ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
У Х В А Л А
04.09.2026 м.Дніпро Справа № 908/1877/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),
суддів: Паруснікова Ю.Б., Верхогляд Т.А.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Академік 36" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 23.07.2024 (суддя Юлдашев О.О., повний текст якої підписаний 05.08.2024) у справі №908/1877/24
кредитори - 1/ ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 )
2/ ОСОБА_2
3/ Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮС-Капітал"
4/ ФОП Сухіна Ілля Володимирович
5/ Головне управління ДПС у Дніпропетровській області
6/ Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАРУС 36"
7/ Товариство з обмеженою відповідальністю "Академік 36"
боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНСТИТУТ ДНІПРОВНІПІЕНЕРГОПРОМ", код ЄДРПОУ 04840748, 69035, Україна, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 133)
ліквідатор (арбітражний керуючий) Тущенко Сергій Васильович
про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 23.07.2024 у справі №908/1877/24 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНСТИТУТ ДНІПРОВНІПІЕНЕРГОПРОМ", код ЄДРПОУ 04840748 (69035, Україна, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 133). Визнано грошові вимоги ОСОБА_1 до боржника у розмірі - 10 930 773,00 грн основного боргу, сплачений судовий збір у розмірі - 30 280,00 грн та авансована грошова винагорода арбітражному керуючому - 42 000,00 грн. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном боржника. Розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Тущенка Сергія Васильовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1820 від 12.07.2017; адреса: вул. Яворницького, буд. 42, оф. 9, м. Дніпро, 49000). Зобов`язано розпорядника майна Тущенка С.В. надавати суду проміжні звіти про проведену роботу щомісячно. Встановлено розпоряднику майна грошову винагороду в розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень за рахунок коштів, авансованих заявником (Шевцовим Є.В.) на депозитний рахунок Господарського суду Запорізької області, за рахунок коштів, одержаних боржником у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі, згідно з ч. 2 ст.30 Кодексу України з процедур банкрутства. Вирішено здійснити офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника. Зобов`язано розпорядника майна надати суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів, до 30.08.2024. Строк проведення розпорядником майна інвентаризації майна встановлено до 30.08.2024. Попереднє засідання суду призначено на 03.09.2024 о 10-30.
Не погодившись із зазначеною ухвалою, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Академік 36", в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 23 липня 2024 про відкриття провадження у справі № 9041877/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут Дніпровніпіенергопром" та постановити нове рішення, яким у задоволенні заяви Шевцова Є.В. про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут Дніпровніпіенергопром" та визнання його вимог - відмовити в повному обсязі.
Одночасно у змісті скарги (п.1 прохальної частини скарги) викладено клопотання про поновлення строку для подання апеляційної скарги, яке обґрунтовано посиланням на постанову Верховного Суду від 12 липня 2023 року у справі №915/1097/20 щодо можливості конкурсного кредитора, який вступив у справу, оскаржити ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство; визнанням грошових вимог ТОВ «Парус 36» тільки ухвалою суду від 18.08.2026 у цій справі, отже, можливістю оскаржити ухвалу про відкриття провадження саме з цієї дати, подання скарги у розумний строк з цього моменту.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 21.08.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.
22.08.2026 (зареєстровано судом 24.08.2026) до суду від ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНСТИТУТ ДНІПРОВНІПІЕНЕРГОПРОМ" арбітражного керуючого Тущенка С.В. надійшли заперечення проти відкриття апеляційного провадження, які обґрунтовані тим, що не зважаючи на посилання Скаржника в обґрунтування поновлення строку на апеляційне оскарження на правові висновки постанови Верховного Суду від 12.07.2023 у справі №915/1097/20, зазначене не звільняє Суд апеляційної інстанції від застосування імперативної норми частини 2 статті 261 ГПК України, яка встановлює особливий механізм поновлення строків, які відрізняється від загальних правил.
Наголошує, що зазначений у частини 2 статті 261 ГПК України річний строк є присічним (преклюзивним), тобто таким, що обмежує саме існування процесуального права на апеляційне оскарження після його спливу, і не підлягає поновленню з підстав поважності причин пропуску (постанова Верховного Суду від 30.09.2022 у справі № 906/255/21; постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.11.2018 у справі № 54/239).
