Ухвала № 140388225 у справі № 757/10446/22 від 27.08.2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року

м. Київ

справа № 757/10446/22

провадження № 61-11276ск26

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Ситнік О. М.,

Фаловської І. М.,

розглянув касаційні скарги ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 19 серпня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної прокуратури про відшкодування шкоди, спричиненої органом досудового розслідування,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Галицького районного суду міста Львова перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної прокуратури про відшкодування шкоди, спричиненої органом досудового розслідування.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 05 серпня 2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді відмовлено.

Не погоджуючись із оскаржуваною ухвалою ОСОБА_1 направив апеляційну скаргу до Львівського апеляційного суду.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 19 серпня 2026 року апеляційну скаргу повернуто заявнику.

Повертаючи апеляційну скаргу заявнику, суд апеляційної інстанції виходив із того, що можливість оскарження в апеляційному порядку ухвали про задоволення заяви про відвід (або відмова у задоволенні заяви про відвід) окремо від рішення суду цивільно-процесуальним законом не передбачена.

26 серпня 2026 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 19 серпня 2026 року.

27 серпня 2026 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 19 серпня 2026 року.

У касаційних скаргах заявник просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України, у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Ухвала про повернення апеляційної скарги не є ухвалою, якою закінчено розгляд справи.

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційні скарги обґрунтовані тим, що суд апеляційного інстанції обмежив право на доступ до суду заявнику.

Згідно із частиною першою статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Вивчивши касаційні скарги та додані до них матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.

У частині другій статті 352 ЦПК встановлено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Положеннями частини першої статті 353 ЦПК визначено перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Згідно з статтею 353 ЦПК України окремо від рішення суду в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції, вичерпний перелік яких зазначено у даній статті відповідно до буквального змісту кожного з пунктів.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (частина друга статті 353 ЦПК України). Цей припис згідно з позицією Конституційного Суду України слід розуміти так, що будь-яка ухвала суду підлягає перегляду в апеляційному порядку самостійно або разом з рішенням суду

(абзац 5 підпункту 3. 2 пункту 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2010 року №3-рп/2010).

У постанові від 29 травня 2019 року в справі №219/10010/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що встановлення у процесуальному законі переліку ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені окремо від рішення суду стосовно суті спору, та відтермінування реалізації права на апеляційне оскарження з питань, які не перешкоджають подальшому провадженню у справі, до подання апеляційної скарги на рішення суду щодо суті спору є розумним обмеженням, що має на меті забезпечити розгляд справи впродовж розумного строку та запобігти зловживанням процесуальними правами, які можуть призводити до невиправданих зволікань під час такого розгляду. Тому означена мета є легітимною. Обмеження права на апеляційне оскарження окремо від рішення суду щодо суті спору ухвал, не вказаних у частині першій статті 353 ЦПК України, є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом.

У постанові Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 12 вересня 2018 року у справі №752/1016/17 зроблено висновок, що право на апеляційне оскарження учасники справи можуть реалізувати у порядку, визначеному процесуальним законом, не зловживаючи їхніми процесуальними правами у спосіб подання апеляційної скарги на ухвалу, що не може бути оскаржена до ухвалення рішення по суті спору й окремо від такого рішення.

Відповідно до вимог пункту 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що ухвала про відмову у задоволенні заяви про відвід судді не входить до переліку ухвал, передбачених статтею 353 ЦПК України на які можуть бути окремо подані скарги окремо від рішення суду, а тому відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 357 такі апеляційні скарги підлягають поверненню.

Ураховуючи викладене, оскільки правильне застосовування судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а касаційні скарги є необґрунтованими, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись пунктом 2 частини четвертої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційними скаргами ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 19 серпня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної прокуратури про відшкодування шкоди, спричиненої органом досудового розслідування.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Ігнатенко

О. М. Ситнік

І. М. Фаловська