Постанова № 139474133 у справі № 922/1367/25 від 25.08.2026

Постанова від 25.08.2026 у господарській справі № 922/1367/25 (категорія «Про відшкодування шкоди»). Суд: Східний апеляційний господарський суд, суддя Слободін Михайло Миколайович.

Справа	№ 922/1367/25
Суд	Східний апеляційний господарський суд
Суддя	Слободін Михайло Миколайович
Форма рішення	Постанова
Форма судочинства	Господарське
Категорія	Про відшкодування шкоди
Дата ухвалення	25.08.2026
Надійшло до реєстру	04.09.2026
Оригінал	reyestr.court.gov.ua/Review/139474133

Сторони-компанії

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укргазавто» (61052 відповідач або боржник, ЄДРПОУ 44017626

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року м. Харків Справа № 922/1367/25

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гребенюк Н.В. , суддя Шутенко І.А.

за участю секретаря судового засідання Бєлкіної О.М.

за участю представників сторін:

позивача - Козуб О.І.

відповідача - Кухарєва І.А.

третьої особи - не з`явився

розглянувши апеляційну скаргу ФОП Василевського В.Я. (вх.№ 1904Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 14.08.2025 у справі № 922/1367/25 (повне рішення складено 14.08.2025 в приміщенні господарського суду Харківської області суддею Лавренюк Т.А.)

за позовом Фізичної особи-підприємця Василевського Віктора Яковича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до Харківської митниці Державної митної служби України (61005, м. Харків, вул. Миколаївська, 16-Б, код ЄДРПОУ 44017626)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області (61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 18, код ЄДРПОУ 37874947)

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Василевський Віктор Якович звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив суд стягнути з державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці Державної митної служби України прямі збитки у розмірі 13 610 424,04 грн, збитки від інфляції в розмірі 6 441,94 грн, 3% річних в розмірі 1 909,80 грн, а також понесені позивачем всі судові витрати.

Рішенням господарського суду Харківської області від 14.08.2025 у справі № 922/1367/25 позов задоволено частково.

Стягнуто з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці Державної митної служби України (61005, м. Харків, вул. Миколаївська, 16-Б, код ЄДРПОУ 44017626) на користь Фізичної особи-підприємця Василевського Віктора Яковича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 31 866,90 грн збитків.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 13 578 557,14 грн збитків, 6 441,94 грн інфляційних втрат та 1 909,80 грн 3% річних відмовлено.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд керувався тим, що:

- справа про порушення ФОП Василевським митних правил була передана на розгляд до Київського районного суду м. Харкова, за результатами розгляду якої 01.03.2023 Київським районним судом м. Харкова ухвалено постанову у справі № 953/1146/23, відповідно до якої на позивача накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 15 031,86 грн, конфісковано на користь держави вилучені згідно з протоколом про порушення митних правил № 0348/80700/22 від 23.11.2022 предмети порушення митних правил, а саме: дискові пили марки "Bohai" модель 8011D, яка являє собою ручний інструмент з вмонтованим електричним двигуном у кількості 6 шт та дисках марки "Goldtol", які являють собою диски для циркулярних пил, виготовлені зі сталі, що мають по краях зубці у кількості 6 шт, а також стягнуто з позивача витрати відповідача за зберігання предмету правопорушення у розмірі 1 129,00 грн, а також судовий збір в розмірі 536,00 грн.; постановою Харківського апеляційного суду від 19.04.2023 у справі № 953/1146/23 постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 01.03.2023 щодо притягнення Василевського В.Я. до адміністративної відповідальності за ст.472 МК України змінено із виключенням висновків суду та скасовано рішення в частині стягнення з Василевського В.Я. судового збору, в решті постанову Київського районного суду м. Харкова від 01.03.2023 залишено без змін;

- питання законності дій Харківської митниці було предметом розгляду справи № 520/10937/23 за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця Василевського В.Я. до Харківської митниці і рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2023, яка залишена без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2024, позов в частині визнання протиправними та скасування рішення Харківської митниці про визначення коду товару № КТ-UA807000-0093-2022 від 15.11.2022 та картки відмови № UA807200/2022/000198 задоволено, рішення про визначення кодів товару скасовано;

- у рішенні від 18.09.2023 у справі № 520/10937/23 Харківський окружний адміністративний суду, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, зазначив, що оскаржувані позивачем рішення Харківської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визначення коду товару № КТ-UA807000-0093-2022 від 15.11.2022 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807200/2022/000198 є такими, що винесені з порушенням норм чинного законодавства України, при цьому, підставою для відмови позивачу у задоволенні його позовної вимоги про зобов`язання відповідача повернути вилучені у позивача дискові пили марки "Bohai" модель 8011D" в кількості 6 одиниць та диски марки "Goldtol" в кількості 6 одиниць стало те, що постанова Київського районного суду м. Харкова від 01.03.2023 у справі № 953/1146/23 набрала законної сили та відповідно до п.9 ст.129 Конституції України є обов`язковою до виконання ;

- враховуючи те, що саме через протиправні дії відповідача на позивача було накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 15 031,86грн та конфісковано на користь держави вилучені згідно з протоколом про порушення митних правил № 0348/80700/22 від 23.11.2022 предмети порушення митних правил, постанова Київського районного суду м. Харкова від 01.03.2023 у справі № 953/1146/23 є виконаною, про що свідчать постанова про закінчення виконавчого провадження від 04.07.2023 (ВП № 7208420) Київського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та постанова від 19.01.2024 (ВП № 72049194) Немишлянського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, позивачу спричинено збитки на загальну суму 31 866,90грн, з яких: 15 031,86 грн адміністративний штраф, 1 503,18 грн виконавчий збір, 300,00 грн витрати на проведення виконавчих дій, сплачені позивачем 30.06.2023 на користь держави у виконавчому провадженні № 72084520, 15 031,86 грн вартість конфіскованих у позивача предметів правопорушення (дискових пил марки "Bohai" модель 8011D" в кількості 6 одиниць та дисків марки "Goldtol" в кількості 6 одиниць), визначеної станом на 23.12.2022 ;

- отже, позивачем на підставі належних і допустимих доказів доведено наявність в діях Харківської митниці усіх трьох елементів цивільного правопорушення, передбаченого ст.1173 Цивільного кодексу України, а саме: неправомірність дій та рішень Харківської митниці; наявність шкоди, яка полягає у понесених позивачем збитках у вигляді 15 031,86 грн адміністративного штрафу, 1 503,18 грн виконавчого збору, 300,00 грн витрат на проведення виконавчих дій, сплачених позивачем 30.06.2023 на користь держави у виконавчому провадженні № 72084520, 15 031,86 грн вартості конфіскованих у позивача предметів правопорушення (дискових пил марки "Bohai" модель 8011D" в кількості 6 одиниць та дисків марки "Goldtol" в кількості 6 одиниць), визначеної станом на 23.12.2022; причинний зв`язок між неправомірними діями Харківської митниці і заподіяною шкодою ;

- застосування ст. 625 Цивільного кодексу України передбачає існування між сторонами простроченого зобов`язання і це зобов`язання повинно бути грошовим, проте спірні правовідносини не є правовідносинами зобов`язального характеру, а пов`язані із стягненням збитків, що виникають у зв`язку із відшкодуванням шкоди через незаконність дій державного органу (не має факту невиконання відповідачем взятих на себе грошових зобов`язань), а тому відсутні правові підстави застосування ст.625 Цивільного кодексу України, отже, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в сумі 1 909,80 грн та збитків від інфляції в розмірі 6 441,94 грн, нарахованих позивачем на суму збитків є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають;

- в обґрунтування позовних вимог в частині стягнення 2 013 595,34 грн реальних збитків, позивач посилався на те, що ці грошові кошти сплачені ним на користь ТОВ "Декостар" відповідно до умов договору відповідального зберігання № 29/11 (ЗУ) від 29.11.2022 на підставі акту надання послуг № 373 від 31.12.2024, відповідно до п.4.4 якого позивач був зобов`язаний здійснити оплату за послуги зберігання на розрахунковий рахунок зберігача впродовж 60 календарних днів з дня складення акту виконаних робіт, проте доказів сплати за надані ТОВ "Декостар" послуги зі зберігання в розмірі 2 013 595,00 грн. суду не надано, в матеріалах справи такі докази також відсутні ;

- відповідно до електронної митної декларації № 22UA807200003918U7 ціна на Екструдер для виготовлення бруса з деревних опилок (майно, яке позивач був позбавлений використовувати через незаконні дії відповідача) зазначена позивачем в розмірі 28 710 дол. США, при цьому позивачем не доведено доцільності витрат по зберіганню відповідного майна на суму 2 013 595,00 грн, що, в сукупності із фактом нездійснення плати за послуги зберігання, ставить під сумнів реальність вказаних витрат, у зв`язку з чим позов в наведеній частині задоволенню не підлягає

- в обґрунтування позовних вимог в частині стягнення 11 564 961,8 00 грн реальних збитків позивач посилається на те, що вони пов`язані з тим, що у період з 29.11.2022 по 31.07.2024 він не мав можливості використовувати технологічні лінії "Екструдер для виробництва бруса з деревних опилок" (у кількості трьох одиниць) у своїй господарській діяльності для виготовлення товарного брусу з тирсо-клеєвої маси у зв`язку з перебуванням їх у непрацездатному стані і з метою виготовлення дверних полотен у кількості 192 109 штук позивач був вимушений з листопада 2022 року по липень 2024 року придбавати замість дешевої тирси значно дорощу соснову дошку, що призвело до збільшення собівартості виготовленої продукції, внаслідок чого позивач зазнав реальних збитків у вищезазначеному розмірі в сумі 11 564 961,80 грн., проте позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги в зазначеній частині, посилається на теоретичні припущення отримання відповідного доходу: "Виробнича потужність однієї технологічної лінії "Екструдер для виробництва бруса з деревних опилок" становить 6-8 м3/добу, тобто у середньому 1 000 штук брусу з тирсо-клеєвої маси розміром 0.035 мм * 0,095 мм * 2100 мм (0.007 м3)" і з наданого позивачем розрахунку неможливо встановити реальну можливість виготовлення ним дверних полотен у кількості 192 109 штук, такий розрахунок з посиланням лише на опис екструдера, наданого постачальником, є абстрактним, отже, позов в зазначеній частині не підлягає задоволенню .

