ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 280/735/26
адміністративне провадження № К/990/27400/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А., суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11.06.2026 (колегія суддів у складі: головуючого судді Лукманової О.М., суддів Божко Л.А., Дурасової Ю.В.) у справі №280/735/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати доходу за затримку строків виплати пенсії.
I. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
1. У січні 2026 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач, Управління, орган Пенсійного фонду), в якому просив:
1) поновити пропущений строк звернення до суду щодо позовної вимоги про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходу за затримку строків виплати пенсії у сумі 363145,53 грн за період з 07.10.2009 по 31.07.2024;
2) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати позивачу компенсації втрати доходу за затримку строків виплати пенсії в сумі 363145,53 грн за період з 07.10.2009 по 31.07.2024;
3) зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати доходу за затримку строків виплати пенсії в сумі 363145,53 грн за період з 07.10.2009 по 31.07.2024;
4) допустити негайне виконання рішення суду в повному обсязі заявлених позовних вимог відповідно до пункту 1 частини другої статті 371 КАС України;
5) зобов`язати відповідача в 14-денний термін надати до суду звіт про виконання судового рішення, зверненого до негайного виконання.
2. На обґрунтування клопотання про поновлення строку звернення до суду позивач зазначив, що поважність причин пропуску строку звернення до суду зумовлена, зокрема, триваючим характером правопорушення та намаганням позивача врегулювати з відповідачем спірні правовідносини шляхом звернень до відповідача, Державної виконавчої служби та суду, однак такі не призвели до відновлення порушеного права, що призвело до необхідності звернутися до суду із даною позовною заявою.
3. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про те, що на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.03.2024 у справі №280/8378/23 відповідач здійснив перерахунок пенсії позивачу відповідно до норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та 22.08.2024 виплатив заборгованість по пенсії в сумі 363145,53 грн за період з 07.10.2009 по 31.07.2024. Однак, в порушення статті 46 Закону №1058-ІV відповідач не нарахував і не виплатив позивачу компенсацію втрати частини доходу за затримку строків виплати пенсії в сумі 363145,53 грн за період з 07.10.2009 по 31.07.2024.
4. Позивач посилається на те, що його неодноразові звернення до органу Пенсійного фонду з питання нарахування і виплати компенсації втрати доходу відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-ІІІ (далі - Закон №2050-ІІІ, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) залишені без задоволення, з посиланням на відсутність законних підстав.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Суди попередніх інстанцій встановили, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, який з 02.12.1996 постійно проживає в Ізраїлі, що підтверджується копією паспорту громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 від 02.03.2021, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV.
6. Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 13.03.2024 у справі №280/8378/23 визнав протиправними дії Управлення щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії за віком, починаючи з 07.10.2009 та зобов`язав Управління здійснювати нарахування і виплату пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 07.10.2009, у встановленому законом розмірі, на рівних з іншими громадянами України умовах, відповідно до норм Закону №1058-ІV, з урахуванням змін у пенсійному законодавстві, як непрацюючому пенсіонеру та дитині війни, з урахуванням повного страхового стажу 42 роки, із застосуванням усіх підвищень, надбавок та доплат, передбачених пенсійним законодавством України на момент проведення перерахунку пенсії, на підставі документів, які перебувають у пенсійній справі та додатково представлених документів про заробітну плату та загальний трудовий стаж, з виплатою заборгованості за пенсією після її перерахунку.
7. Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 09.05.2024 змінив рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.03.2024 у справі №280/8378/23, виключивши з резолютивної частини рішення суду вказівку на те, що перерахунок пенсії ОСОБА_1 повинен бути здійснений з урахуванням наявності в нього 42 років страхового стажу.
8. На виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.03.2024 у справі №280/8378/23 орган Пенсійного фонду здійснив нарахування ОСОБА_1 пенсії, починаючи з 07.10.2009, в результаті чого сума нарахованого боргу за вказаним рішенням склала 363145,53 грн, що підтверджується протоколом індивідуального перерахунку за період з 01.09.2009 по 31.07.2024 та довідкою про розмір призначеної та фактично отриманої пенсії від 18.07.2024.
9. Сума боргу у розмірі 363145,53 грн була виплачена на банківський рахунок ОСОБА_1 у серпні 2024 року, що підтверджується витягом з відомості на зарахування пенсії та грошової допомоги в АТ «Ощадбанк» за період з 04.08.2024 по 25.08.2024.
10. Управління листами від 07.08.2024 №13788-13415/К-02/8-0800/24, від 12.01.2026 №0800-0202-8/2972 роз`яснило позивачу про відсутність підстав для виплати йому компенсації втрати частини доходів, оскільки зобов`язань щодо перерахунку пенсії з нарахуванням компенсації втрати частини доходів рішенням суду у справі №280/8378/23 не було покладено на орган Пенсійного фонду.
11. Суди також встановили, що орган Пенсійного фонду України за період з 04.08.2024 по 25.08.2024 перерахував позивачу суму 363145,53 грн.
