ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.08.2026 м. Дніпро Справа № 904/2438/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Віннікова С.В. (доповідач)
суддів: Андрейчука Л.В., Висоцького А.М.
секретар судового засідання: Мошинець Ю.О.
за участю представників сторін:
від позивача: представник не з`явився;
від відповідача: представник не з`явився;
від скаржника: Бабченко О.П.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2026 (суддя Васильєв О.Ю., повний текст ухвали підписаний 28.04.2026) у справі №904/2438/24,
за позовом Дніпропетровського обласного центру зайнятості населення
до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області
про стягнення 17 074,20 грн,
за участю Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці
В С Т А Н О В И В:
Короткий зміст рішення та заяви
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.2024 у справі №904/2438/24 позовні вимоги задоволено, стягнуто з відповідача Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на користь позивача - Дніпропетровського обласного центру зайнятості населення: 17 074,20 грн на відшкодування виплаченої допомоги по безробіттю та 3 028,00грн витрат по сплаті судового збору
03.02.2025 на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.2024 та постанови Центрального апеляційного господарського суду, яка набрала законної сили 27.01.2025 видано наказ.
22.04.2026 через підсистему «Електронний суд» надійшла заява Дніпропетровського обласного центру зайнятості населення про заміну боржника його правонаступником в порядку ст. 344 ГПК України.
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та короткий зміст вимог апеляційних скарг
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2026 у справі №904/2438/24 заяву Дніпропетровського обласного центру зайнятості населення про заміну боржника його правонаступником задоволено. Замінено боржника Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області, на його правонаступника Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці.
Не погодившись із зазначеною ухвалою до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, в якій просить ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2026 у справі №904/2438/24 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви Дніпропетровського обласного центру зайнятості про заміну сторони виконавчого провадження відмовити в повному обсязі.
Узагальнені доводи Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, який подав апеляційну скаргу
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що оскаржувана ухвала прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Скаржник вказує, що згідно з постановою КМУ від 12.01.2022 № 14 Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області перебуває в стані припинення з 19.01.2022, відтак процес його ліквідації ще не завершений. При цьому ліквідація є формою припинення юридичної особи, яка здійснюється без переходу прав і обов`язків, а права та обов`язки такої особи остаточно припиняються.
Апелянт наголошує, що сама по собі передача публічно-владних функцій (компетенційне правонаступництво) від одного органу до іншого не тягне за собою автоматичного переходу майнових зобов`язань та деліктної відповідальності. З посиланням на правові висновки Верховного Суду у постанові від 20.09.2024 у справі № 922/4091/20, скаржник зазначає, що процесуальне правонаступництво у майнових спорах можливе лише за умови чіткого визначення в актах КМУ або передавальних актах обов`язку новоствореного органу відповідати за фінансовими зобов`язаннями ліквідованої особи.
Покладання фінансового зобов`язання на орган, який не є правонаступником за майновими правами та обов`язками, порушує статтю 52 ГПК України та принцип правової визначеності, оскільки стягувач не може використовувати механізм заміни сторони для штучного розширення кола боржників за рахунок органів, які не мають виділених бюджетних асигнувань на погашення заборгованості ліквідованих установ. Тому висновки суду першої інстанції про заміну боржника є передчасними.
Крім того, скаржник зазначив, що звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 20 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Узагальнений виклад позиції учасників справи
Дніпропетровський обласний центр зайнятості населення просить ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2026 у справі № 904/2438/24 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
В обґрунтування заперечень проти апеляційної скарги Центр зайнятості зазначає, що відповідно до підпункту 3 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.2022 № 14 та п. 1 Положення № 167 Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці виконує завдання і функції Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, що ліквідується. З огляду на це заявник вважає, що міжрегіональне управління є правонаступником боржника у спірних правовідносинах, а тому висновок суду першої інстанції про наявність підстав для заміни боржника в порядку ст. 334 ГПК України є законним та обґрунтованим.
Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області своїм правом на подання відзиву не скористалось.
Рух справи в суді апеляційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Віннікова С.В., (доповідач), суддів: Андрейчука Л.В., Висоцького А.М.
Разом з тим, в апеляційній скарзі скаржник просить поновити йому строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2026 у справі № 904/2438/24.
З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 15.07.2026 здійснено запит матеріалів справи №904/2438/24 із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.
20.07.2026 матеріали справи №904/2438/24 надійшли до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою від 27.07.2026 апеляційну скаргу Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2026 у справі №904/2438/24 залишено без руху. Скаржнику надано 10 днів з дня вручення ухвали усунути недоліки апеляційної скарги, а саме подати до апеляційного суду заяву/клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги з відповідними доказами та обґрунтуванням інших причин такого пропуску.
Через підсистему "Електронний суд" 06.08.2026 від Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою від 12.08.2026 поновлено Південно-Східному міжрегіональному управлінню Державної служби з питань праці строк на апеляційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2026 у справі №904/2438/24. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 26.08.2026.
У судове засідання 26.08.2026 з`явився представник скаржника, який підтримав доводи апеляційних скарги, просив їх задовольнити.
