ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
25 серпня 2026 року м. Дніпро справа № 160/20252/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),
суддів: Семененка Я.В., Добродняк І.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року (суддя Тулянцева Інна Василівна ) в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2
про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить: визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та не виплати додаткової винагороди в повному обсязі ОСОБА_1 у відповідності до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та розділу XXXIV Наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» за червень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2022 року та за весь період служби у 2023 році; зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду в повному розмірі у відповідності до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та розділу XXXIV Наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» за червень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2022 року та за весь період служби 2023 року; визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та не виплати надбавки за вислугу років в розмірі 880,00 гривень на місяць за весь період служби з лютого 2022 року; зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за вислугу років в розмірі 1 012,50 гривень на місяць за весь період служби, починаючи з лютого 2022 року; визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати грошового забезпечення ОСОБА_1 за весь період служби у 2023 році; зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за весь період служби у 2023 році; визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування окладу за військове звання ОСОБА_1 за період з лютого 2022 року по травень 2022 року включно в розмірі 530,00 грн на місяць; зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплатити різницю окладу за військове звання ОСОБА_1 за період з лютого 2022 року по травень 2022 року включно з розрахунку 880,00 грн на місяць.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування ОСОБА_1 надбавки за вислугу років в розмірі 1 012,50 гривень на місяць за весь період служби починаючи з лютого 2022 року. Зобов`язано військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок ОСОБА_1 надбавку за вислугу років в розмірі 1 012,50 гривень на місяць за весь період служби починаючи з лютого 2022 року. Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування окладу за військове звання ОСОБА_1 за період з лютого 2022 року по травень 2022 року включно розмірі 530,00 грн на місяць. Зобов`язано військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок різниці окладу за військове звання ОСОБА_1 за період з лютого 2022 року по травень 2022 року включно з розрахунку 880,00 грн на місяць. Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування надбавки за особливості проходження служби в розмірі 3 170,00 гривень на місяць за весь період служби у 2022 році. Зобов`язано військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок різниці надбавки за особливості проходження служби ОСОБА_1 за період несення служби починаючи з лютого 2022 року з розрахунку 3 263,63 грн на місяць. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування грошового забезпечення ОСОБА_1 за весь період служби у 2023 році. Зобов`язано військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок, та нарахувати ОСОБА_1 грошове забезпечення за весь період служби у 2023 році. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2026 року апеляційну скаргу Лісової Наталії Вікторівни в інтересах ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року в адміністративній справі № 160/20252/23 задоволено частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року в адміністративній справі № 160/20252/23 змінено. В абзацах 3, 5 та 7 резолютивної частини рішення після слів «здійснити перерахунок» додати слова «та виплатити». В абзаці 9 резолютивної частини рішення слова «здійснити перерахунок, та нарахувати» замінити словами «нарахувати та виплатити». В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 13 жовтня 2025 року касаційну скаргу Лісової Наталії Вікторівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , задоволено частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2024 року у справі № 160/20252/23 скасовано в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_2 та зобов`язання військової частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок та нарахувати ОСОБА_1 додаткову винагороду в повному розмірі у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та розділу XXXIV наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» за травень, червень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2022 року та за весь період служби 2023 року, виходячи з розрахунку 100 000,00 гривень на місяць, та про зобов`язання військової частини НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 таку додаткову винагороду. Справу № 160/20252/23 в цій частині направлено на новий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду. В решті рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2024 року у справі № 160/20252/23 залишено без змін.
