УХВАЛА
03 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 200/10279/25
адміністративне провадження № К/990/38256/26
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Білак М.В., перевіривши касаційну скаргу Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2026 року у справі №200/10279/25 за позовом ОСОБА_1 до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними та скасування постанов державного виконавця,
У С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, у якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив:
- визнати протиправною та скасувати постанову Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 16 грудня 2025 року про стягнення виконавчого збору ВП НОМЕР_1;
- визнати протиправною та скасувати постанову Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 17 грудня 2025 року про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_2.
- визнати протиправною та скасувати постанову Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 27 жовтня 2021 року № 67260952 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження;
- визнати протиправною та скасувати постанову Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про відкриття виконавчого провадження від 17 грудня 2025 року НОМЕР_3;
- стягнути з Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 01 травня 2026 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 16 грудня 2025 року про стягнення виконавчого збору ВП НОМЕР_1.
Визнано протиправною та скасовано постанову Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 17 грудня 2025 року про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_2.
Визнано протиправною та скасовано постанову Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 27 жовтня 2021 року НОМЕР_1 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.
Визнано протиправною та скасовано постанову Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про відкриття виконавчого провадження від 17 грудня 2025 року НОМЕР_3.
Стягнуто з Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції звернувся до Першого апеляційного суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2026 року відмовлено у задоволені клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору. Апеляційну скаргу Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 травня 2026 року у справі №200/10279/25 залишено без руху. Встановлено строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів після отримання копії ухвали шляхом надання документу про сплату судового збору та заяви про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції з посиланням на поважні підстави та відповідні докази. Роз`яснено, що в разі невиконанні вимог ухвали щодо надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду з наданням відповідних доказів щодо поважності причин пропуску строку, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження, що позбавляє апелянта права повторного звернення до апеляційного суду з цього питання.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від14 липня 2026 року відмовлено у задоволенні заяви Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та визнано неповажними наведені підстави для поновлення строку. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 травня 2026 року у справі № 200/10279/25.
14 серпня 2026 року Верховним Судом зареєстровано касаційну скаргу Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2026 року у справі №200/10279/25, яка надійшла через підсистему «Електронний суд». Заявник просить скасувати оскаржувану ухвалу апеляційного суду, закрити провадження у справі.
Перевіривши викладені доводи касаційної скарги, Верховний Суд зазначає таке.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно із частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини третьої статті 328 КАС України у касаційному порядку може бути оскаржена, зокрема, ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Відповідно до абзацу 2 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Абзацом 3 пункту 4 частини другої статті 330 КАС України передбачено, що у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати норми матеріального та/або процесуального права, неправильного застосування яких припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень, а також обґрунтування того, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень.
Перевіряючи доводи касаційної скарги, Верховним Судом установлено, що відповідачем не наведено підстави касаційного оскарження ухвали суду апеляційної інстанції, не зазначено у чому полягає порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального чи матеріального права при постановленні оскаржуваної ухвали.
Тобто, скаржник не зазначив і не обґрунтував, у чому саме полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, яку допустив, на його думку, суд апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваного судового рішення, а саме ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, що свідчить про невідповідність касаційної скарги вимогам статті 330 КАС України.
Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, викладеними скаржником, та зазначеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження, а тому невикладення у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
Пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, зокрема якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Отже, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України.
Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи.
Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України,
У Х В А Л И В:
Касаційну скаргу Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2026 року у справі №200/10279/25 за позовом ОСОБА_1 до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними та скасування постанов державного виконавця повернути особі, яка її подала.
Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя М.В. Білак