Ухвала № 139404204 у справі № 761/2527/23 від 18.08.2026

УХВАЛА

18 серпня 2026 року

м. Київ

справа № 761/2527/23

провадження № 61-10559ск26

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Ситнік О. М.,

Фаловської І. М.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Проценко Микола Миколайович, на постанову Київського апеляційного суду від 20 липня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання приватної власності на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

В січні 2023 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя.

У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 про визнання приватної власності на нерухоме майно.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 17 червня 2025 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя - задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_2 в порядку поділу майна подружжя право власності на 19/400 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 та на 1/2 частину нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , група приміщень № 571.

В іншій частині позову відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання приватної власності на нерухоме майно - задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_1 у порядку поділу майна подружжя право власності на 381/400 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 та на 1/2 частину нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , група приміщень №571.

В іншій частині позову відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Додатковим рішенням Шевченківського районного суду міста Києва

від 26 червня 2025 року заяви ОСОБА_2 і ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 92 083,33 грн.

В іншій частині заяви відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням, ОСОБА_2 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 , звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив його скасувати в частині визнання права власності ОСОБА_2 і ОСОБА_1 на квартиру адресою: АДРЕСА_1 у порядку поділу майна подружжя та ухвалити у цій частині нове судове рішення, яким:

- визнати за ОСОБА_2 право особистої приватної власності на 1/2 частину двокімнатної квартири загальною площею 70,2 квадратних метри житловою площею 30,5 квадратних метри, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1859262980000);

- визнати за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на 1/2 частину двокімнатної квартири загальною площею 70,2 квадратних метри житловою площею 30,5 квадратних метри, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1859262980000).

Не погоджуючись із додатковим рішенням суду, ОСОБА_2 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 , звернулася з апеляційною скаргою, в якій просила його скасувати.

Постановою Київського апеляційного суду від 20 липня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 , задоволено.

Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 17 червня 2025 року скасовано в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя та в частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання приватної власності на квартиру, та ухвалено в цій частині нове судове рішення.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя задоволено.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання приватної власності на квартиру залишено без задоволення.

В порядку поділу спільного майна подружжя :

- визнано за ОСОБА_2 право особистої приватної власності на 1/2 частину двокімнатної квартири АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1859262980000);

- визнано за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на 1/2 частину двокімнатної квартири АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1859262980000).

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 , на додаткове рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 26 червня 2025 року задоволено.

Додаткове рішення Шевченківського районного суду міста Києва

від 26 червня 2025 року скасовано.

Вирішено питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції та в суді апеляційної інстанції

10 липня 2026 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Проценко М. М., на постанову Київського апеляційного суду від 20 липня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання приватної власності на нерухоме майно.

У касаційній скарзі заявник просить зупинити виконання та дію постанови суду апеляційної інстанції, скасувати постанову суду апеляційної інстанції, залишити в силі рішення суду першої інстанції та додаткове рішення суду першої інстанції.

13 серпня 2026 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» повторно надійшло клопотання про зупинення виконання та дії постанови Київського апеляційного суду від 20 липня 2026 року, обгрунтоване тим, що у разі виконання цієї постанови заявник зазнає негативних передчасних наслідків у вигляді зміни частки у праві власності на квартиру в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. На підтвердження наміру ОСОБА_2 подати державному реєстратору заяву про державну реєстрацію права власності на спірне майно заявник надав заяву про видачу копії судового рішення, подану ОСОБА_2 до суду першої інстанції та копію заяви про видачу виконавчого документа, подану ОСОБА_2 до суду першої інстанції .

Відповідно до частини першої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Зазначена норма визначає право суду касаційної інстанції застосувати відповідний процесуальний захід, однак його застосування не є автоматичним наслідком подання касаційної скарги. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, має навести належне обґрунтування необхідності зупинення виконання або дії судового рішення та вказати на обставини, які свідчать про необхідність застосування такого заходу.

Проте заявником таких обставин не наведено. Клопотання не містить належного обґрунтування того, що невжиття відповідного заходу може призвести до негативних наслідків, ускладнити чи унеможливити відновлення становища, яке існувало до виконання судового рішення, у разі його скасування за результатами касаційного перегляду.

Саме по собі оскарження судового рішення в касаційному порядку не є достатньою підставою для зупинення його виконання або дії.

За таких обставин правові підстави для задоволення клопотання про зупинення виконання та дії оскаржуваної постанови відсутні.

У частині першій статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає

пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме, що суди не врахували правові висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладені у постановах від 05 лютого 2025 року у справі №641/2211/23, від 21 листопада 2018 року у справі 372/504/17-ц, від 22 вересня 2020 року у справі №214/6174/15-ц, від 18 червня 2018 року у справі №711/5108/17, від 24 січня 2020 року у справі №546/912/16-ц, від 06 лютого 2018 року у справі №235/9895/15-ц, від 05 квітня 2018 року у справі №404/1515/16-ц, від 29 липня 2020 року у справі №127/16354/17, від 22 січня 2020 року у справі №711/2302/18, від 21 листопада 2018 року у справі №372/504/17-ц, від 12 грудня 2019 року у справі №490/4949/17, від 12 грудня 2019 року у справі №466/3769/16, від 15 серпня 2019 року у справі № 588/350/15, від 27 лютого 2019 року у справі №522/25049/16-ц, від 11 грудня 2019 року у справі №712/14547/16-ц, від 24 січня 2020 року у справі №490/10757/16-ц, від 18 березня 2018 року у справі №759/13140/14-ц.

Окрім того, заявник посилається на пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу касаційного оскарження та вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі №712/3590/22 від 03 червня 2024 року.

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу (частина восьма статті 394 ЦПК України).

Касаційна скарга подана у визначений законом строк та оформлена відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, зокрема містять підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 2 частини другої статті 389 ЦПК України.

З огляду на викладене, касаційний суд дійшов висновку про відкриття касаційного провадження та витребування матеріалів справи.

Керуючись статтями 389, 390, 392, 394, ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Проценко Микола Миколайович, на постанову Київського апеляційного суду від 20 липня 2026 року.

Витребувати із Шевченківського районного суду міста Києва цивільну справу № 761/2527/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання приватної власності на нерухоме майно.

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Проценко Микола Миколайович, про зупинення виконання та дії постанови Київського апеляційного суду від 20 липня 2026 року.

Роз`яснити учасникам справи право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, що не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Ігнатенко

О. М. Ситнік

І. М. Фаловська