Інші сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
У судовому засіданні 26.08.2026 колегією суддів оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Встановлені судом обставини справи
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України Деякі питання територіальних органів Державної служби з питань праці від 12.01.2022 р № 14 Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області ліквідовано як юридичну особу публічного права територіальні органи Державної служби з питань праці, зокрема, Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області. Натомість, відповідно до пункту 2 цієї постанови утворено як юридичні особи публічного права міжрегіональні територіальні органи Державної служби з питань праці.
Підпунктом 3 пункту 3 постанови КМУ від 12 січня 2022 року № 14 визначено, що міжрегіональні територіальні органи Державної служби з питань праці, що утворюються згідно з пунктом 2 цієї постанови, виконують завдання і функції територіальних органів Державної служби з питань праці, які ліквідуються згідно з пунктом 1, отже: Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці виконує завдання і функції Управління Держпраці у Кіровоградській області, Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, Головного управління Держпраці у Запорізькій області.
Згідно з п.1 Положення про Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 23.09.2022 №167 (далі за текстом Положення №167) східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці (далі - Міжрегіональне управління) є територіальним органом Державної служби України з питань праці (далі - Держпраці), що їй підпорядковується.
Отже, Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці є правонаступником Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області.
Згідно з ч. 1 ст. 52 ГПК України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до ч. 5 ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 334 ГПК України передбачено, що в разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Згідно до ч. 5 ст. 334 ГПК України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Таким чином, суд, згідно з положеннями ст. 334 ГПК України, провів заміну боржника у справі №904/2438/24 а саме: Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області, (код ЄДРПОУ 39788766) на Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці (код ЄДРПОУ 44729283).
За наслідками розгляду позову Господарським судом Дніпропетровської області прийнято оскаржувану ухвалу у даній справі.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції
Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Розглянувши апеляційну скаргу, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Предметом апеляційного перегляду в цій справі є ухвала місцевого господарського суду про задоволення заяви Дніпропетровського обласного центру зайнятості населення про заміну боржника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на його правонаступника Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці.
Процесуальне правонаступництво регулюється статтею 52 ГПК України. Вказана норма кореспондується зі статтею 334 ГПК України та частиною п`ятою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якими у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
За змістом статті 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.
Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане з переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника.
Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 ГПК України допускається на будь-якій стадії судового провадження, включаючи й стадію виконання судового рішення.
Відповідно до частин першої, другої статті 334 ГПК України у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником; заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь- якій стадії саме виконавчого провадження як юридичного процесу стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни стягувача внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.
Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.
Підставою для заміни сторони виконавчого провадження (стаття 334 ГПК України), тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.
Здійснення правонаступництва є результатом наявності визначеного юридичного складу, тобто сукупності юридичних фактів, необхідних і достатніх для того, щоб отримати відповідний ефект - наступництво в правах та обов`язках. У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва, господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.
Згідно з частинами першою, п`ятою статті 104 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про її припинення.
Правонаступництво юридичної особи має місце у випадку її припинення шляхом реорганізації: злиття, приєднання, поділу, перетворення (ч. 1 ст. 104 ЦК України). У такому разі відбувається одночасне правонаступництво (передання) прав і обов`язків юридичної особи або, іншими словами, одночасне правонаступництво щодо майна, прав і обов`язків юридичної особи (ч. 2 ст. 107 ЦК України). Тому правонаступництво юридичної особи завжди є універсальним, тобто передбачає одночасний перехід до правонаступника за передавальним актом або розподільчим балансом і прав, і обов`язків юридичної особи, яка припиняється шляхом реорганізації.
Натомість ліквідація це форма припинення юридичної особи без переходу її прав та обов`язків у порядку правонаступництва до інших осіб. При ліквідації юридичної особи її права та обов`язки остаточно припиняються.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2022 року № 14 «Деякі питання територіальних органів Державної служби з питань праці» (далі Постанова КМУ № 14) постановлено:
ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань праці за переліком згідно з додатком 1, зокрема Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області;
утворити як юридичні особи публічного права міжрегіональні територіальні органи Державної служби з питань праці згідно з додатком 2, зокрема Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці.
Підпунктом 3 пункту 3 Постанови КМУ № 14 визначено, що міжрегіональні територіальні органи Державної служби з питань праці, що утворюються згідно з пунктом 2 цієї постанови, виконують завдання і функції територіальних органів Державної служби з питань праці, які ліквідуються згідно з пунктом 1.
Суд першої інстанції, задовольняючи заяву про заміну боржника, виходив з того, що оскільки Південно-Східне міжрегіональне управління Держпраці виконує завдання і функції Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, воно є його правонаступником у спірних правовідносинах.
Проте колегія суддів апеляційного господарського суду вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими та передчасними з огляду на наступне.
Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва. Під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень до іншого.
Зокрема, слід розрізняти дві форми публічного правонаступництва:
фактичне (або компетенційне) адміністративне правонаступництво врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень до іншого;
процесуальне публічне правонаступництво можливість заміни судом сторони у справі, коли права та обов`язки перейшли від сторони до іншого суб`єкта владних повноважень.