Повний текст ухвали Господарського суду Запорізької області від 23.07.2024 складено та підписано 05.08.2024. Відповідно, річний присічний строк на її апеляційне оскарження сплив 05.08.2025. Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Академік 36» подана 21.08.2026, тобто більш ніж через рік після спливу присічного строку і більш ніж через два роки після ухвалення оскаржуваного судового акту. Отже, жодна з передбачених частиною 2 статті 261 ГПК України підстав незастосування присічного строку у цій справі відсутня. При цьому, Верховний Суд неодноразово викладав правову позицію щодо з`ясування питання хто є тими особами, про права, інтереси і обов`язки яких, за їх відсутності, суд прийняв рішення. В той час, як апелянт під виключення, визначені ч.2 ст.261 ГПК України не підпадає.
Зазначає, що фактичні обставини цієї справи істотно відрізняються від обставин справи № 915/1097/20, на яку посилається скаржник. Право вимоги ТОВ «Парус 36» до Боржника виникло, як вбачається з наведеного вище, не раніше 17.12.2025, однак заяву з грошовими вимогами подано лише 08.07.2026, а не негайно після виникнення підстави для звернення (тобто поза межами розумного строку).
Крім того, грошові вимоги заявлено поза встановленим частиною 1 статті 45 КУзПБ тридцятиденним строком з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі, у зв`язку з чим вони розглядалися не у попередньому засіданні, а в порядку частини 6 статті 45 цього Кодексу, вже під час здійснення ліквідаційної процедури, яка триває з 10.10.2024. У справі № 915/1097/20, на відміну від цього, вимоги кредитора розглядалися в межах процедури розпорядження майном боржника. Ці відмінності виключають механічне поширення висновку п. 85 постанови у справі № 915/1097/20 на цю справу.
Вважає, що поновлення строку на оскарження судового рішення, повний текст якого складено понад два роки тому, суперечило б принципу правової визначеності (res judicata).
Зауважує, що по суті апеляційна скарга ТОВ "Академік 36" обґрунтована виключно правовим висновком постанови Верховного Суду від 18.12.2025 у справі № 902/25/24 про те, що право колишнього учасника товариства на виплату вартості його частки є формою реалізації корпоративних прав, а не грошовим зобов`язанням боржника у розумінні статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, і, відповідно, не є вимогою кредитора у справі про банкрутство. В той же час, згідно зі статтею 236 Господарського процесуального кодексу України законність та обґрунтованість судового рішення оцінюються станом на момент його ухвалення. Ухвала Господарського суду Запорізької області від 23.07.2024 (повний текст - 05.08.2024) постановлена більш ніж за рік до того, як сформульовано правовий висновок постанови Верховного Суду від 18.12.2025, а тому суд першої інстанції об`єктивно не міг та не повинен був його враховувати. Натомість, виникнення після ухвалення оскаржуваного судового акту нової судової практики з відповідного питання не належить до обставин, які об`єктивно перешкоджали своєчасному зверненню з апеляційною скаргою, і не є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, встановленою частиною 2 статті 261 ГПК України.
Заперечення аналогічного змісту щодо відкриття апеляційного провадження за скаргою ТОВ «Академік 36» надійшли до суду 25.08.2026 також від кредитора - ТОВ «ЮС-Капітал».
У свою чергу апелянт 26.08.2026 направив свої заперечення з приводу заявлених заперечень та 01.09.2026 клопотання про врахування висновків Верховного Суду, що свідчать про наявність законних підстав поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Розглянувши відповідне клопотання апелянта про поновлення строку та відповідні заперечення учасників провадження, колегія суддів встановила наступне.
Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (частина 2). Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 2 статті 261 цього Кодексу (частина 3).
Частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Частиною 2 ст.261 ГПК України регламентовано, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного судового рішення, крім випадків:
1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки;
2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
В той же час, згідно з частиною шостою статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.
За приписами частини першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України. Застосування положень ГПК України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, із прийняттям КУзПБ законодавець утвердив пріоритет норм цього спеціального закону та субсидіарне застосування у процедурах банкрутства (неплатоспроможності) універсальних приписів ГПК України.
За змістом статей 55, 129 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист. Забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення є однією з основних засад судочинства.
Реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).
За висновком Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду сформульованого у пункті 56.16 постанови від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19, лише після вчинення всіх передбачених Законом про банкрутство (стаття 23) чи КУзПБ (стаття 45) дій, прийняття судом відповідної ухвали про повне або часткове (частина шоста статті 23 Закону про банкрутство, частина шоста статті 45 КУзПБ) визнання його вимог, конкурсний кредитор набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство та повну процесуальну дієздатність (здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді, стаття 44 ГПК України).
