ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
(про відмову у визнанні виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню)
20 серпня 2026 року м. Житомир справа № 240/24306/24
категорія 112010200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Чернова Г.В., розглянувши у письмовому провадженні питання про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню в адміністративній справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирбуррозвідка" про стягнення заборгованості,
встановив:
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 14.05.2025 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирбуррозвідка" на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області заборгованість із сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, яка виникла за період з листопада 2020 року по жовтень 2024 року, в загальній сумі 462842,54 грн.
Представнику позивача 08.08.2025 видано виконавчий лист.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2026 рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14.05.2025 скасовано, а провадження у справі закрито.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 25.05.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирбуррозвідка" про поворот виконання судового рішення суду задоволено частково та стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирбуррозвідка" 462842,54 грн у порядку повороту виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14.05.2025 у справі № 240/24306/24.
У подальшому Постановою Верховного Суду від 15.06.2026 скасовано постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі №240/24306/24 та направлено справу на продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Представник позивача звернулася до суду із заявою про визнання виконавчих документів (ухвали суду від 25.05.2026 та виконавчого листа №240/24306/24) такими, що не підлягають виконанню, оскільки на даний час справа перебуває на розгляді у суді апеляційної інстанції.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази в їх сукупності, суд встановив такі обставини.
Розділ IV КАС України регулює процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах
Відповідно до частини другої статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Згідно з частиною першою статті 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Чинне процесуальне законодавство передбачає механізм нівелювання наслідків видачі виконавчого документа та припинення процедури примусового виконання судового рішення у разі виникнення обставин, які впливають на існування обов`язку боржника виконати судове рішення. Це відбувається шляхом визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
У постанові від 05.11.2020 (справа №752/2391/17) Верховний Суд вказав, що наведені в статті 374 КАС України підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові і процесуально-правові.
До матеріальних підстав відносяться випадки відсутності обов`язку боржника через його припинення, добровільне виконання боржником чи іншою особою.
Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема:
- видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню);
- коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню;
- видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа;
- помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване;
- видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката;
- пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.
Під іншими причинами слід розуміти випадки, коли в апеляційному чи касаційному порядку або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами скасовано чи змінено рішення суду, а виконавчий лист ще не виконаний.
Згідно з Кодексом адміністративного судочинства України, за загальним правилом виконавчим документом є виконавчий лист. Проте у випадках, прямо встановлених КАС України, окремі ухвали суду самостійно є виконавчими документами та підлягають примусовому виконанню без видачі виконавчого листа.
До таких ухвал, зокрема, відносяться: ухвала про стягнення штрафу (частина 5 статті 149 КАС України), ухвала про забезпечення позову (стаття 156 КАС України), ухвала про затвердження умов примирення (частина 2 статті 191 КАС України), ухвала про тимчасове вилучення доказів для дослідження судом (частина статті 80 КАС).
Отже, ухвала про поворот виконання рішення не є виконавчим документом. Якщо суд ухвалив рішення (чи ухвалу) про поворот виконання, на його основі видається виконавчий лист, який пред`являється до виконавчої служби .
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні відомості про те, що такий виконавчий лист видавався боржнику та перебуває на виконанні.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність передбачених частиною другою статті 374 КАС України підстав для визнання ухвали від 25.06.2026 та виконавчого листа такими, що не підлягають виконанню.
Відтак, за вказаних обставин, суд вважає, що заява про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню, є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 243, 248, 256, 374 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Відмовити у задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання ухвали від 25.06.2026 та виконавчого листа, виданих в адміністративній справі № 240/24306/24, такими, що не підлягають виконанню.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Г.В. Чернова