Ключове значення для правильного вирішення питання про процесуальне правонаступництво має правова природа спірних правовідносин, щодо яких виник спір та ухвалено судове рішення.
У даній справі № 904/2438/24 рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.2024 стягнуто з Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на користь Дніпропетровського обласного центру зайнятості населення 17 074,20 грн на відшкодування виплаченої допомоги по безробіттю та 3 028,00 грн витрат по сплаті судового збору.
Таким чином, предмет спору у цій справі та обов`язок боржника, що випливає із судового рішення, не стосуються реалізації публічно-владних управлінських функцій у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю. Заборгованість виникла у цивільно-правових (майнових) зобов`язаннях щодо відшкодування виплачених коштів допомоги по безробіттю, відтак спір стосується майнових, приватних правовідносин.
Правовий висновок щодо розмежування компетенційного правонаступництва та правонаступництва у майнових зобов`язаннях викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20 вересня 2024 року у справі № 922/4091/20.
Верховний Суд у постанові від 20.09.2024 у справі № 922/4091/20 зазначив, якщо спір виник у відносинах, що не пов`язані з реалізацією суб`єктом владних повноважень його компетенції, підстави для публічного правонаступництва виникають з моменту припинення сторони - суб`єкта владних повноважень (в порядку частини п`ятої статті 104 ЦК України, відповідно до якої юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення).
Також у постанові від 20.09.2024 у справі № 922/4091/20 Верховний Суд наголосив, що для встановлення факту правонаступництва у спорах щодо стягнення коштів виплаченої допомоги по безробіттю визначальним є дослідження обставин: чи стосуються зобов`язання за судовим рішенням публічно-владних функцій; наявності/відсутності запису в ЄДР про остаточне припинення юридичної особи боржника; наявності/відсутності підстав і первинних документів (передавальних актів, розподільчих балансів чи нормативних приписів) щодо переходу саме майнових боргів до новоствореного органу.
Передаючи компетенцію (функції та завдання) від ГУ Держпраці у Дніпропетровській області до Південно-Східного міжрегіонального управління Держпраці за Постановою КМУ №14, Кабінет Міністрів України здійснює функціональне (компетенційне) правонаступництво.
Вказана Постанова КМУ № 14, а також Наказ Держпраці від 23.09.2022 № 167 не містять жодних положень щодо переходу майнових прав, грошових боргів чи деліктних зобов`язань від органів Держпраці, що ліквідовуються, до новостворених міжрегіональних управлінь.
Сама по собі передача публічно-владних функцій не тягне за собою автоматичного переходу майнових зобов`язань та відповідальності за боргами установи, що ліквідовується.
Як вбачається з відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39788766) з 19.01.2022 перебуває в стані припинення, проте запис про його припинення в ЄДР відсутній.
Вказана юридична особа публічного права не є ліквідованою у встановленому законом порядку і не втратила цивільної правоздатності.
Матеріали справи не містять доказів складання та затвердження передавального акта або розподільчого балансу, за якими боргове зобов`язання ГУ Держпраці перед Дніпропетровським обласним центром зайнятості населення у розмірі 17 074,20 грн було б офіційно передано Південно-Східному міжрегіональному управлінню Держпраці.
Покладання фінансового (майнового) зобов`язання на новостворений орган, який не є правонаступником боржника за майновими правами та обов`язками і не має виділених бюджетних асигнувань на погашення заборгованості ліквідованих установ, суперечить приписам статей 52, 334 ГПК України та принципу правової визначеності як елементу верховенства права.
За таких обставин висновок місцевого господарського суду про наявність підстав для заміни боржника у справі є передчасним.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Відповідно до частини першої статті 277 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на викладене, апеляційна скарга Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2026 у справі № 904/2438/24 скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні заяви про заміну боржника.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
У справі «Руїз Торіха проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобовязує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006).
У даній справі Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апелянту було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
З огляду на приписи ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.
Надавши оцінку доводам апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні заяви про заміну боржника.
Суд першої інстанції помилково розцінив передачу завдань і функцій у сфері державного нагляду (контролю) за працею (компетенційне правонаступництво) як підставу для процесуального правонаступництва за майновим борговим зобов`язанням та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для заміни боржника за ст. 52, 334 ГПК України за відсутності доказів переходу майнового боргу за передавальним актом та при наявності боржника у стані припинення в ЄДР.
З урахуванням наведеного, ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2026 у справі № 904/2438/24 підлягає скасуванню повністю з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні заяви Дніпропетровського обласного центру зайнятості населення про заміну боржника його правонаступником у повному обсязі.
Судові витрати
Розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки апелянт звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 20 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір»
Керуючись ст. ст. 269,270, 275, 277, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2026 у справі № 904/2438/24 скасувати.
Прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви Дніпропетровського обласного центру зайнятості населення про заміну боржника його правонаступником відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.
Повна постанова складена та підписана 27.08.2026.
Головуючий суддя С.В. Вінніков
Суддя Л.В. Андрейчук
Суддя А.М. Висоцький