Тобто, лише за сукупністю, передбачених КУзПБ дій: пред`явлення грошових вимог; доведення свого права вимоги перед судом; розгляд грошових вимог судом (перевірка наявності такого права у кредитора; правомірність його набуття; невтрата цього права у зв`язку з позовною давністю, тощо) та визнання грошових вимог у відповідній ухвалі суду конкурсний кредитор набуває правового статусу учасника у справі про банкрутство, отже, наділяється процесуальними правомочностями учасника справи за статтею 42 ГПК України, зокрема оскаржувати судові рішення у справі про банкрутство в апеляційному порядку.
Право учасника справи на апеляційне оскарження - це диспозитивне право, яке реалізується таким суб`єктом на власний розсуд у встановлених процесуальним законом межах, які є процесуальними фільтрами і визначають, зокрема, ухвали, що підлягають апеляційному оскарженню, та строки подання апеляційних скарг.
Пунктом 17 частини першої статті 255 ГПК України визначено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.
Відповідно до частини другої статті 9 КУзПБ в апеляційному порядку можуть бути оскаржені постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури/процедури погашення боргів, усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім випадків, передбачених ГПК України та цим Кодексом.
При цьому з норм КУзПБ чи ГПК України не убачається, щоб вони встановлювали заборону на оскарження ухвал, які були постановлені господарським судом до вступу певної особи у справу чи набуття нею процесуального статусу учасника справи про банкрутство.
Отже особа, після її вступу у справу, як конкурсного кредитора згідно зі статтею 45 КУзПБ набуває процесуальних прав і обов`язків учасника справи, передбачених у статті 42 ГПК України, тому, серед іншого, не позбавлена права на оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство.
У постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 12.07.2023 у справі №915/1097/20 Верховний Суд висловився щодо ретроспективного оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство конкурсним кредитором, грошові вимоги якого були визнані після постановлення оскаржуваної ухвали.
Так, Суд зазначив, що при вирішенні питання щодо поновлення конкурсному кредитору строку на апеляційне оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство судам слід виходити з презумпції поважності причин пропуску цього строку, якщо кредитор у визначені статтею 45 КУзПБ строк і спосіб заявив грошові вимоги до боржника та після визнання його вимог у попередньому засіданні суду реалізував своє право на апеляційне оскарження зазначеної ухвали протягом розумного строку, що не перевищує визначений у частині першій статті 256 ГПК України строк.
До того ж, системний аналіз приписів статей 17, 42, 44, 254, 255 ГПК України засвідчує те, що на відміну від осіб які не брали участі у справі, учасники справи наділені правом оскаржувати судові рішення у такій справі в силу закону, згідно з пунктом 5 частини першої статті 42 ГПК України (за винятком встановлених законом обмежень), отже при поданні апеляційної скарги не мають доводити, що оскаржуване судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків, оскільки зазначене презюмується процесуальним законом з огляду на статус учасника справи у суб`єкта оскарження.
При цьому з норм КУзПБ не убачається, щоб вони встановлювали заборону на оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство учасником цієї справи після вступу у справу, як конкурсного кредитора, відповідно до частини першої статті 45 КУзПБ.
За таких обставин питання пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство може бути вирішене судом із урахуванням приписів статті 119 ГПК України.
З огляду на те, що вище наведеною постановою вирішувалось питання саме ретроспективного оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство конкурсним кредитором в межах спеціального закону, що регулює спірні відносини - Кодексу України з процедур банкрутства, відхиляються доводи заперечень, ТОВ «ЮС-Капітал» та ліквідатора Тущенка С.В. про недоведення апелянтом наявності виключного випадку за ч.2 ст.261 ГПК України (зокрема передбаченого підпунктом 1 ч.2 цієї норми) щодо поновлення присічного строку (що регулює переважно позовні провадження і тільки субсидіарно провадження у справі про банкрутство), а також посилання на постанову Верховного Суду від 30.09.2022 у справі № 906/255/21; постанову об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.11.2018 у справі № 54/239, як таких, що ухвалені не у справах про банкрутство та до вирішення Верховним Судом у постанові від 12.07.2023 питання щодо можливості ретроспективного оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство конкурсним кредитором.
Як і не приймаються доводи, що апелянт має навести і довести тільки обставини, передбачені ч.2 ст.261 ГПК України для можливості, оскільки учасники справи при поданні апеляційної скарги не мають доводити, що оскаржуване судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків, оскільки зазначене презюмується процесуальним законом з огляду на їх статус учасника справи.
