УХВАЛА
про відкриття касаційного провадження
25 серпня 2026 року
м. Київ
справа №280/735/26
адміністративне провадження №К/990/27400/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А., суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11.06.2026 у справі №280/735/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати доходу за затримку строків виплати пенсії,
УСТАНОВИВ:
У січні 2026 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Запорізькій області), в якому просив:
поновити пропущений строк звернення до суду щодо позовної вимоги про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходу за затримку строків виплати пенсії за затримку строків виплати пенсії у сумі 363145,53 грн за період з 07.10.2009 по 31.07.2024;
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати позивачу компенсації втрати доходу за затримку строків виплати пенсії в сумі 363145,53 грн за період з 07.10.2009 по 31.07.2024;
зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати доходу за затримку строків виплати пенсії в сумі 363145,53 грн за період з 07.10.2009 по 31.07.2024;
відповідно до пункту 1 частини другої статті 371 КАС України, допустити негайне виконання рішення суду в повному обсязі заявлених позовних вимог;
зобов`язати відповідача в 14-денний термін надати до суду звіт про виконання судового рішення, зверненого до негайного виконання.
Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 12.03.2026 позов задовольнив.
Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 11.06.2026 апеляційну скаргу відповідача задовольнив частково, рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив частково. Визнав протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Запорізькій області щодо не проведення нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії у сумі 363145,53 грн, нарахованої на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.03.2024 у справі №280/8378/23 за період з 10.05.2024 по 24.08.2024 включно. Зобов`язав ГУ ПФУ в Запорізькій області нарахувати позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії у сумі 363145,53 грн, нарахованої на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.03.2024 у справі №280/8378/23 за період з 07.10.2009 по 31.07.2024, обраховуючи суму компенсації за період затримки виплати пенсії із 10.05.2024 по 24.08.2024 включно.
Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач оскаржив її у касаційному порядку, просив скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Верховний Суд ухвалою від 23.06.2026 касаційну скаргу позивача залишив без руху, надав скаржникові строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду: документа про сплату судового збору або надати додаткові докази щодо підтвердження сум отриманих доходів за 2025 рік; уточненої касаційної скарги, конкретизувавши підстави касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України у взаємозв`язку із пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України з їх належним обґрунтуванням.
24.06.2026 до Верховного Суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, в якій скаржник, зокрема, просив уточнити розмір судового збору, відстрочити сплату судового збору і як на підставу зазначав підпункт 1 пункт 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-IV (далі - Закон №3674-IV) та зазначав, що на даний час знаходиться у скрутному матеріальному становищі, і розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік.
Верховний Суд ухвалою від 29.06.2026 продовжив ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 23.06.2026, на десять днів з моменту отримання ухвали.
30.06.2026 скаржник звернувся до Верховного Суду через систему «Електронний суд» із заявою про усунення недоліків скарги, в якій уточнює підстави касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції. Тобто, в цій частині вимоги ухвали Верховного Суду від 23.06.2026 скаржником виконано.
Водночас, скаржник так і не усунув недолік, який став однією з підстав для залишення без руху касаційної скарги, а саме, не надав до суду документ про сплату судового збору у розмірі, визначеному статтею 4 Закону України «Про судовий збір», або додаткових доказів щодо підтвердження сум отриманих доходів за 2025 рік, тому Верховний Суд ухвалою від 06.08.2026 продовжив скаржнику строк на усунення недоліків скарги.
07.08.2026 через «Електронний суд» від позивача надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено довідку з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Дослідивши зміст касаційної скарги та заяв про усунення недоліків скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.
Касаційну скаргу позивачем було подано без сплати судового збору, разом з тим скаржником було заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.
За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
При цьому, відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1)розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги мотивовано тим, що позивачу 97 років, він не працює та не отримує пенсію, предметом позову є захист соціальних прав позивача, до того ж розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік. Службою національного страхування Ізраїлю позивачу, як незаможному громадянину, який не має доходів, виплачується мінімальна допомога, яка не є доходом та звільнена від податку.
На підтвердження цих фактів, скаржником до касаційної скарги та заяв про усунення недоліків скарги додано відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з січня 2022 по листопад 2025 року станом на 17.01.2026, відповідно до яких, у вказаний період у позивача відсутній будь-який дохід, відомості національного страхування («БІТУАХ ЛЕУМІ»), відповідно до яких, позивач зареєстрований як непрацююча особа, яка не має доходу, починаючи з 01.07.2018, а також довідку з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, відповідно до якої відомості про ОСОБА_1 в цьому реєстрі відсутні.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору.
Розгляд справи в суді першої інстанції здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини першої та четвертої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
За правилами пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Як на підставу касаційного оскарження позивач посилається на положення пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України.
На обґрунтування цієї підстави позивач зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував статтю 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), статті 1, 2, 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-III (далі - Закон №2050-III) без урахування висновків Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2020, сформульованих у справі №815/1226/18 та Верховного Суду, викладених в постановах від 15.10.2020 у справі №240/11882/19, від 30.07.2020 у справі №461/5775/16, від 30.07.2020 у справі №802/798/18, від 22.06.2018 у справі №810/1092/17, від 08.11.2021 у справі №460/8138/20 щодо обчислення компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії.
У касаційній скарзі скаржник окрім наведеного покликається на підпункти «а», «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України і зауважує, що ця справа має значний суспільний інтерес, з огляду на те, що стосується соціального забезпечення значного числа пенсіонерів, в тому числі тих, які проживають за кордоном, та має для нього виняткове значення, оскільки стосується захисту порушеного з 1996 року права на отримання пенсії та враховуючи п`ятирічний строк його звернень до адміністративного суду.
Наведені скаржником аргументи потребують ретельної перевірки та вивчення матеріалів справи, чого не можна виконати на стадії відкриття касаційного провадження, тому проаналізувавши підстави на яких подано касаційну скаргу у цій справі, колегія суддів вважає за необхідне здійснити касаційний перегляд судових рішень попередніх інстанцій у цій справі.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Перешкоди для прийняття касаційної скарги до провадження Верховним Судом та відкриття касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 328, 330, 334 КАС України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задовольнити.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11.06.2026 у справі №280/735/26.
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11.06.2026 у справі №280/735/26.
Витребувати із Запорізького окружного адміністративного суду справу №280/735/26.
Надіслати учасникам справи копії цієї ухвали разом із копіями касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не оскаржується.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб