ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 381/804/26 Головуючий у 1-й інст. Вдовиченко Т. М.
Категорія 38 Доповідач Миколайчук П.В.
УХВАЛА
02 вересня 2026 року м. Житомир
Житомирський апеляційний суд у складі:
судді-доповідача Миколайчука П.В.,
суддів Галацевич О.М., Панкеєвої В.А.,
вирішуючи відповідно до вимог ст. 359 ЦПК України питання про відкриття апеляційного провадження
за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Матвійчук Наталії Євгеніївни,
на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 29.06.2026,
у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 29.06.2026 ТОВ «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 задоволено частково; ухвалено: стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №1893164 від 13.11.2024 у розмірі 66279,50 грн; стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» судовий збір у розмірі 2283,40 грн; в іншій частині вимог -відмовити.
13.08.2026 представник відповідача Матвійчук Н.Є. через систему «Електронний суд» подала до Житомирського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 29.06.2026 в частині стягнення процентів за користування кредитом в розмірі 44 279,50 грн та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в частині стягнення процентів повністю. Також, представником позивача заявлено вимогу про прийняття та долучення до матеріалів справи доказів проходження ОСОБА_1 військової служби; поновлення строку відповідачу на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, оскільки про розгляд справи йому відомо не було у зв`язку з перебуванням на військовій службі, а про оскаржуване рішення останній дізнався 10.08.2026, коли було винесено постанову про арешт його коштів.
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 14.08.2026 апеляційну скаргу залишено без руху, надано строк 10 днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків.
17.08.2026 представник ОСОБА_2 надіслала клопотання про відстрочення сплати судового збору, звільнення від його сплати.
20.08.2026 ухвалою апеляційного суду у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовлено, клопотання про відстрочення його сплати задоволено, продовжено процесуальний строк для усунення недоліків апеляційної скарги (обгрунтування поважності підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження), який не може перевищувати 5 днів з дня отримання копії ухвали.
24.08.2026 від представника ОСОБА_2 надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій зазначено, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, упродовж усього строку апеляційного оскарження - з 01.07.2026 по 30.07.2026 - не перебував у звичайних цивільних життєвих умовах, а виконував обов`язки військової служби в умовах дії воєнного стану. Крім того, представник відповідача зауважив, що реєстрацію електронного кабінету в ЄСІТС здійснено працівниками юридичної фірми, з якими ОСОБА_1 22.01.2026 було укладено договір про надання юридичних послуг, а сам відповідач електронний кабінет не реєстрував, фактичної участі у його створенні та налаштуванні не брав, наслідків реєстрації електронного кабінету йому роз`яснено не було.
Розглянувши заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та матеріали цивільної справи, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до частини 1 статті 352 ЦПК України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Відповідно до частини 1 статті 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 14 ЦПК України суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи визначено:
- користувач ЄСІТС (користувач) - особа, що пройшла процедуру реєстрації в підсистемі "Електронний кабінет" (Електронний кабінет ЄСІТС), пройшла автентифікацію та якій надано доступ до підсистем ЄСІТС відповідно до її повноважень;
- офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована в доменній зоні, використання якої заборонено законодавством України;
- процедура реєстрації в ЄСІТС (реєстрація Електронного кабінету, реєстрація офіційної електронної адреси) передбачає проходження запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику;
- електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Згідно із Законом України «Про електронні довірчі послуги», користувач зобов`язаний забезпечувати конфіденційність і не надавати доступ до особистого ключа жодним іншим особам.
Оскільки матеріали справи не містять інформації про звернення відповідача з відповідними заявами з приводу компрометації ЕЦП (КЕП), саме ОСОБА_1 несе повну юридичну та матеріальну відповідальність за всі дії, вчинені за допомогою його ЕЦП (КЕП).
Згідно з ч.11 ст.272 ЦПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.
Відповідно до вимог процесуального законодавства часом вручення процесуальних документів в електронній формі день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи чи день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи (п. 2 ч. 8 ст. 128, п. 2 ч. 6 ст. 272 ЦПК України).
