ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
(в порядку судового контролю за виконанням судового рішення)
20 серпня 2026 року м. Житомир Справа № 240/21773/23
категорія 104030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шимоновича Р.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву щодо судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,
встановив:
У провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №240/21773/23.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 15.08.2024 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України в особі Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України щодо неприйняття рішення згідно з пунктами 41-42 Порядку допуску осіб до складання кваліфікаційного іспиту та проведення кваліфікаційного іспиту Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату, у редакції станом на 21.04.2023 року, щодо ОСОБА_1 .
Зобов`язано Міністерство юстиції України в особі Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України прийняти рішення згідно з пунктами 41-42 зазначеного Порядку, у редакції станом на 21.04.2023 року, щодо ОСОБА_1 .
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2025 року апеляційну скаргу Міністерства юстиції України залишено без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15.08.2024 року - без змін.
Вказане рішення набрало законної сили 09.10.2025 року.
До суду від позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15.08.2024 року у справі № 240/21773/23 та зобов`язання відповідача подати звіт про його виконання.
В обґрунтування заяви позивач зазначає, що судове рішення тривалий час залишається невиконаним, незважаючи на набрання ним законної сили, неодноразові звернення позивача та відкриття виконавчого провадження.
Також позивач зазначає, що 24.03.2026 року Вища кваліфікаційна комісія нотаріату розглянула питання, пов`язане з виконанням рішення суду у справі №240/21773/23, однак за результатами голосування не було прийнято рішення щодо ОСОБА_1 відповідно до пунктів 41-42 Порядку у редакції станом на 21.04.2023 року.
Представником відповідача заперечень щодо заяви про встановлення судового контролю до суду не подано.
Керуючись приписами частини третьої статті 194, частини дев`ятої статті 205, частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд вважає за можливе провести розгляд заяви у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно зі статтями 14, 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. За приписами частин першої, другої статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно з частиною третьою статті 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Судом встановлено, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 15.08.2024 року на відповідача покладено конкретний обов`язок - прийняти щодо ОСОБА_1 рішення згідно з пунктами 41-42 Порядку допуску осіб до складання кваліфікаційного іспиту та проведення кваліфікаційного іспиту Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату у редакції станом на 21.04.2023 року.
Водночас станом на час розгляду заяви зазначений обов`язок відповідачем не виконано. Так, 24.03.2026 року Вища кваліфікаційна комісія нотаріату розглянула питання, пов`язане з виконанням рішення суду у справі №240/21773/23, однак за результатами його розгляду рішення щодо ОСОБА_1 відповідно до пунктів 41-42 Порядку у редакції станом на 21.04.2023 року не прийнято.
Разом з тим за результатами розгляду зазначеного питання Комісією не було прийнято рішення щодо ОСОБА_1 відповідно до пунктів 41-42 Порядку у редакції станом на 21.04.2023 року.
Отже, фактичний результат, визначений судовим рішенням, на час розгляду заяви відсутній.
Суд зауважує, що саме неприйняття відповідачем відповідного рішення щодо позивача було предметом судового розгляду у справі №240/21773/23 та визнано протиправною бездіяльністю.
При цьому рішення суду набрало законної сили та є обов`язковим до виконання.
Суд також враховує, що на виконання рішення суду було видано виконавчий лист та 04.02.2026 року відкрито виконавче провадження АСВП №80142753, у якому стягувачем є ОСОБА_1 , а боржником - Міністерство юстиції України.
Разом з тим на час розгляду заяви фактичного виконання рішення суду не відбулося.
Наявність відкритого виконавчого провадження сама по собі не свідчить про виконання судового рішення, оскільки визначений судом результат - прийняття щодо ОСОБА_1 відповідного рішення згідно з пунктами 41-42 Порядку - відсутній.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Шмалько проти України» зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін.
Конституційний Суд України у Рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини та громадянина.
Отже, право на судовий захист не може вважатися належним чином реалізованим лише у зв`язку з ухваленням судового рішення. Обов`язковість виконання судового рішення є складовою права на ефективний судовий захист.
Враховуючи набрання рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 15.08.2024 року законної сили, тривале його невиконання, відсутність фактичного результату виконання та відкриття виконавчого провадження, суд дійшов висновку про наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Відповідно до частини четвертої статті 382-1 КАС України, якщо суб`єктом владних повноважень є колегіальний орган і судовим рішенням такого суб`єкта владних повноважень зобов`язано вчинити певні дії, суд може зобов`язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення кожного з членів такого колегіального органу, до чиїх повноважень, завдань чи функцій належить забезпечення виконання такого судового рішення.
Водночас щодо вимоги заявника про зобов`язання кожного з членів Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату подати особистий звіт про вжиті ним заходи та вчинені дії, спрямовані на виконання рішення суду, суд зазначає, що на цій стадії встановлення судового контролю достатнім та пропорційним заходом є зобов`язання суб`єкта владних повноважень, визначеного судовим рішенням, подати звіт про його виконання.
Застосування додаткового заходу у вигляді зобов`язання кожного з членів колегіального органу подавати особистий звіт не є необхідним для забезпечення виконання судового рішення на цій стадії судового контролю.
При цьому питання щодо застосування інших заходів судового контролю може бути вирішено судом за результатами розгляду поданого звіту або у разі його неподання у встановлений судом строк.
За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви ОСОБА_1 шляхом зобов`язання Міністерства юстиції України в особі Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подати звіт про виконання рішення суду.
У задоволенні вимоги щодо зобов`язання кожного з членів Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату особисто подати звіт слід відмовити.
Керуючись статтями 294, 382 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15.08.2024 року у справі №240/21773/23 - задовольнити частково.
Зобов`язати Міністерство юстиції України в особі Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подати до Житомирського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15.08.2024 року у справі № 240/21773/23 протягом одного місяця з дня отримання копії цієї ухвали.
У задоволенні решти вимог заяви - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Р.М.Шимонович