У Х В А Л А
24 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 524/11071/21
провадження № 61-11007ск26
Верховний Суд у складі судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Ігнатенка В. М.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гонтар Валерій Миколайович, на рішення Атозаводського районного суду міста Кременчука від 09 жовтня 2025 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 20 липня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночки Олександра Вікторовича, Департаменту державної реєстрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, та про визнання незаконним і скасування рішення державного реєстратора, витребування майна із чужого незаконного володіння,,
ВСТАНОВИВ:
18 серпня 2026 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гонтар Валерій Миколайович, на рішення Атозаводського районного суду міста Кременчука від 09 жовтня 2025 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 20 липня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночки Олександра Вікторовича, Департаменту державної реєстрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, та про визнання незаконним і скасування рішення державного реєстратора, витребування майна із чужого незаконного володіння.
У касаційній скарзі представник заявника просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове про задоволення позову.
Ухвалою Верховного Суду від 04 вересня 2026 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме сплати судового збору в частині вирішення немайнових вимог у сумі 3 632,00 грн та надати докази на підтвердження вартості спірного майна і самостійно визначити розмір судового збору за формулою: А ? 1% ? 200%, де А - це вартість спірного майна.
18 вересня 2026 року до Верховного Суду на виконання вимог ухвали від представника заявника через підсистему «Електронний суд» надійшла заява про усунення недоліків, у я кій зазначено, що сума судового збору сплачена, виходячи із суми, зазначеної в ухвалі апеляційного суду (908,00грн ? 200% = 1 816,00 грн). Водночас представник заявника просить звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору, враховуючи його майновий стан у разі, якщо Верховний Суд дійде висновку про необхідність сплати судового збору у більшій сумі.
Верховний Суд не погоджується з таким розрахунком представника заявника з огляду на таке.
У пункті 3 частини четвертої статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору
у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до
суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з частинами першою, третьої статті 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір», суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Аналіз указаних норм дозволяє дійти висновку, що майновий стан особи може бути підставою для звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі та за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу.
На підтвердження майнового стану представник заявника надав довідку про доходи ОСОБА_1 за період із січня 2026 року по липень 2026 року.
Зазначений доказ Верховний Суд відхиляє, оскільки він не дає можливості встановити розмір річного доходу заявника за попередній календарний рік.
Окрім того, заявнику було встановлено строк для надання доказів на підтвердження вартості майна та сплати судового збору, однак представником заявника до заяви про усунення недоліків таких доказів не долучено.
Таким чином, сплата заявником судового збору в сумі 1 816,00 грн не усуває недоліку касаційної скарги щодо сплати судового збору у встановленому законом розмірі.
Отже, у встановлений судом строк заявник не усунув недоліки касаційної скарги в частині сплати судового збору у встановленому законом розмірі та не надав належних доказів на підтвердження звільнення від його сплати.
Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. За змістом статті 185 ЦПК України, якщо заявник не усунув недоліки скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається заявнику.
Представник ОСОБА_1 , адвокат Гонтар В. М., не виконав повністю вимоги ухвали Верховного Суду від 04 вересня 2026 року, що перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою і є підставою для визнання касаційної скарги неподаною та повернення її заявнику.
Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гонтар Валерій Миколайович, на рішення Атозаводського районного суду міста Кременчука від 09 жовтня 2025 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 20 липня 2026 року визнати неподаною та повернути заявнику.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя В. М. Ігнатенко