Як встановлено з довідки про доставку електронного документу, електронна копія рішення доставлена до електронного кабінету ОСОБА_1 30.06.2026.
В картці руху документу зафіксовано час доставки повідомлення ОСОБА_3 про доставку документу в кабінет - 30.06.2026 11:29, час відправки повідомлення на email - 30.06.2026 11:30. Адреса електронної пошти ОСОБА_1 , за якою зареєстровано електронний кабінет, та зазначена в апеляційній скарзі електронна адреса ідентичні, що додатково вказує на належне повідомлення відповідача про наявність рішення суду від 29.06.2026.
Щодо клопотання про продовження строку на апеляційне оскарження рішення, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 354 ЦПК України, у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк апеляційного оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Верховний Суд в постанові від 27 січня 2023 року у справі № 580/2129/22 зазначив, що при оцінці поважності причин пропуску процесуального строку додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та час, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.
Верховний Суд у постанові від 14.04.2026 у справі № 200/5167/25 (провадження № К/990/55145/25) виснував, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Посилання позивача на проходження військової служби саме по собі не є безумовною підставою для поновлення строку звернення до суду. З матеріалів справи встановлено, що позивач перебуває на військовій службі за контрактом у ВЧ НОМЕР_1 АДРЕСА_1 з 28.07.2021 по «теперішній час», тобто по дату реєстрації довідки - 23.07.2026 (а не, як зазначено представником, впродовж усього строку апеляційного оскарження по 30.07.2026). Суду не надано відомостей, що заявник перебував у зоні бойових дій та безпосередній близькості до неї у період строку на оскраження рішення, тобто що заявник не мав доступу до засобів комунікації та мав об`єктивні, непереборні перешкоди для своєчасного звернення до суду саме протягом липня 2026 року.
Колегія суддів зауважує, що представник відповідача в заяві про продовження строку апеляційного оскарження посилається на те, що електронний кабінет в ЄСІТС зареєстрували ОСОБА_1 саме працівники юридичної фірми, з якою він уклав 22.01.2026 договір про надання юридичних послуг (копію вказаного договору та рахунку-фактури додано представником відповідача до заяви), що додатково вказує, що ОСОБА_1 в умовах проходження військової служби за контрактом у м. Бердичеві не був обмежений у можливості звернення за юридичною допомогою.
Відсутність доказів прямого причинного зв`язку між проходженням служби та пропуском строку виключає можливість визнання таких причин поважними.
Європейський суд з прав людини в п. п. 22-23 рішення від 28 березня 2006 року у справі «Мельник проти України» зазначив, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги; однак право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність; ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями. Правила регулювання строків подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту.
У постанові від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 (провадження № К/9901/15971/20) Верховний Суд зауважив, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.
Аналіз зазначених представником відповідача підстав для продовження строку на апеляційне оскарження рішення суду та наданих доказів дозволяє зробити висновок про неповажність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 29.06.2026.
У визначений ухвалою Житомирського апеляційного суду від 20.08.2026 строк недоліки апеляційної скарги не були усунуті апелянтом.
Згідно ч. 4 ст. 357 ЦПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнанні судом неповажними.
За таких обставин, у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Матвійчук Наталії Євгеніївни на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 29.06.2026 слід відмовити, а апеляційну скаргу повернути особі, що її подала.
Керуючись ст.ст. 185, 272, 354, 357 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Визнати наведені представником відповідача ОСОБА_1 - адвоката Матвійчук Наталії Євгеніївни підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 29.06.2026 - неповажними.
У задоволенні клопотання представником відповідача ОСОБА_1 - адвоката Матвійчук Наталії Євгеніївни про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 29.06.2026 - відмовити.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Матвійчук Наталії Євгеніївни на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 29.06.2026 - відмовити.
Справу за позовом за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості повернути до суду першої інстанції, а апеляційну скаргу - особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її з дня набрання нею законної сили.
Судді
П.В. Миколайчук О.М. Галацевич В.А. Панкеєва