КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про продовження процесуальних строків
01 вересня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/5725/26
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Савонюк М.Я., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Комісії з питань розгляду заяв про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_2 , про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач 1), Комісії з питань розгляду заяв про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - відповідач 2), у якому просив суд визнати протиправним та скасувати рішення Комісії, оформлене протоколом №65 від 05.08.2026, у частині відмови йому у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, а також зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 повторно розглянути його заяву про надання відстрочки.
Ухвалою суду від 18.08.2026 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк тривалістю десять днів з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків шляхом надання доказів надсилання копії позовної заяви з доданими до неї документами відповідачу 2 - Комісії.
20.08.2026 на виконання вимог зазначеної ухвали позивач подав заяву про усунення недоліків та позовну заяву у новій редакції.
У новій редакції позовної заяви позивач змінив визначений ним суб`єктний склад учасників справи та зазначив одного відповідача: « ІНФОРМАЦІЯ_4 в особі Комісії з питань розгляду заяв про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_5 ».
Таке визначення відповідача позивач обґрунтовує тим, що Комісія не є самостійною юридичною особою, не має власного коду ЄДРПОУ, окремої адреси, електронної пошти та електронного кабінету в ЄСІТС, а тому не може самостійно виступати стороною у суді. Вважає, що конструкція «ТЦК та СП в особі Комісії» відображає прийняття спірного рішення уповноваженим колегіальним органом, створеним при територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Разом з тим у прохальній частині позовної заяви у новій редакції позивач просить суд визнати протиправним та скасувати саме рішення Комісії, оформлене протоколом №65 від 05.08.2026, а також зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 повторно прийняти та направити на розгляд Комісії заяву позивача про реалізацію права на отримання відстрочки.
Відповідно до наказів голови Кіровоградського окружного адміністративного суду суддя Савонюк М.Я. 21.08.2026 брав участь у навчанні в Національній школі суддів України та з 24.08.2026 по 28.08.2026 включно перебував у щорічній відпустці, відтак не здійснював судочинство.
За результатами перевірки позовної заяви у новій редакції в порядку статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя встановив наступне.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Частиною першою статті 43 КАС України визначено коло суб`єктів, за якими визнається здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві, а частиною четвертою статті 46 КАС України встановлено, що відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Отже, відсутність у певного органу або іншого суб`єкта статусу юридичної особи та окремого коду ЄДРПОУ не є достатньою підставою для висновку про неможливість бути відповідачем в адміністративній справі. Вирішальним для цілей адміністративного судочинства є те, чи наділений відповідний суб`єкт законом або іншим нормативно-правовим актом публічно-владними управлінськими функціями та чи здійснював такі функції у спірних правовідносинах.
Правовий статус, склад та повноваження комісій з питань надання відстрочки визначені Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі - Порядок №560).
Відповідно до пункту 57 Порядку №560 для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії. Головою такої комісії є керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу), а членами комісії - представники апарату, структурних підрозділів з питань освіти і науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг районної, міської державної адміністрації (військової адміністрації).
Наведене нормативне регулювання свідчить, що Комісія утворюється при відповідному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, однак Порядок №560 не визначає її структурним підрозділом ТЦК та СП та не встановлює, що Комісія діє від імені ТЦК та СП. Більше того, персональний склад Комісії за своїм нормативно визначеним формуванням не обмежується працівниками територіального центру комплектування та соціальної підтримки: керівник ТЦК та СП є лише головою колегіального органу, тоді як членами Комісії є представники інших органів та їх структурних підрозділів.
Отже, визначення головою Комісії керівника ТЦК та СП не свідчить про ототожнення Комісії та територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Розмежування компетенції Комісії та територіального центру комплектування та соціальної підтримки послідовно простежується і в інших положеннях Порядку №560.
Так, за пунктом 58 Порядку №560 військовозобов`язаний подає через центр надання адміністративних послуг заяву саме на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу. Водночас обов`язок зареєструвати таку заяву покладено на відповідний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ.
Пунктом 60 Порядку №560 безпосередньо на Комісію покладено повноваження вивчати отримані заяву та підтвердні документи, оцінювати законність підстав для надання/переоформлення відстрочки, за потреби готувати запити до органів державної влади та інших державних органів або використовувати інформацію з публічних електронних реєстрів. Комісія зобов`язана розглянути заяву і документи у визначений Порядком строк, а за результатами їх розгляду саме Комісія ухвалює рішення про надання/переоформлення відстрочки або відмову у її наданні/переоформленні. Рішення Комісії оформляється протоколом, а в разі відмови у протоколі зазначаються причини такої відмови.
Таким чином, Порядок №560 прямо визначає Комісію окремим суб`єктом владних повноважень. Саме Комісія досліджує фактичні обставини, оцінює документи, за потреби отримує додаткову інформацію та формує владне волевиявлення шляхом ухвалення рішення, оформленого протоколом.
