У Х В А Л А
04 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 524/11071/21
провадження № 61-11007ск26
Верховний Суд у складі судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Ігнатенка В. М.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гонтар Валерій Миколайович, на рішення Атозаводського районного суду міста Кременчука від 09 жовтня 2025 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 20 липня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночки Олександра Вікторовича, Департаменту державної реєстрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, та про визнання незаконним і скасування рішення державного реєстратора, витребування майна із чужого незаконного володіння,
ВСТАНОВИВ:
18 серпня 2026 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гонтар Валерій Миколайович, на рішення Атозаводського районного суду міста Кременчука від 09 жовтня 2025 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 20 липня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночки Олександра Вікторовича, Департаменту державної реєстрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, та про визнання незаконним і скасування рішення державного реєстратора, витребування майна із чужого незаконного володіння.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями для розгляду справи визначено суддю-доповідача Ігнатенка В. М.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження,
з огляду на наступне.
У пункті 3 частини четвертої статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону
України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону
України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги фізичною особою або фізичною особою-підприємцем на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров`ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Заявник оскаржує судові рішення в частині вирішення судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції двох вимог немайнового характеру (визнання незаконним та скасування рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та про визнання незаконним і скасування рішення державного реєстратора) та однієї вимоги майнового характеру (витребування майна із чужого незаконного володіння).
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня
2021 року становив 2 270, 00 грн (стаття 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2021 рік»).
Отже, за оскарження в касаційному порядку судових рішень в частині вирішення вимог немайнового характеру судовий збір становить 3 632,00 грн ((2 270 ? 0,4) ?2) ? 200%).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.
У постанові від 25 серпня 2020 року в справі № 910/13737/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.
Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися в ціні заявленого позову (постанова Великої Палати Верховного Суду
від 26 лютого 2019 року в справі № 907/9/17).
Аналіз матеріалів касаційної скарги та судових рішень не дозволяє встановити ціну позову щодо вимоги майнового характеру, а саме майна, яке заявник просив витребувати із чужого незаконного володіння, а тому неможливо визначити розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру.
Отже, заявнику необхідно надати докази на підтвердження вартості майна і, відповідно, самостійно визначити розмір судового збору за наступною формулою (А ? 1% ? 200%), де А - це вартість спірного майна.
Згідно з частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Судовий збір підлягає перерахуванню або внесенню за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - [рахунок приховано]; код класифікації доходів бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
За частиною другою статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліку.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 , в інтересах якого діє адвокат Гонтар Валерій Миколайович, на рішення Атозаводського районного суду міста Кременчука від 09 жовтня 2025 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 20 липня 2026 року залишити без руху, надати для усунення зазначеного вище недоліку строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений судом строк вимоги цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною і підлягатиме поверненню заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя В. М. Ігнатенко