УХВАЛА
27 серпня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/10009/25
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Малашенкової Т.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи - підприємця Лавринця Андрія Євгеновича (далі - ФОП Лавринець А.Є., скаржник)
на рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2026
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2026
у справі за позовом Фізичної особи-підприємця Лавринця Андрія Євгеновича
до відповідача Фізичної особи-підприємця Алісіменка Сергія Олексійовича (далі - ФОП Алісіменко С.О.),
за участю третіх осіб які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1. ОСОБА_1 ;
2. ОСОБА_2 ;
3. ОСОБА_3 ;
4. ОСОБА_4 ,
про стягнення 1 648 254,07 грн,
ВСТАНОВИВ:
ФОП Лавринець А.Є. 12.08.2026 через Електронний суд звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2026 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2026 у справі № 910/10009/25 (повний текст постанови складено 03.08.2026); ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ФОП Лавринця А.Є. до ФОП Алісіменка С.О. задовольнити у повному обсязі; стягнути з ФОП Алісіменка С.О. на користь ФОП Лавринця А.Є. 1 648 254,07 грн, що складається із заборгованості, інфляційних втрат та трьох відсотків річних, заявлених до стягнення у справі № 910/10009/25; стягнути з ФОП Алісіменка С.О. на користь ФОП Лавринця А.Є. судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.2026 для розгляду касаційної скарги у справі № 910/10009/25 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. (головуючої), Бенедисюка І.М., Власова Ю.Л..
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
У касаційній скарзі ФОП Лавринець А.Є. вказує, що касаційна скарга подається з підстав передбачених пунктами 1 та 3 частини другої статті 287 ГПК України, та зазначає, що:
суд першої та апеляційної інстанції застосував положення норм матеріального права, зокрема, статей 3, 213, 241, 528 ЦК України без урахування висновків, викладених в постановах Верховного Суду від 28.02.2018 у справі №761/17097/15-ц, від 07.10.2020 у справі №450/2286/16-ц, від 19.08.2014 у справі 3-59rc14, від 10.04.2019 у справі №390/34/17, від 18.01.2022 у справі №381/1375/20, від 18.03.2021 у справі №910/9525/19, від 10.07.2024 у справі №18/257;
суди першої та апеляційної інстанції всупереч статті 80 ГПК України та без урахування позиції, викладеної в п. 29 постанови КГС ВС від 03.10.2019 у справі №902/271/18, від 06.02.2019 у справі №916/3130/17, від 03.04.2019 у справі №916/317/18, від 26.07.2023 у справі №911/1638/22, не вирішили питання про можливість прийняття відзиву із пропуском встановленого судом процесуального строку на його подання;
відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування частини першої статті 528 ЦК України у правовідносинах, за яких письмова згода боржника на виконання його обов`язку іншою особою відсутня, однак сукупність подальших дій та поведінки боржника об`єктивно свідчить про прийняття ним такого виконання та може розцінюватися як його згода на виконання зобов`язання третьою особою.
Визначені у касаційній скарзі підстави за пунктами 1 та 3 частини другої статті 287 ГПК України не є очевидно неприйнятними.
З огляду на викладене касаційна скарга ФОП Лавринця А.Є. подана із додержанням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України.
Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Підпунктом 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду розмір ставки судового збору складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
Згідно з частиною першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставку судового збору за подання позовної заяви майнового характеру встановлено 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Приписами статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025" (на момент подання позову) прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2025 року визначений у розмірі 3 028,00 грн.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина третя статті 4 Закону України "Про судовий збір").
Як вбачається зі змісту судових рішень з цієї справи, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, ФОП Лавринець А.Є. звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ФОП Алісіменка С.О. про стягнення 1 648 254,07 грн, з яких: 806 968,63 грн сума основного боргу, 667 237,93 грн - сума інфляційних втрат, 171 047,51 грн - 3 % річних (за період з червня 2019 року до липня 2025 року).
Господарський суд міста Києва рішенням від 28.01.2026 у справі № 910/10009/25, яке Північний апеляційний господарський суд постановою від 18.06.2026 залишив без змін, відмовив повністю в задоволенні позовних вимог ФОП Лавринця А.Є. до ФОП Алісіменка С.О. про стягнення 1 648 254,07 грн.
У поданій касаційній скарзі ФОП Лавринець А.Є. просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2026 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2026 у справі № 910/10009/25 повністю.
З огляду на викладене, беручи до уваги те, що сплата судового збору залежить від вимог касаційної скарги, ураховуючи вимоги майнового характеру, подання касаційної скарги в електронній формі через Електронний суд, скаржник у цьому випадку мав сплати судовий збір з урахуванням коефіцієнту 0,8, у сумі 39 558,10 грн (1 648 254,07 грн х 1,5 % х 200% х 0,8).
При цьому, відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Частиною першою статті 6 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу.
Разом з тим Суд звертає увагу на те, що необхідними реквізитами ідентифікації позовної заяви (заяви, скарги), а у цьому випадку касаційної скарги є, зокрема, номер справи у межах якої подається відповідна касаційна скарга.
Скаржником до касаційної скарги, як доказ сплати судового збору, додано квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки № 1.799462109.1 від 12.08.2026 про сплату судового збору у розмірі 49 447,62 грн, де у графі "призначення платежу" зазначено: 101 [номер приховано] 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055) за період серпень 2026 від ФОП Лавринець Андрій Євгенович ч/з Ляхович Василь Анатолійович.
Однак вказана квитанція до платіжної інструкції на переказ готівки № 1.799462109.1 від 12.08.2026 не може бути належним доказом сплати судового збору за подання касаційної скарги у цій справі у встановленому порядку, оскільки у цьому платіжному документі не зазначено номер справи та судові рішення що оскаржуються, що в свою чергу позбавляє Суд можливості ідентифікувати цей платіж як платіж саме у цій справі, а надану платіжну інструкцію вважати належним і допустимим доказом сплати судового збору у цій справі за оскарження цих судових рішень.
А отже, до касаційної скарги у цій справі не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Водночас скаржнику слід звернути увагу на те, що процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, зокрема: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії встановлена Порядком повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити.
З огляду на викладене касаційна скарга ФОП Лавринця А.Є. підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення зазначеного недоліку, шляхом надання документа на підтвердження сплати судового збору за подання касаційної скарги у сумі 39 558,10 грн, який має бути перерахований за реквізитами рахунку для зарахування до Державного бюджету України судового збору за розгляд справ Верховним Судом (Касаційним господарським судом), які розміщені на сайті "Судова влада України" та є актуальними на час вчинення дії, з призначенням платежу: "*;101; _________ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом __________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний господарський суд) (назва суду, де розглядається справа)".
Матеріали з усуненням недоліку касаційної скарги слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в установлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії цих матеріалів іншим учасникам справи, ураховуючи приписи статей 6, 42, 291 ГПК України.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення названого недоліку або не в повному обсязі його усунення протягом установленого строку матиме наслідок повернення касаційної скарги на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України, виходячи з вищенаведеного.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 291, 292, 314 ГПК України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Лавринця Андрія Євгеновича на рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2026 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2026 у справі № 910/10009/25 - залишити без руху.
2. Надати Фізичній особі - підприємцю Лавринцю Андрію Євгеновичу строк для усунення недоліку касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали. Повідомити скаржника про можливість подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документи про усунення недоліку через систему Електронний суд.
3. Роз`яснити Фізичній особі - підприємцю Лавринцю Андрію Євгеновичу, що у разі невиконання / виконання не у повному обсязі у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто на підставі частини п`ятої статті 292 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Малашенкова