12. Згідно довідки про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії ОСОБА_1 з жовтня 2009 року по липень 2024 року розмір пенсії складає 363145,53 грн.
13. Вважаючи, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо невиплати компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати позивачу пенсії, позивач звернувся до суду.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Запорізький окружний адміністративний суд ухвалою від 05.02.2026 поновив позивачу строк звернення до суду з цим позовом.
Суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість підстав пропуску позивачем строку звернення до суду.
15. Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 12.03.2026 позов задовольнив.
16. Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку що факт виплати пенсії на виконання рішення суду одним платежем не позбавляє позивача права на отримання компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати позивачу пенсії, оскільки відповідне нарахування пенсії, право на отримання якої позивачем підтверджено рішенням суду, мало здійснюватися у період, визначений відповідним рішенням суду. Суд вважав, що ОСОБА_1 набув право на виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії з 07.10.2009 та дійшов висновку про протиправну бездіяльність органу Пенсійного фонду щодо не проведення нарахування і виплату позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії у сумі 363145,53 грн, нарахованої на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.03.2024 у справі №280/8378/23 за період з 07.10.2009 по 31.07.2024.
17. Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 11.06.2026 апеляційну скаргу відповідача задовольнив частково, скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив частково. Визнав протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії у сумі 363145,53 грн, нарахованої на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.03.2024 у справі №280/8378/23 за період з 10.05.2024 по 24.08.2024 включно. Зобов`язав відповідача нарахувати позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії у сумі 363145,53 грн, нарахованої на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.03.2024 у справі №280/8378/23 за період з 07.10.2009 по 31.07.2024, обраховуючи суму компенсації за період затримки виплати пенсії із 10.05.2024 по 24.08.2024 включно.
18. Суд апеляційної інстанції, ухвалюючи рішення, виходив з того, що суд першої інстанції не вірно визначив період компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, оскільки рішенням суду від 13.03.2024 у справі №280/8378/23 не було встановлено обов`язку органу Пенсійного фонду виплатити разом з пенсією компенсацію втрати доходів.
Суд апеляційної інстанції вважав, що період компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії у розмірі 63145,53 грн слід рахувати з 10.05.2024 по 24.08.2024 включно.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ
19. Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач оскаржив її у касаційному порядку, просив скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
20. Підставою касаційного оскарження судових рішень попередніх інстанцій, позивач визначає положення пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, яка передбачає неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
На обґрунтування цієї підстави позивач зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував положення статті 46 Закону №1058-IV, статей 1-3 Закону №2050-III без урахування висновків Великої Палати Верховного Суду, сформульованих у постанові від 20.05.2020 у справі №815/1226/18 та Верховного Суду, викладених в постановах від 15.10.2020 у справі №240/11882/19, від 30.07.2020 у справі №461/5775/16, від 30.07.2020 у справі №802/798/18, від 22.06.2018 у справі №810/1092/17, від 08.11.2021 у справі №460/8138/20 щодо обчислення компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії.
21. Позивач доводить, що суд апеляційної інстанції не врахував наявність в нього права на компенсацію втрати частини доходів за весь період, за який йому було нараховано і виплачено пенсію за рішенням суду, незалежно від того, коли це рішення набрало законної сили. Позивач стверджує про наявність в нього права на отримання компенсації втрати доходу за затримку строків виплати пенсії в сумі 363145,53 грн за період з 07.10.2009 по 31.07.2024, нарахованої на виконання рішення суду у справі №280/8378/23 за весь період затримки строків виплати пенсії.
22. Окрім наведеного, скаржник у касаційній скарзі покликається на підпункти «а», «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України і зауважує, що ця справа має значний суспільний інтерес, з огляду на те, що стосується соціального забезпечення значного числа пенсіонерів, в тому числі тих, які проживають за кордоном, та має для нього виняткове значення, оскільки стосується захисту порушеного з 1996 року права на отримання пенсії та враховуючи п`ятирічний строк його звернень до адміністративного суду.
23. Відповідач відзив на касаційну скаргу в строк, встановлений Судом, не надав, що не перешкоджає її розгляду.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
24. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, виходить з такого.
25. КАС України є загальним законом, яким врегульовані строки звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
26. Стаття 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
27. Відповідно до частин першої, другої і третьої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
28. Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. Водночас, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
29. Наслідки пропуску строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, згідно із частиною третьою якої, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
30. Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
31. Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, зумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків спричинено досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
32. Конституційний Суд України в Рішенні від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначив, що держава за допомогою встановлення відповідних процесуальних строків, може обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
33. При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття, "дізналася" та "повинна була дізнатись" про порушення права.
Зокрема, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї немає перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема у постановах від 21.02.2020 у справі № 340/1019/19, від 02.04.2024 у справі №560/8194/20.
34. Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом №2050-ІІІ, який не визначає спеціальних строків для звернення до суду.
35. Відповідно до статей 1-4 цього Закону підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
36. З метою реалізації Закону №2050-ІІІ Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21.02.2001 №159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок №159, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), положення якого фактично відтворюють положення Закону №2050-ІІІ, конкретизують підстави та механізм виплати компенсації.
