ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
31 серпня 2026 року
м. Чернівці
справа № 725/1587/25
провадження № 22-ц/822/1731/26
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Одинака О. О., Височанської Н. К., Кулянди М. І.
розглянувши клопотання ОСОБА_1 про долучення доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та встановлення факту, що має юридичне значення,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Першотравневого районного суду міста Чернівців від 24 березня 2025 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та встановлення факту, що має юридичне значення, задоволено.
Розірвано шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 04 жовтня 2019 року Малиновським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 3391.
Встановлено факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , самостійно виховує та утримує малолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Ухвалою Чернівецького районного суду міста Чернівців від 05 травня 2025 року виправлено описку у тексті рішення Першотравневого районного суду міста Чернівців від 24 березня 2025 року: замість невірно зазначеного імені відповідачки « ОСОБА_4 » вірним вказано « ОСОБА_5 ».
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ІНФОРМАЦІЯ_4 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_5 ) подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 29 липня 2026 року поновлено ІНФОРМАЦІЯ_6 строк на апеляційне оскарження рішення Першотравневого районного суду міста Чернівців від 24 березня 2025 року та відкрито апеляційне провадження у справі.
Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 31 серпня 2026 року виправлено описки, допущені у вступних та резолютивних частинах ухвал Чернівецького апеляційного суду від 29 липня 2026 року та 06 серпня 2026 року, а саме: замість помилково зазначеного « ОСОБА_2 » зазначено правильно « ОСОБА_2 ».
21 серпня 2026 року ОСОБА_1 подав до суду клопотання про долучення доказів.
Клопотання обґрунтоване тим, що після подання 12 серпня 2026 року відзиву на апеляційну скаргу позивач отримав повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_7 від 07 серпня 2026 року № 968439 про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Зазначене повідомлення надіслано позивачу електронною поштою та отримано ним 20 серпня 2026 року.
Позивач вказує, що цей доказ виник після ухвалення оскаржуваного рішення і відкриття апеляційного провадження та був отриманий після подання відзиву, а тому він не мав можливості подати його раніше.
Також зазначає, що повідомлення про відмову у наданні відстрочки підтверджує, що оскаржуване рішення не поклало на ІНФОРМАЦІЯ_5 обов`язку надати позивачу відстрочку та не обмежило його повноважень, що має значення для вирішення клопотання про закриття апеляційного провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України.
З огляду на зазначене просить приєднати до матеріалів справи копію повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_7 від 07 серпня 2026 року № 968439 про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та врахувати цей доказ під час розгляду справи, зокрема при вирішенні клопотання про закриття апеляційного провадження.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання позивача про долучення доказів слід задовольнити частково, зважаючи на наступне.
В силу положень частини третьої стаття 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (частини 2-3 статті 13 ЦПК України).
Відповідно до частини 1-5 статті 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.
Відповідно до частини 8 статті 83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Із клопотанням про приєднання доказів позивач звернувся на стадії апеляційного перегляду справи.
Частинами 1 та 3 статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 січня 2021 року в справі № 264/949/19 (провадження № 61-16692св19) вказано, що:
«тлумачення пункту 6 частини другої статті 356, частин першої - третьої статті 367 ЦПК України свідчить, що апеляційний суд може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин, доведених нею. У разі надання для дослідження нових доказів, які з поважних причин не були подані до суду першої інстанції, інші особи, які беруть участь у справі, мають право висловити свою думку щодо цих доказів як у запереченні на апеляційну скаргу, так і в засіданні суду апеляційної інстанції.
Вирішуючи питання щодо дослідження доказів, які без поважних причин не подавалися до суду першої інстанції, апеляційний суд повинен врахувати як вимоги частини першої статті 44 ЦПК України щодо зобов`язання особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов`язки, так і виключне значення цих доказів для правильного вирішення справи. Про прийняття та дослідження нових доказів, як і відмову в їх прийнятті, апеляційний суд зобов`язаний мотивувати свій висновок в ухвалі при обговоренні заявленого клопотання або в ухваленому судовому рішенні.
Аналогічні за змістом висновки містяться у постанові Верховного Суду у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 145/474/17 (провадження № 61-35488св18), постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2018 року у справі № №346/5603/17 (провадження №61-41031св18) та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 травня 2018 року у справі № 404/251/17 (провадження № 61-13405св18))».
Разом із цим, відповідно до положень пункту 3 частини першої стаття 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 183 ЦПК України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити, зокрема перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення).
Системний аналіз зазначених вище положень процесуального закону дають підстави для висновку, що законодавець розрізняє доказування обставин, що стосуються вирішення спору по суті, та доказування окремих юридичних фактів, які є підставою для вчинення судом певних процесуальних дій чи ухвалення відповідних процесуальних рішень.
Імперативне обмеження щодо строків подання доказів та наслідків їх пропуску, зокрема встановлені статтею 83 та частиною третьою статті 367 ЦПК України, стосуються саме першого виду доказування - обставин, які безпосередньо підтверджують обґрунтованість позовних вимог або заперечень проти них.
Водночас, коли учасник справи звертається до суду апеляційної інстанції з процесуальною заявою чи клопотанням і додає до неї певні документи, він реалізує другий вид доказування, який спрямований виключно на підтвердження наявності юридичних фактів для задоволення такого клопотання (наприклад, документи на підтвердження поважності причин пропуску процесуального строку, докази наявності підстав для звільнення від сплати судового збору, докази на підтвердження недобросовісної поведінки сторони у справі, тощо). У такому випадку, положення частини третьої статті 367 ЦПК України, в частині поважності неподання доказів до суду першої інстанції, не застосовуються.
У цій справі позивач подав клопотання про приєднання до матеріалів справи копії повідомлення про відмову у наданні відстрочки від призову під час мобілізації та роздруківки електронного листа, яким це повідомлення було надіслано позивачу.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила, що позивач посилається на ці докази лише на підтвердження доводів, наведених у клопотанні про закриття апеляційного провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України, а відтак вони не стосуються предмета доказування у даній справі.
Колегія суддів також враховує, що однією із основних засад цивільного судочинства є принцип «процесуальної рівності сторін», який передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (DOMBO BEHEER B.V. v. THE NETHERLANDS, № 14448/88, § 33, ЄСПЛ, від 27 жовтня 1993 року).
При цьому, відповідно до положень статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції вирішує питання про прийняття доказів до розгляду, а не про їх долучення, про що постановляє відповідну ухвалу.
З огляду на викладене, з метою належної перевірки обставин, наведених у клопотанні, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання про долучення доказів підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 2, 43, 83, 182, 183, 261, 365, 366, 367 ЦПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання ОСОБА_1 про долучення до матеріалів справи доказів задовольнити частково.
Прийняти до розгляду копію повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_7 від 07 серпня 2026 року № 968439 про відмову ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та роздруківку електронного листа від 20 серпня 2026 року, яким зазначене повідомлення надіслано позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Судді Чернівецького
апеляційного суду: Олександр ОДИНАК
Наталія ВИСОЧАНСЬКА
Мирослава КУЛЯНДА