УХВАЛА
31 серпня 2026 року м. Кропивницький
справа № 389/1619/25
провадження № 22-ц/4809/1786/26
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Єгорової С. М. (суддя - доповідач), Карпенка О. Л., Письменного О. А., розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 26 червня 2026 року у складі головуючого судді Савельєвої О. В.
УСТАНОВИВ:
Рішенням Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 26 червня 2026 року задоволено частково позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Смарт Пауер» про стягнення заробітної плати.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Смарт Пауер» на користь ОСОБА_1 заробітну плату за роботу в нічний час в сумі 2 016 (дві тисячі шістнадцять) грн 02 коп.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Смарт Пауер» на користь держави судовий збір в сумі 20 (двадцять) грн 16 коп.
Судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 1 211 грн 20 коп, віднесено на рахунок позивача.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 04 серпня 2026 року відкрито апеляційне провадження та надано строк для подачі відповідачеві відзиву на апеляційну скаргу.
Вимоги ст. 361 ЦПК України судом виконані. На даний час відзиву на апеляційну скаргу до Кропивницького апеляційного суду від відповідача не надійшло.
До апеляційної скарги позивач долучив клопотання про витребування доказів, в якому просив витребувати у відповідача :
- Інформацію з сервера застосунка «Мій БРСМ» щодо відпрацьованих ним робочих змін у період з 25.09.2024 по 24.02.2025;
- Журнал цільового та первинного інструктажів з охорони праці за період вересень - грудень 2024 рік, січень - лютий 2025 рік для огляду в судовому засіданні;
- Карту умов праці, форма якої затверджується Мінсоцполітики разом Міністерством охорони здоров`я, до якої було внесено відомості про результати атестації робочих місць на заправній станції у Кіровоградській області, м. Знам`янка, вул. В. Голого, 104 -А.
В обґрунтування поданого клопотання позивач зазначив, що під час першого судового засідання, яке було судом перенесено з 25 червня 2025 року на 30 липня 2025 року, з підстав неявки відповідача та під час подальшого розгляду справи, судом було незаконно та безпідставно відмовлено йому в задоволенні клопотання про витребування інформації з сервера застосунка «Мій БРСМ» щодо реєстрації його на робочому місці з 25.09.2024 по 24.02.2025, журналу цільового та первинного інструктажів з охорони праці за період вересень - грудень 2024 рік, січень - лютий 2025 рік для огляду в судовому засіданні та клопотанні від 23.01.2026 щодо витребування карти умов праці, форма якої затверджується Мінсоцполітики разом Міністерством охорони здоров`я, до якої було внесено відомості про результати атестації робочих місць на заправній станції у Кіровоградській області, м. Знам`янка, вул. В. Голого, 104 -А.
Вказав, що інформація з серверу застосунка «Мій БРСМ» підтвердить інформацію скріншотів зроблених ним у застосунку «Мій БРСМ» щодо роботи в нічний час, роботи в надурочний час та роботу змінами, які були подані ним з позовною заявою в якості доказів. Журнал цільового та первинного інструктажів з охорони праці за період вересень - грудень 2024 рік, січень - лютий 2025 рік для огляду в судовому засіданні, який підтвердить, що позивач працював у дати, зазначені ним у позовній заяві, так як він ставив свої підписи про ознайомлення, а карта умов праці, форма якої затверджується Мінсоцполітики разом Міністерством охорони здоров`я, підтвердить дату проведення атестації робочих місць за шкідливими і важкими умовами праці та дату та дату введення в дію (а.с.26-27 том 3).
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що вказане клопотання про витребування доказів не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Положеннями статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України).
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 365 ЦПК України суддя-доповідач у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду вирішує питання щодо поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції.
Зі змісту наведеної статті у взаємозв`язку зі статтями 259, 260, 368 ЦПК України усі судові рішення, ухвалені суддею-доповідачем під час підготовки справи до апеляційного розгляду, викладаються у формі ухвали.
Відповідно до частин другої-третьої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Застосуванню норм матеріального права передує встановлення обставин у справі та підтвердження їх відповідними доказами. Суд апеляційної інстанції має право досліджувати нові докази, якщо неподання таких доказів до суду першої інстанції зумовлене поважними причинами (поважність причин повинен довести заявник, який подає такі докази). Вказане положення закріплене законодавцем з метою забезпечення змагальності процесу в суді першої інстанції, де сторони повинні надати всі наявні в них докази, і недопущення зловживання стороною своїми правами.
Таким чином, тлумачення положень частини четвертої статті 365, 367 ЦПК України дає можливість виснувати, що суд апеляційної інстанції, здійснюючи апеляційний розгляд справи, може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа, з доведених нею поважних причин, не мала можливості подати до суду першої інстанції. Разом з тим, вирішуючи питання стосовно прийняття та дослідження нових доказів, як і відмову в їх прийнятті, суд апеляційної інстанції зобов`язаний мотивувати свій висновок у відповідній ухвалі або в ухваленому судовому рішенні. Крім того, у разі надання для дослідження нових доказів, які з поважних причин не були подані до суду першої інстанції, інші особи, які беруть участь у справі, мають право висловити свою думку щодо цих доказів, зокрема, у відзиві на апеляційну скаргу.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати докази, яке у взаємозв`язку з положеннями статті 44 цього Кодексу повинно використовуватись добросовісно, а не всупереч завданню судочинства. Отже, учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Норми ЦПК України надають детальну регламентацію строків подання доказів, що, об`єктивно, мінімізує можливі випадки зловживання правами у сфері доказування.