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ФОП Василевський В.Я. звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 14.08.2025 у справі № 922/1367/25 в частині відмови у задоволенні позовних вимог ФОП Василевського В.Я. щодо стягнення з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці Державної митної служби України на його користь 13 578 557,14 грн. збитків, 6 441,94 грн. інфляційних втрат та 1 909,80 грн. 3% річних та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що:

- рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2023, яке набрало законної сили 01.02.2024, визнано протиправними та скасовано рішення Харківської митниці про визначення коду товару № КТ-UА807000-0093-2022 від 15.11.2022 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807200/2022/000198, відповідач повинен був повернути позивачу вилучені у нього дискові пили марки "Воhаі" модель 8011D" в кількості 6 одиниць та диски марки "Goldtol" в кількості 6 одиниць, які є складовими частинами виробничого обладнання, заявленого позивачем до митного оформлення в цілому;

- у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань;

- протиправні рішення відповідача призвели до позбавлення позивача можливості здійснювати свої права щодо власного майна, а тому справедливим, законним та обґрунтованим є стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3 % річних за період, коли позивач був позбавлений можливості з незалежних від нього причин та внаслідок прийнятих протиправних рішень відповідача розпоряджатись своїм майном;

- суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовної вимоги щодо стягнення реальних збитків в сумі 2 013 595,34 грн. на тій підставі, що позивачем не надано доказів їх оплати зберігачу ТОВ "Декостар", у зв`язку з чим у суду є сумніви стосовно реальності та об`єктивності цих витрат для позивача, враховуючи їх розмір та недоведений позивачем обов`язковий їх характер, водночас, суд зазначив, що для можливості стягнення збитків не встановлено обов`язковості їх сплати і навіть наявність такого обов`язку достатня для того, щоб сторона могла посилатися на факт відповідних втрат, що свідчить про суперечливість висновків суду;

- в обґрунтування свого рішення суд першої інстанції поставив під сумнів реальність витрат позивача по зберіганню майна на суму 2 013 595,34 грн., порівнявши їх з вартістю самого майна (28 710 доларів), переданого на зберігання, без зазначення правової норми, якою він керувався, тоді як жоден нормативно-правовий акт не ставить вартість зберігання майна в залежність від його вартості, при цьому, відповідно до положень Порядку обчислення сум витрат у справах про порушення митних правил та їх відшкодування», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 731 від 15.06.2012, загальна вартість зберігання залежить лише від строків зберігання, займаної площі та розміру плати за добу зберігання;

- суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовної вимоги щодо стягнення реальних збитків в сумі 11 564 961,80 грн. на тій підставі, що позовні вимоги в цій частині позивач обґрунтовує теоретичними припущеннями отримання відповідного доходу, а наданий позивачем розрахунок є абстрактним і з нього неможливо встановити реальну можливість виготовлення позивачем дверних полотен у кількості 192 109 штук у період з листопада 2022 року по липень 2024 року, проте зазначений висновок суду першої інстанції суперечить доказам, наявним в матеріалах справи, так як фактична (а не теоретична) кількість виготовлених позивачем дверних полотен у 2022-2024 роках підтверджується первинними документами щодо їх продажу (договори, накладні, митні декларації та інші документи), копії яких були додані до позовної заяви (всього на 5 550-ти аркушах у 31-ому томі)

- позивачем до позовної заяви додані докази того, що він, починаючи з листопада 2022 року (моменту протиправного розукомплектування відповідачем ліній «Екструдер для виробництва бруса з деревних опилок») і до травня 2024 року (остаточна Постанова Харківського апеляційного суду у справі № 953/1146/23), вчиняв дії щодо відновлення свого порушеного права шляхом оскарження протиправних дій відповідача, проведення відповідних експертиз та намагання повернути в судовому порядку вилученні у позивача предмети (дискові пили марки "Bohai" модель 8011D" в кількості 6 одиниць та дисків марки "Goldtol" в кількості 6 одиниць), без яких вищезазначені лінії не здатні реалізувати технологічний цикл виготовлення товарного брусу з тирсо-клеєвої маси (підтверджено висновками експертів).;

- позивачем заявлено позовні вимоги щодо відшкодування йому реальних збитків, яких він зазнав у період до липня 2024 року включно, що повністю відповідає строку можливої поставки нового товару, а відтак спростовується висновок суду першої інстанції, що придбання позивачем такого ж майна, яке було розукомплектовано відповідачем, призвело б до значно менших витрат у порівнянні із тими витратами, які позивач зазнав.

Також в апеляційній скарзі позивачем заявлене клопотання про долучення до матеріалів справи додаткового доказу - Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20.01.2022 № 295552465.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.09.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФОП Василевського В.Я. (вх.№ 1904Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 14.08.2025 у справі № 922/1367/25. Розгляд апеляційної скарги призначено на 07.10.2025 на 10:00 год.

Також зазначеною ухвалою учасникам справи встановлено строк для подання відзивів на апеляційну скаргу протягом 15 днів (з урахуванням вимог ст. 263 ГПК України) з дня вручення даної ухвали.

Від відповідача у встановлений судом строк надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він про вимог та доводів апеляційної скарги заперечує, просить залишити її без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

Свої заперечення обґрунтовує тим, що:

- обов`язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає, зокрема у випадку відшкодування збитків та шкоди, оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов`язань, а з інших підстав, отже, дія частини другої статті 625 ЦК України не поширюється на правовідносини, що виникають у зв`язку із відшкодуванням шкоди, як деліктного зобов`язання ;

- постановою Київського районного суду м. Харкова на Василевського В.Я., ІНФОРМАЦІЯ_1 , накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 15031,86 грн. і 19.01.2024 відбулось фактичне повне виконання вищезазначеного рішення Київського районного суду м. Харкова : майно, вилучене згідно з протоколом про порушення митних правил № 0348/80700/22 від 23.11.2022, конфісковано на користь держави про що свідчить постанова про закінчення виконавчого провадження № 72049194, при цьому ст. 1291 Конституції України встановлений принцип обов`язковості судового рішення, чого не враховано апелянтом;

- Харківський окружний адміністративний суд у своєму рішенні від 18.09.2023 у справі № 520/10937/23 вказав, що постанова Київського районного суду м. Харкова від 01.03.2023 набрала законної сили та є обов`язковою до виконання, на підставі чого Харківський окружний адміністративний суд в рамках справи № 520/10937/23 відмовив у задоволенні позовної вимоги про зобов`язання Харківської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України повернути Фізичній особі - підприємцю Василевському Віктору Яковичу вилучені у нього дискові пили марки «Bohai» модель 8011D у кількості 6 одиниць та диски марки «Goldtol» у кількості 6 одиниць - у задоволенні позову відмовлено;

- апелянтом жодним чином не спростовано висновки суду в частині недоцільності витрат та таких, що ставить під сумнів ці витрати по зберіганню Екструдера для виготовлення бруса з деревних опилок (далі - майно) у розмірі 2 013 595,34 грн, в той час як вартість такого майна складає 1 049 884,50 грн.;

- пунктом 2.5.2. договору зберігання №29/11(ЗУ) від 29.11.2022 визначено термін закінчення зберігання - 31.12.2024, проте до суду не надано відповідного акту прийому-передачі майна від Зберігача до Поклажодавця, крім того, скаржником не надані ані акт виконаних робіт до договору відповідального зберігання № 29/11(ЗУ) від 29.11.2022, ані документ, що підтверджує здійснення оплати за послуги зберігання на рахунок зберігач.

03.10.2025 до Східного апеляційного господарського суду від апелянта надійшло клопотання про призначення судової економічної експертизи.

В обґрунтування зазначеного клопотання посилається на те, що з метою спростування доводів відповідача та висновків суду першої інстанції про те, що позивач обґрунтовує свої позовні вимоги в частині стягнення 11 564 961,80 грн. теоретичними припущеннями та абстрактними розрахунками, існує потреба з`ясувати обставини справи, для яких необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.10.2025 задоволено клопотання ФОП Василевського В.Я. про призначення судової економічної експертизи у справі.

Призначено у справі № 922/1367/25 судову економічну експертизу, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України.

На розгляд та вирішення експерта поставлено наступне питання:

- Чи підтверджується документально розрахунок розміру збитків (витрати, які позивач зробив для відновлення свого порушеного права), пов`язані з тим, що у період з 29.11.2022 по 31.07.2024 він не мав можливості використовувати технологічні лінії «Екструдер для виробництва бруса з деревних опилок» (у кількості трьох одиниць) у своїй господарській діяльності?

Попереджено експертів про кримінальну відповідальність, передбачену статтями 384, 385 Кримінального кодексу України, за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків.

Для проведення експертизи матеріали справи № 922/1367/25 разом з ухвалою направлено до експертної установи - Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (61036, м. Харків, вул. Ковтуна, 34).

Оплату за проведення судової експертизи покладено на ФОП Василевського В.Я. ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та зобов`язано докази своєчасної оплати експертизи надати до Східного апеляційного господарського суду.

Провадження у справі № 922/1367/25 зупинено на час проведення експертизи.

02.01.2026 на адресу Східного апеляційного господарського суду від Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України надійшло клопотання №СЕ-19/121-25/27001-К від 17.12.2025 про надання оригіналів документів або належним чином завірених їх якісних копій додаткових документів Фізичної особи-підприємця Василевського Віктора Яковича за період з листопада 2022 року по липень 2024 року.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.01.2026 поновлено провадження у справі. Розгляд клопотання судового експерта призначено на 27.01.2026. Витребувано у ФОП Василевського В.Я. визначені експертом у клопотанні додаткові матеріали, необхідні для проведення судової експертизи. Ухвалено у разі невиконання клопотання судового експерта, ФОП Василевського В.Я. надати суду мотивовані письмові пояснення щодо підстав ненадання визначених експертом додаткових матеріалів, необхідних для проведення судової експертизи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.01.2026 задоволено клопотання експерта №СЕ-19/121-25/27001-К від 17.12.2025. Продовжено позивачу строк для подання витребуваних експертом додаткових матеріалів 18.02.2026. Оголошено перерву у розгляді справи до 18.02.2026.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.02.2026 направлено Харківському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України надані ФОП Василевським В.Я. визначені експертом у клопотанні додаткові матеріали, необхідні для проведення судової експертизи, а саме:

- таблиця №1 «Фактична калькуляція собівартості виготовлення однієї стійки» - на 7-ми арк.

- таблиця № 2 «Кількість реалізованої продукції із використанням сировини (соснової дошки, брусу) у період з 29.11.2022 по 31.07.2024 в розрізі кожного покупця за кожним фактом продажу із зазначенням деталізованого переліку найменувань реалізованої продукції та її кількості, при виготовлені якої використовувалась сировина (соснова дошка, брус)» - на 529-ти арк.

- таблиця № 3 «Перелік модифікацій дверних полотен, в яких використовуються стійки» - на 29 арк.

- копії первісних бухгалтерських документів щодо внутрішнього переміщення матеріалів та готової продукції «Накладні-вимоги на відпуск (внутрішне переміщення) матеріалів» та «Накладні на передачу готової продукції» - на 582 арк.

Провадження у справі № 922/1367/25 зупинено на час проведення експертизи.

03.04.2026 до Східного апеляційного господарського суду надійшло клопотання директора Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України про погодження проведення експертизи у строк понад 90 календарних днів.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.04.2026 поновлено провадження у справі № 922/1367/25.

Клопотання директора Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України про погодження строків проведення експертизи у справі № 922/1367/25 задоволене.

Погоджено строк проведення судової експертизи у справі № 922/1367/25 понад 90 календарних днів.

Зобов`язано експертну установу повідомити суд про закінчення експертизи, а експертний висновок направити на адресу Східного апеляційного господарського суду разом із матеріалами справи.

Запропоновано судовому експерту реалізувати надане йому статтею 13 Закону України "Про судову експертизу" право, щодо зазначення в експертному висновку фактів, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання.

Провадження у справі № 922/1367/25 зупинено на час проведення експертизи.

31.07.2026 від Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України до Східного апеляційного господарського суду надійшов висновок експерта № СЕ-19/121-25/27001-ЕК від 17.07.2026 та матеріалами справи № 922/1367/25.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 31.07.2026 поновлено провадження за апеляційною скаргою ФОП Василевського В.Я. (вх.№ 1904Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 14.08.2025 у справі № 922/1367/25, розгляд апеляційної скарги призначений на 25.08.2026 о 12:30 год.

24.08.2026 від відповідача надійшли заперечення на висновок експерта, в яких відповідач зазначає, що :

- у висновку експертами підтверджений арифметичний розрахунок збитків - витрат, які позивач нібито зробив для відновлення свого порушеного права, а саме: витрат, пов`язаних з тим, що у період з 29.11.2022 по 31.07.2024, він не мав можливості використовувати технологічні лінії «Екструдер для виробництва бруса з деревних опилок» (у кількості 3-х од.) у своїй господарській діяльності, проте дані щодо витрат позивача не підтверджено даними бухгалтерського обліку і фінансової звітності, отже розрахунки є безпідставними.

- під час проведення експертного дослідження експертами не застосовувалася методика щодо визначення (розрахунку) виробничої потужності однієї технологічної лінії «Екструдер для виробництва бруса з деревних опилок», а фактично показник виробничої потужності взятий із матеріалів, наданих позивачем, зокрема з його позовної заяви;

- фактично експерти обмежилися арифметичною перевіркою підсумкових результатів, відображених в позовній заяві, а також формальною перевіркою 1170 аркушів документів, що були надані до Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України;

- в основу проведеної експертизи покладені відомості про собівартість стійки з пресованої тирси, що були надані безпосередньо позивачем, тобто експертиза не охоплювала дослідження про середньо-ринкові ціни на відповідний товар.

- експертам надано Довідку про планову собівартість стійки з пресованої тирси, а не фактичну, що підтверджує тільки імовірний характер розрахунку;

- в матеріалах справи міститься інформація про суб`єктів господарювання, з якими позивач у різний період укладав договори щодо постачання брусу, а саме: ТОВ «Прайд Ресурс», ТОВ ПП «Пріоритет», при цьому позивач мав безпосереднє відношення до цих підприємств в період з 2022 по 2024 рік (був їхнім кінцевим бенефициаром у певні періоди), про що свідчать принт-скрини документів, доданих до заперечення.

У вказаних запереченнях на висновок експерта відповідач просить:

- визначити висновок експерта від 17.07.2026 № СЕ-19/121-25/27001-ЕК Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України, як неналежний, недопустимий доказ та відхилити зазначений висновок;

- викликати у судове засідання судових експертів Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України Ольгу Іванову і Світлану Лук`яненко.

Оскільки оцінка вказаним запереченням та вирішення заявленого в них клопотання передбачає з`ясування обставин, які мають значення для справи, що є елементом розгляду справи по суті, то висновки суду щодо цих заперечень та зазначеного клопотання будуть зазначені в мотивувальній частині цієї постанови.

В судове засідання 25.08.2026 з`явився представник позивача, який підтримав апеляційну скаргу, а також представник відповідача, який проти доводів апеляційної скарги заперечував..

Представник третьої особи в судове засідання 25.08.2026 не з`явився, про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку до електронного кабінету зазначеного учасника справи електронного листа (ухвали Східного апеляційного господарського суду від 31.07.2026).

Відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що явка представників учасників справи в судове засідання судом обов`язковою не визнавалась, у справі достатньо матеріалів для розгляду справи по суті, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу позивача в даному судовому засіданні за відсутністю представника третьої особи.

Як вже зазначалося вище, позивачем в апеляційній скарзі заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи додаткового доказу - Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20.01.2022 № 295552465.

Зазначене клопотання позивач обґрунтовує тим, що зазначений доказ спростовує сумніви суду першої інстанції щодо реальності витрат позивача на зберігання майна за договором відповідального зберігання № 29/11 (ЗУ) від 29.11.2022, оскільки відповідно до наведеного Витягу зберігач ТОВ "Декостар" є власником нежитлової будівлі літ.«ЗЯ/1-1» (про яку зазначено в пункті 1.2 Договору відповідального зберігання № 29/11 (ЗУ) від 29.11.2022) загальною площею 693,4 кв.м., тобто зберігач мав об`єктивну правову та технічну можливість для здійснення відповідального зберігання майна, переданого йому позивачем. При цьому, за твердженням позивача, неможливість подання ним вищезазначеного доказу до матеріалів справи у суді першої інстанції обумовлена тим, що під час провадження у справі з цього приводу у суду не виникало жодних сумнівів.

Колегія суддів, розглянувши зазначене клопотання про долучення до матеріалів справи додаткового доказу - Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20.01.2022 № 295552465, дійшла висновку про відмову в його задоволенні, зважаючи на таке.

Статтею 269 ГПК України встановлено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Верховний Суд у постанові від 13.04.2021 у справі № 909/722/14 вказував на обов`язковість для господарського суду апеляційної інстанції при розгляді питання щодо прийняття докази, які не були предметом розгляду місцевим господарським судом, встановлення винятковості випадку, що є підставою для прийняття таких доказів у розумінні положень статей 80 та 269 ГПК України із підтвердженням цього документально.

