УХВАЛА
Іменем України
21 серпня 2026 року
м. Київ
справа № 453/1793/21
провадження № 61-10260ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М.
вирішуючи питання про відкриття провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 21 липня 2026 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) об`єму (обсягу) природного газу за заявою ОСОБА_1 про перегляд постанови Львівського апеляційного суду від 22 червня 2023 року за нововиявленими обставинами,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 02 лютого 2023 року Сколівський районний суд Львівської області відмовив у позові Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» (далі - АТ «ОГС «Львівгаз»). Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Постановою від 22 червня 2023 року Львівський апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу АТ «ОГС «Львівгаз». Скасував рішення місцевого суду та ухвалив нове рішення, яким задовольнив позов. Стягнув з ОСОБА_1 на користь АТ «ОГС «Львівгаз» 165 453,49 грн необлікованого (донарахованого) об`єму (обсягу) природного газу. Вирішив питання про розподіл судових витрат.
ОСОБА_1 подав до Львівського апеляційного суду заяву про перегляд постанови цього суду від 22 червня 2023 року за нововиявленими обставинами, у якій просив скасувати це судове рішення і ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові.
Заяву мотивував тим, що представники АТ «ОГС «Львівгаз» офіційно підключили йому як замовнику газ до житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Під час перевірки та підключення вони не виявили жодних порушень вимог Кодексу газорозподільних мереж, установили, що показники газового лічильника становлять 0,00 куб. м, а об`єкт визнали таким, що відповідає нормативним вимогам.
Зауважив, що постанова апеляційного суду в цій справі ґрунтується на висновках про наявність несанкціонованого газопроводу, здійснення необлікованого відбору природного газу. Водночас факт офіційного підключення газу 15 січня 2026 року юридично виключає існування несанкціонованого газопроводу, оскільки підключення газу до об`єкта з порушеннями є неможливим. Ця обставина повністю спростовує твердження про необліковане споживання газу, адже у лічильнику зафіксовано нульові показники, чим підтверджується відповідність об`єкта газоспоживання вимогам законодавства, а будь-які попередні твердження про порушення не знайшли свого підтвердження. Отже, установлені 15 січня 2026 року обставини прямо суперечать фактичним висновкам, покладеним судом в основу судового рішення у цій справі.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою від 21 липня 2026 року Львівський апеляційний суд відмовив у заяві ОСОБА_1 та залишив у силі свою постанову від 22 червня 2023 року. Попередив заявника про наслідки зловживання процесуальними правами.
Відмовляючи у заяві, апеляційний суд керувався тим, що наведені заявником обставини не є нововиявленими, оскільки виникли після розгляду справи судами. Тобто ці обставини є новими. Їх не існувало на час розгляду справи, тому суди не могли їх врахувати під час ухвалення судових рішень.
Узагальнені доводи касаційної скарги
03 серпня 2026 року ОСОБА_1 подав через підсистему «Електронний суд» до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Львівського апеляційного суду від 21 липня 2026 року, яку мотивував неправильним застосуванням судом норм процесуального права. Просив скасувати оскаржене судове рішення та передати справу на новий розгляд до апеляційного суду.
Зазначив, що апеляційний суд неправильно визначив зміст нововиявлених обставин та фактично ототожнив їх з документами, якими вони підтверджуються. Замість встановлення юридично значимих фактів, суд обмежився оцінкою часу оформлення документів, що не відповідає змісту статті 423 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Стверджував, що апеляційний суд безпідставно відмовив у його клопотанні про відкладення розгляду справи, що позбавило його можливості надати усні пояснення щодо нововиявлених обставин.
Вважав, що апеляційний суд не здійснив повного і всебічного розгляду його заяви.
Процесуальні передумови вирішення судом питання про відмову у відкритті касаційного провадження
Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій (частина третя статті 3 ЦПК України).
