ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про повернення апеляційної скарги
19 серпня 2026 року м. Львів Справа № 380/8867/25 пров. № А/857/40771/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача - Валюха В. М.
суддів - Бруновської Н. В.
Хобор Р. Б.
перевіривши апеляційну скаргу Управління Держпраці у Закарпатській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2026 року у справі № 380/8867/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань праці, Управління Держпраці у Закарпатській області про стягнення середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні, стягнення заробітної плати,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2026 задоволено частково позов ОСОБА_1 до Державної служби України з питань праці, Управління Держпраці у Закарпатській області про стягнення середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні, стягнення заробітної плати.
Управління Держпраці у Закарпатській області подало апеляційну скаргу на вказане рішення суду.
Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.07.2026 апеляційну скаргу Управління Держпраці у Закарпатській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2026 у справі № 380/8867/25 залишено без руху у зв`язку із її оформленням з порушенням вимог, встановлених пунктами 1, 2 частини п`ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме: апелянт до апеляційної скарги не додав документ про сплату судового збору в сумі 1816,80 грн та копії апеляційної скарги та доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи; встановлено скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги.
Копію зазначеної ухвали скаржник отримав 31.07.2026, що підтверджується довідкою Восьмого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа.
Зважаючи на надану законодавцем до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС технічну можливість розглядати (формувати та зберігати) справи в паперовій, електронній чи змішаній формі, суд вважає за доцільне справу розглядати у змішаній формі без витребування такої із суду першої інстанції.
Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги, з огляду на таке.
У встановлений суддею-доповідачем строк особою, яка подала апеляційну скаргу, не усунуто усіх недоліків апеляційної скарги, а саме: апелянт не подав документ про сплату судового збору в сумі 1816,80 грн.
Водночас, 17.08.2026 до суду надійшло клопотання апелянта про звільнення його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги у зв`язку із відсутністю коштів.
Клопотання про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Згідно із частиною першою статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
З аналізу статті 8 Закону № 3674-VI чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18.
Отже, враховуючи наведене, беручи до уваги суб`єктний склад учасників цієї справи та предмет спору, апелянт не є суб`єктом, на якого в цьому випадку розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати, а тому підстави для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору відсутні.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що пункт 20 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI не містить застереження у вигляді пільги щодо сплати судового збору у справах, у яких органи Держпраці виступають як роботодавці (тобто трудового спору), а тому відсутні підстави для застосування пункту 20 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI у категорії справ щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження та звільнення з публічної служби. Оскільки центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та його територіальні органи у цьому випадку виконують роль роботодавців, тому вони не підпадають під категорії осіб, які звільнені від сплати судового збору (аналогічний підхід до питання сплати судового збору застосовано Верховним Судом в ухвалах від 15.09.2025 у справі № 520/18005/24, від 27.11.2025 у справі № 300/903/25).
Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо: позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги з огляду те, що у встановлений суддею-доповідачем строк особою, яка подала апеляційну скаргу, не усунуто усіх недоліків апеляційної скарги, та підстави для задоволення клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 296, 298 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
В задоволенні клопотання Управління Держпраці у Закарпатській області про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Апеляційну скаргу Управління Держпраці у Закарпатській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2026 року у справі № 380/8867/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань праці, Управління Держпраці у Закарпатській області про стягнення середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні, стягнення заробітної плати повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції/
Суддя-доповідач В. М. Валюх
судді Н. В. Бруновська
Р. Б. Хобор