Поряд з цим, Верховний Суд сформулював усталений правовий висновок про те, що єдиний винятковий випадок, коли можливе прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи (подібні за змістом висновки щодо застосування статті 269 ГПК України викладено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 18.06.2020 у справі № 909/965/16, від 26.02.2019 у справі № 913/632/17, від 13.01.2021 у справі № 10/Б-921/1442/2013, від 12.12.2024 у справі № 907/439/22).

Відповідно до частини 2 статті 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви

Згідно з пунктами 2, 4, 5 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні (Постанова КГС ВС від 15.11.2019 у справі № 909/887/18).

Однак позивачем не доведено наявності об`єктивних обставин, які б обумовили неможливість виконання ним обов`язку надати всі наявні докази, які стосуються позову, разом з позовною заявою.

Та обставина, що під розгляду справи в суді першої інстанції у місцевого господарського суду не виникало жодних сумнівів щодо того, що зберігач мав об`єктивну правову та технічну можливість для здійснення відповідального зберігання майна, переданого йому позивачем, не спростовує наявності у позивача встановленого частиною 2 статті 80 ГПК України обов`язку подати всі наявні докази, які стосуються позову, разом з позовною заявою, якого він не виконав.

Зважаючи на наведене, правові підстави для долучення до матеріалів справи додаткового доказу - Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20.01.2022 № 295552465 відсутні.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

Як свідчать матеріали справи, 09.11.2022 позивачем до митного поста (далі м/п) "Барабашово" Харківської митниці для митного контролю та оформлення була подана електронна митна декларація (далі - ЕМД) № 22UA807200003918U7 на товар № 2 "Машини та механiчнi пристрої спеціального призначення, екструдер - Екструдер для виготовлення бруса з деревних опилок - 3 компл., призначений для пресування деревних опилок заздалегідь змішаних з клеєм…" код товару згідно з УКТ ЗЕД [номер приховано], стосовно вирішення питання правильності класифікації вищевказаного товару. Технічні характеристики: розмір 8159*940*1800, вага - 1300кг. Потужність 24 кВт. Максимальний тиск гідравлічної системи - 10МПа. Постачається в частково розібраному стані для зручності при транспортуванні", виробник товару - ZHENGZHOU CHRYSO IMPORT & EXPORT TRADING CO., LTD., заявлений код товару згідно УКТЗЕД - [номер приховано] (ставка мита 0%).

Відправник товару - ZHENGZHOU CHRYSO IMPORT & EXPORT TRADING CO., LTD (Китай), одержувач - Фізична особа-підприємець Василевський Віктор Якович Україна.

В результаті проведеного Харківською митницею Державної митної служби України (відповідач) митного огляду вказаного товару встановлено, що товар № 2 з обох боків має дискову пилку марки Bohai модель 8011D, яку можливо зняти з товару, та пильні диски у кількості 6 шт. Результат огляду зафіксовано Актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 14.11.2022 ЕМД № 22UA807200003918U7.

У зв`язку з виявленими невідповідностями опису та кількості товарів, заявлених у ЕМД № 22UA807200003918U7 та фактично наявним, м/п "Барабашово" був направлений запит до відділу класифікації товарів управління адміністрування митних платежів від 14.11.2022 № 11, щодо визначення коду товару.

В зв`язку з відсутністю документів, підтверджуючих комплектацію екструдера пилкою марки "Bohai" модель 8011D та про наявність у комплекті до пилки змінних різальних дисків, дані речі відповідач класифікував як окреме обладнання та прийняв рішення про визначення коду товару № КТ-UA807000-0093-2022 від 15.11.2022, яким класифікував відокремлені частини Екструдера за кодом [номер приховано] (Дискова пила марки "Bohai" модель 80110"), як ручний інструмент з вмонтованим електричним двигуном, та за кодом [номер приховано] (Диски марки "Coldtol"), як диски для циркулярних пил, виготовлені зі сталі, що мають по краях зубці.

Оскільки в діях позивача вбачалось порушення митних правил, а саме, недекларування товарів, які переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, відповідач відмовив позивачу в оформленні ЕМД від 09.11.2022 № 1M40ДЕ 22UA8072[телефон приховано], про що видав картку відмови № UA807200/2022/000198 та за даним фактом відносно позивача 23.11.2022 відповідачем складений протокол про порушення митних правил № 0348/80700/22 за ч.1 ст.472 МК України з вилученням частини товару № 2, а саме дискових пил марки "Bohai" модель 80110" в кількості 6 одиниць та дисків марки "Coldtol" в кількості 6 одиниць.

На залишок товару № 2 "Екструдер для виробництва бруса з деревних опилок" (у розукомплектованому стані) позивач 28.11.2022 оформив митну декларацію за № IM40ДЕ 22UA807200004488U6 та у зв`язку із його непрацездатністю та неможливістю його використання у своїй господарсько-виробничій діяльності за Договором № 29/11 (ЗУ) від 29.11.2022 передав вищезазначені технологічні лінії на відповідальне зберігання Товариству з обмеженою відповідальністю "Декостар".

Справа про порушення митних правил була передана на розгляд до Київського районного суду м. Харкова.

01.03.2023 постановою Київського районного суду м. Харкова у справі № 953/1146/23 на позивача накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 15 031,86 грн. Конфісковано на користь держави вилучені згідно з протоколом про порушення митних правил № 0348/80700/22 від 23.11.2022 предмети порушення митних правил, а саме: дискові пили марки "Bohai" модель 8011D являє собою ручний інструмент з вмонтованим електричним двигуном у кількості 6 шт та диски марки "Goldtol" являють собою диски для циркулярних пил, виготовлені зі сталі, що мають по краях зубці у кількості 6шт, які зберігаються на власному митному складі митного органу. Стягнуто з позивача витрати відповідача за зберігання предмету правопорушення у розмірі 1 129,00 грн, а також судовий збір в розмірі 536,00 грн.

Постановою Харківського апеляційного суду від 19.04.2023 у справі № 953/1146/23 апеляційну скаргу позивача задоволено частково. Постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 01.03.2023 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.472 МК України змінено, виключивши висновки суду та скасовано рішення щодо стягнення з ОСОБА_1 судового збору. В решті постанову Київського районного суду м. Харкова від 01.03.2023 залишено без змін.

На даний час постанова Київського районного суду м. Харкова від 01.03.2023 є виконаною, про що свідчать постанова про закінчення виконавчого провадження від 04.07.2023 (ВП № 7208420) Київського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та постанова від 19.01.2024 (ВП № 72049194) Немишлянського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

11.05.2023 позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про скасування рішення Харківської митниці про визначення коду товару № КТ-UA807000-0093-2022 від 15.11.2022, картки відмови та про зобов`язання відповідача повернути позивачу вилучені у нього дискові пили марки "Bohai" модель 80110" в кількості 6 одиниць та диски марки "Goldtol" в кількості 6 одиниць.

За результатами розгляду адміністративної справи № 520/10937/23 рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2023, яка залишена без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2024, позов в частині визнання протиправними та скасування рішення Харківської митниці про визначення коду товару № КТ-UA807000-0093-2022 від 15.11.2022 та картки відмови № UA807200/2022/000198 задоволено, рішення про визначення кодів товару скасовано.

При цьому, зазначеним рішенням адміністративного суду відмовлено позивачу у задоволенні його позовної вимоги про зобов`язання відповідача повернути вилучені у позивача дискові пили марки "Bohai" модель 8011D" в кількості 6 одиниць та диски марки "Goldtol" в кількості 6 одиниць на тій підставі, що постанова Київського районного суду м. Харкова від 01.03.2023 у справі № 953/1146/23 набрала законної сили та відповідно до п.9 ст.129 Конституції України є обов`язковою до виконання.

З огляду на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2023, залишене без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2024 у справі №520/10937/23, представник позивача адвокат Козуб О.І. звернувся до Київського районного суду м. Харкова із заявою про перегляд постанови Київського районного суду м. Харкова від 01.03.2023, якою притягнено до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.472 МК України.

Постановою Київського районного суду м. Харкова від 13.03.2024 відмовлено у прийнятті заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського районного суду м. Харкова від 01.03.2023 у справі № 953/1146/23 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.472 МК України.

В подальшому позивач вдруге звернувся до Київського районного суду м. Харкова із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського районного суду м. Харкова від 01.03.2023 у справі № 953/1146/23.

Постановою Київського районного суду м. Харкова від 11.04.2024 у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського районного суду м. Харкова від 01.03.2023 у справі № 953/1146/23 відмовлено.

Обидві постанови суду обґрунтовані тим, що Кодексом України про адміністративні правопорушення не визначені порядок і право осіб на перегляд постанови у справі про адміністративні правопорушення за нововиявленими обставинами, а відповідно до положень ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути переглянута лише в апеляційному порядку, іншого порядку перегляду судових рішень по справах про адміністративне правопорушення (касаційного чи за нововиявленими обставинами) чинним законодавством не передбачено.

Постановою Харківського апеляційного суду від 06.05.2024 у справі № 953/1146/23 повернуто без розгляду апеляційну скаргу на постанову Київського районного суду м. Харкова від 11.04.2024, оскільки постанова судді, прийнята за результатами розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами перегляду, не може бути предметом апеляційного оскарження.

