УХВАЛА
06 жовтня 2026 року
м. Київ
справа №380/8867/25
адміністративне провадження № К/990/43152/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Желєзного І.В.,
суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Радишевської О.Р.,
перевіривши касаційну скаргу Управління Держпраці у Закарпатській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2026 року у справі № 380/8867/25 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань праці, Управління Держпраці у Закарпатській області про стягнення середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні, стягнення заробітної плати,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з питань праці, Управління Держпраці у Закарпатській області про стягнення середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні, стягнення заробітної плати.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2026 року позов задоволено частково.
Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2026 року апеляційну скаргу Управління Держпраці у Закарпатській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2026 року у справі № 380/8867/25 залишено без руху та надано скаржнику строк протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2026 року у задоволенні клопотання Управління Держпраці у Закарпатській області про звільнення від сплати судового збору відмовлено. Апеляційну скаргу Управління Держпраці у Закарпатській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2026 року у справі № 380/8867/25 повернуто скаржнику.
Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції від 19 серпня 2026 року, Управління Держпраці у Закарпатській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів".
Частиною першою статті 328 КАС України обумовлено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З матеріалів касаційного провадження вбачається, що ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2026 року апеляційну скаргу Управління Держпраці у Закарпатській області залишено без руху та надано скаржнику строк з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2026 року відмовлено в задоволенні клопотання Управління Держпраці у Закарпатській області про звільнення від сплати судового збору, апеляційну скаргу Управління Держпраці у Закарпатській області повернуто особі, яка її подала, оскільки скаржник не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Так, суд апеляційної інстанції виходив з того, що згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.
Верховний Суд зазначає, що сплата судового збору є обов`язковою для відповідача. Зловживання правом на звільнення, відстрочення чи розстрочення від його сплати є недопустимим. Відповідач є державним органом, який утримується за рахунок Державного бюджету України, та має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.
Скаржником не було надано на розгляд суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про неможливість сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір" та вжиття скаржником послідовних та вичерпних заходів для сплати судового збору за подання апеляційної скарги саме у цій справі.
Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Отже, держава в особі органів влади, що діють як суб`єкти владних повноважень та звертаються до суду з метою захисту інтересів у правовідносинах, які виникли з приводу реалізації ними публічно-владних управлінських функцій, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.
Доводи касаційної скарги не спростовують і не ставлять під сумнів установлені судами обставини, а до скарги не додано будь-яких доказів, які б спростовували зазначене.
Колегія суддів звертає увагу, що судове рішення, яке оскаржує Управління Держпраці у Закарпатській області не стосуються її діяльності як органу, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
Пункт 20 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" не містить застереження у вигляді пільги щодо сплати судового збору центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю у справах щодо стягнення з на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у яких органи Держпраці виступають як роботодавці (тобто трудового спору), а тому, застосовуючи аналогію права, відсутні підстави для застосування пункту 20 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" у категорії справ щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження та звільнення з публічної служби.
Такий висновок узгоджується з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", в якому вказано, що від сплати судового збору під час розгляду справ про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі в усіх судових інстанціях звільняються лише позивачі.
Оскільки центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та його територіальні органи у даному випадку виконують роль роботодавців, тому вони не підпадають під категорії осіб, які звільнені від сплати судового збору.
Ураховуючи, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, Суд дійшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 296, 298, 333 КАС України,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління Держпраці у Закарпатській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2026 року у справі № 380/8867/25 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань праці, Управління Держпраці у Закарпатській області про стягнення середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні, стягнення заробітної плати.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. В. Желєзний
Судді Ж. М. Мельник-Томенко
О. Р. Радишевська