ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
08 жовтня 2026 року м. Дніпро справа № 340/5725/26
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),
суддів: Головко О.В., Суховарова А.В.,
заслухавши доповідь судді-доповідача Ясенової Т.І. про проведення підготовчих дій за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31.08.2026 в адміністративній справі №340/5725/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Комісії з питань розгляду заяв про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій,-
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.09.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31.08.2026 в адміністративній справі №340/5725/26.
Суд зазначає, що апеляційна скарга містить клопотання позивача про розгляд справи за участю позивача та його представника.
В обґрунтування заявленого клопотання вказує, що просить надати заявнику апеляційної скарги або його представнику можливість надати пояснення щодо взаємодії пунктів 60, 63 і 82 Порядку №560, меж належного стандарту доказування за пунктом 1 частини другої статті 150 КАС України, змісту дводенного строку статті 154 та співмірності основного заходу у вигляді заборони приймати рішення про призов та вчиняти дії з направлення (відправлення).
Згідно з пунктом 2 частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Суд зазначає, що позивачем не наведено підстав, за яких позиція позивача не може бути сформована у письмових заявах із наданням необхідних доказів.
Аналізуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що суд наділений диспозитивним правом у виборі форми та виду провадження. Вирішуючи питання про вибір форми та виду провадження суд враховує умови і мотиви, за яких можливе прийняття рішення за відсутності учасників справи, категорію спору, характером (змістом) конкретних обставин, складністю та/чи суспільною резонансністю справи, суб`єктним складом учасників справи, іншими критеріями.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal»). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Разом з цим, колегія суддів зазначає, що суд створив учасникам справи належні умови для ознайомлення з її рухом, шляхом надсилання копій усіх процесуальних документів по ній.
Таким чином, бажання сторони у справі викласти під час розгляду справи в судовому засіданні свої доводи та аргументи, які висловлені нею в письмових поясненнях та мотивах апеляційної скарги, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Вказане відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 06.05.2019 по справі № 804/2823/16.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 310 КАС України апеляційний розгляд здійснюється колегією суддів у складі трьох суддів за правилами розгляду справи судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, встановлених цією главою.
Отже з огляду на викладене та зважаючи на те, що заява про забезпечення позову розглянута в суді першої інстанції без виклику сторін, необхідності у призначенні справи до розгляду в суді апеляційної інстанції з викликом сторін немає.
Необхідні підготовчі дії, пов`язані з призначенням справи до апеляційного розгляду проведені та враховуючи, що наявні усі передбачені п. 10 ч. 1 ст. 4, ст. 311 КАС України підстави для апеляційного розгляду цієї адміністративної справи в порядку письмового провадження, суд вважає необхідним розглянути цю справу в порядку письмового провадження, про що повідомити осіб, які беруть участь у розгляді цієї адміністративної справи.
На підставі викладеного, керуючись п. 10 ч. 1 ст. 4, ст. 307, ст. 311 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Закінчити дії по підготовці справи до апеляційного розгляду.
У задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за участю позивача та його представника відмовити.
Розглянути справу №340/5725/26 в порядку письмового провадження.
Копію ухвали направити на адресу учасників справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя Т.І. Ясенова
суддя О.В. Головко
суддя А.В. Суховаров