З огляду на вказані вище обставини позивач вважає, що судовими рішеннями у справі № 520/10937/23 встановлено порушення відповідачем ст.19 Конституції України та порушення порядку здійснення митних процедур, митного регулювання та справляння податків і зборів, які полягають у протиправних діях та рішеннях про штучне відокремлення шляхом демонтування невід`ємних складових конструктивних елементів технологічної лінії "Екструдер для виробництва бруса з деревних опилок". Внаслідок вчинених відповідачем умисних порушень виробничі лінії в кількості трьох одиниць, які належать позивачу, є розукомплектованими до теперішнього часу та перебувають у непрацездатному стані, не здатні реалізувати технологічний цикл виготовлення товарного брусу з тирсо-клеєвої маси, що унеможливлює здійснення позивачем господарській діяльності.

Як зазначає позивач, внаслідок протиправних дій відповідача, він зазнав реальних збитків, які складаються з його витрат по зберіганню розукомплектованих ліній "Екструдер для виробництва бруса з деревних опилок" у період з 29.11.2022 по 31.12.2024 на суму 2 013 595,34 грн, а також витрат, пов`язаних з тим, що у період з 29.11.2022 по 31.07.2024 він не мав можливості використовувати технологічні лінії "Екструдер для виробництва бруса з деревних опилок" (у кількості трьох одиниць) у своїй господарській діяльності для виготовлення товарного брусу з тирсо-клеєвої маси у зв`язку з перебуванням їх у непрацездатному стані на суму 11 564 961,80 грн.

Окрім цього, наслідком протиправних дій відповідача стало безпідставне притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення митних правил з накладенням штрафу в розмірі 15 031,86грн та конфіскацією дискових пил марки "Bohai" модель 8011D" (6 одиниць) та дисків марки "Goldtol" (6 одиниць), як предметів правопорушення на суму 15 031,86грн, а також стягнення з позивача 1 503,18грн виконавчого збору та 300,00грн витрат на проведення виконавчих дій, сплачених позивачем 30.06.2023 на користь держави у виконавчому провадженні № 72084520.

Як зазначає позивач, вартість конфіскованих у нього предметів правопорушення на суму 15 031,86грн, визначена ним за результатами дослідження товару, вилученого у справі про порушення митних правил № 0348/80700/22 від 23.12.2022, спеціалістами СЛЕД згідно з спеціальними засадами оцінки майна і майнових прав, порядком обліку, зберігання, оцінки вилученого митними органами майна, та методикою визначення вартості товарів на минулу дату, та встановлено що вартість вилученого товару за протоколом про ПМП № 0348/80700/22, з посиланням на висновок № 142000-3500-0109 від 23.12.2022.

На суму адміністративного штрафу, виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та на вартість конфіскованих у позивача предметів правопорушення, позивачем здійснено нарахування 3% річних в розмірі 1 909,80грн та збитків від інфляції в розмірі 6 441,94 грн.

Посилаючись на вищевказані обставини, позивач подав позов у даній справі про стягнення з державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці Державної митної служби України прямих збитків у розмірі 13 610 424,04грн, збитків від інфляції в розмірі 6 441,94грн, 3% річних в розмірі 1 909,80грн

Здійснюючи апеляційний перегляд справи колегія суддів керується таким.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом позову у даній справі є стягнення :

- 13 610 424,04 грн збитків, які складаються з: 15 031,86 грн адміністративного штрафу, 1 503,18 грн виконавчого збору, 300,00 грн витрат на проведення виконавчих дій, сплачених позивачем 30.06.2023 на користь держави у виконавчому провадженні № 72084520;

- 15 031,86 грн вартості конфіскованих у позивача предметів правопорушення (дискових пил марки "Bohai" модель 8011D" в кількості 6 одиниць та дисків марки "Goldtol" в кількості 6 одиниць), визначеної станом на 23.12.2022;

- 2 013 595,34 грн реальних збитків (витрат позивача, пов`язаних із зберіганням розукомплектованих ліній "Екструдер для виробництва бруса з деревних опилок" у кількості трьох одиниць у період з 29.11.2022 по 31.12.2024), які сплачені позивачем на користь ТОВ "Декостар" згідно з договором відповідального зберігання № 29/11 (ЗУ) від 29.11.2022 на підставі акту надання послуг № 373 від 31.12.2024;

- 11 564 961,80 грн реальних збитків (витрат, які позивач зробив для відновлення свого порушеного права), пов`язані з тим, що у період з 29.11.2022 по 31.07.2024 він не мав можливості використовувати технологічні лінії "Екструдер для виробництва бруса з деревних опилок" (у кількості трьох одиниць) у своїй господарській діяльності для виготовлення товарного брусу з тирсо-клеєвої маси у зв`язку з перебуванням їх у непрацездатному стані,

- 6 111,94 грн інфляційних втрат та 1 909,80 грн 3% річних.

Статтею 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, згідно з частиною другою цієї статті, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Отже збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов`язане з утиском його інтересів як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у понесених ним витратах, втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.

Збитки є грошовим виразом шкоди, яка являє собою будь-які негативні наслідки від деліктної поведінки : знецінення чи зменшення суб`єктивного права чи блага.

Виходячи з наведених норм, за загальним правилом для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків (шкоди), потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (наявність збитків); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Протиправною у цивільному праві вважається поведінка (дії, бездіяльність), яка полягає у порушенні імперативних норм права або санкціонованих законом умов договору (порушення зобов`язання), внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під збитками слід розуміти зменшення майнової сфери потерпілого у вартісному вираженні.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками (шкодою) полягає в тому, що збитки (шкода) мають виступати об`єктивним наслідком протиправної поведінки заподіювача. При цьому причина (протиправна поведінка відповідача) повинна не тільки передувати збиткам (шкоді) (вибуттю майна із майнової сфери позивача), але й з необхідністю породжувати такий наслідок, тобто повинен бути не опосередкований, а безпосередній причинний зв`язок, при якому протиправна поведінка прямо (безпосередньо) породжує наслідок.

Вина є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає у психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення виключає відповідальність боржника за невиконання або неналежне виконання зобов`язань у вигляді відшкодування збитків.

Верховний Суд у постанові Великої Палати від 11.01.2022 у справі № 904/1448/20 та постанові Касаційного господарського суду від 06.06.2023 у справі № 911/682/21 дійшов висновків, що вирішуючи питання щодо стягнення збитків суд повинен встановити відповідний та повний склад правопорушень. Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, необхідна наявність повного складу правопорушення: (1) протиправної поведінки особи; (2) шкоди (збитків); (3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; (4) вини особи, яка заподіяла збитки; протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Під шкодою слід розуміти, зокрема, зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Причинний зв`язок, як елемент складу цивільного правопорушення, виражає зв`язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком. Також деліктна відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювача шкоди. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Відповідно до ст.1174 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Як правильно заначив місцевий господарський суд, положення статей 1173, 1174 Цивільного кодексу України є спеціальними щодо деліктних правовідносин, з яких виник спір у цій справі, і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності.

При цьому, зазначені правові норми встановлюють, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою, а тому підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов цивільного правопорушення : неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди з посиланням на положення ст.1173 Цивільного кодексу України.

Як вже зазначалося, відповідач нібито через незаявлення позивачем точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість) про товари, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, відмовив позивачу в оформленні ЕМД від 09.11.2022 № 1M40ДЕ 22UA8072[телефон приховано], про що видав картку відмови № UA807200/2022/000198 та за даним фактом відносно позивача 23.11.2022 відповідачем складений протокол про порушення митних правил № 0348/80700/22 за ч.1 ст.472 МК України з вилученням частини товару № 2, а саме дискових пил марки "Bohai" модель 80110" в кількості 6 одиниць та дисків марки "Coldtol" в кількості 6 одиниць.

Справа про порушення митних правил була передана на розгляд до Київського районного суду м. Харкова, за результатами розгляду якої 01.03.2023 Київським районним судом м. Харкова ухвалено постанову у справі № 953/1146/23, відповідно до якої на позивача накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 15 031,86 грн, конфісковано на користь держави вилучені згідно з протоколом про порушення митних правил № 0348/80700/22 від 23.11.2022 предмети порушення митних правил, а саме: дискові пили марки "Bohai" модель 8011D являє собою ручний інструмент з вмонтованим електричним двигуном у кількості 6 шт та диски марки "Goldtol" являють собою диски для циркулярних пил, виготовлені зі сталі, що мають по краях зубці у кількості 6шт, які зберігаються на власному митному складі митного органу. Стягнуто з позивача витрати відповідача за зберігання предмету правопорушення у розмірі 1 129,00 грн, а також судовий збір в розмірі 536,00 грн.

Постановою Харківського апеляційного суду від 19.04.2023 у справі № 953/1146/23 постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 01.03.2023 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.472 МК України змінено, виключено певні висновки суду та скасовано рішення щодо стягнення з Василевського В.Я. судового збору. В решті постанову Київського районного суду м. Харкова від 01.03.2023 залишено без змін.

Питання законності дій Харківської митниці було предметом розгляду справи № 520/10937/23 за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця Василевського В.Я. до Харківської митниці.

