Справа № 569/13358/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2026 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Гордійчук І.О.
секретар судового засідання Баланович М.В.
за участі представника позивача Цісар І.В.
представника відповідача Незнамової Т.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Незнамової Т.О. про застовування заходів процесуального примусу,
ВСТАНОВИВ:
02 червня 2026 року адвокат Цісар І.В. в інтересах ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення алементів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання.
09 липня 2026 року представник відповідача Незнамова Т.О. подала до суду клопотання про застосування заходів процесуального примусу, просила постановити ухвалу про застосування до сторони Позивача заходу процесуального впливу у вигляді штрафу, якою стягнути зі сторони Позивача штраф у розмірі 3 (трьох) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що сукупно ставить 9984 грн. на користь Державної судової адміністрації України.
Обґрунтовує клопотання тим, що представником відповідача надано відзив на позовну заяву у межах 15- денного строку, встановленого Ухвалою суду, в якому застосовано положення ст.93 ЦПК України. Однак, станом на 09.07.2026 року, що відповідає даті першого судового засідання, Позивачем не надано відповіді на запитання, поставлені стороною відповідача, відповідно не виконав обов"язку покладеного на нього ЦПК України. Зважаючи на викладене, представник відповідача вважає, що в даному випадку з боку Позивачки має місце зловживання процесуальними правами.
В судовому засіданні представник відповідача Незнамової Т.О. підтримала клопотання про застовування заходів процесуального примусу.
Представник позивача Цісар І.В. заперечувала щодо задоволення клопотання про застовування заходів процесуального примусу. Зазначила, що представник позивача адвокат Цісар І.В. в період з 25.06.2026 по 19.07.2026 перебувала у відпустці. 20.07.2026 року позивач ознайомилася з матеріалами справи та 21.07.2026 року позивачем надано до суду заяву про надання письмових відповідей на питання, поставлені у відзиві на позовну заяву, в порядку ст.93 ЦПК України.
Суд, заслухавши учасників, вивчивши матеріали справи приходить до такого висновку.
Ухвалою суду 04 червня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі, з викликом сторін.
29.06.2026 року представник відповідача Незнамова Т.О. подала до суду відзив на позовну заяву, в якому застосовано положення ст.93 ЦПК України.
Згідно Наказу від 19.08.2026 року адвокат Цісар І.В. в період з 25.06.2026 по 19.07.2026 перебувала у відпустці.
20.07.2026 року позивач ознайомилася з матеріалами справи.
20.07.2026 року позивачем надано до суду заяву про надання письмових відповідей на питання, поставлені у відзиві на позовну заяву, в порядку ст.93 ЦПК України.
Згідно з частиною третьою статті 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Тобто цивільне процесуальне законодавство містить застереження щодо заборони учасникам судового процесу зловживати наданими їм процесуальними правами.
Відповідно до частин першої, другої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Отже, на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Зловживання процесуальними правами як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення полягає в тому, що при зловживанні процесуальними правами відбувається порушення умов реалізації суб`єктивних цивільних процесуальних прав. Це положення відповідає загальнотеоретичним розробкам конструкції зловживання правом, в яких воно нерідко визначається як поведінка, що перевищує (або порушує) межі здійснення суб`єктивних прав. Суб`єкт цивільного судочинства свої цивільні процесуальні права має здійснювати відповідно до їх призначення, яке або прямо визначено змістом того чи іншого суб`єктивного права, або вочевидь випливає з логіки існування того чи іншого суб`єктивного процесуального права. Зловживання процесуальними правами може мати форму штучного ускладнення цивільного процесу, ускладнення розгляду справи в результаті поведінки, що перешкоджає винесенню рішення усправі або вчиненню інших процесуальних дій.
Перевіривши доводи клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Незнамової Т.О. про застовування заходів процесуального примусу, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 258-261,353 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Незнамової Т.О. про застовування заходів процесуального примусу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.О.Гордійчук