ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
02 вересня 2026 року м. Полтава Справа № 440/10990/26
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Сич С.С., перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про стягнення середнього заробітку,
В С Т А Н О В И В:
12 серпня 2026 року (позов зданий позивачем на пошту 10 серпня 2026 року) до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, у якій позивач просить:
1) визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 11 червня 2026 року №654_од в частині відсторонення ОСОБА_1 від посади та позбавлення 100% премії;
2) визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 10 липня 2026 року №829о/с в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення із служби в поліції;
3) визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 15 липня 2026 року №849 о/с в частині звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 ;
4) поновити ОСОБА_1 на службі в Національній поліції України на посаді начальника сектора розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області з 16 липня 2026 року;
5) визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо утримання (невиплати) 100% премії ОСОБА_1 за період відсторонення від виконання службових обов`язків з 11 червня 2026 по 11 липня 2026 року та зобов`язати Головне управління Національної поліції в Полтавській області виплатити утримане грошове забезпечення (премію) у повному обсязі;
6) стягнути з Головного управління Національної поліції в Полтавській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з урахуванням усіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, зокрема додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2026, починаючи з 16 липня 2026 року до дня прийняття судом рішення про поновлення на службі;
7) стягнути з Головного управління Національної поліції в Полтавській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 16.07.2026 по день фактичного розрахунку;
8) допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправними та скасування наказів, визнання дій протиправними, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Зазначено, що недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску. Роз`яснено позивачу, якщо заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Копія ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2026 року надіслана судом до електронного кабінету позивача та судом отримано повідомлення про доставлення копії ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2026 року про залишення позовної заяви без руху до електронного кабінету позивача ОСОБА_1 17 серпня 2026 року о 17:10.
В силу приписів частини 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України днем вручення позивачу копії ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 25 березня 2026 року про залишення позовної заяви без руху є 18 серпня 2026 року.
26 серпня 2026 року до суду надійшла заява позивача від 22 серпня 2026 року про поновлення строку на звернення до суду, яка вмотивована тим, що строк звернення про оскарження наказу Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 11 червня 2026 року №654_од в частині відсторонення ОСОБА_1 від посади та позбавлення 100% премії розпочав свій перебіг з 10 липня 2026 року. Вказує, що матеріали службового розслідування були надані йому на ознайомлення 12.07.2026 в електронному вигляді. Зазначає, що неодноразово вживав заходи для врегулювати спору в позасудовому порядку шляхом звернення із заявами та рапортами до органів Національної поліції.
За визначенням, наведеним у пункті 17 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Отже, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
У позовній заяві позивач просить визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 11 червня 2026 року №654_од в частині відсторонення ОСОБА_1 від посади та позбавлення 100% премії.
Разом з тим, позивач звернувся до суду з позовом 10 серпня 2026 року, тобто з пропуском місячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого частиною 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України в зазначеній частині позовних вимог та в частині похідних від них позовних вимог.
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII.
Частиною 4 статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII, встановлено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
Як слідує з матеріалів позову, наказом Головного управління Національної поліції В Полтавській області від 15 липня 2026 року №849 о/с майора ОСОБА_1 , начальника сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції миргородського районного відділу поліції, 15 липня 2026 року звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
Разом з тим, позивач звернувся до суду з позовом лише 10 серпня 2026 року, тобто з пропуском п`ятнадцятиденного строку звернення до адміністративного суду, встановленого частиною 4 статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII, в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 10 липня 2026 року №829о/с в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення із служби в поліції та про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 15 липня 2026 року №849 о/с в частині звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 та в частині похідних від них позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже, строк, передбачений частиною другою статті 122 КАС України, є процесуальним строком, встановленим законом, який суд може поновити, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об`єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).
Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.12.2022 у справі № 990/102/22.
У постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі №640/12324/19 викладено правовий висновок про те, що причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам:
1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк;
2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;
3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено;
4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.11.2022 у справі № 990/115/22 зазначила, що запровадження на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку.
У постанові Верховного Суду від 22.01.2020 у справі №826/4464/17 викладено правовий висновок, що пропуск відповідного строку на звернення до суду через байдужість до своїх прав або небажання скористатися цим правом не є поважною причиною пропуску строку та, відповідно, підставою для поновлення звернення до суду з адміністративним позовом.
Законодавством України не передбачено досудового порядку вирішення спорів цієї категорії, тому суд критично оцінює доводи позивача про вжиття ним заходів досудового порядку вирішення спору.
Відсутність у позивача матеріалів службового розслідування, які за твердженням позивача, були надані йому 12.07.2026 в електронному вигляді, не впливає на можливість позивача своєчасно звернутися до адміністративного суду з позовом, оскільки в силу частини 1 статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом, а відповідно до частини 2 статті 77 КАС України суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
У позові позивач оскаржує наказ Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 11 червня 2026 року №654_од в частині відсторонення ОСОБА_1 від посади та позбавлення 100% премії та не оскаржує наказ Головного управління Національної поліції в Полтавській області в частині призначення службового розслідування, тому суд критично оцінює доводи позивача з посиланням на постанову Верховного Суду від 16 травня 2024 року у справі №320/34767/23, у якій викладено правовий висновок про те, що наказ про призначення службового розслідування не є індивідуальним актом, що порушує права та інтереси позивача, і за приписами Інструкції № 202 прокурор не наділений правом на оскарження такого наказу, відповідно оскарження такого не може бути самостійною підставою позову.
Позивачем не наведено обставин, які були б об`єктивно непереборними, які б не залежали від його волевиявлення, та які б були пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду протягом встановленого законами строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог про: визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 11 червня 2026 року №654_од в частині відсторонення ОСОБА_1 від посади та позбавлення 100% премії, визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 10 липня 2026 року №829о/с в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення із служби в поліції, визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 15 липня 2026 року №849 о/с в частині звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 та похідних від них вимог поновити ОСОБА_1 на службі в Національній поліції України на посаді начальника сектора розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області з 16 липня 2026 року, визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо утримання (невиплати) 100% премії ОСОБА_1 за період відсторонення від виконання службових обов`язків з 11 червня 2026 по 11 липня 2026 року та зобов`язати Головне управління Національної поліції в Полтавській області виплатити утримане грошове забезпечення (премію) у повному обсязі, стягнути з Головного управління Національної поліції в Полтавській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з урахуванням усіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, зокрема додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2026, починаючи з 16 липня 2026 року до дня прийняття судом рішення про поновлення на службі та допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.
Натомість, наведені позивачем у заяві обставини носять суб`єктивний характер, повністю залежали від волевиявлення позивача та не є достатніми для висновку про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду. Тому суд вважає за необхідне визнати неповажними підстави, вказані позивачем у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду в зазначеній вище частині позовних вимог.
У постанові від 05.02.2020 у справі № 9901/425/19 Велика Палата Верховного суду зазначила, що у випадку, коли особа вважає, що її права при прийнятті, проходженні або звільненні з публічної служби були порушені, вона має право звернутися до суду у більш стислі строки, ніж на загальних підставах. Звернення до суду з пропуском цього строку за відсутності поважних причин позбавляє таку особу права захисту у судовому порядку.
Встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.
Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтованою пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення ЄСПЛ від 21.12.2010 у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України", пункт 53 рішення ЄСПЛ від 08.04.2010 у справі "Меньшакова проти України").
У рішенні від 18.10.2005 у справі "МШ "Голуб" проти України" ЄСПЛ зазначив, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання.
Отже, за практикою ЄСПЛ, застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду. І навпаки, безпідставне поновлення таких строків свідчить про порушення принципу правової визначеності.
Частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Зважаючи на викладене вище, враховуючи визнання неповажними підстав, вказаних позивачем у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду в зазначеній частині позовних вимог, наявні підстави, встановлені частиною 2 статті 123 та пунктом 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України для повернення позивачеві ОСОБА_1 позовної заяви в частині позовних вимог про: визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 11 червня 2026 року №654_од в частині відсторонення ОСОБА_1 від посади та позбавлення 100% премії, визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 10 липня 2026 року №829о/с в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення із служби в поліції, визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 15 липня 2026 року №849 о/с в частині звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 та похідних від них вимог поновити ОСОБА_1 на службі в Національній поліції України на посаді начальника сектора розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області з 16 липня 2026 року, визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо утримання (невиплати) 100% премії ОСОБА_1 за період відсторонення від виконання службових обов`язків з 11 червня 2026 по 11 липня 2026 року та зобов`язати Головне управління Національної поліції в Полтавській області виплатити утримане грошове забезпечення (премію) у повному обсязі, стягнути з Головного управління Національної поліції в Полтавській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з урахуванням усіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, зокрема додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2026, починаючи з 16 липня 2026 року до дня прийняття судом рішення про поновлення на службі та допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.
Водночас, позов в частині вимог про стягнення з Головного управління Національної поліції в Полтавській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 16.07.2026 по день фактичного розрахунку, - відповідає вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, поданий особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, належить розглядати у порядку адміністративного судочинства та підсудний Полтавському окружному адміністративному суду, тому позовну заяву слід прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі.
Відповідно до частини 1 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Частиною 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності, а частиною 6 статті 12 цього Кодексу - що, справою незначної складності, є прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження врегульовані статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з частиною 5 якої суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Враховуючи характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, які не вимагають проведення підготовчого провадження для повного та всебічного встановлення її обставин, суд дійшов висновку, що зазначена справа є справою незначної складності, не підпадає під винятки, передбачені частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому відповідно до частини 6 статті 12, з урахуванням положень статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, має бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Згідно з частинами 2, 4 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частин 3, 6 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
На підставі викладеного вище, з метою всебічного та повного з`ясування обставин справи, суд вважає за необхідне витребувати від відповідача Головного управління Національної поліції в Полтавській області докази.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 77, 80, 121-123, 169, 171, 256, 257, 260, 262, 294 Кодексу адміністративного судочинства України,
П О С Т А Н О В И В:
Визнати неповажними підстави, вказані позивачем у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду та повернути позивачеві ОСОБА_1 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області в частині позовних вимог про: визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 11 червня 2026 року №654_од в частині відсторонення ОСОБА_1 від посади та позбавлення 100% премії, визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 10 липня 2026 року №829о/с в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення із служби в поліції, визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 15 липня 2026 року №849 о/с в частині звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 та похідних від них вимог поновити ОСОБА_1 на службі в Національній поліції України на посаді начальника сектора розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області з 16 липня 2026 року, визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо утримання (невиплати) 100% премії ОСОБА_1 за період відсторонення від виконання службових обов`язків з 11 червня 2026 по 11 липня 2026 року та зобов`язати Головне управління Національної поліції в Полтавській області виплатити утримане грошове забезпечення (премію) у повному обсязі, стягнути з Головного управління Національної поліції в Полтавській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з урахуванням усіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, зокрема додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2026, починаючи з 16 липня 2026 року до дня прийняття судом рішення про поновлення на службі та допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі №440/10990/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області в частині позовних вимог про стягнення з Головного управління Національної поліції в Полтавській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 16.07.2026 по день фактичного розрахунку.
Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Запропонувати відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі надати до суду відзив на позов разом з усіма доказами, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, та документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього документів іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
Роз`яснити відповідачу, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішуватиме справу за наявними матеріалами, а неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову в силу частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.
Роз`яснити, що відповідно до частини 7 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд має право вирішити справу за наявними матеріалами також у разі, якщо відзив подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов`язку.
Встановити позивачу трьохденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка повинна відповідати статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України.
Встановити відповідачу трьохденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке повинно відповідати статті 164 Кодексу адміністративного судочинства України.
Витребувати від відповідача Головного управління Національної поліції в Полтавській області:
1) докази на підтвердження дати виплати ОСОБА_1 сум грошового забезпечення при звільненні зі служби в поліції (платіжне доручення, тощо);
2) довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за травень та червень 2026 року, у якій зазначити, які саме складові грошового забезпечення включені до цієї довідки;
3) письмові пояснення із зазначенням виду та розміру всіх належних позивачеві сум при звільненні.
Витребувані документи надати до суду у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі.
Роз`яснити, що особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені Кодексом адміністративного судочинства України.
Роз`яснити, що права та обов`язки учасників справи встановлені статтями 44, 47 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повідомити учасникам справи, що вони можуть отримати інформацію у справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, веб-адреса сторінки суду: http://court.gov.ua/fair/sud1670/.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Надіслати відповідачу копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду в частині повернення позовної заяви може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали до Другого апеляційного адміністративного суду, в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
В іншій частині ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя С.С. Сич