За змістом частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Питання про відкриття касаційного провадження у випадку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, вирішує колегія суддів у складі трьох суддів (частина п`ята статті 394 ЦПК України).
За приписами частини шостої статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
Із матеріалів касаційної скарги, аналізу змісту оскарженого судового рішення Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для виникнення сумнівів щодо правильності застосування судом апеляційної інстанції норм права.
Позиція Верховного Суду
Глава 3 Розділу V ЦПК України передбачає перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами.
Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
За пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Нововиявлені обставини за своїм юридичним змістом є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу рішення, а тому у разі, якщо нововиявлена обставина була відома суду під час ухвалення судового рішення, то вона б обов`язково вплинула на остаточні висновки суду.
Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 423 ЦПК України є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не були та не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.
Ознаку «не були і не могли бути відомі особі» слід розглядати як сукупність цих двох необхідних умов, тобто, для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини.
Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.
Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов`язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред`явлення нової вимоги.
Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.
Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судом у процесі розгляду справи.
Перегляд рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження в цивільному судочинстві. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї.
Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
Подібні висновки сформував Верховний Суд у постановах від 01 березня 2024 року у справі № 334/6285/23 та від 16 вересня 2024 року у справі № 643/12492/18.
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) новий розгляд справи, провадження у якій було закінчено остаточним рішенням, можливий у зв`язку з нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження лише у разі необхідності виправлення суттєвих помилок правосуддя, коли така процедура застосовується у спосіб, сумісний зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. russia, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).
Апеляційний суд встановив, що в обґрунтування своєї заяви ОСОБА_1 послався на обставини офіційного підключення газу до його будинку та відповідності об`єкта газоспоживання вимогам законодавства, які відбулися 15 січня 2026 року, тобто значно пізніше ухвалення постанови апеляційного суду, яку він просив переглянути за нововиявленими обставинами (22 червня 2023 року).
Суд апеляційної інстанції правильно керувався тим, що ці обставини не є нововиявленими, бо їх не існувало на час ухвалення остаточного рішення у справі, відповідно суд не міг їх врахувати, натомість вони є новими.
Позиція заявника про те, що суд ототожнив зміст нововиявлених обставин з документами, якими вони підтверджуються, є суперечливою, оскільки, якщо ці обставини щодо відповідності об`єкта газоспоживання вимогам законодавства вже існували на час розгляду судами справи по суті, то чому заявник не повідомив про їх судам, адже вони не могли бути невідомими заявнику як споживачу газу, були або могли би бути основою його правової позиції у справі [він на власний розсуд реалізував свої процесуальні права і несе наслідки за їх (не) вчинення].
Проте, заявник все ж акцентував основну увагу на факті, який відбувся 15 січня 2026 року, тобто після ухвалення апеляційним судом постанови, яку він просив переглянути за нововиявленими обставинами, тому доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків суду про те, що зазначені заявником обставини не є нововиявленими.
Апеляційний суд в оскарженому судовому рішенні врахував релевантну практику Верховного Суду та правильно застосував норми статті 423 ЦПК України.
Що стосується доводів касаційної скарги про безпідставну відмову апеляційного суду відкласти розгляд справи, то зі змісту оскарженого судового рішення відомо, що апеляційний суд навів підстави і мотиви такої відмови, обґрунтовано зазначивши, що наведені заявником обставини не є поважними причинами для відкладення розгляду справи, з огляду на те, що судовий розгляд був призначений більш як за два місяці, ОСОБА_1 знав про розгляд справи заздалегідь та міг забезпечити власну явку або ж представника.
Оскільки правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а касаційна скарга є необґрунтованою, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
ЄСПЛ зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзастосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті провадження закасаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 21 липня 2026 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) об`єму (обсягу) природного газу за заявою ОСОБА_1 про перегляд постанови Львівського апеляційного суду від 22 червня 2023 року за нововиявленими обставинами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді:С. Ю. Мартєв С. О. Карпенко І. М. Фаловська