Так, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2023, яка залишена без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2024, позов в частині визнання протиправними та скасування рішення Харківської митниці про визначення коду товару № КТ-UA807000-0093-2022 від 15.11.2022 та картки відмови № UA807200/2022/000198 задоволено, рішення про визначення кодів товару скасовано.

Зазначене рішення в передбаченому законом порядку набрало законної сили 01.02.2024.

В даному рішенні Харківський окружний адміністративний суду, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, зазначив, що оскаржувані позивачем рішення Харківської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визначення коду товару № КТ-UA807000-0093-2022 від 15.11.2022 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807200/2022/000198 є такими, що винесені з порушенням норм чинного законодавства України. При цьому, підставою для відмови позивачу у задоволенні його позовної вимоги про зобов`язання відповідача повернути вилучені у позивача дискові пили марки "Bohai" модель 8011D" в кількості 6 одиниць та диски марки "Goldtol" в кількості 6 одиниць стало те, що постанова Київського районного суду м. Харкова від 01.03.2023 у справі № 953/1146/23 набрала законної сили та відповідно до п.9 ст.129 Конституції України є обов`язковою до виконання.

Отже, як правильно зазначив місцевий господарський суд, обставини спору в частині, що стосується протиправності дій відповідача щодо прийняття рішення про визначення коду товару № КТ-UA807000-0093-2022 від 15.11.2022 та складання картки відмови № UA807200/2022/000198) вже встановлені рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2023 у справі № 520/10937/23 і в силу імперативних вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України мають преюдиціальне значення для даної справи.

Поряд з цим, існує судовий акт - постанова Київського районного суду м. Харкова від 01.03.2023 у справі № 953/1146/23, відповідно до якої на позивача накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 15 031,86грн, конфісковано на користь держави вилучені згідно з протоколом про порушення митних правил № 0348/80700/22 від 23.11.2022 предмети порушення митних правил, я яка в цій частині набрала законної сили.

Вирішуючи цю колізію, колегія суддів опирається на принципи права (п.6 ч.1 ст. 3 ЦК України) та приписи Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", відповідно до ст. 17 якого суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, прийнятого у Парижі 20 березня 1952 p., було гарантовано захист права власності. Згідно з нею кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справах "Мелахер та інші проти Австрії" від 19.12.1998, "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002, "Прессос Компанія Нав`єра С.А." та інші проти Бельгії" від 28.10.1995, "Пайн Велі Девелопмеї Лтд." та інші проти Ірландії" від 23.10.1991 визначив, що під поняттям "майна" розуміється не лише майно, яке належить особі на праві власності згідно із законодавством країни, в якій виник спір, а також під даним поняттям можуть бути прибутки, що випливають з власності, кошти, належні заявникам на підставі рішень, "активи", які можуть виникнути, "правомірні очікування" /"законні сподівання" особи.

Концепція "майна" в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися "правом власності", а відтак, і "майном", До таких активів може відноситися право оренди (рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" від 25.03.1999, заява № 311107/96, п. 54).

У справі "Пайн Велі Девелопмент ЛТД" та інші проти Ірландії" Європейський суд з прав людини постановив, що статтю 1 Першого протоколу до Конвенції можна застосовувати для захисту "правомірних очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. "Правомірні очікування" .

Крім того, згідно із правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Рисовський проти України" від 20 жовтня2011 року (заява № 29979/04), суд підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП], заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП], заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови", заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі", заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах "Лелас проти Хорватії", заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини", п. 128, та "Беєлер проти Італії", п. 119) (п.70).

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (зазначене вище рішення у справі "Москаль проти Польщі", п. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (mutatis mutandis, рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", заява № 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII) (п.71).

Позивач, який здійснює господарську діяльність, мав правомірні очікування та законні сподівання на отримання прибутку від такої діяльності у разі дотримання встановлених законодавством вимог.

Водночас, протиправні дії відповідача щодо прийняття рішення про визначення коду товару № КТ-UA807000-0093-2022 від 15.11.2022 та складання картки відмови № UA807200/2022/000198) призвели до неможливості здійснення позивачем свого права на мирне володіння майном, а саме:

- втрати позивачем майна: дискових пил марки "Bohai" модель 8011D" в кількості 6 одиниць та дисків марки "Goldtol" в кількості 6 одиниць, вартістю,15 031,86 грн (визначеною станом на 23.12.2022), яке було конфісковано відповідачем;

- неможливості у період з 29.11.2022 по 31.07.2024 використовувати технологічні лінії "Екструдер для виробництва бруса з деревних опилок" (у кількості трьох одиниць) у своїй господарській діяльності для виготовлення товарного брусу з тирсо-клеєвої маси у зв`язку з перебуванням їх у непрацездатному стані, що змусило позивача з метою виготовлення дверних полотен у кількості 192 109 штук з листопада 2022 року по липень 2024 року придбавати замість дешевої тирси значно дорощу соснову дошку, що, як зазначає позивач, мало наслідком призвело до збільшення собівартості виготовленої продукції, внаслідок чого позивач зазнав реальних збитків у вищезазначеному розмірі в сумі 11 564 961,80 грн.;

Поряд з цим, як вже зазначалося, щодо позивача в розрізі митної процедури, яка стосується спору про стягнення збитків у цій справі, існують два судових акту, які набрали законної сили:

- рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2023 520/10937/23, (залишене без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2024), яким визнано протиправними та скасовано рішення Харківської митниці про визначення коду товару № КТ-UA807000-0093-2022 від 15.11.2022 та картки відмови № UA807200/2022/000198;

- постанова Київського районного суду м. Харкова від 01.03.2023 у справі № 953/1146/23, якою на ФОП Василевського В.Я. накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 15 031,86грн, конфісковано на користь держави вилучені згідно з протоколом про порушення митних правил № 0348/80700/22 від 23.11.2022 предмети порушення митних правил, а саме: дискові пили марки "Bohai" модель 8011D являє собою ручний інструмент з вмонтованим електричним двигуном у кількості 6 шт та диски марки "Goldtol" являють собою диски для циркулярних пил, виготовлені зі сталі, що мають по краях зубці у кількості 6шт, які зберігаються на власному митному складі митного органу.

В даному аспекті колегія суддів звертає на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду ВС від 26.11.2020 у справі 910/18618/19 такого змісту:

« Верховний Суд у прийнятті даної постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини…».

Отже, враховуючи принцип res judicata, колегія суддів зазначає, що при вирішенні даного спору не може не братися до уваги наявність рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2023 520/10937/23, яким визнано протиправними та скасовано рішення Харківської митниці про визначення коду товару № КТ-UA807000-0093-2022 від 15.11.2022 та картки відмови № UA807200/2022/000198, які призвели до порушення права позивача на мирне володіння своїм майном , а саме: безпідставної втрати позивачем майна: дискових пил марки "Bohai" модель 8011D" в кількості 6 одиниць та дисків марки "Goldtol" в кількості 6 одиниць, вартістю 15 031,86 грн (визначеною станом на 23.12.2022), яке було конфісковано відповідачем, а також неможливості у період з 29.11.2022 по 31.07.2024 використовувати технологічні лінії "Екструдер для виробництва бруса з деревних опилок" через їх разукомплектування відповідачем.

Також в даному аспекті колегія суддів спирається на принципи розумності (міркування здорового глузду), добросовісності і справедливості.

Так, загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 ЦК Украйни).

Тлумачення, як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) приватного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, у першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства (див. зокрема, постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 520/1185/16-ц, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року у справі № 214/7462/20).

Отже, враховуючи зазначені принципи, визнані у судовому порядку незаконні дії державного митного органу- Харківської митниці у вигляді прийняття рішення про визначення коду товару № КТ-UA807000-0093-2022 від 15.11.2022 та картки відмови № UA807200/2022/000198 не повинні тягти за собою законного наслідку у вигляді процедурних санкцій щодо позивача, оскільки застосуванню таких санкцій повинне було передувати дотримання зазначеним органом митної процедури.

Крім того, як вже зазначалося, з огляду на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2023, залишене без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2024 у справі №520/10937/23 , представник позивача адвокат Козуб О.І. звернувся до Київського районного суду м. Харкова із заявою про перегляд постанови Київського районного суду м. Харкова від 01.03.2023, якою притягнено до адміністративної відповідальності Василевського В.Я. за ст.472 МК України.

В даному розрізі колегія суддів звертає увагу на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 06.11.2018 у справі №812/292/18, до Велика палата Верховного Суду зазначила, що вона враховує правову позицію Європейського суду з прав людини (далі - Суд), викладену, зокрема, в рішенні від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» (заяви №23759/03 та №37943/06), де Суд визначив концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності порушує вимогу «якості закону». В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід.

Отже, враховуючи наявність двох контроверсійних судових актів, які стосуються митної процедури у спірних деліктних правовідносинах та відсутність в процесуальному законодавстві (Кодексі України про адміністративні правопорушення) достатніх правових інструментів, які б могли усунути таку контроверсійність, в такому випадку має бути застосований найбільш сприятливий для особи приватного права (позивача, підхід, що передбачає обов`язкове врахування рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2023 520/10937/23, яким встановлена протиправність дій відповідача при здійсненні митної процедури.

