УХВАЛА
02 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 761/49667/25
провадження № 61-11478ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулейкова І. Ю., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Державної установи «Центр пробації» на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 16 квітня 2026 року та постанову Київського апеляційного суду від 31 липня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Центр пробації» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2026 року Казміренко В. М., в інтересах Державної установи «Центр пробаці» (далі - ДУ «Центр пробації»), через підсистему «Електронний суд» підписав та подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 16 квітня 2026 року та постанову Київського апеляційного суду від 31 липня 2026 року.
Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню з наступних підстав.
Відповідно до частини третьої статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника.
На підтвердження своїх повноважень Казміренко В. М. до касаційної скарги додав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та довіреність у порядку передоручення, якою керівник ДУ «Центр пробації» уповноважив його представляти інтереси ДУ «Центр пробації» в судах України. Інших документів не надано.
Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (частина перша статті 58 ЦПК).
Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).
Однак належних доказів того, що Казміренко В. М. діяв у порядку самопредставництва ДУ «Центр прбації» у суду немає.
Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (частина третя статті 58 ЦПК).
Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.
Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (органу державної влади) без додаткового уповноваження (довіреності). Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 28 серпня 2023 року у справі № 740/2873/22 (провадження № 61-8685св23).
За змістом касаційної скарги та доданих до неї матеріалів Казміренко В. М. не є керівником ДУ «Центр пробації». У такому разі його повноваження діяти від імені ДУ «Центр пробації» у порядку самопредставництва можуть випливати виключно із закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У суду відсутня інформація про те, що Казміренко В. М. має право діяти у порядку самопредставництва ДУ «Центр пробації» на підставі саме вказаних актів.
Велика Палата Верховного Суду зауважила, що, починаючи з 29 грудня 2019 року, коли набрав чинності Закон України від 18 грудня 2019 року № 390-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення», самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва (див. ухвалу Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20).
Разом з тим, постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі № 910/16580/23 уточнено попередній висновок та зазначено, що якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР), ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є).
Отже, за наявності інформації щодо такої особи в ЄДР, у разі подання її суду, відсутності стосовно цього спору, про який повідомлено суду, підстави додатково підтверджувати ці повноваження документами, які за своїм змістом є тими, що визначені частиною третьою статті 58 ЦПК, - статутом, положенням, трудовим договором (контрактом) - відсутні, оскільки суд може покладатись на відомості з ЄДР як на достовірні.
Визначених відповідно до частини третьої статті 58 ЦПК документів, які можуть підтвердити повноваження діяти від імені ДУ «Центр пробації» Казміренком В. М. не надано, а із наданого витягу з ЄДР не встановлено повноважень Казміренка В. М. діяти в інтересах ДУ «Центр пробації» в порядку самопредставництва.
Таким чином, входження до кола власне трудових обов`язків
Казміренка В. М. здійснення самопредставництва ДУ «Центр пробації» не підтверджено.
Сама по собі сформована в порядку передоручення в підсистемі «Електронний суд» довіреність не підтверджує повноваження особи, яка підписала касаційну скаргу діяти від імені ДУ «Центр пробації» в порядку самопредставництва.
Касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено (пункт 1 частини четвертої статті 393 ЦПК).
Оскільки касаційну скаргу підписала особа, яка не мала права її підписувати, цю скаргу слід повернути.
Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до Верховного Суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.
Керуючись статтями 183, 392, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної установи «Центр пробації» на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 16 квітня 2026 року та постанову Київського апеляційного суду від 31 липня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Центр пробації» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди вважати неподаною та повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І. Ю. Гулейков