Справа №295/15454/26
2-з/295/61/26
УХВАЛА
про застосування заходів забезпечення позову
02.09.2026 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Перекупка І.Г., розглянувши в порядку письмового провадження заяву заступника керівника Коростенської окружної прокуратури Олексія Сороколата про застосування заходів забезпечення позову по цивільній справі № 295/15454/26 за позовом заступника керівника Коростенської окружної прокуратору Житомирської області, що діє в інтересах держави, до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участі третьої особи - Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Житомирській області про визнання недійсним договору, застосування наслідків недійсності правочину, -
В С Т А Н О В И В:
Заступник керівника Коростенської окружної прокуратури звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати недійсним, за ознаками укладення без наміру створення юридичних наслідків, договір купівлі-продажу транспортного засобу - Toyota Highlander, VIN-5 НОМЕР_1 , 2016 року випуску, що укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , застосувати наслідки недійсності договору.
Разом з позовною заявою заступником керівника Коростенської окружної прокуратури до суду подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову, в якій останній просить накласти арешт на транспортний засіб марки TOYOTA HIGHLANDER, VIN-КОД НОМЕР_2 , 2016 року випуску. В обґрунтування заяви зазначив, що у кримінальному провадженні № 1202206[телефон приховано] від 12.10.2022 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 3, 4, 5 ст. 191 КК України. Розмір завданих державі збитків визначено у сумі 2 796 935,44 грн. У зв`язку з можливістю конфіскації майна та необхідністю забезпечення відшкодування збитків слідчим порушувалося питання про арешт майна підозрюваного. Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 08.03.2023 скасовано ухвалу слідчого судді від 21.11.2022 та накладено арешт, зокрема, на 1/3 квартири ОСОБА_1 та автомобіль ТА-НО VO. При цьому суд встановив, що інші належні ОСОБА_1 транспортні засоби, у тому числі TOYOTA HIGHLANDER, TOYOTA CAMRY та TOYOTA CAMRY, до моменту розгляду апеляційної скарги були ним відчужені. Згідно з договором купівлі-продажу транспортного засобу від 19.11.2022 № 1841/2022/3519213 ОСОБА_1 продав своїй дружині ОСОБА_2 автомобіль TOYOTA HIGHLANDER за 500 000 грн. Прокурор вважає цей правочин фіктивним, оскільки його укладено не з метою реального переходу права власності, а для приховування майна від можливого арешту та конфіскації, а також уникнення відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. У зв`язку з цим прокурор просить визнати договір недійсним на підставі ст. 234 ЦК України. Одночасно прокурор просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на автомобіль TOYOTA HIGHLANDER, оскільки існує ризик його повторного відчуження ОСОБА_2 , що може ускладнити або унеможливити виконання можливого рішення суду про задоволення позову та потребуватиме подальшого звернення до суду щодо повернення майна.
Дослідивши заяву, матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пункт 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України передбачає вид забезпечення позову, як зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», відповідно до якого, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
У постанові від 13.01.2020 по справі № 922/2163/17 Верховний Суд вказав, що в кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Враховуючи, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, суд вбачає наявність передбачених законом підстав для застосування заходів забезпечення позову, задовольняє подану заяву про забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Заяву заступника керівника Коростенської окружної прокуратури Олексія Сороколата про застосування заходів забезпечення позову по цивільній справі № 295/15454/26 за позовом заступника керівника Коростенської окружної прокуратору Житомирської області, що діє в інтересах держави, до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участі третьої особи - Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Житомирській області про визнання недійсним договору, застосування наслідків недійсності правочину, - задовольнити.
Накласти арешт на транспортний засіб марки TOYOTA HIGHLANDER, VIN-код НОМЕР_2 , 2016 року випуску.
Ухвала підлягає до негайного виконання.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Копію ухвали негайно направити для виконання до Регіонального сервісного центру ГЦС МВС у Житомирській області, решті сторін по справі - для відома.
Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 261 ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя І.Г. Перекупка