За наслідком нового розгляду справи рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі, збільшеному до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період з 29.04.2022 по 13.05.2022, з 25.05.2022 по 07.06.2022; з 08.09.2022 по 10.10.2022; з 10.10.2022 по 24.10.2022; з 24.10.2022 по 09.11.2022; з 09.11.2022 по 23.11.2022; з 23.11.2022 по 26.12.2022; з 26.12.2022 по 10.01.2023; з 10.01.2023 по 24.01.2023; з 24.01.2023 по 17.07.2023; з 28.07.2023 по 11.08.2023; з 23.08.2023 по 08.09.2023. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі, збільшеному до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період з 29.04.2022 по 13.05.2022, з 25.05.2022 по 07.06.2022; з 08.09.2022 по 10.10.2022; з 10.10.2022 по 24.10.2022; з 24.10.2022 по 09.11.2022; з 09.11.2022 по 23.11.2022; з 23.11.2022 по 26.12.2022; з 26.12.2022 по 10.01.2023; з 10.01.2023 по 24.01.2023; з 24.01.2023 року по 17.07.2023; з 28.07.2023 по 11.08.2023; з 23.08.2023 по 08.09.2023, з урахуванням фактично сплачених сум.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Зазначає, що підстав для виплати позивачу додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень за період з 25.05.2022 по 07.06.2022 та з 08.09.2022 по 07.01.2023 у військової частини НОМЕР_2 не було, так як вибуття на лікування було повторним та не пов`язаним з пораненням, а з 08.01.2023 - не було підстав для виплати грошового забезпечення, оскільки позивачем не було пройдено ВЛК, яким би було визначено потребу позивача у подальшому лікуванні та в командира військової частини НОМЕР_2 не було підстав для прийняття рішення про продовження перебування позивача в лікувальних закладах, яке дає право нарахування та виплату грошового забезпечення. А отже командир військової частини НОМЕР_2 в частині виплати позивачу грошового забезпечення діяв у відповідності до вимог законодавства, в порядку та у спосіб, передбачений Конституцією та Законами України.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити в її задоволенні, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Звертає увагу суду на той факт, що в постанові Верховного Суду від 13.10.2025 в цій справі, наведена наступна правова позиція: «…65. Тобто норми постанови Кабінету Міністрів України № 168 передбачають встановлення двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100 000,00 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я, а саме: пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини; факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення». Вказує, що матеріали справи містять: довідку про обставини отримання поранення (травми, контузії каліцтва), свідоцтво про хворобу з постановою ВЛК про причинний зв`язок отриманих травм та їх наслідків, медичні документи про перебування на стаціонарному лікуванні. Тому задоволення позовної вимоги щодо виплати додаткової винагороди в збільшеному розмірі за періоди з 29.04.2022 по 13.05.2022, з 25.05.2022 по 07.06.2022, з 08.09.2022 по 10.10.2022, з 10.10.2022 по 24.10.2022, з 24.10.2022 по 09.11.2022, з 09.11.2022 по 23.11.2022, з 23.11.2022 по 26.12.2022, з 26.12.2022 по 10.01.2023 є законним і обґрунтованим. Також представник позивача зазначає, що при звернені до суду з апеляційною скаргою відповідачем було сплачено судовий збір не в повному розмірі. На переконання представника позивача у цій справі наявні дві вимоги немайнового характеру. Таким чином, судовий збір при поданні апеляційної скарги сплачується у розмірі 3 328,00 грн * 0,4 * 2 * 150% * 0,8 = 3 194,88 грн.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла таких висновків.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що наказом командира Військової частини НОМЕР_2 від 27.02.2022 № 2 (по стройовій частині), старшину запасу ОСОБА_1 було зараховано до списків особового складу військової частини та призначено на посаду командира 3 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти, ВОС 100182А, шпк «молодший сержант» (а.с. 9, т. 1).
Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_2 від 04.08.2022 № 14 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) старшина ОСОБА_1 28.04.2022 отримав: ЗЧМТ; струс головного мозку. За обставин: під час захисту Батьківщини, внаслідок умисних протиправних дій з боку збройних сил російської федерації, а саме під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій області, знаходячись в с. Новосілка, в наслідок інтенсивного обстрілу з боку ЗС РФ із застосуванням мінометів (калібр не встановлений) отримав поранення. Під час обстрілу перебував в засобах індивідуального захисту (бронежилет та кевларовий шолом). Поранення не пов`язане із вчиненням злочину чи адміністративного правопорушення, не є наслідком дій в стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження. Підстава: наказ командира (начальника) Військової частини НОМЕР_2 від 03.07.2022 (а.с. 15, т. 1).
Позивач перебував на стаціонарному лікуванні в Комунальному некомерційному підприємстві «Новомиколаївська центральна районна лікарня» з 29.04.2022 по 13.05.2022. Діагноз: ЗЧМТ. Струс головного мозку (а.с. 25, т. 1).
У період з 25.05.2022 по 07.06.2022 перебував на стаціонарному лікуванні в СРЦ «Солоний лиман» з заключним діагнозом: інші уточнення ураження центральної системи. Реабілітаційна процедура, неуточнена (а.с. 26, т. 1).
У період з 08.09.2022 по 10.10.2022 позивач перебував на стаціонарному лікуванні в КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР. Повний діагноз: змішаний тривожно-депресивний розлад F41.2. Супутні: стан після перенесених МВТ, ЗЧМТ, струс головного мозку (28.04.2022, 27.07.2022, 14.108.2022), церебростенічний, цефалгічний, астено-вегетативний синдром. Гліозні осередки в лобних частинах головного мозку та папавентрикулярно (а.с. 27, т. 1).