Відповідно до пункту 4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
37. Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 02.04.2024 у справі №560/8194/20 дійшов висновку, що умовами для виплати суми компенсації у справі, що розглядається, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів - пенсії та нарахування доходів (у тому числі, за рішенням суду). А виплата компенсації втрати частини доходів повинна здійснюватися у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості.
При цьому норми Закону №2050-ІІІ і Порядку №159 не покладають на особу, якій несвоєчасно виплатили компенсацію втрати частини доходів, обов`язку додатково звертатися до органу Пенсійного фонду України за виплатою такої компенсації.
38. Аналіз норм статей 1, 2, 4 Закону № 2050-ІІІ і Порядку №159 свідчить, що ними фактично встановлено (визначено) обов`язок відповідного підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання (у цьому випадку - органу Пенсійного фонду України) у разі порушення встановлених строків виплати доходу (в тому числі пенсії) громадянам провести їх компенсацію (нарахувати та виплатити) у добровільному порядку в тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості з перерахованої пенсії.
Відмова відповідача у виплаті компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розумінні статті 7 Закону №2050-ІІІ не обов`язково має висловлюватися через ухвалення окремого акта індивідуальної дії, оскільки це не передбачено законодавством.
39. Зазначену норму варто тлумачити у її системному зв`язку з нормами статей 2-4 Закону №2050-ІІІ, які визначають, що компенсація втрати частини доходів через порушення строку їх виплати повинна нараховуватись, у цій справі органами Пенсійного фонду України, у місяці, в якому проведено виплату заборгованості. Відповідно невиплата компенсації у вказаний період свідчить про відмову виплатити таку згідно із Законом №2050-ІІІ і не потребує оформлення відмови окремим рішенням.
40. Вчинення ж відповідачем активної дії, що проявляється, зокрема, у наданні листа-відповіді на звернення особи щодо виплати належних їй сум компенсації, слід розглядати лише як додаткову форму повідомлення про відмову.
41. Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 02.04.2024 у справі №560/8194/20 відступив від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.06.2021 у справі №240/186/20, від 17.11.2021 у справі №460/4188/20, від 27.07.2022 у справі №460/783/20, від 11.05.2023 №460/786/20 про застосування строків звернення до суду з адміністративним позовом у правовідносинах щодо компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їхньої виплати відповідно до Закону №2050-ІІІ та сформулював такі висновки:
а) у спорах цієї категорії справ суди повинні застосовувати шестимісячний строк звернення до суду з позовом, визначений частиною першою статті 122 КАС України, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів;
б) нарахування і виплата компенсації втрати частини доходів у випадку порушення строку їх виплати зокрема і пенсії, проводиться у чітко визначений Законом № 2050-ІІІ строк - у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Тому особі, права якої порушені невиконанням обов`язку нарахувати і виплатити компенсацію втрати частини доходів у випадку порушення строків їх виплати, достовірно відомо про час та розмір виплаченої заборгованості. При цьому така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про розмір належної до виплати компенсації, порядок її нарахування і підстави виплати/невиплати;
в) з першого дня наступного місяця після отримання заборгованості з виплати пенсії за попередні періоди особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів і з цього дня починається перебіг шестимісячного строку звернення з позовом до суду. Звернення до суду з позовом про нарахування і виплату компенсації втрати частини доходів після закінчення цього строку є підставою, передбаченою пунктом 8 частини першої статті 240, для залишення позовної заяви без розгляду;
г) отримання листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на заяву не змінює час, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить про час, коли особа почала вчиняти активні дії щодо реалізації свого права на отримання компенсації у позасудовому чи судовому порядку. Відповідно з вказаної дати не може розпочинатись відлік строку звернення з позовом до суду.
42. Такий підхід відповідає висновкам Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеним у постанові від 31.03.2023 у справі № 240/12017/19 щодо порядку обчислення строків звернення до суду в спорах про перерахунок пенсій.
43. У справі, яка розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що на виконання рішення суду позивачу проведено перерахунок пенсії за період із 07.10.2009 по 31.07.2024, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 363145,53 грн. Заборгованість була виплачена шляхом перерахування на поточний рахунок позивача в період з 10.05.2024 по 24.08.2024. Проте з позовом про зобов`язання нарахувати та виплатити компенсацію частини втрачених доходів у зв`язку з несвоєчасною виплатою пенсії позивач звернувся у січні 2026 року.
44. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції і задовольнивши позов в частині вимог за період з 10.05.2024 по 24.08.2024 включно, не вирішив питання щодо решти позовних вимог за період з 07.10.2009 по 10.05.2024, не дослідив зібрані у справі докази щодо цієї частини позовних вимог, у такий спосіб унеможливив касаційний перегляд справи в цій частині вимог.
45. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 328 цього Кодексу.
46. Враховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги і скасування постанови суду апеляційної інстанції з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11.06.2026 у справі №280/735/26 скасувати і направити справу №280/735/26 на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб