Справа № 344/17352/25
Провадження № 2/302/471/26
40
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2026 року селище Міжгір`я Закарпатської області
Міжгірський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді - Пухальського С. В.,
за участю секретаря судового засідання - Бобонич Н. Г.,
представника відповідачки - адвоката Висоцького С. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Висоцького Сергія Олександровича про поновлення строку для подання відзиву у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Міжгірського районного суду Закарпатської області перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заочним рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 12 лютого 2026 року позов задоволено повністю та стягнуто з відповідачки заборгованість за кредитним договором, судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.
22 травня 2026 року ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Висоцький Сергій Олександрович, звернулася до суду із заявою про перегляд зазначеного заочного рішення.
Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 29 травня 2026 року заяву про перегляд заочного рішення задоволено, заочне рішення від 12 лютого 2026 року скасовано, а справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Цією ж ухвалою відповідачці встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення її копії для подання відзиву на позовну заяву та роз`яснено, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.
Згідно з довідкою про доставку електронного документа копію ухвали суду від 29 травня 2026 року доставлено до електронного кабінету представника відповідачки - адвоката Висоцького Сергія Олександровича 31 травня 2026 року.
Отже, перебіг установленого судом п`ятнадцятиденного строку для подання відзиву розпочався 01 червня 2026 року та закінчився 15 червня 2026 року.
У ході подальшого розгляду справи судом вирішувалося питання щодо перевірки обставин перерахування кредитних коштів.
Ухвалою суду від 27 липня 2026 року задоволено клопотання про витребування доказів та витребувано від Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» інформацію щодо належності ОСОБА_1 платіжної картки з маскою номера НОМЕР_1 , здійснення 05 лютого 2023 року транзакції на зазначену платіжну картку у сумі 15 000 грн, зарахування відповідних коштів та проведення банком ідентифікації і верифікації власника платіжної картки.
12 серпня 2026 року до суду надійшла відповідь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», у якій банк повідомив про неможливість надати запитувану інформацію за зазначеними в ухвалі реквізитами та необхідність надання повного номера рахунку.
17 серпня 2026 року зазначену відповідь приєднано до матеріалів справи в підсистемі «Електронний суд», після чого вона була доступною учасникам справи для ознайомлення.
03 вересня 2026 року представник відповідачки - адвокат Висоцький Сергій Олександрович подав через підсистему «Електронний суд» відзив на позовну заяву, у якому одночасно просив поновити строк на його подання.
Необхідність поновлення процесуального строку представник відповідачки обґрунтовує тим, що в Україні введено воєнний стан, здійснюються обстріли, оголошуються повітряні тривоги, що потребує переривання роботи та перебування в укритті, а також мають місце часті відключення електропостачання, які скорочують робочий час та можливість своєчасно підготувати необхідні процесуальні документи.
У судовому засіданні представник відповідачки підтримав клопотання про поновлення строку на подання відзиву та просив його задовольнити. Водночас зазначив, що у разі якщо суд дійде висновку про відсутність підстав для поновлення відповідного процесуального строку, просив врахувати доводи та міркування, викладені у поданому документі, як письмові пояснення щодо правової позиції сторони відповідача, у тому числі щодо отриманої судом відповіді Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк».
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» у судове засідання не з`явився. Позивач про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином. У позовній заяві представник позивача просив здійснювати розгляд справи за його відсутності.
Заслухавши представника відповідачки, дослідивши матеріали справи та доводи клопотання, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частини першої статті 126 Цивільного процесуального кодексу України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Згідно з частиною першою статті 127 Цивільного процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до частини другої статті 127 Цивільного процесуального кодексу України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Частиною сьомою статті 178 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Отже, Цивільний процесуальний кодекс України розмежовує поновлення процесуального строку, встановленого законом, та продовження процесуального строку, встановленого судом.
У цій справі строк для подання відзиву був встановлений безпосередньо судом ухвалою від 29 травня 2026 року та закінчився 15 червня 2026 року. До закінчення зазначеного строку відповідачка або її представник із заявою про його продовження до суду не зверталися.
Водночас, зважаючи на зміст заявленого представником відповідачки клопотання та наведені ним обставини, суд вважає за необхідне надати оцінку також причинам несвоєчасного подання відзиву.
Поважність причин пропуску процесуального строку повинна оцінюватися з урахуванням конкретних обставин справи, тривалості пропущеного строку, поведінки учасника справи та наявності об`єктивних обставин, які реально перешкоджали своєчасному вчиненню відповідної процесуальної дії.
Саме по собі запровадження в Україні воєнного стану не може автоматично свідчити про поважність причин пропуску процесуального строку. Визначальним є те, чи існували конкретні обставини, зумовлені воєнним станом, які об`єктивно унеможливлювали або істотно перешкоджали учаснику справи своєчасно вчинити відповідну процесуальну дію.
Посилаючись на воєнний стан, обстріли, повітряні тривоги та відключення електропостачання, представник відповідачки не зазначив, які саме конкретні обставини та протягом якого періоду об`єктивно перешкоджали йому підготувати та подати відзив саме у цій справі.
Зокрема, не наведено конкретних періодів відсутності електропостачання чи доступу до засобів електронного зв`язку, відсутності можливості користуватися підсистемою «Електронний суд» або інших об`єктивних обставин, які унеможливлювали подання відзиву у встановлений судом строк. Доказів на підтвердження таких обставин до клопотання також не додано.
Суд при цьому враховує процесуальну поведінку сторони відповідача протягом усього періоду розгляду справи після скасування заочного рішення.
Представник відповідачки - адвокат Висоцький Сергій Олександрович був залучений до участі у справі щонайменше з моменту звернення 22 травня 2026 року із заявою про перегляд заочного рішення, а тому був обізнаний із предметом спору, змістом позовних вимог та запереченнями відповідачки проти них.
Саме за заявою відповідачки, поданою її представником, заочне рішення було скасовано з метою забезпечення відповідачці можливості реалізувати процесуальні права, у тому числі подати відзив, докази та заперечення проти позову.
Копію ухвали від 29 травня 2026 року, якою встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву, представник відповідачки отримав 31 травня 2026 року.
Проте до закінчення встановленого судом строку - 15 червня 2026 року - відзив не подано, із заявою про продовження такого строку представник відповідачки до суду не звертався та про існування обставин, які перешкоджали його дотриманню, суд не повідомляв.
Після закінчення строку розгляд справи продовжувався. Зокрема, 27 липня 2026 року судом вирішувалося питання про витребування доказів від Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк». Однак і на цей час, тобто більш ніж через місяць після закінчення встановленого строку, відзив відповідачкою не подано та питання про неможливість його своєчасного подання перед судом не порушувалося.
Крім того, відповідь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» була приєднана до матеріалів справи в підсистемі «Електронний суд» 17 серпня 2026 року та з цього часу була доступною учасникам справи для ознайомлення, тоді як відзив подано лише 03 вересня 2026 року.
Будь-яких конкретних причин, які перешкоджали представнику відповідачки вчинити відповідну процесуальну дію і протягом цього періоду, у клопотанні також не наведено.
При цьому отримання під час розгляду справи нового доказу саме по собі не зумовлювало необхідності відкладати подання відзиву до моменту отримання такого доказу та не перешкоджало стороні відповідача після його надходження висловити свою позицію щодо змісту та доказового значення цього документа.
Таким чином, наведені представником відповідачки обставини мають загальний характер, не підтверджені належними доказами та не встановлюють причинного зв`язку між обставинами, пов`язаними з воєнним станом, і неможливістю своєчасного подання відзиву саме у цій справі.
З урахуванням тривалості пропущеного строку, обізнаності представника відповідачки про розгляд справи, часу отримання ним ухвали, якою встановлено строк для подання відзиву, відсутності звернення про продовження такого строку до його закінчення та відсутності конкретних об`єктивних перешкод для своєчасного вчинення процесуальної дії суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідачки про поновлення строку на подання відзиву.
Разом із тим суд враховує заявлене представником відповідачки у судовому засіданні прохання у разі відмови в поновленні строку врахувати викладені у поданому документі доводи як письмові пояснення щодо правової позиції сторони відповідача та доказів, наявних у матеріалах справи.
Відповідно до статті 43 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи і міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, а також заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Відмова у задоволенні клопотання щодо пропущеного строку на подання відзиву не позбавляє відповідачку права висловлювати свою правову позицію щодо заявленого позову та надавати пояснення щодо доказів, які містяться у матеріалах справи і досліджуються судом.
Суд також враховує, що відповідь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» отримана судом уже під час розгляду справи після скасування заочного рішення та приєднана до матеріалів справи 17 серпня 2026 року, а тому сторона відповідача вправі висловити свої доводи та міркування щодо змісту і доказового значення цього документа.
Водночас врахування судом таких доводів та міркувань як пояснень щодо правової позиції відповідачки та наявних у справі доказів не змінює висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання щодо строку на подання відзиву та не надає поданому 03 вересня 2026 року документу статусу відзиву, поданого у встановлений судом процесуальний строк.
За таких обставин суд вважає за можливе враховувати наведені стороною відповідача доводи та міркування під час подальшого розгляду справи як пояснення щодо її правової позиції та доказів, наявних у матеріалах справи, зокрема відповіді Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк».
Керуючись статтями 43, 126, 127, 174, 178, 258-261 Цивільного процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Висоцького Сергія Олександровича про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву - відмовити.
Доводи та міркування сторони відповідача, викладені у документі, поданому 03 вересня 2026 року як відзив на позовну заяву, враховувати під час розгляду справи як письмові пояснення щодо правової позиції відповідачки та доказів, наявних у матеріалах справи.
Ухвала окремому оскарженню від рішення суду не підлягає.
Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали складений 03 вересня 2026 року.
Суддя Пухальський С. В.