У період з 10.10.2022 по 24.10.2022 позивач перебував на стаціонарному лікуванні в КП «Дніпропетровський обласний госпіталь ветеранів війни» ДОР. Діагноз: відновлювальний період повторних МВТ, ЗЧМТ, СТМ, акубаротравм (28.04; 27.07; 14.08.2022) - під час бойових дій. Виражений цефалгічний, церебро-астенічний, астено-вегетативний синдром. Виразкова хвороба ДПК в ремісії. Змішаний тривожно-депресивний розлад F41.2 (а.с. 28, т. 1).
У період з 24.10.2022 по 09.11.2022 позивач перебував на стаціонарному лікуванні в КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова» ДОР. Повний діагноз: органічний емоційно-лабільний розлад на тлі органічних змін головного мозку за даними МРТ (вогнища гліозу в лобових ділянках та паравентрикулярно, ймовірно судинного генезу). F06.06. Супутній діагноз: стійкі наслідки перенесених ЗЧМТ, контузій головного мозку внаслідок МВТ, з вираженим цефалгічним, вестибулоатактичним, астено-невротичним синдромом та дизсомнією. Наслідки акубаротравми. Хронічний лівобічний кохлеоневрит. Сенсоневральна приглухуватість Іст. зліва. Викривлення носової перетинки вправо І-ІІ ст. Гребінь носової перетинки зліва. Виразкова хвороба ДПК, стадія ремісії. Міопія обох очей. Хронічна вертоброгення люмбалгія з помірним больовим та м`язово-тонічним синдромом на тлі ОХЗ та спондильозу поперековокризового відділу хребта, протрузії L4-L-5, кили L5-S-1 (а.с. 29, т. 1).
У період з 09.11.2022 по 23.11.2022, з 23.11.2022 по 26.12.2022 позивач перебував на стаціонарному лікуванні в КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР. Діагноз: емоційно-лабільний розлад органічного походження. F06.6. Супутні: стан після МВТ (28.04; 27.07; 14.08.2022) ЗЧМТ, струс головного мозку, енцефалопатія складного генезу (післятравматична, дисциркуляторна) з помірним пефалгічним, лікворно-гіпертензивним, астено-вегетативним синдромом. Хв. вертеброгенна цервіко-торокалгія, люмбоішалгія на ОХЗу хребта, грижі С5-С6; протрузій дисків Th2-Th3, L4-L-5 грижі дисків L5-S1 з помірним больовим синдромом. ГХ 2 ст. внаслідок ЧМТ (14.08.2022) ризик 3 СН0 ст. Лівобічна хронічна сенсоневральна приглухуватість (а.с. 31-32, т. 1).
У період з 26.12.2022 по 10.01.2023 позивач перебував на стаціонарному лікуванні в КП «Дніпропетровський обласний госпіталь ветеранів війни» ДОР. Діагноз: мінно-вибухова травма (28.04.22, 27.07.22, 18.08.22), ЗЧМТ, струс головного мозку. Хронічна енцефаломатія складного генезу (посттравматична, дисциркулярна) з помірним цефалгічним, лікворно-гіпертензивним синдромом, астено-вегетативний синдром (а.с. 33, т. 1).
У період з 10.01.2023 по 24.01.2023 позивач перебував на стаціонарному лікуванні в КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова» ДОР. Діагноз: органічний емоційно-лабільний розлад на тлі органічних змін головного мозку за даними МРТ (вогнища гліозу в лобових ділянках та паравентрикулярно, ймовірно судинного генезу). F06.06. Супутний діагноз: стійкі наслідки перенесених ЗЧМТ, контузій головного мозку внаслідок МВТ, з вираженим цефалгічним, вестибулоатактичним, астено-невротичним синдромом та дизсомнією. Наслідки акубаротравми. Хронічний лівобічний кохлеоневрит. Сенсоневральна приглухуватість Іст. зліва. Викривлення носової перетинки вправо І-ІІ ст. Гребінь носової перетинки зліва. Виразкова хвороба ДПК, стадія ремісії. Міопія обох очей. Хронічна вертоброгення люмбалгія з помірним больовим та м`язово-тонічним синдромом на тлі ОХЗ та спондильозу поперековокризового відділу хребта, протрузії L4-L-5, кили L5-S-1 (а.с. 34, т. 1).