При цьому, слід враховувати, що до спливу присічного строку на оскарження ухвали про відкриття провадження у справі (05.08.2025), апелянт як не мав статусу учасника справи (який набув тільки 18.08.2026) та більш того ще не мав підстав звертатись із грошовими вимогами (оскільки таке право набув тільки 17.12.2025), що не позбавляє його гарантованих Конституцією і законами прав на оскарження судових рішень.
Крім того, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.12.2025 у справі №922/1792/24 суд висловився наступним чином:
« 66. Тобто, саме по собі посилання на те, що у справі № 915/1097/20 між ухвалою про відкриття провадження у справі про банкрутство (16.10.2020) та поданням апеляційної скарги після набуття статусу кредитора (20.09.2022) минуло 23 місяці, не є підставою для задоволення касаційної скарги у цій справі, оскільки, з урахуванням висновків Верховного Суду, для оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство має значення не строк між відкриттям відповідним судовим рішенням провадження у справі, а саме набуття учасником справи відповідного статусу.
67. Відтак, під час розгляду відповідної заяви та для поновлення строку має значення розумність пропущення строку між набуттям учасником справи статусу кредитора та поданням до суду заяви з метою оскарження таким кредитором відповідного судового рішення.».
Наведеним спростовуються доводи кредитора і ліквідатора, викладені у власних запереченнях, щодо нерозумності строку звернення Товариства саме з грошовими вимогами до господарського суду з моменту виникнення у нього цього права.
Щодо решти доводів заперечень, зокрема щодо неможливості застосування правового висновку, наведеного у постанові Верховного Суду від 18.12.2025 у справі № 902/25/24 до оскаржуваного процесуального документа, в силу його відсутності на момент постановлення ухвали, то вони не приймаються колегією суддів, оскільки стосуються розгляду справи по суті.
При цьому, колегія суддів зауважує, що в ухвалі про визнання грошових вимог від 18.08.2026 судом зазначено, що ТОВ «Академік 36» є саме конкурсним кредитором, але зважаючи на стадію провадження у справі про банкрутство (ліквідаційну процедуру), - без права вирішального голосу, з урахуванням чого колегія суддів ставиться критично до доводів заперечень учасників провадження, що висновки у справі №915/1097/20 не можуть застосовуватись до дійсної справи через відмінність обставин, оскільки на дату публікації оголошення про відкриття провадження у справі і проведення попереднього судового засідання у цій справі, та до спливу визначеного учасниками присічного строку на оскарження (05.08.2025) у апелянта взагалі не було підстав для звернення з грошовими вимогами до боржника (які виникли тільки з 17.12.2025), що, тим не менше, не позбавляє його відповідних процесуальних прав на оскарження судових рішень в ній з моменту набуття ним статусу кредитора.
Як слідує з матеріалів справи ухвалою суду від 18.08.2026 у цій справі визнані грошові вимоги ТОВ «Академік 36» до боржника, тому саме з цієї дати наведене Товариство набуло повної процесуальної дієздатності у справі про банкрутство, зокрема на оскарження процесуальних документів у справі про банкрутство.
Апеляційну скаргу скаржником подано 21.08.2026, тобто в межах 10-денного строку, визначеного ст.256 ГПК України, відтак, колегія суддів вважає, що наявні підстави для поновлення заявнику строку на апеляційне оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до частин 1, 4, 5 ст. 262 Господарського процесуального кодексу України про відкриття апеляційного провадження у справі суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу.
В ухвалі про відкриття апеляційного провадження зазначається строк для подання учасниками справи відзиву на апеляційну скаргу та вирішується питання про витребування матеріалів справи. Якщо разом з апеляційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття апеляційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Якщо апеляційна скарга подана з пропуском визначеного цим Кодексом строку, суд у випадку поновлення строку на апеляційне оскарження зупиняє дію оскаржуваного рішення в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.
Згідно вимог частини 4 статті 294 Господарського процесуального кодексу України, за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії, якщо зупинити його виконання неможливо.
При цьому зі змістовного аналізу норм Господарського процесуального кодексу України (а саме ст.ст.262, 294 ГПК України) вбачається, що право на зупинення ухвали суду має виключно суд касаційної інстанції, до повноважень суду апеляційної інстанції віднесено тільки зупинення дії рішення суду (ухваленого по суті заявлених позовних вимог), а не судового рішення, до якого відносяться ухвали, рішення, постанови, судові накази, відтак, суд апеляційної інстанції не зупиняє дії ухвал суду при прийнятті до провадження апеляційних скарг на вказані ухвали, з відновленням строку на їх оскарження.
