УХВАЛА
26 серпня 2026 року
м. Київ
cправа № 918/932/24
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Жукова С.В.
розглянувши заяву ОСОБА_1
про відвід колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Міщенка І. С., Берднік І. С., Зуєва В. А.
у справі №918/932/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арма Факторинг"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прод Майстер"
про застосування наслідків недійсності правочинів,
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прод Майстер"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арма Факторинг"
про стягнення грошових коштів в сумі 3 865 935,35 грн,
ВСТАНОВИВ:
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.06.2026 і ухвалу Господарського суду Рівненської області від 29.11.2024 у справі № 918/932/24.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26.06.2026 зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів у складі: Міщенко І. С. - головуючий, Берднік І. С., Зуєв В. А.
Ухвалою Верховного Суду від 20.07.2026 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.06.2026 у справі № 918/932/24 в порядку письмового провадження у наведеному складі суддів.
31.07.2026 до суду касаційної інстанції надійшла заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Міщенка І. С., Берднік І. С., Зуєва В. А. від здійснення касаційного провадження у даній справі з підстав, передбачених пунктом 5 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Верховного Суду від 24.08.2026 заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Міщенка І. С., Берднік І. С., Зуєва В. А. від здійснення касаційного провадження у справі № 918/932/24 визнано необґрунтованою. Вказано питання про відвід вирішити в порядку, встановленому статтею 39 ГПК України.
За результатами авторозподілу для розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Міщенка І. С., Берднік І. С., Зуєва В. А. від здійснення касаційного провадження у справі № 918/932/24 визначено суддю Жукова С.В., про що свідчить протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.08.2026.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Міщенка І. С., Берднік І. С., Зуєва В. А. від здійснення касаційного провадження у справі № 918/932/24, Суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні, з огляду на таке.
В обґрунтування заяви про відвід заявник зазначає, що колегія суддів у складі Міщенка І. С., Берднік І. С. та Зуєва В. А. вже двічі здійснювала касаційний перегляд у цій самій справі № 918/932/24: (1) постановою від 02.07.2025 частково задовольнила касаційну скаргу ОСОБА_2 , скасувала ухвалу апеляційного суду від 08.05.2025 та направила справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду; (2) постановою від 16.03.2026 залишила без задоволення касаційну скаргу ОСОБА_2 та залишила без змін ухвалу апеляційного суду від 16.12.2025 про закриття апеляційного провадження. На думку заявника, попередній дворазовий касаційний розгляд цієї самої справи, істотна несумісність правових оцінок у постановах від 02.07.2025 та 16.03.2026 щодо зв`язку мирової угоди з правами незалучених осіб, остаточні висновки від 16.03.2026 щодо кола осіб, яких стосуються наслідки недійсності правочинів, пряма згадка про незалучення ОСОБА_1 , тотожність визначального питання нової касації, повний збіг складу суддів і повторна участь того самого головуючого - є достатньою для об`єктивно обґрунтованого сумніву у безсторонності колегії незалежно від відсутності доказів особистої упередженості.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями 35, 36 ГПК України.
Відповідно до частин другої та третьої статті 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.
Частиною першою статті 35 ГПК України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
Наведеними нормами передбачено обов`язкові підстави для відводу (самовідводу) судді. Втім, посилання на відповідну обставину повинно бути обґрунтованим, а сама обставина - такою, що дійсно викликає сумнів в неупередженості або об`єктивності судді, колегії суддів.
Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2018 у справі № 9901/22/17).
Відповідно до частин першої - третьої статті 6 ГПК України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система. Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в день надходження документів. Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).
Згідно з частиною одинадцятою статті 6 ГПК України несанкціоноване втручання в роботу Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та в автоматизований розподіл справ між суддями тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Частинами першою - третьою статті 32 ГПК України передбачено, що визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ. Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов`язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою суддя-доповідач. Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду.
Справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом (частина 13 статті 32 ГПК України).
Згідно із підпунктом 2.3.2. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 №39 (із змінами, внесеними згідно із рішенням Ради суддів України від 26.03.2025 № 15, погодженими наказом ДСА України від 31.03.2025 № 119) (далі Положення), визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою шляхом: - автоматизованого розподілу судових справ під час реєстрації відповідної судової справи; - пакетного автоматизованого розподілу судових справ після реєстрації певної кількості судових справ; - розподілу судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді; - визначення складу суду з метою заміни судді (суддів); - повторного автоматизованого розподілу судових справ.
Збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості автоматизованого розподілу судових справ у випадках, прямо передбачених цим Положенням.
Постановою Пленуму Верховного Суду від 21.03.2025 №7 затверджено Засади використання автоматизованої системи документообігу суду у Верховному Суді, що вводяться в дію з 01.04.2025.
Згідно із приписами пункту 1. 3. Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Верховному Суді, збори суддів касаційного суду для забезпечення здійснення автоматизованого розподілу судових справ між суддями, зокрема, визначають особливості застосування Положення відповідними касаційними судами з урахуванням положень процесуального законодавства.
Відповідно до пункту 2.11. Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Верховному Суді у разі надходження до суду касаційної інстанції касаційної скарги після закінчення касаційного розгляду справи таку касаційну скаргу АСДС розподіляє в загальному порядку, передбаченому Положенням та цими Засадами, якщо інше не встановлено зборами суддів.