У період з 24.01.2023 по 17.07.2023 позивач перебував на стаціонарному лікуванні у військово-клінічному центрі СР (Військова частина НОМЕР_3 ). Діагноз: наслідки перенесених закритих черепно-мозкових травм, контузій головного мозку внаслідок мінно-вибухових травм (28.04.2022), у вигляді посттравматичної епілепсії з частими судомними нападами (24.01.2023, 31.01.2023, 01.02.2023, 21.04.2026, 26.04.2023, 28.04.2023) (а.с. 23, т. 1).
У період з 28.07.2023 по 11.08.2023 позивач перебував на стаціонарному лікуванні в КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова» ДОР. Діагноз: органічний емоційно-лабільний (астенічний) розлад. Супутній діагноз: стійкі наслідки перенесених ЗЧМТ, контузій головного мозку внаслідок МВТ, з вираженим цефалгічним, вестибуло-атактичним, астено-невротичним синдромом та дизсомнією. Енцефалопатія ІІ ст. складного генезу (судинна, пострапвматична) з помірним цефалгічним, вестибуло-атактичним, астено-невротичним, лікворно-гіпертензивним синдромом (а.с. 100, т. 1).
У період з 23.08.2023 по 08.09.2023 позивач перебував на стаціонарному лікуванні в КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова» ДОР. Діагноз: стійкі наслідки перенесених ЗЧМТ, контузій головного мозку, внаслідок МВТ у вигляді вираженого цефалгічного, помірного вестибуло-атактичного, помірного астено-невротичного, лікворно-гіпертензивного синдромів.
Військова частина НОМЕР_2 листом від 20.07.2023 № 2255 «Щодо розгляду рапорту» повідомила позивачеві, що військовою частиною висновок лікарняного закладу або військово-лікарської комісії про продовження лікування понад чотири місяці не отримано. Військовою частиною НОМЕР_2 від закладів охорони здоров`я, зокрема від Військової частини НОМЕР_3 , відомостей та медичних документів про проходження стаціонарного лікування, у т.ч. продовження лікування, що серед іншого підтверджували би причинний зв`язок поранення та лікування, у встановленому порядку не отримувалось.
Позивач повторно звернувся до Військової частини НОМЕР_2 із рапортом щодо виплати грошового забезпечення.
Листом Військової частини НОМЕР_2 від 01.08.2023 за № 2352 «Щодо розгляду рапорту» повідомлено позивача, що до рапорту не долучено належним чином засвідчених копій медичних документів, що підтверджують проходження позивачем стаціонарного лікування по пораненню, періодів такого стаціонарного лікування по пораненню, періодів такого стаціонарного лікування, причинно-наслідковий зв`язок проходження лікування із пораненням, що унеможливлюють належне опрацювання документів та прийняття рішення, відповідно до вимог чинного законодавства. Відповідно до виписного епікризу № 856 із медичної карти стаціонарного хворого нейрохірургічного відділення Військової частини НОМЕР_3 від 17.07.2023, на підставі статті 75-А графи ІІ розкладу хвороб визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, виписано в частину для реалізації рішення ВЛК.
Позивач вважає, що військова частини допустили протиправну бездіяльність щодо нарахування та виплати йому належних сум винагороди за час перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Щодо зауважень позивача в частині сплати апелянтом судового збору, суд зазначає, що згідно з пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору встановлюється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору, що підлягає сплаті, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Суд зазначає, що позовну заяву було подано у 2023 році.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2023 року - 2 684 грн 00 коп.
Таким чином, розмір судового збору, що підлягав сплаті за подання апеляційної скарги, становить 1 610 грн 40 коп. (2 684 грн 00 коп. х 0,4 х 150%).
Враховуючи, що апелянтом подано апеляційну скаргу через систему «Електронний суд», до такої апеляційної скарги застосовуються приписи частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якої при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, отже сума судового збору становить 1 288 грн 32 коп. (1 610 грн 40 коп. х 0,8).
Апелянтом до апеляційної скаргу було долучено копію платіжної інструкції на суму 1 288 грн 32 коп., що в повній мірі відповідає приписам процесуального закону.
Наведений представником позивача розмір судового збору не відповідає приписам Закону України «Про судовий збір». Більш того представник, зазначаючи про те, що апелянт має сплатити дві вимоги немайнового характеру, взагалі не обґрунтовує свою позицію, натомість з оскаржуваного рішення чітко вбачається, що судом було задоволено одну вимогу немайнового характеру.
Відтак зауваження представника позивача є неприйнятними.