Як вбачається з поданих документів, апеляційна скарга оформлена у відповідності до вимог, встановлених ст. 258 Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на зазначене, відповідно до вимог статей 256, 258, 262 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія визначилась про можливість відкриття апеляційного провадження у справі №908/1877/24.
Оскільки ухвалою суду від 04.09.2026 відкрите апеляційне провадження за скаргою ТОВ «Парус 36» на ухвалу суду про відкриття провадження у справі про банкрутство, суд вважає необхідним скаргу ТОВ «Академік 36» на цю ж ухвалу господарського суду у цій справі приєднати до скарги ТОВ «Парус 36» на цей же процесуальний документ для розгляду в одному апеляційному провадженні.
Керуючись ст. ст. 119, 256, 262, 263, 268, 270 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. Визнати поважними підстави пропуску строку на подання апеляційної скарги та відновити строк на подання апеляційної скарги.
2. Витребувати у Господарського суду Запорізької області матеріали справи №908/1877/24 необхідні для розгляду апеляційної скарги.
3. Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариство з обмеженою відповідальністю "Академік 36" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 23.07.2024 у справі №908/1877/24.
4. Розгляд справи № 908/1877/24 призначити у судовому засіданні на 11.11.2026 на 10:00 год. Засідання відбудеться в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду за адресою: м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал судових засідань №415-а.
А у разі надходження відповідних заяв чи клопотань відповідне судове засідання (і всі наступні) будуть проведені у режимі відеоконференції у приміщенні іншого суду або поза межами приміщення суду з використанням технічних засобів учасників провадження у справі та програмного забезпечення "ВКЗ".
5. Приєднати апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Академік 36" (вх.52200) на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 23.07.2024 у справі № 908/1877/24 до апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Парус 36» (вх.52189) на цю ж ухвалу Господарського суду Запорізької області для розгляду в одному апеляційному провадженні.
6. Кредиторам, боржнику, ліквідатору протягом 10 днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження надати до суду відзив на апеляційну скаргу, заяви, клопотання відповідно до ст.ст. 38, 74, 80, 161, 263 Господарського процесуального кодексу України (копії вказаних документів направити іншим учасникам справи, докази чого надати суду).
7. Скаржнику протягом 10 днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження надати до суду власні заяви, клопотання відповідно до ст.ст. 38, 169, 170 Господарського процесуального кодексу України, додаткові докази та обґрунтування щодо неможливості надати їх до суду першої інстанції (копії вказаних документів у цей же строк направити іншим учасникам справи, докази чого надати суду).
8. З урахуванням запровадження воєнного стану в Україні:
- повідомити учасників справи про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, у тому числі поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та про можливість подати процесуальні документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі через особистий кабінет в системі "Електронний суд";
- учасникам провадження у справі, які бажають прийняти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, необхідно надати суду електронну адресу, яка буде використана для реєстрації в системі відеоконференцзв`язку, а також документи, що посвідчують особу, що прийматиме участь в судовому засіданні, та підтверджують її повноваження; номер телефону для зв`язку з судом; відмітку про наявність або відсутність електронного підпису;
- учасникам провадження у справі, які бажають прийняти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у іншому приміщенні суду, необхідно надати суду перелік судів, до яких має змогу дістатись заявник.
Суд звертає увагу, що достатнім для проведення судового засідання в режимі відеоконференції є направлення відповідного клопотання з даними представника і доказів його повноважень. У зазначених випадках ухвала, як процесуальний документ по справі, щодо кожного окремого представника не постановляється, оскільки питання щодо відеоконференцій по справі вже вирішено даною ухвалою.
Явку учасників провадження визнати необов`язковою.
9. Роз`яснити учасникам справи, що:
- відповідно до частин 3, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції;
- відповідно до ч.3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції;
- заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом;
- відповідно до ч.1 ст. 135 Господарського процесуального кодексу України за невиконання процесуальних обов`язків, зокрема за ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, тощо, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
10. Копію ухвали надіслати учасникам справи засобами електронного зв`язку (за наявності).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Інформацію по справі учасники справи можуть отримати на сторінці Центрального апеляційного господарського суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою https://court.gov.ua/fair/sud4876/ або переглянути процесуальні документи по справі на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя Т.А. Верхогляд
Суддя Ю.Б. Парусніков