Згідно із приписами пункту 2.12. Засад у разі коли відповідно до Положення передбачається передача судової справи раніше визначеному судді-доповідачу (складу суду), під раніше визначеним суддею-доповідачем (складом суду) слід розуміти суддю-доповідача (склад суду) відповідного касаційного суду.
Рішенням зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду №6 від 31.03.2025 затверджено Особливості визначення складу суду в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду, згідно із підпунктом 1 пункту 4 яких передаються раніше визначеному для розгляду конкретної справи складу суду (судді-доповідачу, колегії суддів (три і більше суддів)) касаційні (апеляційні) скарги, що надійшли до Касаційного господарського суду після визначення судді-доповідача у цій справі, у тому числі після направлення справи для продовження розгляду судом нижчої інстанції, крім випадків надходження судової справи після нового її розгляду судом нижчої інстанції.
За загальним правилом після визначення судді-доповідача у справі касаційні (апеляційні) скарги, що надійшли до Касаційного господарського суду, передаються раніше визначеному для розгляду справи складу суду.
Отже, законодавець передбачив формування колегії суддів для розгляду справ виключно автоматизованої системи документообігу суду. Відтак судді не впливають на формування складу суду для розгляду конкретної справи, що сприяє забезпеченню реалізації учасниками справи права на судовий захист незалежним та безстороннім судом, встановленим законом, як складової права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.03.2025 справу № 918/932/24 передано для розгляду колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Міщенка І. С. - головуючого, Берднік І. С., Зуєва В. А., тобто для розгляду справи № 918/932/24 визначено склад колегії суддів Касаційного господарського суду та визначено суддю доповідача.
Ухвалою від 17.03.2025 Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження у справі № 918/932/24 за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.02.2025.
Враховуючи викладене, касаційні скарги, що надійшли до Касаційного господарського суду після визначення судді-доповідача у цій справі передаються раніше визначеному для розгляду конкретної справи складу суду відповідно до пункту 2.3.39.7. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 № 39 (із змінами, внесеними згідно із рішенням Ради суддів України від 26.03.2025 №15, погодженими наказом ДСА України від 31.03.2025 № 119), пункту 2.12. Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Верховному Суді та підпункту 1 пункту 4 Особливостей визначення складу суду в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду.
З огляду на викладене автоматизований розподіл касаційної скарги у справі № 918/932/24 здійснювався на підставі наведених вище норм та положень, тому справу згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначному складу від 26.06.2026 передано раніше визначененій колегії суддів у складі: Міщенка І. С. - головуючого, Берднік І. С., Зуєва В. А.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу) якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
Частиною 4 статті 35 ГПК України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
В силу положень частин 2 та 3 статті 38 ГПК з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має встановлюватися згідно з:
- "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність; вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду; позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
- "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій, поведінки судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність; особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Особа яка подала заяву про відвід судді (суддів), повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді (суддів) у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Європейський суд з прав людини зазначає, що у кожній окремій справі потрібно вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.
У межах суб`єктивного критерію ЄСПЛ завжди вважав, що особиста неупередженість судді є презумпцією, доки не буде доведено протилежне (рішення ЄСПЛ у справі "Кіпріану проти Кіпру" (Kyprianou v. Cyprus) [ВП], заява N 73797/01, ECHR 2005-ХІІІ, рішення ЄСПЛ § 119; "Хаушільдт проти Данії" (Hauschildt v. Denmark), § 47).
Суд неодноразово наголошував, що істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена за вказаною обставиною саме заявником з огляду на приписи частини четвертої статті 38 ГПК України, адже суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних та фактичних дій суддів під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці суддів, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів їх безсторонність.
Верховний Суд виходить з того, що висновки або позиції суддів/судді, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя, а в протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших таких справ у подальшому.
Неможливість для учасника справи заявити відвід з підстав незгоди з рішенням або окремою думкою судді в інших справах чи висловленою публічно думкою судді щодо того чи іншого юридичного питання обґрунтовується необхідністю дотримання одного з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких позивача не влаштовує (аналогічні висновки викладені в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 у справі № 761/16124/15-ц).
Доводи заявника щодо наявності підстав для відводу суддів Міщенка І. С., Берднік І. С., Зуєва В. А. від розгляду справи № 918/932/24 зводяться до незгоди з ухваленими за їх участю судовими рішеннями, що не може бути підставою для відводу зазначених суддів у розумінні статті 35 Господарського процесуального кодексу України, оскільки незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання, не свідчить про його упередженість.
З урахуванням наведеного, доводи заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Міщенка І. С., Берднік І. С., Зуєва В. А. від здійснення касаційного провадження у справі № 918/932/24 не свідчать про наявність підстав, передбачених статтею 35 ГПК України для відводу суддів, а також не підтверджують упередженість та необ`єктивність суддів при розгляді цієї справи, а тому у задоволенні заяви необхідно відмовити.
Керуючись статтями 35, 36, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Міщенка І. С., Берднік І. С., Зуєва В. А. від здійснення касаційного провадження у справі № 918/932/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя С.В. Жуков