Натомість окремі організаційні, реєстраційні та комунікаційні дії Порядок №560 покладає безпосередньо на територіальний центр комплектування та соціальної підтримки. Зокрема, у разі прийняття Комісією рішення про відмову в наданні/переоформленні відстрочки за заявою, поданою через центр надання адміністративних послуг, саме територіальний центр комплектування та соціальної підтримки повідомляє відповідний центр надання адміністративних послуг та надсилає заявникові повідомлення про відмову за формою додатка 7.
Аналогічне розмежування закріплене Порядком подання через центри надання адміністративних послуг із використанням засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг заяв про надання відстрочки, затвердженим тією ж постановою Кабінету Міністрів України №560. Зі змісту його пунктів 5, 13, 14 убачається, що відповідний районний (міський) ТЦК та СП або його відділ виступає суб`єктом надання адміністративної послуги та забезпечує опрацювання і передачу результату через інформаційні системи, тоді як зміст самого рішення про надання відстрочки або відмову у її наданні визначається в порядку, встановленому пунктом 60 Порядку №560, тобто рішенням Комісії.
Отже, нормативне регулювання не ототожнює Комісію з ТЦК та СП, а, навпаки, розмежовує їх функції у процедурі надання відстрочки: Комісія здійснює розгляд заяви та приймає владне рішення, тоді як територіальний центр комплектування та соціальної підтримки виконує визначені Порядком організаційні, реєстраційні, інформаційні та інші дії, пов`язані з реалізацією такого рішення.
Суд також звертає увагу, що КАС України не передбачає визначення сторони у справі, як «відповідач в особі» іншого органу чи суб`єкта владних повноважень. Відповідно до частини першої статті 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Кожна сторона має бути визначена як конкретний учасник справи, наділений відповідним процесуальним статусом.
Інститут представництва врегульований КАС України окремо. Частина перша статті 55 КАС України передбачає, що сторона або третя особа може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та/або через представника. Отже, участь певної особи «від імені» сторони стосується способу реалізації вже визначеною стороною її процесуальних прав та обов`язків, а не способу визначення самого суб`єкта, який є відповідачем.
Вживання у найменуванні відповідача конструкції « ІНФОРМАЦІЯ_3 в особі Комісії» фактично поєднує двох суб`єктів, яким Порядок №560 відводить різні функції у спірних правовідносинах, та створює невизначеність щодо того, хто саме, за волевиявленням позивача, є стороною справи і носієм процесуальних прав та обов`язків відповідача.
Таке формулювання також не узгоджується зі змістом заявлених позовних вимог. Позивач просить скасувати рішення Комісії, оформлене протоколом №65 від 05.08.2026, тобто оскаржує владне волевиявлення колегіального органу, однак похідну вимогу про повторне прийняття та направлення заяви на розгляд Комісії адресує ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються повне найменування сторін та інших учасників справи, а згідно з пунктом 4 частини п`ятої цієї статті - зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
На стадії вирішення питання про відкриття провадження суд не підміняє позивача у визначенні відповідача та не вирішує наперед питання про належність конкретного відповідача по суті спору. Водночас позовна заява повинна давати можливість однозначно встановити суб`єктний склад спору, визначити, до кого саме пред`явлено кожну позовну вимогу, та забезпечити кожному учаснику справи можливість реалізувати процесуальні права, передбачені КАС України.
З огляду на викладене позивачу необхідно визначитися із суб`єктним складом відповідачів та привести найменування сторони (сторін) і зміст позовних вимог у взаємну відповідність без використання конструкції «ТЦК та СП в особі Комісії», яка не передбачена КАС України як спосіб визначення відповідача.
У разі визначення ІНФОРМАЦІЯ_6 і Комісії окремими відповідачами позивачу належить сформулювати зміст позовних вимог щодо кожного з них та виконати вимоги частини другої статті 161 КАС України щодо надсилання копії позовної заяви і доданих до неї документів кожному учаснику справи. У разі визначення відповідачем лише ІНФОРМАЦІЯ_6 позивачу необхідно узгодити з таким суб`єктним складом прохальну частину позову та навести правове обґрунтування віднесення оскаржуваного рішення Комісії до владного волевиявлення саме цього відповідача.
Відповідно до частини першої статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Частиною другою статті 121 КАС України визначено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Згідно з частиною третьою статті 121 КАС України заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, розглядається судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.
За приписами частини шостої статті 121 КАС України про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Враховуючи, що позивач у межах встановленого судом строку вчинив дії, спрямовані на усунення недоліків позовної заяви, однак подана ним нова редакція позову містить наведені вище нові недоліки щодо однозначного визначення суб`єктного складу відповідачів та узгодження з ним позовних вимог, суд вважає за необхідне з власної ініціативи продовжити процесуальний строк на усунення недоліків.
За таких обставин позивачу необхідно надати додатковий строк тривалістю п`ять днів з дня вручення цієї ухвали для подання нової редакції позовної заяви, приведеної у відповідність до вимог статей 160, 161 КАС України та висновків суду, викладених у цій ухвалі.
Керуючись статтями 118, 121, 160, 161, 169, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
Продовжити ОСОБА_1 строк, встановлений ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.08.2026, для усунення недоліків позовної заяви у справі №340/5725/26 на п`ять днів з дня вручення цієї ухвали.
Роз`яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява підлягає поверненню відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК