Головуючий у 1 інстанції: Павлюк О. В.

Провадження № 22-ц/811/3258/26 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.

У Х В А Л А

про повернення апеляційної скарги

19 серпня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Ніткевича А.В.

суддів: Бойко С.М., Копняк С.М.

вирішуючи питання щодо відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 05 серпня 2026 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, Львівської обласної прокуратури, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмет спору на стороні позивача - Президента України (гарант Конституції України), Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про відшкодування шкоди, завданої органом досудового розслідування, -

встановив:

Оскаржуваною ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 05 серпня 2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, Львівської обласної прокуратури, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмет спору на стороні позивача - Президента України (гарант Конституції України), Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про відшкодування шкоди, завданої органом досудового розслідування - відмовлено.

Не погоджуючись із ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 05 серпня 2026 року про відмову в задоволенні відмову судді Зубачик Н.Б., позивач ОСОБА_1 13 серпня 2026 року засобами електронного зв`язку через систему "Електронний суд" направив апеляційну скаргу до Львівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга зареєстрована Львівським апеляційним судом 14.08.2026 за вх. 18780/26.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2026 для розгляду апеляційної скарги визначено склад суду.

Вирішуючи питання провідкриття апеляційного провадження, апеляційний суд виходить з такого.

Відповідно до ч.2 ст. 352 ЦПК України ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу.

Відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмежене, особливо щодо умов прийнятності скарги. Проте право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати легітимну мету та гарантувати пропорційність між їх використанням і такою метою (рішення у справі «Мельник проти України» («Melnyk v. Ukraine») від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03, § 22).

Згідно з пунктом "d" статті 5 Рекомендацій (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо введення в дію та поліпшення функціонування систем і процедур оскарження у цивільних і торговельних справах від 7 лютого 1995 року для забезпечення того, щоби суд апеляційної інстанції розглядав лише вагомі питання, державам слід відтермінувати реалізацію права на оскарження з низки проміжних питань до подання основної скарги у справі.

Встановлення у процесуальному законі переліку ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені окремо від рішення суду стосовно суті спору, та відтермінування реалізації права на апеляційне оскарження з питань, які не перешкоджають подальшому провадженню у справі, до подання апеляційної скарги на рішення суду щодо суті спору є розумним обмеженням, що має на меті забезпечити розгляд справи впродовж розумного строку та запобігти зловживанням процесуальними правами, які можуть призводити до невиправданих зволікань під час такого розгляду. Тому означена мета є легітимною.

Обмеження права на апеляційне оскарження окремо від рішення суду щодо суті спору ухвал, не вказаних у частині першій статті 353 ЦПК України, є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом. Звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу суду, що за законом не може бути окремо оскаржена в апеляційному порядку, учасник справи може спрогнозувати юридичні наслідки такого оскарження, визначені у частині пункті 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України.

Наведені правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 219/10010/17 і повинні враховуватися апеляційним судом.

Статтею 353 ЦПК України визначено перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду. Ухвали про відмову у задоволенні заяви про відвід вказаний перелік не містить.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 березня 2020 року в справі № 756/11634/18 (провадження № 61-19850св19) зазначено, що: «відповідно до частини другої статті 353 ЦПК України ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Частиною першою статті 353 ЦПК України визначено вичерпний перелік ухвал, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду.

Однак, можливість оскарження в апеляційному порядку ухвали про задоволення заяви про відвід (або відмова у задоволенні заяви про відвід) окремо від рішення суду цивільно-процесуальним законом не передбачена.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятою статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Із урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що відмова у задоволенні заяви про відвід не перешкоджає подальшому провадженню у справі, а у випадку обґрунтованості доводів ОСОБА_1 щодо необґрунтованості такої відмови, такі доводи можуть бути включеними до апеляційної скарги на рішення суду.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Враховуючи викладене, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Галицького районного суду м. львова від 05 серпня 2026 року про відмову у задволенні заяви про відвід необхідно повернути особі, яка її подала.

Керуючись ст. 353, п. 4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 05 серпня 2026 року повернути скаржнику.

Копію ухвали, апеляційну скаргу з доданими до скарги матеріалами надіслати апелянту.

Матеріали оскарження надіслати до Галицького районного суду м. Львова для долучення до матеріалів справи № 757/10446/22-ц.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її постановлення.

Головучий А.В. Ніткевич

Судді: С.М. Бойко

С.М. Копняк