Крім того, неможливість відмови у задоволенні позовних вимог позивача із посиланням на існування остаточного рішення Київського районного суду м. Харкова від 13.03.2024 обумовлена і прямою дією принципу верховенства права, одним з проявів якого є неможливість виникнення легітимних наслідків незаконних дій. В цьому аспекті колегія суддів підкреслює, що постанова Київського районного суду м. Харкова від 13.03.2024 є прямим наслідком протиправних дій відповідача, тому не може створювати легітимних підстав для відмови у даному позові.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що незаконні дії відповідача у вигляді щодо прийняття рішення про визначення коду товару № КТ-UA807000-0093-2022 від 15.11.2022 та складання картки відмови № UA807200/2022/000198) з необхідністю та невідворотністю призвели до неможливості здійснення позивачем свого права на мирне володіння майном , а саме:

Отже, саме через протиправні дії відповідача на позивача було накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 15 031,86 грн та конфісковано на користь держави вилучені згідно з протоколом про порушення митних правил № 0348/80700/22 від 23.11.2022 предмети порушення митних правил.

Щодо обґрунтованості заявлених позивачем розміру реальних збитків пов`язаних з тим, що у період з 29.11.2022 по 31.07.2024 він не мав можливості використовувати технологічні лінії "Екструдер для виробництва бруса з деревних опилок" (у кількості трьох одиниць) у своїй господарській діяльності для виготовлення товарного брусу з тирсо-клеєвої маси у зв`язку з перебуванням їх у непрацездатному стані, необхідно зазначити про таке.

Місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні зазначив, що позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги в зазначеній частині, посилається на теоретичні припущення отримання відповідного доходу: "Виробнича потужність однієї технологічної лінії "Екструдер для виробництва бруса з деревних опилок" становить 6-8 м3/добу, тобто у середньому 1 000 штук брусу з тирсо-клеєвої маси розміром 0.035 мм * 0,095 мм * 2100 мм (0.007 м3)" і з наданого позивачем розрахунку неможливо встановити реальну можливість виготовлення ним дверних полотен у кількості 192 109 штук, такий розрахунок з посиланням лише на опис екструдера, наданого постачальником, є абстрактним, отже, позов в зазначеній частині не підлягає задоволенню

В обґрунтування зазначеного клопотання посилається на те, що з метою спростування доводів відповідача та висновків суду першої інстанції про те, що позивач обґрунтовує свої позовні вимоги в частині стягнення 11 564 961,80 грн. теоретичними припущеннями та абстрактними розрахунками, а тому є потреба з`ясувати обставини справи, для яких необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

На розгляд та вирішення експерта поставлено наступне питання:

Згідно із вказаним висновком експерта в обсязі наданих для дослідження документів розрахунок розміру збитків (витрати, які позивач зробив для відновлення свого порушеного права), пов`язаний з тим, що у період з 29.11.2022 по 31.07.2024 він не мав можливості використовувати технологічні лінії «Екструдер для виробництва бруса з деревних опилок» (у кількості трьох одиниць) у своїй господарській діяльності арифметично підтверджується в сумі 11609956,29 грн.

Розбіжності між сумами збитків (витрати, які позивач зробив для відновлення свого порушеного права), розрахованими в позовній заяві та в ході проведеного дослідження в розмірі 44 994,49 грн. виникли внаслідок того, що :

- собівартості одиниці продукції (вертикальної стійки дверного полотна), необхідної для виготовлення однієї стоєвої із брусу/цільної сосни, згідно з наданими на дослідження документами, вище собівартості одиниці продукції (вертикальної стійки дверного полотна), необхідної для виготовлення однієї стоєвої із брусу/цільної сосни, зазначеної у позовній заяві;

- при проведенні розрахунку розміру збитків (витрати, які позивач зробив для відновлення свого порушеного права) при дослідженні приймається кількість дверних полотен, виготовлених позивачем з сировини (соснової дошки (брусу)), придбаної у період з 29.11.2022 по 31.07.2024, як того передбачає метод розрахунку саме витрат, які позивач зробив для відновлення свого порушеного права.

24.08.2026 від відповідача надійшли заперечення на висновок експерта, в яких відповідач зазначає, що :

У вказаних запереченнях на висновок експерта відповідач просить:

- Визначити висновок експерта від 17.07.2026 № СЕ-19/121-25/27001-ЕК Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України, як неналежний, недопустимий доказ та відхилити зазначений висновок;

Розглянувши зазначені заперечення та заявлене в них клопотання, колегія суддів керується таким.

Як вже зазначалося, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.02.2026 направлено Харківському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України надані ФОП Василевським В.Я. визначені експертом у клопотанні додаткові матеріали, необхідні для проведення судової експертизи, а саме:

- таблиця №1 «Фактична калькуляція собівартості виготовлення однієї стійки» - на 7-ми арк.

- таблиця № 3 «Перелік модифікацій дверних полотен, в яких використовуються стійки» - на 29 арк.

Вказаним спростовується твердження відповідача про те, що дані щодо витрат позивача не підтверджено даними бухгалтерського обліку і фінансової звітності.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже тягар доведення обставин, на які посилається сторона в обґрунтування своїх вимог та заперечень, лежить саме на неї.

Разом з цим, довести зазначені обставини сторона має доказами, наділеними такими обов`язковими ознаками, як: допустимість, относимість, достовірність та імовірність.

Так, відповідно до статі 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини справи, які входять до предмету доказування.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України визначене поняття «допустимість доказів», яке полягає в тому, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Як вказано у статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідачем не надано доказів, які б переважали над доказами, наданими позивачем до позовної заяви та в рамках проведення експертизи. В даному аспекті посилання відповідача на те, що експертиза не охоплювала дослідження про середньо-ринкові ціни на відповідний товар і експертам надано Довідку про планову собівартість стійки з пресованої тирси, а не фактичну, наявність у позивача статусу кінцевого бенефициара контрагентів, з якими сам же позивач у різний період укладав договори щодо постачання брусу, не свідчать про більшу вірогідність доказів, наданих відповідачем в рамках заперечень проти стягнення з нього збитків у розмірі 11 564 961,80 грн.

Отже, розмір реальних збитків, пов`язаних з тим, що у період з 29.11.2022 по 31.07.2024 він не мав можливості використовувати технологічні лінії "Екструдер для виробництва бруса з деревних опилок" (у кількості трьох одиниць) у своїй господарській діяльності для виготовлення товарного брусу з тирсо-клеєвої маси у зв`язку з перебуванням їх у непрацездатному стані, доведений позивачем належними, допустимими, достовірними та достатньо вірогідними доказами.

Крім того, колегія суддів в аспекті заперечень відповідача зазначає, що при призначенні експертизи обом сторонам спору були роз`яснені права в частині подання додаткових і документів, зразків для дослідження, бути присутніми під час проведення експертизи тощо. Не використання стороною своїх прав, неподання нею доказів для врахування судом і експертом, унеможливлює заперечення висновку експерта, тому що таке заперечення є бездоказовим, безпідставним.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про наявність достатніх правових підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача збитків на загальну суму 31 866,90 грн, з яких: 15 031,86 грн адміністративний штраф, 1 503,18 грн виконавчий збір, 300,00 грн витрати на проведення виконавчих дій, сплачені позивачем 30.06.2023 на користь держави у виконавчому провадженні № 72084520, 15 031,86 грн вартість конфіскованих у позивача предметів правопорушення (дискових пил марки "Bohai" модель 8011D" в кількості 6 одиниць та дисків марки "Goldtol" в кількості 6 одиниць), визначеної станом на 23.12.2022.

Водночас, місцевий господарський суд безпідставно відмовив у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача 11 564 961,80 грн реальних збитків (витрат, які позивач зробив для відновлення свого порушеного права), пов`язаних із тим, що у період з 29.11.2022 по 31.07.2024 позивач не мав можливості використовувати технологічні лінії "Екструдер для виробництва бруса з деревних опилок" (у кількості трьох одиниць) у своїй господарській діяльності для виготовлення товарного брусу з тирсо-клеєвої маси у зв`язку з перебуванням їх у непрацездатному стані.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача 2 013 595,34 грн реальних збитків (витрат позивача, пов`язаних із зберіганням розукомплектованих ліній "Екструдер для виробництва бруса з деревних опилок" у кількості трьох одиниць у період з 29.11.2022 по 31.12.2024), які сплачені позивачем на користь ТОВ "Декостар" згідно з договором відповідального зберігання № 29/11 (ЗУ) від 29.11.2022 на підставі акту надання послуг № 373 від 31.12.2024, необхідно зазначити таке.

Обґрунтовуючи позовну вимогу про стягнення 2 013 595,34 грн реальних збитків, позивач посилається на те, що ці грошові кошти сплачені ним на користь ТОВ "Декостар" відповідно до умов договору відповідального зберігання № 29/11 (ЗУ) від 29.11.2022 на підставі акту надання послуг № 373 від 31.12.2024.