Щодо суті спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до п. 1-1 постанови Кабінетом Міністрів України від 28.02.2022 № 168 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (отримання позивачем поранення), на період воєнного стану: військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка», виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії;
З аналізу наведених положень постанови уряду вбачається, що право на виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень, мають військовослужбовці, які перебувають у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Наявні в матеріалах справи докази в повній мірі підтверджують право позивача на виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень, оскільки у спірний період позивач перебував на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини.
Доводи відповідача про те, що підстав для виплати позивачу додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень у Військової частини НОМЕР_2 не було, так як вибуття на лікування було повторним та не пов`язаним з пораненням, спростовуються змістом долучених до матеріалів справи медичних виписок.
Крім того не є слушними зауваження апелянта про те, що з 08.01.2023 не було підстав для виплати грошового забезпечення, оскільки позивачем не було пройдено ВЛК, яким би було визначено потребу позивача у подальшому лікуванні та в командира Військової частини НОМЕР_2 не було підстав для прийняття рішення про продовження перебування позивача в лікувальних закладах, яке дає право нарахування та виплату грошового забезпечення.
Колегія суддів у даному випадку зазначає, що абзац 2 пункту 9 розділу І Порядку № 260 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначав, що грошове забезпечення за останніми займаними посадами виплачується за період звільнення від виконання службових обов`язків у зв`язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою (відпустці за станом здоров`я), але не більше чотирьох місяців із дня вибуття з військової частини (крім випадків, передбачених чинним законодавством України, більш тривалих строків перебування на лікуванні).
Грошове забезпечення після чотирьох місяців безперервного перебування на лікуванні в лікарняних закладах виплачується на підставі висновку лікарняного закладу (військово-лікарської комісії), рішення командира військової частини про продовження перебування в лікарняних закладах та відповідно до вимог чинного законодавства (абзац 3 пункту 9 розділу І Порядку № 260).
Як було встановлено Верховним судом у цій справі, чотирьохмісячний строк безперервного перебування на стаціонарному лікуванні ОСОБА_1 закінчився 08.01.2023, але 10.01.2023 він був виписаний з ДП «Дніпропетровський обласний госпіталь ветеранів війни» Дніпропетровської обласної ради та у виписці із медичної карти стаціонарного хворого № 2926 від 10.01.2023 міститься медичний висновок лікарняного закладу про стан позивача (стан середньої тяжкості) та необхідність продовження лікування: «Направляється на лікування в психо-неврологічне відділення ОКЛ Мечникова».
Верховний суд, направляючи справу на новий розгляд, зауважив, що суди попередніх інстанцій, вирішуючи питання про наявність/відсутність висновку ВЛК про потребу в лікуванні, не дослідили: чим є висновок ВЛК в розумінні Положення та абзацу 3 пункту 9 розділу І Порядку № 260, і чи направлення, викладене у виписці із медичної картки стаціонарного хворого № 2926 від 10.01.2023, є висновком ВЛК про потребу в лікуванні в розумінні абзацу 3 пункту 9 розділу І Порядку № 260.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що Наказом Міністерства оборони № 23 від 15.01.2025 внесено зміни до Порядку № 260, у пункті 9 розділу I: в абзаці третьому слова «лікарняного закладу (військово-лікарської комісії)» замінено словами «військово-лікарської комісії».
В новій редакції абзац 3 пункту 9 розділу І Порядку № 260 має такий зміст: «грошове забезпечення після чотирьох місяців безперервного перебування на лікуванні в лікарняних закладах виплачується на підставі висновку військово-лікарської комісії, рішення командира військової частини про продовження перебування в лікарняних закладах та відповідно до вимог чинного законодавства».
Враховуючи, що на час виникнення спірних правовідносин абзац 3 пункту 9 розділу І Порядку № 260 визначав, що грошове забезпечення після чотирьох місяців безперервного перебування на лікуванні в лікарняних закладах виплачується на підставі висновку лікарняного закладу, суд апеляційної інстанції вважає, що виписка із медичної картки стаціонарного хворого № 2926 від 10.01.2023 про необхідність продовження лікування є за своєю правовою природою висновком лікарняного закладу, а тому на час виникнення спірних правовідносин у позивача було наявне право на виплату додаткової винагороди.
З огляду на наведене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправну бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини.
Рішення суду першої інстанції ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року в адміністративній справі № 160/20252/23 залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з 25 серпня 2026 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених статтею 328 КАС України.
Повна постанова складена 25 серпня 2026 року.
Головуючий - суддя О.В. Головко
суддя Я.В. Семененко
суддя І.Ю. Добродняк