Верховний Суд звертає увагу, що зазначена законодавча регламентація відповідає процедурі повного розкриття доказів (discovery). По суті зазначені норми спрямовані на зміщення акценту зі стадії розгляду справи по суті на стадію підготовчого провадження, під час якого і має відбуватися збір процесуального матеріалу і так званий обмін змагальними паперами, що забезпечує розгляд справи у розумні строки. Зазначене свідчить про посилення ролі підготовчого провадження у структурі загального позовного провадження цивільного судочинства в Україні.
Випадки дослідження апеляційним судом нових доказів можуть бути, зокрема, наступними:
1) докази існували на час розгляду справи в суді першої інстанції, але особа, яка їх подає до апеляційного суду, не знала і не могла знати про їх існування;
2) докази існували на час розгляду справи в суді першої інстанції і учасник процесу знав про них, однак з об`єктивних причин (не залежних від нього) не міг надати їх до суду;
3)суд першої інстанції помилково виключив із судового розгляду надані учасником процесу докази, що могли мати значення для справи;
4)суд першої інстанції необґрунтовано відмовив учаснику процесу в дослідженні доказів, що могли мати значення для справи (необґрунтовано відмовив у призначенні експертизи, витребуванні доказів, коли їх подання суду для нього становило певні труднощі тощо).
5)наявні інші поважні причини їх ненадання до суду першої інстанції, де відсутні умисел чи недбалість особи, яка їх подає, або вони не досліджені цим судом внаслідок інших процесуальних порушень.
Зазначене підтверджується численною, сталою й незмінною практикою Верховного Суду (різних юрисдикцій) з цього процесуального питання, яке має важливий вплив на дотримання принципів судочинства: змагальності, диспозитивності, рівності всіх учасників судового процесу, правової визначеності (див.: постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08 листопада 2023 року у справі № 140/1322/22; постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 717/2052/16-ц, провадження № 14-632цс18 (цивільна юрисдикція), від 31 січня 2020 року у справі № 370/999/16-ц, провадження № 14-709цс19 (цивільна юрисдикція), від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17, провадження № 14-317цс19 (цивільна юрисдикція), від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19, провадження № 12-4гс21 (господарська юрисдикція), від 12 жовтня 2021 року у справі № 910/17324/19, провадження № 12-12гс21 (господарська юрисдикція); постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: від 18 червня 2020 року у справі № 909/965/16, від 16 червня 2021 року у справі № 915/2222/19, від 01 липня 2021 року у справі № 46/603 та інші).
Зазначена судова практика є сталою й незмінною і в Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду (див.: постанови від 03 травня 2018 року у справі № 404/251/17, провадження № 61-13405св18; від 31 липня 2019 року у справі № 753/11963/15-ц, провадження № 61-27369св18, від 14 грудня 2022 року у справі № 521/574/22, провадження № 61-9422св22 та інші).
Вирішуючи питання щодо дослідження доказів, які без поважних причин не подавалися до суду першої інстанції, апеляційний суд повинен врахувати як зобов`язання особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов`язки, так і виключне значення цих доказів для правильного вирішення справи. Про прийняття та дослідження нових доказів, як і відмову в їх прийнятті, апеляційний суд зобов`язаний мотивувати свій висновок в ухвалі при обговоренні заявленого клопотання.
Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи судом першої інстанції позивачем вже заявлялись аналогічні клопотання про витребування зазначених доказів.
Так, ухвалою Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 30 липня 2025 року, зокрема відмовлено у витребуванні інформації із сервера застосунку «Мій БРСМ» та копій журналу цільового та первинного інструктажів з охорони праці.
Постановляючи вказану ухвалу, місцевий суд зазначив, що інформація з журналів інструктажів не стосується предмету спору, а відомості з неофіційного застосунку «Мій БРСМ» не несуть доказового значення, облік робочого часу згідно з чинним законодавством здійснюється в іншому порядку.
Крім того, ухвалою Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22 квітня 2026 року відмовлено в задоволенні клопотання позивача від 23 січня 2026 року щодо витребування від відповідача карти умов праці, форма якої затверджується Мінсоцполітики разом з Міністерством охорони здоров`я.
Таким чином, питання щодо витребування вказаних вище доказів вже було предметом розгляду суду першої інстанції, який надав заявленим клопотанням належну процесуальну оцінку.
При цьому позивачем не наведено нових обставин або доводів, які б свідчили про необґрунтованість висновків суду першої інстанції та необхідність повторного вирішення зазначених клопотань судом апеляційної інстанції.
З огляду на вказане, колегія суддів вважає, що клопотання позивача про витребування апеляційним судом доказів на стадїі апеляційного перегляду справи, задоволенню не підлягає.
Підготовчі дії в порядку ст. 365 ЦПК України проведені.
Необхідність у проведенні додаткових підготовчих дій відсутня, тому справа може бути призначена до розгляду в суді апеляційної інстанції.
Керуючись ст. 260, 261, 272, 365, 366, 367, 368, 369, 389 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів - відмовити.
Підготовку справи до апеляційного розгляду закінчити.
Призначити справу за апеляційною скаргоюОСОБА_1 на рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 26 червня 2026 року до розгляду в приміщенні Кропивницького апеляційного суду на 12 годину 00 хвилин 29 жовтня 2026 року.
Про дату, час та місце розгляду справи повідомити учасників справи.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді С. М. Єгорова
О. Л. Карпенко
О. А. Письменний