Як вказує позивач, його витрати на зберігання обладнання розраховані згідно із "Порядком обчислення сум витрат у справах про порушення митних правил та їх відшкодування та Розмірів відшкодувань за зберігання на складах митних органів товарів і транспортних засобів", затверджених наказом Міністерства фінансів України № 731 від 15.06.2012, наступним чином: 10 x 3 x 2,0 x 764 x 43,9266 = 2 013 595,34грн, де:

10 - кількість піддонів розміром 800 х 1200 мм, яка необхідна для розміщення однієї одиниці лінії "Екструдер для виробництва бруса з деревних опилок", розмір якої становить 8159 х 940 мм (згідно митної декларації);

3 - кількість ліній "Екструдер для виробництва бруса з деревних опилок";

2,0 - розмір плати в євро за добу за зберігання (ставка);

764 - кількість днів зберігання з 29.11.2022 по 31.12.2024;

43,9266 - офіційний курс євро до гривні, встановлений НБУ станом на 31.12.2024.

На підтвердження факту понесених позивачем збитків в розмірі 2 013 595,34 грн останнім надано суду такі докази :

- договір відповідального зберігання № 29/11 (ЗУ) від 29.11.2022, укладений між позивачем та ТОВ "Декостар" (зберігач), відповідно до умов якого зберігач зобов`язався зберігати та повернути у схоронності устаткування, яке зазначене в акті прийому-передачі до цього договору;

- акт приймання-передачі майна на відповідальне зберігання від 29.11.2022, відповідно до якого позивач передав, а зберігач прийняв на відповідальне зберігання: Екструдер для виробництва бруса з деревних опилок в кількості трьох одиниць вартістю 28 470,00 доларів США, що за курсом НБУ станом на дату передачі майна на відповідальне зберігання становить 1 041 108,04грн;

- додаткову угоду № 1 від 09.01.2025 до договору відповідального зберігання № 29/11 (ЗУ) від 29.11.2022, якою сторони погодили внести зміни в розділ 8 "Місцезнаходження та реквізити Сторін" договору відповідального зберігання;

- акт надання послуг № 373 від 31.12.2024 на суму 2 013 595,00 грн.

Відповідно до електронної митної декларації № 22UA807200003918U7 ціна на Екструдер для виготовлення бруса з деревних опилок (майно, яке позивач був позбавлений використовувати через незаконні дії відповідача) зазначена позивачем в розмірі 28 710 дол. США.

Верховний Суд у постанові від 10.03.2020 у справі № 908/3209/16 зазначив, що відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотним наслідком порушення боржником зобов`язання чи завдання шкоди. Такі збитки є прямими. Збитки, настання яких можливо було уникнути, які не мають прямого причинно-наслідкового зв`язку, є опосередкованими та не підлягають відшкодуванню

При цьому позивачем не доведено ані неминучості витрат по зберіганню відповідного майна саме по Договору відповідального зберігання № 29/11 (ЗУ) від 29.11.2022 і саме на суму 2 013 595,00 грн, ані доцільності таких витрат.

Як вбачається з умов договору відповідального зберігання № 29/11 (ЗУ) від 29.11.2022, позивач, відповідно до п.4.4 договору взяв на себе зобов`язання здійснити оплату за послуги зберігання на розрахунковий рахунок зберігача впродовж 60 календарних днів з дня складення акту виконаних робіт.

Доказів сплати за надані ТОВ "Декостар" послуги зі зберігання в розмірі 2 013 595,00грн суду не надано, в матеріалах справи такі докази також відсутні, що додатково свідчить про недоведення позивачем реальності здійснених ним витрат на суму 2 013 595,00 грн.

Позивач в апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції поставив під сумнів реальність витрат позивача по зберіганню майна на суму 2 013 595,34 грн., порівнявши їх з вартістю самого майна (28 710 доларів), переданого на зберігання, без зазначення правової норми, якою він керувався, тоді як жодний нормативно-правовий акт не ставить вартість зберігання майна в залежність від його вартості, при цьому, відповідно до положень Порядку обчислення сум витрат у справах про порушення митних правил та їх відшкодування», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 731 від 15.06.2012, загальна вартість зберігання залежить лише від строків зберігання, займаної площі та розміру плати за добу зберігання.

Однак колегія суддів не може погодитися із такими твердженнями, оскільки обставина перевищення вартості послуг зі зберігання майна вартості самого майна, зданого на зберігання, в декілька разів свідчить про недоведення позивачем факту реальності понесених збитків та їх неминучості, що, в свою чергу, свідчить про недотримання останнім під час заявлення позовної вимоги про стягнення з відповідача збитків у розмірі 2 013 595,00 грн вимог процесуальних норм доказового права та норм, які регулюють деліктні правовідносини.

Зважаючи на наведене, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про відсутність достатніх правових підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 2 013 595,34 грн. збитків у вигляді витрат позивача по зберіганню майна.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача втрат від інфляції в розмірі 6 441,94 грн та 3% річних в розмірі 1 909,80 грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Верховний Суд у постанові від 25 червня 2018 року № 910/13889/17 зазначив, що обов`язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає, зокрема, у випадку відшкодування збитків та шкоди, оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов`язань, а з інших підстав. Отже, дія частини другої статті 625 ЦК України не поширюється на правовідносини, що виникають у зв`язку із відшкодуванням шкоди, як деліктного зобов`язання.

Оскільки правовідносини, з яких виник спір у цій справі, не є правовідносинами з виконання грошового зобов`язання, а носять деліктний характер, то колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про відсутність достатніх правових підстав для застосування ст.625 Цивільного кодексу України.

Отже, місцевий господарський суд цілком правомірно відмовив у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача втрат від інфляції в розмірі 6 441,94 грн та 3% річних в розмірі 1 909,80 грн.

Позивач в апеляційній скарзі зазначає, що у статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Як вказує апелянт, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань. Як вказує апелянт протиправні рішення відповідача призвели до позбавлення можливості позивача здійснювати свої права щодо майна за період перебування цих активів не у вільному обігу позивача, а тому справедливим, законним та обґрунтованим є стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3 % річних за період, коли позивач був позбавлений можливості з незалежних від нього причин та внаслідок прийнятих протиправних рішень відповідача розпоряджатись своїм майном.

Однак колегія суддів вважає такі твердження апелянта необґрунтованими, оскільки в рамках цих тверджень апелянт стверджує про те, що стаття 625 Цивільного кодексу України відноситься до інституту зобов`язального права, проте ним не наведено жодного доводу, що правовідносини, з яких виник спір, стосуються виконання саме грошового зобов`язання.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення місцевого господарського суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 11 564 961,80 грн. збитків необхідно скасувати та в цій частині ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. В решті рішення місцевого господарського суду необхідно залишити без змін як законне та обґрунтоване.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ФОП Василевського В.Я. (вх.№ 1904Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 14.08.2025 у справі № 922/1367/25 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 14.08.2025 у справі № 922/1367/25 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 11 564 961,80 грн. збитків та в цій частині ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці Державної митної служби України (61005, м. Харків, вул. Миколаївська, 16-Б, код ЄДРПОУ 44017626) на користь Фізичної особи-підприємця Василевського Віктора Яковича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 11 564 961,80 грн збитків.

В решті рішення господарського суду Харківської області від 14.08.2025 у справі № 922/1367/25 залишити без змін.

Стягнути з Харківської митниці Державної митної служби України (61005, м. Харків, вул. Миколаївська, 16-Б, код ЄДРПОУ 44017626) на користь Державного бюджету України 381 643,74 грн. судового збору за подання позову та апеляційної скарги.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.

Порядок і строки її оскарження визначені у статтях 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 04.09.2026.

Головуючий суддя М.М. Слободін

Суддя Н.В. Гребенюк

Суддя І.А. Шутенко

Інші рішення у справі

Дата	Документ	Суд
09.09.2026	Постанова № 139631334	Східний апеляційний господарський суд
31.08.2026	Ухвала № 139329387	Східний апеляційний господарський суд
25.08.2026	Постанова № 139474135	Східний апеляційний господарський суд
25.08.2026	Постанова № 139329353	Східний апеляційний господарський суд
25.08.2026	Постанова № 139205242	Східний апеляційний господарський суд
31.07.2026	Ухвала № 138645096	Східний апеляційний господарський суд
31.07.2026	Ухвала № 138645094	Східний апеляційний господарський суд
03.04.2026	Ухвала № 135383142 без тексту	Східний апеляційний господарський суд
18.02.2026	Ухвала № 134157933 без тексту	Східний апеляційний господарський суд
27.01.2026	Ухвала № 133627329 без тексту	Східний апеляційний господарський суд
06.01.2026	Ухвала № 133110802 без тексту	Східний апеляційний господарський суд
07.10.2025	Ухвала № 130825263 без тексту	Східний апеляційний господарський суд
07.10.2025	Ухвала № 130825261 без тексту	Східний апеляційний господарський суд
01.10.2025	Ухвала № 130642400 без тексту	Східний апеляційний господарський суд
22.09.2025	Ухвала № 130375416 без тексту	Східний апеляційний господарський суд
08.09.2025	Ухвала № 130023325 без тексту	Східний апеляційний господарський суд
01.09.2025	Рішення № 129853200 без тексту	Господарський суд Харківської області
14.08.2025	Рішення № 129521866 без тексту	Господарський суд Харківської області
24.07.2025	Ухвала № 129055912 без тексту	Господарський суд Харківської області
17.07.2025	Ухвала № 128907537 без тексту	Господарський суд Харківської області

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 44017626. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг